Постанова № 20688781, 27.10.2011, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" жовтня 2011 р. Справа № 2a-1550/11/0970

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Скільського І.І.,

при секретарі Бурда М.Р.,

за участю:

представника відповідача Тирський В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю спільне українсько- англійське підприємство «Ворохтянська лісова компанія»

до відповідача: Державної податкової інспекції в місті Яремче

про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень від 11.10.2010р. №0002501503/0, №0002511503/0, №0002521503/0, від 15.11.2010р. №0002501503/1, №0002511503/0, №0002521503/0, від 03.02.2011р. №0002501503/2, №0002511503/2, №0002521503/2,-

ВСТАНОВИВ:

11 травня 2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю спільне українсько-англійське підприємство «Ворохтянська лісова компанія» (далі-позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до державної податкової інспекції в місті Яремче (далі-відповідач) про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень від 11.10.2010 року, №0002501503/0, №0002511503/0, №0002521503/0, від 15.11.2010 року, №0002501503/1, №0002511503/1, №0002521503/1, від 03.02.2011 року, №0002501503/2, №0002511503/2, №0002521503/2.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем проведено невиїзну документальну перевірку з питань своєчасності сплати ТОВ СП «Ворохтянська лісова компанія» до бюджету орендної плати за землю за період з 01.06.2009 року по 29.09.2010 року. Результати перевірки оформлені актом № 694/15-3/30556507 від 29.09.2010 року, де вказано про порушення ТОВ СП «Ворохтянська лісова компанія» вимог п.3 ст.9 Закону України «Про систему оподаткування» №1251-XII від 25.06.2001 року, ст.17 Закону України «Про плату за землю» № 2535-XII від 03.07.1992 року в редакції Закону України № 378/96-ВР від 19.091996 року (із внесеними змінами та доповненнями) несвоєчасно сплачено до бюджету орендну плату за землю в розмірі 475426,06 грн., згідно поданої в ДПІ звітності. На підставі акту перевірки відповідачем винесено податкові повідомлення рішення від 11.10.2010 року № 0002501503/0 (175084,93 грн.), № 0002511503/0 (18415,68 грн.), № 0002521503/0 (3317,79 грн.), якими застосовано штрафні санкції з орендної плати з юридичних осіб в загальній сумі 196818,40 грн. Зазначені податкові повідомлення-рішення позивачем оскаржено та відповідно подано 20.10.2010 року скаргу № 20/10/01-10 до ДПІ в м.Яремче; 24.11.2010 року скаргу №24/11/01-10 до ДПА в Івано-Франківській області.; 15.02.2011 року скаргу №15/02/11 до ДПА України. Рішенням про результати розгляду скарги від 15.11.2010 року №1166/25-018/3 ДПІ в м.Яремче залишено без змін податкові повідомлення-рішення № 0002501503/0, № 0002511503/0, № 0002521503/0 від 11.10.2010 року а скаргу - без задоволення та прийнято нові податкові повідомлення-рішення від 15.11.2010 року № 0002501503/1, №0002511503/1, №0002521503/1 на загальну суму 196818,40 грн. Рішенням про результати розгляду скарги від 26.01.2011 року №262/10/25-019/10/35 ДПА в Івано-Франківській області відмовлено в задоволенні скарги та прийнято нові податкові повідомлення-рішення від 03.11.2011 року № 0002501503/2, №0002511503/2, №0002521503/2. Рішенням про результати розгляду скарги від 15.04.2011 року за №7287/6/25-0215 ДПА України в задоволенні скарги відмовлено. Позивач з висновками викладеними в акті перевірки не погоджується оскільки вважає прийняті податкові повідомлення-рішення такими, що не відповідають закону та дійсним обставинам справи, та такими, що підлягають визнанню нечинними. Поряд із цим, позивач зазначає, що з 2005 року позивач сплачував плату за землю, виходячи з розміру орендної плати, встановленої в договорі оренди земельної ділянки від 04.05.2005 року та відповідно подавав податкові декларації по орендній платі за землю. Однак, після проведення внутрішнього юридичного та фінансового аудиту у 2010 році позивачем встановлено, що зазначений договір оренди земельної ділянки є неукладеним, підстави для сплати орендної плати відсутні. Що підтверджується рішенням Господарського суду Івано-Франківської області у справі №з-9/72 від 29.06.210 року. Позивач також зазначає, що скористався своїм правом та подав уточнюючий розрахунок а відповідач 25.08.2010 року прийняв уточнюючі декларації за період 2008-2010 рік, згідно з яким податкові зобов`язання по сплаті орендної плати за землю у позивача відсутні, таким чином, узгоджено відсутність податкового зобов`язання з орендної плати за період 2008-2010рр. Вказаний уточнюючий розрахунок не було враховано відповідачем при проведенні невиїзної документальної перевірки від 29.09.2010 року. Відповідачем складено акт звірки розрахунків з бюджетом станом на 30.08.2010 року відповідно до якого бюджетна недоїмка відсутня, переплата становить 463890, 57 грн. Після отримання акту звірки позивачем відповідачу подано лист від 07.09.2010 року, про зарахування зайво перерахованих грошових коштів як плати за оренду землі на рахунок земельного податку та подано податкові розрахунки земельного податку на 2008-2010 рік. Позивач також звертає увагу, що не будучи власником землі або орендарем згідно встановленим законом документам (акт про право власності або постійного землекористування чи договору оренди) не зобовязаний сплачувати податок на землю або орендну плату за землю, однак так як він є власником нерухомості у селищі Ворохта, самостійно, добровільно сплатило суму земельного податку за період 2008-2010 рік. Щодо нарахування відповідачем штрафних санкцій за порушення граничного строку сплати узгодженого податкового зобовязання з орендної плати з юридичних осіб зазначив, що жодна норма чинного законодавства України не передбачає нарахування штрафних санкцій за зобовязаннями, яких не існує, узгоджене податкове зобовязання з орендної плати дорівнює нулю, і при цьому платник за цей період добровільно, без будь-яких правових підстав та примусових заходів сплачує податок на землю. Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 18.11.2010 року у справі № П-3/107 за позовом прокурора м.Яремче Івано-Франківської області в інтересах Ворохтянської селищної ради до ТОВ СП «Ворохтянська ЛК» про стягнення коштів в сумі 500709,98 грн., за фактичне користування земельною ділянкою, встановлено відсутність правових підстав та наявності обовязку у ТОВ СП «Ворохтянська ЛК» сплачувати за земельну ділянку як це передбачено для власників, землекористувачів чи орендарів.

