Рішення № 20686767, 08.12.2011, Шевченківський районний суд м. Чернівців

Справа № 2-86/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2011 року Шевченківський районний суд м. Чернівці

в складі: головуючого судді           Волошина С.О.

при секретарі           Кушнірюк Ю.Г.

з участю представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернівці цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк»до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості , -

ВСТАНОВИВ :

Позивач ОСОБА_5 акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк»звернувся до суду з позовом до відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості, посилаючись на те, що відповідно до укладеного кредитно-заставного договору № СVRSАL00000001 від 18.02.2008 року ОСОБА_3 18.02.2008 року отримала кредит у розмірі 26324,15 доларів США, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 11,88 % річних, з кінцевим терміном повернення 17.02.2015 року.

Згідно п. 6.2.10 Договору відповідач зобов’язалась надавати банку документи, що підтверджують фінансовий стан, не рідше одного разу на рік, а при простроченні виконання зобов’язання протягом всього періоду несвоєчасного погашення заборгованості –щокварталу.

У порушення зазначених норм закону та умов договору відповідач зобов'язання за вказаним договорам належним чином не виконала.

          Відповідно до п. 12.2.6. Договору у разі невиконання відповідачем взятих на себе, згідно договору зобов’язань, банк на власний розсуд, має право здійснити одностороннє розірвання договору з надсиланням Позичальнику відповідного повідомлення. У зазначену в повідомленні дату договір вважається розірваним. При цьому в останній день дії договору Позичальник зобов’язується повернути банку суму кредиту в повному обсязі, винагороду і відсотки за фактичний строк його користування, повністю виконати інші зобов’язання за договором.

Зобов’язання за даним кредитним договором забезпечено договором поруки № СVRSАL00000001 від 18.02.2008 року укладений з поручителем ОСОБА_4.

Керуючись п. 12.2.6 Кредитного договору, 11.10.2010 року ПриватБанк надіслав відповідачам повідомлення про розірвання кредитного договору з вимогою погасити заборгованість в повному обсязі надавши тижневий термін.

Станом на 25.10.2011 року відповідачі заборгованість за кредитно-заставним договором в повному обсязі не погасили, в наслідок чого утворився прострочений кредит в розмірі 14728,82 долари США.

Згідно п. 14.3 кредитного договору у випадку порушення позичальником зобов’язання щодо повернення основної суми кредиту, передбаченого статтею 6.2.4 Договору, позичальник сплачує пеню в розмірі 0,15 % від суми простроченого платежу.

З моменту розірвання кредитного договору, а саме 25.10.2010р., по 30.11.2011р. пройшло 402 дні, тобто сальдо простроченого кредиту в розмірі 14728,82 долари США не було сплачено протягом 402 днів (14728,82 доларів США (сума простроченого кредиту) х 0,15 % (пеня) х 402 дні = 8880,18 доларів США).

14.04.2011р. ОСОБА_3 погасила платіж в розмірі 206,36 доларів США, які згідно п. 4.7. кредитно-заставного договору розпреділенні на погашення пені ( 8880,18 доларів США –206,36 доларів США = 8673,82 доларів США).

Таким чином, станом на 30.11.2011 року заборгованість ОСОБА_3 перед ПриватБанком за кредитно-заставним договором № СVRSАL00000001 від 18.02.2008 року складає 23609,51 долар США, яка складається з: заборгованість за кредитом - 14728,82 доларів США; заборгованість по процентах за користування кредитом в розмірі 206,87 доларів США, пеня за несвоєчасність виконання зобов’язань за договором –8673,82 долари США.

Згідно п. 14.11 кредитно-заставного договору сторони встановили строк позовної давності за вимогами про сплату кредиту, винагороди та процентів за користування кредитом, неустойки (пені) тривалістю п’ять років.

Просив стягнути солідарно з відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь ПриватБанку заборгованість за кредитно-заставним договором № СVRSАL00000001 від 18.02.2008 року у розмірі 23609,51 долар США, що за курсом 798.9700 відповідно до службового розпорядження НБУ від 30.11.2011 року складає 188632,90 грн., стягнути судові витрати.

В судовому засіданні представник позивача свої позовні вимоги підтримала повністю і просила позов задовольнити.

