ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"04" січня 2012 р. Справа № 2/030-11
за позовом приватного підприємства «ФЛЕШ» м. Київ
до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «ЛиСА», м. Вишневе
про стягнення 268032,84 грн.
СуддяО.В. Конюх;
представники сторін:
від позивача:ОСОБА_1, довіреність від 02.12.2011р. б\н;
від відповідача:ОСОБА_2, довіреність від 03.08.2011р. №130;
за участюгр. ОСОБА_3
СУТЬ СПОРУ :
позивач приватне підприємство «Флеш», м. Київ, звернувся до господарського суду Київської області з позовом від 27.10.2011р. до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «ЛиСА», м. Вишневе, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість в сумі 268032,84 грн. за поставлений товар за договором купівлі-продажу від 10.01.2011р. № К-03/01/11, а також покласти на відповідача судові витрати.
Позов обґрунтований тим, що відповідач не виконав свої зобовязання за договором поставки купівлі-продажу від 10.01.2011р. № К-03/01/11 та не сплатив кошти за поставлений позивачем товар, в результаті чого заборгованість відповідача перед позивачем складає 268032,84 грн.
Відповідач у відзиві на позов від 16.12.2011р. зазначив, що не погоджується з обсягами поставленого товару. Погоджуючись з існуванням заборгованості перед позивачем в сумі 176787,58 грн., представник відповідача пояснив, що з водіями ОСОБА_3 (автомобіль № НОМЕР_1) та ОСОБА_4 (автомобіль НОМЕР_2), які отримували товар у позивача за поданими суду видатковими накладними, у відповідача існують договірні відносини про надання послуг з перевезення. Представник відповідача стверджував, що підпис в накладній від 02.08.2011р. № РН-0001867 на суму 91245,26 грн. належить не ОСОБА_3, і відповідач товар за цією накладною на суму 91245.26 грн. не отримував.
Відповідачем подано клопотання від 16.12.2011р. про зупинення провадження у справі та призначення у справі почеркознавчої експертизи, щоб встановити, чи підпис у накладній виконано водієм ОСОБА_3 Позивач зазначене клопотання заперечив. Розглянувши подане клопотання, вислухавши пояснення представників сторін, ухвалою від 04.01.2012р. суд залишив без задоволення клопотання відповідача про призначення у справі почеркознавчої експертизи.
Крім того, відповідач у відзиві просив суд розстрочити виконання рішення суду на 12 місяців, мотивуючи наслідками світової фінансової кризи, високими невиплатами з боку контрагентів, існуванням заборгованості перед іншими підприємствами. Відповідач твердить, що єдиноразове стягнення з відповідача всієї суми заборгованості може призвести до банкрутства відповідача. Позивач в поясненнях від 04.01.2012р. проти розстрочення виконання рішення суду заперечив, мотивуючи тим, що господарська діяльність здійснюється субєктами господарювання на власний ризик і несприятливі наслідки понесених ризиків не мають порушувати охоронюваних законом інтересів інших господарюючих субєктів. Крім того, позивач твердить, що відповідач вже на чотири місяці прострочив виконання грошового зобовязання, що вже є розстроченням і подальше розстрочення виконання зобовязання призведе до несприятливих наслідків для позивача, який імпортує продукцію на умовах її попередньої оплати в іноземній валюті.
Розглянувши позов приватного підприємства «Флеш», м. Київ (далі по тексту ПП «Флеш») до товариства з обмеженою відповідальністю «ЛиСА», м. Вишневе (далі ТОВ «ЛиСА»), вислухавши пояснення позивача та відповідача, всебічно та повно вивчивши зібрані у справі докази, господарський суд
ВСТАНОВИВ:
відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема з правочинів. Підставою виникнення взаємних цивільних прав та обовязків сторін у справі є укладений між ПП «Флеш»та ТОВ «ЛиСА»10.01.2011р. договір купівлі-продажу № К-03/01/11 (далі Договір), відповідно до якого ПП «Флеш» (продавець) продає ТОВ «ЛиСА»(покупець) продукцію згідно Додатку №1, а покупець сплачує вартість продукції. Відповідно до умов Договору:
-Кількість та асортимент кожної партії продукції визначається у замовленні, яке подається по електронній пошті за один день до запланованого відвантаження (пункт 2.1 Договору);
-Якість продукції повинна відповідати державним нормам та стандартам України на даний вид продукції (пункт 2.4 Договору);
-Покупець зобовязується забезпечити належні умови зберігання переданої йому продукції, надавати своїм клієнтам вичерпну інформацію щодо продукції продавця (пункти 2.5, 2.7 Договору);
-Ціна продукції, що постачається, зазначається у Замовленні (пункт 4.1 Договору);
-Розрахунки здійснюються в національній валюті в безготівковій формі шляхом перерахування коштів з поточного рахунку Покупця на поточний рахунок продавця. Оплата кожної партії товару здійснюється протягом 28 календарних днів з дати відвантаження. При здійсненні оплати в платіжному документі покупець має вказати посилання на договір, на номер та дату накладної, інакше продавець має право зарахувати отримані кошти в рахунок найпершого неоплаченого покупцем замовлення (розділ 5 Договору);
-Приймання товару здійснюється відповідно до товаросупровідних документів відповідно до Інструкцій № П-6 та № П-7 (розділ 6 Договору);
-У випадку прострочення оплати покупець сплачує продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення (пункт 7.4 Договору);
-Строк дії договору з дати підписання і до 31.12.2011р., а в частині виконання зобовязань сторонами до повного їх виконання.
