Постанова № 20688263, 20.12.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 грудня 2011 р. справа № 2а/0570/21251/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 12.45

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Стойки В.В.

при секретарісудового засідання Сальковій В.О.

за участю

представника позивача Кузько Т.Є.

представників відповідача Бруснікіної В.А., Братченко Т.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Триєст-Дон» до Державної податкової інспекції у Будьонівському районі м.Донецька про скасування податкового повідомлення рішення № 0001452302 від 21 жовтня 2011 року,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Триєст-Дон» звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Будьонівському районі м.Донецька про скасування податкового повідомлення рішення № 0001452302 від 21 жовтня 2011 року, мотивуючи свої вимоги тим, що паливо реалізоване позивачем за період з 01.01.2011р. по 01.04.2011 р. було придбане ним у податкових агентів з екологічного податку. Тому на думку позивача, в І кварталі 2011 року ТОВ «Триєст-Дон» не був платником екологічного податку у частині викидів забруднюючих речовин в атмосферу пересувними джерелами забруднення та не мав обов*язку з його обчислення та перерахування до бюджету. У ІІ кварталі 2011 р. позивач придбав паливо, як у податкових агентів з екологічного податку, так і у суб*єктів господарювання, які не є податковими агентами екологічного податку. За об*єми реалізації придбаними у суб*єктів господарювання, які не є податковими агентами з екологічного податку у частині викидів забруднюючих речовин в атмосферу пересувними джерелами забруднення позивачем було обчислено та перераховано до бюджету 16946,35грн. екологічного податку. Крім того, здійснюючи оптову торгівлю пальним , ТОВ «Триєст-Дон» не реалізує пальне суб*єктам, які здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферу пересувними джерелами забруднення у разі використання ними палива, що виключає позивача з числа податкових агентів з екологічного податку у частині викидів забруднюючих речовин в атмосферу пересувними джерелами забруднення.

Представник позивача у судове засідання з*явився, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, посилався на обставини викладені у позові та просив суд задовольнити вимоги.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав, пояснивши, що позивач є податковим агентом, а тому згідно з вимогами ст.242 Податкового кодексу повинен сплачувати екологічний податок при кожній реалізації палива.

Розгляд справи здійснювався за допомогою автоматизованої системи звукозапису та протоколювання судових засідань «Камертон».

Заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали адміністративної справи, суд встановив наступне.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Триест-Дон» зареєстровано як юридична особа виконавчим комітетом Донецької міської ради 11 серпня 2004 року, код ЄДРПОУ 33135428 /а.с.6-10/.

Державною податковою інспекцією у Будьонівському районі міста Донецька було проведено планову виїзну перевірку ТОВ «Триест-Дон» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2010р. по 30.06.2011р., валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010р. по 30.06.2011р., за результатами якої було складено акт від 14.10.2011р. №2711/23-211/33135428 /а.с. 18-28/ та встановлено, в тому числі, порушення:

-ст. 241, п.249.1, п. 249.4, п.250.2 Податкового кодексу України від 02 грудня 20101 року №2755-VІ із змінами та доповненнями, платником не подано податкову декларацію з екологічного податку за 1 квартал 2011 року, не обчислено екологічний податок за 1 квартал 2011 року та занижено податок за 2 квартал 2011 року, що призвело до заниження екологічного податку у сумі 443363грн., у т.ч. по періодам: 1 квартал 2011р.- 210012грн., 2 квартал 2011 р. 233351грн.;

21 жовтня 2011 року ДПІ у Будьонівському районі м.Донецька було прийнято податкове повідомлення-рішення №0001452302 згідно з п.п. 54.3.2 п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України та відповідно п.7 підрозділу 10 р.ХХ Податкового кодексу України, яким ТОВ «Триєст-Дон» збільшено суму грошового зобов*язання за платежем екологічний податок у загальній сумі 443365грн. 00 коп. (за основним платежем 443363грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 2грн.).

Суд вважає, що позовна вимога про скасування зазначеного повідомлення-рішення підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Питанням даного спору є віднесення позивача до податкового агента екологічного податку.

Відповідно до ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Таким чином, при прийнятті рішення судом застосовуються норми законів, що діяли на момент правопорушення.

Згідно з п.п.14.1.57. п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України екологічний податок - загальнодержавний обов'язковий платіж, що справляється з фактичних обсягів викидів у атмосферне повітря, скидів у водні об'єкти забруднюючих речовин, розміщення відходів, фактичного обсягу радіоактивних відходів, що тимчасово зберігаються їх виробниками, фактичного обсягу утворених радіоактивних відходів та з фактичного обсягу радіоактивних відходів, накопичених до 1 квітня 2009 року.

Відповідно до п.240.2. ст.240 Податкового кодексу платниками податку є суб'єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, а також громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферу пересувними джерелами забруднення у разі використання ними палива.