На підставі наведеного просить суд позовні вимоги задовольнити, визнати нечинними податкові повідомлення-рішення від 11.10.2010р. №0002501503/0, №0002511503/0, №0002521503/0, від 15.11.2010р. №0002501503/1, №0002511503/1, №0002521503/1, від 03.02.2011р. №0002501503/2, №0002511503/2, №0002521503/2.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином, що підтверджується наявним в матеріалах справи доказами. На адресу суду направив заяву про розгляд справи за відсутності представника позивача.

Представник відповідача в судовому засіданні, щодо задоволення позовних вимог заперечив, з підстав викладених у письмовому запереченні яке міститься в матеріалах справи (а.с.105-107), просив в задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши та оцінивши подані суду письмові докази та інші матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з урахуванням нижченаведеного.

Судом встановлено, що ТОВ СП «Ворохтянська лісова компанія» відповідно до Свідоцтва від 22.02.2002 року за № 690323 зареєстроване виконавчим комітетом Яремчанської міської ради Івано-Франківської області, як субєкт підприємницької діяльності, та у відповідності до Свідоцтва від 19.11.1999 року за № 1023 взяте на податковий облік державною податковою інспекцією в м.Яремче.

04.05.2005 року між ТзОВ Спільним українсько-англійським підприємством «Ворохтянська лісова компанія» та Ворохтянською селищною радою укладено договір оренди земельної ділянки, яка знаходиться в селищі Ворохта, по вул. Д.Галицького, загальною площею 8, 5983 га.

Як вбачається з матеріалів справи позивачем самостійно подавались до ДПІ в м.Яремче, податкові декларації з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2008 -2010 роки із зазначенням орендованої земельної ділянки в розмірі 8, 5983 га, за цільовим призначенням землі промисловості із самостійним визначенням сум орендної плати за землю на 2008 рік 326348,89грн., на 2009 рік 375953,92грн., на 2010 рік 398135,21грн.

