Постанова № 20687426, 26.12.2011, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 грудня 2011 року <год:хв >Справа № 2а/0370/3295/11

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Лозовського О.А.,

при секретарі судового засідання Сіжук О.В.,

з участю представника позивача Бурчака І.Ю.,

представника відповідача Гаврилюка В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Підприємства "Сента" до Луцької обєднаної державної податкової інспекції про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0001932302 від 14.09.2011 року та №0002212302 від 07.10.2011 року,

ВСТАНОВИВ:

Підприємство «Сента»звернулось з позовом до Луцької обєднаної державної податкової інспекції про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0001932302 від 14.09.2011 року та №0002212302 від 07.10.2011 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що в період з 16.08.2011 року по 22.08.2011 року Луцькою ОДПІ було проведено позапланову виїзну перевірку підприємства «Сента» у звязку з поданням декларації з податку на додану вартість з відємним значенням з ПДВ, яке становить 100000 грн. за травень 2011 року.

За наслідками перевірки 30.08.2011 року складено акт №6863/23-3/13348532, на підставі якого відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення № 0001932302 від 14.09.2011 року, яким позивачу зменшено суму відємного значення податку на додану вартість в розмірі 184833 грн. та застосовано штрафну санкцію в розмірі 1 грн.

Підприємство «Сента» не погоджуючись з висновками, викладеними в акті перевірки та податковим повідомленням-рішенням подало скаргу до ДПА у Волинській області. За результатами розгляду скарги (рішення про результати розгляду первинної скарги №5990/10/25-006 від 07.10.2011 року) податкове повідомлення-рішення №0001932302 від 14.09.2011 року скасовано на 1 грн. в частині зайво застосованої штрафної санкції, а в частині зменшення відємного значення суми податку на додану вартість на 184833 грн. залишено без змін. Також позивач звертався із скаргою до ДПС України, проте за результатами розгляду податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скарга без задоволення. На підставі рішення ДПА у Волинській області № 5990/10/25-006 від 07.10.2011 року, прийнятого за розглядом первинної скарги, Луцька ОДПІ надіслала підприємству «Сента» податкове повідомлення-рішення №0002212302 від 07.10.2011 року. Вказане податкове повідомлення-рішення оскаржувалось в адміністративному порядку. 16.11.2011 року рішенням ДПА у Волинській області дане рішення залишено без змін, а скарга без задоволення. 21.11.2011 року ДПС України скаргу позивача залишено без розгляду.

З прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями позивач повністю не згідний, вважає висновки відповідача, викладені в акті перевірки такими, що не відповідають нормам діючого законодавства.

Підставою для зменшення податковим органом відємного значення суми податку на додану вартість на 184833 грн. стали його висновки про нікчемність договору №01/1/04/11-КП від 01.04.2011 року купівлі-продажу будівельних матеріалів, а саме збірної металевої конструкції на загальну суму 1646337,78 грн. укладеного між ТзОВ «Будтехсервіс» та Підприємством «Сента».

Позивач зазначає, що даний правочини за змістом та формою не суперечить нормам ЦК України, моральним засадам суспільства, укладені за вільним волевиявленням учасників господарських правовідносин, наділених повним обсягом правосубєктності. Реальне настання правових наслідків, обумовлених таким договорам, підтверджується податковими накладним, платіжними дорученнями, тощо. Зазначені первинні документи не містять недоліків в оформленні. Позивач частково здійснив оплату за отриманий товар у відповідності до умов договору, що також свідчить про реальне здійснення господарської операції.

Твердження відповідача про відсутність настання реальних правових наслідків (посилання на статті 203, 215, 216, 228 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків) для ТзОВ «Будтехсервіс» та Підприємства «Сента» в результаті укладення вищевказаних правочинів є необгрунтованим та безпідставним. Позивач зазначає, що в даному випадку ним у відповідності до вимог Податкового кодексу України правомірно сформовано податковий кредит, а дійсність вищевказаного договору підтверджується відповідними первинними бухгалтерськими документами.

Просять визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0001932302 від 14.09.2011 року та №0002212302 від 07.10.2011 року.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав з підстав, викладених у позовній заяві. Просить позов задовольнити.