Пересувне джерело забруднення - транспортний засіб, рух якого супроводжується викидом в атмосферу забруднюючих речовин (п.п.14.1.142. п. 14.1 ст.14 Податкового кодексу України).

Пункт 241.1 ст. 241 Податкового кодексу України передбачає, що податок, що справляється за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин пересувними джерелами забруднення у разі використання палива, утримується і сплачується до бюджету податковими агентами під час реалізації такого палива.

Відповідно до ст.18 Податкового кодексу України податковим агентом визнається особа, на яку цим Кодексом покладається обов'язок з обчислення, утримання з доходів, що нараховуються (виплачуються, надаються) платнику, та перерахування податків до відповідного бюджету від імені та за рахунок коштів платника податків. Податкові агенти прирівнюються до платників податку і мають права та виконують обов'язки, встановлені цим Кодексом для платників податків.

Вичерпний перелік податкових агентів закріплений у п. 241.2 ст. 241 Податкового кодексу. Так згідно з зазначеною нормою до податкових агентів належать субєкти господарювання, які:

- здійснюють оптову торгівлю паливом;

- здійснюють роздрібну торгівлю паливом (крім тих, які реалізують паливо, придбане у суб'єктів господарювання, які здійснюють оптову торгівлю паливом).

Системне тлумачення положень п. 241.2 та ст. 18 ПКУ дозволяє стверджувати про те, що визначення обов'язку з обчислення, утримання з доходів, що нараховуються (виплачуються, надаються) власнику пересувних джерел забруднення, та перерахування податків до відповідного бюджету від імені та за рахунок коштів власників пересувних джерел, з яких здійснюються викиди забруднюючих речовин в атмосферу, буде здійснювати особа, яка здійснює оптову торгівлю паливом (п. 241.2.1 ст. 241 ПКУ) та особа, яка здійснює роздрібну торгівлю паливом, крім тих, які реалізують паливо, придбане у суб'єктів, які здійснюють оптову торгівлю паливом.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що екологічним податком обкладається кожен перший продаж палива оптовий чи роздрібний.

Як було встановлено у судовому засіданні, позивачем у період з 01.01.2011 по 01.04.2011, як оптовим покупцем, було придбане паливо у податкових агентів з екологічного податку, що підтверджується, зокрема листами постачальниками та ТОВ «Паливно-заправна компанія «ТНК Авіа», ТОВ «Єнержи Стар», видатковими накладними, актами приймання-передачи, у яких зазначено, що сума екологічного податку включено до ціни придбання палива, на підставі чого позивач не сплачував екологічний податок у 1 кварталі 2011 та частково у 2 кварталі 2011. Зазначені обставини визнаються сторонами та не є спірними.

Оскільки позивач у 1 кварталі та частково у 2 кварталі 2011 року придбав паливо, у ціну якого було вже включений екологічний податок, тобто у податкових агентів, то він не повинен був сплачувати повторно екологічний податок, як податковий агент та не повинен був подавати відповідну податкову звітність відповідачу за 1 квартал 2011.

Суд не приймає доводи відповідача, згідно з якими позивач, в будь якому разі, повинен був сплачувати екологічний податок при кожній реалізації палива, оскільки це протеричіть положенням ст.18 та п.241.2 ст.241 Податкового кодексу.

Як вбачається з п.56.21 ст. 56 Податкового кодексу України у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою таприпускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Крім того, суд зазначає, що законодавцем з метою неоднозначного трактування ст.241 Податкового кодексу України Законом № 3609-VI від 07.07.2011 було внесені відповідні зміни, згідно з якими було виключено з числа податкових агентів субєктів господарювання, які здійснюють оптову та роздрібну торгівлю паливом.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до ч. 3 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З урахуванням викладеного та враховуючи принципи ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких в адміністративних справах про протиправність рішень субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, суд дійшов висновку, що відповідач не довів правомірності прийнятого податкового повідомлення-рішення.

Зібраними у справі доказами судом перевірені обставини, з яких виходив відповідач при прийнятті спірного податкового повідомлення-рішення, які не знайшли свого підтвердження, тому суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно ст.94 КАС України з Державного бюджету України на користь позивача підлягають стягненню судові витрати.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 159, 160, 161, 162, 163, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Триєст-Дон» до Державної податкової інспекції у Будьонівському районі м.Донецька про скасування податкового повідомлення рішення № 0001452302 від 21 жовтня 2011 задовольнити в повному обсязі.

Скасувати податкове повідомлення рішення № 0001452302 від 21 жовтня 2011 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю « Трієст-Дон» судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1882 грн.

Вступна та резолютивна частина рішення проголошена у судовому засіданні 20 грудня 2011 р. у присутності представників сторін.

Повний текст постанови буде виготовлений 23 грудня 2011 року.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Суддя Стойка В. В.