29.06.2010 року рішенням Господарського суду Івано-Франківської області у справі № з-9/72 за позовом ТзОВ Спільного українсько-англійського підприємства «Ворохтянська лісова компанія» до Ворохтянської селищної ради про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 04.05.2005 року, в позові відмовлено. Зокрема в мотивувальній частині рішення вказано, що спірний договір оренди земельної ділянки не містить істотних умов, визначених законом як обовязкові для договорів даного виду, не пройшов державної реєстрації, а отже, є неукладеним. Вказане рішення суду набрало законної сили 12.07.2010 року.

27.08.2010 року позивачем подано до ДПІ в м.Яремче уточнюючі податкові декларації орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2008 -2010 роки, та відповідно зменшено суму орендної плати за землю в 2008 році на 326348,89 грн., в 2009 році 375953,92 грн., та в 2010 році 232245,51 грн.

10.09.2010 відповідачем сформовано акт звірки розрахунків з бюджетом ТОВ СП «Ворохтянська лісова компанія» по платежах орендна плата з юридичних осіб Ворохта. Відповідно до акту на кінець року переплата становить 463090,57грн., пеня 30592,40 грн.

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 18.11.2010 року у справі № П-3/107 за позовом прокурора м.Яремче Івано-Франківської області в інтересах Ворохтянської селищної ради до ТОВ СП «Ворохтянська ЛК» про стягнення коштів в сумі 500709,98 грн., за фактичне користування земельною ділянкою в позові відмовлено.

22.02.2011 року рішенням апеляційної інстанції залишено без задоволення апеляційну скаргу прокурора м. Яремче, а рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 18.11.2010 року у справі № П-3/107 - без змін.

Судом встановлено, що 29.09.2010 року державною податковою інспекцією в м.Яремче Івано-Франківської області проведено невиїзну документальну перевірку ТОВ СП «Ворохтянська лісова компанія» з питань своєчасності сплати до бюджету орендної плати за землю за період з 01.06.1990 року по 29.09.2010 року. Результати вказаної перевірки зафіксовано в акті від 29.09.2010 року за № 694/15-3/30556507. У ході проведення перевірки виявлено порушення позивачем вимог: пункту 3 ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування» № 1251-ХІІ від 25.06.2001 року (із внесеними змінами та доповненнями), ст.17 Закону України «Про плату за землю» № 2535-ХІІ від 03.07.1992 року в редакції Закону України № 378/96-ВР від 19.09.1996 року (із внесеними змінами та доповненнями), підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України від 21.12.2000 року № 2181-Ш "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", в результаті чого встановлено позивачем здійснено несвоєчасну сплату узгоджених сум податкових зобов'язань по орендній платі за землю в розмірі 475426,06 грн.

На підставі акту ДПІ в м.Яремче 11.10.2010 року прийнято податкове повідомлення-рішення №0002521503/0 про сплату 3317,79 грн, застосованої штрафної санкції - 10% від суми узгодженого податкового зобов'язання (33177,93 грн.). Податкове повідомлення-рішення від 11.10.2010 року №0002511503/0 про сплату 18415.68 грн., застосованої штрафної санкції - 20% від суми узгодженого податкового зобов'язання (92078.38 грн.). Податкове повідомлення-рішення від 11.10.2010 року №0002501503/0 про сплату 175084,88 грн., застосованої штрафної санкції - 50% від суми узгодженого податковою зобов'язання (350169,77 грн.); застосованих на підставі підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Також судом встановлено, що вищевказані податкові повідомлення-рішення були оскаржені позивачем до ДПІ в м.Яремче (скарга від 20.10.2010 року № 20/10/01-10), до ДПА в Івано-Франківській області (скарга від 20.10.2010 року № 20/10/01-10), до ДПА України (скарга від 15.02.2010 року № 15/02/11). Рішенням ДПІ в м.Яремче за №1166/25-018/3 від 15.11.2010 року, податкові повідомлення-рішення від 11.10.2010 року №0002501503/0, №0002511503/0, №0002521503/0, залишено без змін а подану скаргу без задоволення. За наслідками розгляду скарги 15.11.2010 року винесено податкові повідомлення-рішення №0002501503/1, №0002511503/1, №0002521503/1. Рішенням ДПА в Івано-Франківській області від 26 січня 2011 року № 262/10/25-019/10/35, податкові повідомлення-рішення від 11.10.2010 року №0002501503/0, №0002511503/0, №0002521503/0, та від №0002501503/1, №0002511503/1, №0002521503/1 залишено без змін а подану скаргу без задоволення. За наслідками розгляду скарги 03.02.2011 року винесено податкові повідомлення-рішення №0002501503/2, №0002511503/2, №0002521503/2. Рішенням ДПА України від 15.04.2011 року № 7287/6/25-0215, податкові повідомлення-рішення від 11.10.2010 року №0002501503/0, №0002511503/0, №0002521503/0, від №0002501503/1, №0002511503/1, №0002521503/1 та від 03.02.2011 року залишено без змін а подану скаргу без задоволення.