Представник відповідача Луцької ОДПІ позов не визнав та пояснив, що податковим органом на підставі акту перевірки правомірно зроблено висновок про порушення позивачем пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198 підпункту «е» пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено податковий кредит за травень 2011 року на суму ПДВ в розмірі 184833 грн.

Вважає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення винесені у відповідності до норм діючого законодавства і підстав для визнання їх протиправними та скасування немає. Просить в позові відмовити.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що в задоволенні адміністративного позову слід відмовити повністю.

Судом встановлено, що згідно з пунктом 75.1 статті 75, підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України та відповідно до наказів Луцької ОДПІ від 16.08.2011 року №2296 та від 22.08.2011 року №2319 в період з 16.08.2011 року по 22.08.2011 року було проведено документальну позапланову виїзну перевірку підприємства «Сента» у звязку з поданням декларації з податку на додану вартість з відємним значенням з ПДВ, яке становить 100000 грн. за травень 2011 року.

За наслідками перевірки 30.08.2011 року складено акт №6863/23-3/13348532, на підставі якого Луцькою ОДПІ було винесено податкове повідомлення-рішення №0001932302 від 14.09.2011 року, яким Підприємству «Сента» зменшено суму відємного значення податку на додану вартість в розмірі 184833 грн. та застосовано штрафну санкцію в розмірі 1 грн.

Підприємство «Сента» не погоджуючись з висновками, викладеними в акті перевірки та податковим повідомленням-рішенням подало скаргу до ДПА у Волинській області. За результатами розгляду скарги (рішення про результати розгляду первинної скарги №5990/10/25-006 від 07.10.2011 року) податкове повідомлення-рішення №0001932302 від 14.09.2011 року скасовано на 1 грн. в частині зайво застосованої штрафної санкції, а в частині зменшення відємного значення суми податку на додану вартість на 184833 грн. залишено без змін.

З матеріалів справи вбачається, що позивач звертався із скаргою до ДПС України, однак за результатами її розгляду податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скарга без задоволення. На підставі рішення ДПА у Волинській області №5990/10/25-006 від 07.10.2011 року, прийнятого за результатами розгляду первинної скарги, відповідно до Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 року №985, Луцька ОДПІ надіслала підприємству «Сента» податкове повідомлення-рішення №0002212302 від 07.10.2011 року. Вказане податкове повідомлення-рішення також оскаржувалось в адміністративному порядку. 16.11.2011 року рішенням ДПА у Волинській області дане рішення залишено без змін, а скарга без задоволення. 21.11.2011 року за результатами розгляду скарги ДПС України скаргу позивача залишено без розгляду.

Судом встановлено, що 01.04.2011 року між позивачем та ТзОВ «Будтехсервіс» було укладено договір №01/1/04/11-КП від 01.04.2011 року купівлі-продажу будівельних матеріалів, а саме збірної металевої конструкції на загальну суму 1646337,78 грн.

З матеріалів справи слідує, що позивачем на виконання умов даного договору здійснено авансовий платіж за будівельні матеріали на суму 1109000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 184833,34 грн.

До складу податкового кредиту травня 2011 року Підприємством «Сента» включено авансовий платіж ТзОВ «Будтехсервіс» за будівельні матеріали на суму 1109000,04 грн., в т.ч. ПДВ -184833,34 грн.

Відповідно до умов Договору купівлі-продажу від 01.04.2011року №01/1/04/11-КП, продавець (ТзОВ «Будтехсервіс») зобов'язується передати у власність Покупця (Підприємство «Сента» Покупець прийняти та оплатити збірну металеву конструкцію (надалі-Товар), характеристики якої визначені погодженою Сторонами видатковою накладною (п. 1.1 договору). Згідно п. 1.3, 1.4 договору комплектність Товару визначена у відповідній видатковій накладній. Товар, зазначений в п. 1.1 цього Договору належить Продавцеві на праві власності. Продавець гарантує, що станом на момент підписання Договору, Товар не обтяжений заставою, не є об'єктом оренди чи суборенди, на Товар відсутні права третіх осіб, для Продавця не встановлено жодних обмежень (обтяжень) щодо розпорядження товаром, а також те, що будь-яких інших особливостей Товару чи його статусу, які можуть вплинути на відносини купівлі-продажу за цим Договором немає.