Представник відповідачів в судовому засіданні позов не визнав посилаючись на письмові заперечення, які наявні в матеріалах справи. Так він вважає, що оскільки з 25.10.2010 року договір розірвано, тому з цього часу припиняються договірні відносини між сторонами. Враховуючи, що станом на жовтень 2010 року відсутня прострочка по щомісячних платежах, тому вимоги позивача в частині стягнення відсотків, пені та штрафів є незаконними, позивач може вимагати повернення лише залишок суми по тілу кредиту. Вимоги позивача в частині стягнення суми боргу до поручителя також є незаконними, оскільки з квітня 2009 року Банк незаконно збільшив обсяг зобов’язань, що встановлено рішенням суду від 11.03.2010р., тому порука з квітня 2009 року є припиненою. Просив відмовити в задоволенні позову або стягнути лише з ОСОБА_3 залишок по кредиту у розмірі 14140,58 доларів США розстрочивши виконання рішення суду з щомісячним платежем у розмірі 235 доларів США до 2015 року, через те, що договір мав би діяти до 2015 року.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідачів, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає до задоволення частково, з наведених нижче підстав.

Судом встановлено, що відповідно до укладеного кредитно-заставного договору № СVRSАL00000001 від 18.02.2008 року ОСОБА_3 18.02.2008 року отримала кредит у розмірі 26324,15 доларів США, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 11,88 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 17.02.2015 року, що підтверджується копією договору (а.с.5-8).

Відповідно до п. 6.2.10 Договору відповідач зобов’язалась надавати банку документи, що підтверджують фінансовий стан, не рідше одного разу на рік, а при простроченні виконання зобов’язання протягом всього періоду несвоєчасного погашення заборгованості –щокварталу.

У порушення зазначених норм закону та умов договору відповідач зобов'язання за вказаним договорам належним чином не виконала.

Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

          Відповідно до п. 12.2.6. Договору у разі не виконання відповідачем взятих на себе, згідно договору зобов’язань, банк на власний розсуд має право згідно ст. 651 Цивільного кодексу України, здійснити одностороннє розірвання договору з надсиланням Позичальнику відповідного повідомлення. Договір вважається розірваним з дати зазначеній у повідомленні. При цьому в останній день дії договору Позичальник зобов’язується повернути банку суму кредиту в повному обсязі, винагороду і відсотки за фактичний строк його користування, повністю виконати інші зобов’язання за договором.

11.10.2010 року ПриватБанк надіслав відповідачам повідомлення про розірвання кредитного договору з 25.10.2010 року. Крім того, перед відповідачами поставлено вимогу погасити заборгованість в повному обсязі у тижневий термін з дати розірвання договору, що підтверджується копіями даних повідомлень (а.с.9-10).

Однак, станом на 25.10.2011 року відповідачі заборгованість за кредитно-заставним договором в повному обсязі не погасили.

Стаття 530 ЦК України передбачає, що якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

          Згідно п. 14.3 кредитного договору у випадку порушення позичальником зобов’язання щодо повернення основної суми кредиту, передбаченого статтею 6.2.4 Договору, позичальник сплачує пеню в розмірі 0,15 % від суми простроченого платежу.

п. 14.11 кредитно-заставного договору сторони встановили строк позовної давності за вимогами про сплату кредиту, винагороди та процентів за користування кредитом, неустойки (пені) тривалістю п’ять років.

Відповідач станом на 30.11.2011р. має заборгованість за кредитно-заставним договором в розмірі 23609,51 долар США, що за курсом 798.9700 відповідно до службового розпорядження НБУ від 30.11.2011 року складає 188632,90 грн., яка складається із заборгованості за кредитом в сумі 14728,82 долари США.; заборгованості по процентам за користування кредитом в сумі 206,87 доларів США; пеня за несвоєчасне виконання зобов’язань за договором за період з 25.10.2010 року по 30.11.2011 року в розмірі 8673,82 долари США, що підтверджується розрахунком заборгованості (а.с. 13-15) та заявою про збільшення позовних вимог, в якій обґрунтовано нарахування пені (а.с. 183-184).

Згідно службового розпорядження НБУ від 30 листопада 2011 року встановлено офіційний курс гривні до долари США 798.9700 грн. за 100 доларів США, що підтверджується копією службового розпорядження (а.с. 185).

Зобов’язання за даним кредитним договором забезпечено договором поруки № СVRSАL00000001 від 18.02.2008 року укладений з поручителем ОСОБА_4, що підтверджується копією договору (а.с.18).