Згідно п.2 ч.1 ст.9 Закону України «Про систему оподаткування» платники податків зобовязані подавати до державних податкових органів відповідно до законів декларації, повязані з обчисленням і сплатою податків.

Згідно п.3 ч.1 ст.9 Закону України “Про систему оподаткування” платники податків і зборів (обовязкових платежів) зобовязані сплачувати належні суми податків і зборів (обовязкових платежів) у встановлені законом терміни.

Згідно пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 року №2181-III (чинного на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами по даній справі) встановлено, що податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя). Податкові декларації за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному року, подаються платником податку протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

Відповідно до п. 1.2. ст. 1 вказаного Закону податкове зобовязання це зобовязання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Згідно з п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року № 2181-III (далі Закон № 2181) платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Відповідно до підпункту 5.1 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року № 2181-III (далі Закон № 2181) податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок. Згідно з ч. 1 ст. 14 Закон України № 2535-ХІІ платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

За змістом ст. 15 Закон України № 2535 власники землі та землекористувачі сплачують земельний податок, а також орендну плату за земельні ділянки державної комунальної власності з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про плату за землю» від 03.07.1992 року № 2535-XII (далі Закон № 2535) податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Відповідно до п.п. 17.1.7. п. 17.1 ст. 17 Закону № 2181, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах: - при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Як вбачається з дослідженого в судовому засіданні акту перевірки, ТОВ СП «Ворохтянська лісова компанія» при проведенні розрахунків з бюджетом по орендній платі за землю з юридичних осіб допущено факти несвоєчасної сплати узгоджених сум податкових зобов'язань, зокрема: з порушенням граничного строку сплати узгоджених сум податкових зобов'язань від 1 до 30 календарних днів сплачено 33177.93 грн;. з порушенням граничного строку сплати узгоджених сум податкових зобов'язань від 31 до 90 календарних днів сплачено 92078,36 грн.; з порушенням граничного строку сплати узгоджених сум податкових зобов'язань, що є більше 90 календарних днів сплачено 350169,77 грн. Загальна сума погашеного податкового боргу позивача склала 475426,06 грн, штрафні санкції за несвоєчасну сплату узгоджених сум податкових зобов'язань по орендній платі за землю -196 818,40 гривень.

З огляду на вищенаведені обставини та вказані правові норми, доводи позивача суд вважає помилковими та такими, що суперечать вимогам чинного законодавства оскільки висновки, викладені в мотивувальній частині рішення Господарського суду Івано-Франківської області, що набрало чинності, не звільняють позивача від відповідальності щодо сплати штрафних санкцій, за порушення узгоджених зобовязань, порядок виконання яких передбачений Законом України «Про плату за землю» та які на момент прийняття вказаного рішення суду, позивачем вже виконані в повному обсязі.

Крім цього, суд зазначає, що обставини, встановлені рішенням Господарського суду Івано-Франківської області носять преюдиційний характер виключно щодо мотивації відмови у визнанні договору оренди недійсним та існуванні подальших зобовязань сторін за цим договором оренди, проте не можуть кореспондуватись на правовідносини, які фактично відбулись в минулому часі та врегульовані на законодавчому рівні.

На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову відмовити.< Резолютивна частина рішення - НЕ ВИДАЛЯТИ >

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя:/підпис/Скільський І.І.

Постанова складена в повному обсязі 01.11.2011 року.