Загальна вартість Товару відповідно до п. 2.1 становить з ПДВ 1 646 337,78 грн. Продавець зобов'язав доставити та передати Товар Покупцеві в термін до 01 жовтня 2011 року. Приймання-передача товару здійснюється шляхом оформлення акту приймання-передачі, який підписується уповноваженими представниками Сторін та скріплюється печатками. Акт приймання-передачі є невід'ємною частиною Договору. По факту отримання Товару уповноваженими представниками сторін оформляється видаткова накладна.

З акту перевірки вбачається, що Підприємством «Сента» до реєстру отриманих податкових накладних за травень 2011 року включено податкові накладні від ТзОВ «Будтехсервіс» на загальну суму 1109000,04 грн., в т.ч. ПДВ -184833,34 грн., а саме: податкову накладну від 12.05.2011 р. №1 на суму 352000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 58666,67 грн.; податкову накладну від 13.05.20011 р. №2 на суму 517000,00 грн., в т.ч. ПДВ-86 166,67 грн. та податкову накладну від 16.05.2011 р. № 14 на суму 240000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 40000,00 грн.

Судом встановлено, що відповідач приймаючи спірне податкове повідомлення-рішення виходив з того, що позивачем товар не придбавався, а вищевказаний договір купівлі-продажу суперечить вимогам чинного законодавства.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»

Згідно пункту 1 статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно статті 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Згідно із частиною 1 статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Нікчемний правочин є недійсним в силу закону, а тому також не створює інших наслідків.

З наданих для перевірки та оглянутих в судовому засіданні платіжних доручень № 556 від 13.05.2011 року, № 559 від 16.05.2011 року та № 552 від 12.05.2011 року вбачається, що в призначенні платежу вказується оплата за будматеріали згідно видаткової накладної № 117 від 28.04.2011 року.

Судом встановлено, що під час перевірки зазначену видаткову накладну, наявність якої передбачена умовами договору, позивачем представлено не було.

В судовому засіданні представником позивача не надано доказів виконання договору купівлі-продажу, факту поставки, повної оплати, тощо.

За таких обставин суд погоджується з висновком Луцької ОДПІ про нікчемність вищевказаного правочину.

Суд погоджується з твердженням відповідача про те, що податкові накладні, виписані на виконання вищевказаного договору оформлені з порушенням підпункту «е» пункту 201.1 статті 201 Податкового Кодексу України, оскільки в податкових накладних, відсутній опис номенклатури товарів та їх кількість, обсяг, чим, в свою чергу, порушено п. 198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України.

Згідно підпункту 14.1.181. статті 181 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V Кодексу.

Відповідно пункту 198.1. статті 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення, серед іншого, операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2. статті 198 ПК України передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3. статті 198 ПК України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6. статті 198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 11 статті 201 цього Кодексу).

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: порядковий номер податкової накладної; дата виписування податкової накладної; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; ціна постачання без урахування податку; ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; вид цивільно-правового договору.

Згідно пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Виходячи з аналізу вищезазначених норм права податковим кодексом чітко визначено необхідні умови для формування податкового кредиту з податку на додану вартість - наявність належним чином оформленої податкової накладної або іншого документа, передбаченого пунктом 201.11 статті 201 ПК України, які позивачем виконані не були.

Таким чином, наявність у покупця виданої продавцем податкової накладної не є безумовною підставою для віднесення сум з податку на додану вартість в ціні товару до податкового кредиту, оскільки податковий орган довів, що у позивача відсутні належні документи, що підтверджують правомірність формування сум податкового кредиту платника податку.

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України), кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Згідно із частиною 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про правомірність винесення Луцькою ОДПІ податкових повідомлень-рішень №0001932302 від 14.09.2011 року та №0002212302 від 07.10.2011 року, тому в задоволенні адміністративного позову слід відмовити повністю.

Керуючись статтями 11, 17, 158, частиною 3 статті 160, статтями 162, 163, 186 КАС України, на підставі Податкового кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову Підприємства "Сента" до Луцької обєднаної державної податкової інспекції про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0001932302 від 14.09.2011 року та №0002212302 від 07.10.2011 року відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, повний текст якого буде виготовлено 30 грудня 2011 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Головуючий О.А.Лозовський