Стаття 554 ЦК України передбачає, що у разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручителі відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Суд вважає необґрунтованим посилання представника відповідача на те, що договір поруки з квітня 2009 року є припиненим, оскільки рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 11.03.2010р. визнано недійсним підвищення в односторонньому порядку ПриватБанком відсоткової ставки та зобов’язано Банк здійснити перерахунок сплачених ОСОБА_3 платежів. Враховуючи викладене, обсяг відповідальності поручителя ОСОБА_4 не збільшилась, тому в даному випадку не може бути застосовано положення ч.1 ст. 559 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 551 ч.3 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Згідно цих вимог закону судом встановлено, що розмір неустойки не перевищує суму збитків. Однак, враховуючи економічну кризу в державі та матеріальний стан відповідача, так згідно довідки про доходи ОСОБА_3 її середньомісячний дохід становить 2758,40 грн., суд вважає можливим застосувати положення ст. 551 ч.3 ЦК України та зменшити розмір пені до суми 6 000 доларів США. При цьому вказана норма не обмежує право суду на застосування її приписів навіть, якщо відповідач не заявляє відповідного зустрічного прохання під час розгляду справи.

Згідно ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлюється договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Стаття 1049 ЦК України передбачає, що позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій же сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій же кількості, такого ж роду та такої ж якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, встановлені договором.

Відповідно ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов’язаний сплатити грошову суму або не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов’язаний сплатити неустойку, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів. Якщо договором встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів.

          На підставі ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

За клопотанням сторін по справі призначались судово-економічні експертизи з метою з’ясування питання правильності нарахувань Банком щомісячних платежів по кредитному договору № СVRSАL00000001 від 18.02.2008 року.

Так, згідно висновку судово-економічної експертизи № 03 складеної 18.02.2011 року експертом ОСОБА_6 здійсненні Банком нарахування не відповідають умовам договору № СVRSАL00000001 від 18.02.2008 року (а.с. 47-59).

Відповідно до висновку повторної судово-економічної експертизи № 07/11-11 складеної 07.11.2011 року експертом ОСОБА_7 здійсненні Банком нарахування відповідають умовам договору № СVRSАL00000001 від 18.02.2008 року (а.с. 123-145).

Висновок повторної судово-економічної експертизи № 07/11-11 складеної 07.11.2011 року експертом ОСОБА_7 підтверджується матеріалами цивільної справи. Водночас суд критично оцінює та ставить під сумнів висновок судово-економічної експертизи № 03 складеної 18.02.2011 року експертом ОСОБА_6, оскільки здійсненні експертом розрахунки не підтверджуються матеріалами цивільної справи.

Відповідно до ст. 217 ЦПК України суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочку або розстрочити виконання.

Оскільки представник відповідача не послався на обставини, які можуть утруднити виконання рішення, суд вважає, що не має підстав для розстрочення виконання рішення суду.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що з відповідачів необхідно стягнути в солідарному порядку на користь позивача заборгованість по кредитно-заставному договору № СVRSАL00000001 від 18.02.2008 року в загальній сумі 20935,69 доларів США, що за курсом 798.9700 відповідно до службового розпорядження НБУ від 30.11.2011 року складає 167269,88 грн., а також судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1672,69 грн., що становить 1% від стягненої суми, оскільки позовні вимоги задоволено частково, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 120 грн., витрати на проведення повторної судово-економічної експертизи в розмірі 4000 грн. В задоволені інших позовних вимог відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 217, 526, 530, 551, 554, 559, 610, 651, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 10, 60, 88, 212, 213, 215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ :

Позов Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк»задовольнити частково.

Стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк»заборгованість по укладеному кредитно-заставному договору № СVRSАL00000001 від 18.02.2008 року у розмірі 20935 (двадцять тисяч дев’ятсот тридцять п’ять) доларів США 69 центів, що за курсом 798.9700 відповідно до службового розпорядження НБУ від 30.11.2011 року складає 167269 (сто шістдесят сім тисяч двісті шістдесят дев’ять) грн. 88 коп., судовий збір в сумі 1 672 (одну тисячу шістсот сімдесят дві) грн. 69 коп., витрати на інформаційно –технічне забезпечення в сумі 120 (сто двадцять) грн. 00 коп., витрати на проведення повторної судово-економічної експертизи в розмірі 4000 (чотири тисячі) грн.

В задоволенні інших позовних вимог відмовити за безпідставністю.

На рішення може бути подано апеляційну скаргу до Апеляційного суду Чернівецької області через Шевченківський районний суд м. Чернівці протягом десяти днів з дня його проголошення.

СУДДЯ