Укладений між сторонами Договір за правовою природою є договором поставки, за яким, згідно частин 1 та 2 ст. 712 ЦК України, продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до частини 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених ГК України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші тощо), а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно приписів статей 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Позивач твердить, що на виконання своїх господарських зобовязань ПП «Флеш»поставило товариству «ЛиСА»товар на загальну суму 1986 480,97 грн., про що свідчать належним чином засвідчені копії видаткових накладних, залучених до матеріалів справи:
від 11.01.2011р. № РН-0000030 на суму 33987,00 грн.;
від 17.01.2011р. № РН-0000058 на суму 589,20 грн.;
від 17.01.2011р. № РН-0000086 на суму 51391,02 грн.;
від 18.01.2011р. № РН-0000098 на суму 18886,56 грн.;
від 20.01.2011р. № РН-0000111 на суму 16781,79 грн.;
від 24.01.2011р. № РН-0000143 на суму 12092,82 грн.;
від 24.01.2011р. № РН-0000144 на суму 10740,40 грн.;
від 26.01.2011р. № РН-0000174 на суму 30224,75 грн.;
від 31.01.2011р. № РН-0000210 на суму 2670,00 грн.;
від 31.01.2011р. № РН-0000226 на суму 12795,30 грн.;
від 03.02.2011р. № РН-0000256 на суму 54848,12 грн.;
від 08.02.2011р. № РН-0000296 на суму 24307,51 грн.;
від 17.02.2011р. № РН-0000398 на суму 99581,46 грн.;
від 24.02.2011р. № РН-0000467 на суму 66631,32 грн.;
від 04.03.2011р. № РН-0000570 на суму 27122,53 грн.;
від 11.03.2011р. № РН-0000605 на суму 91734,95 грн.;
від 11.03.2011р. № РН-0000617 на суму 24456,38 грн.;
від 14.03.2011р. № РН-0000641 на суму 10879,97 грн.;
від 17.03.2011р. № РН-0000682 на суму 40639,03 грн.;
від 24.03.2011р. № РН-0000751 на суму 72613,62 грн.;
від 29.03.2011р. № РН-0000812 на суму 45034,85 грн.;
від 31.03.2011р. № РН-0000823 на суму 7358,00 грн.;
від 13.04.2011р. № РН-000935 на суму 72356,93 грн.;
від 20.04.2011р. № РН-0001030 на суму 167085,78 грн.;
від 29.04.2011р. №РН-0001123 на суму 93850,42 грн.;
від 29.04.2011р. № РН-0001130 на суму 18000,00 грн.;
від 16.05.2011р. № РН-0001262 на суму 29997,53 грн.;
від 16.05.2011р. № РН-0001280 на суму 598,95 грн.;
від 19.05.2011р. № РН-01001322 на суму 84036,72 грн.;
від 23.05.2011р. № РН-0001363 на суму 6307,68 грн.;
від 26.05.2011р. № РН-0001397 на суму 90623,40 грн.;
від 31.05.2011р. № РН-0001483 на суму 31550,04 грн.;
від 10.06.2011р. № РН-0001572 на суму 39937,63 грн.
від 15.06.2011р. № РН-0001581 на суму 16398,72 грн.;
від 22.06.2011р. № РН-0001619 на суму 51820,32 грн.;
від 24.06.2011р. № РН-0001636 на суму 27606,12 грн.;
від 01.07.2011р. № РН-0001665 на суму 92455,20 грн.;
від 06.07.2011р. № РН-0001688 на суму 82794,24 грн.;
від 15.07.2011р. № РН-0001755 на суму 97116,59 грн.;
від 25.07.2011р. № РН-0001809 на суму 103782,78 грн.;
від 27.07.2011р. № РН-0001829 на суму 33550,08 грн.;
від 02.08.2011р. № РН-0001867 на суму 91245,26 грн.
Відповідач заперечує отримання товару за накладною від 02.08.2011р. № РН-0001867 на суму 91245,26 грн., у звязку з чим суд зазначає наступне.
Документальним підтвердженням виконання сторонами умов договору є належним чином оформлені первинні документи. Первинний документ, згідно ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»№ 996-XIV, це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Відповідно до пунктів 2.4, 2.5 Положення "Про затвердження Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку" затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 р. N 88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 р. за N 168/704 первинні документи для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обовязкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо. Документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою.
Подана позивачем видаткова накладна від 02.08.2011р. № РН-0001867 на суму 91245,26 грн. не містить даних, за якими можна ідентифікувати ТОВ «ЛиСа» як особу, що отримала товар за даною накладною, відповідно не має всіх необхідних реквізитів, встановлених для даного виду первинних документів. Відповідно до пункту 10 Порядку ведення реєстру виданих та отриманих податкових накладних, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України 24.12.2010 N 1002 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2010 р. за N 1402/18697, у розділі II Реєстру відображаються отримані податкові накладні, розрахунки коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (додаток 2 до податкової накладної), ВМД, а також інші документи, на підставі яких здійснюється облік операцій з придбання товарів/послуг. Такими документами є: товарні чеки або інші розрахункові документи, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або первинні документи, складені відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг, копії яких додаються до заяви зі скаргою на постачальника цих товарів/послуг, що додається покупцем товарів/послуг до податкової декларації за звітний (податковий) період, - у разі відмови з боку продавця цих товарів/послуг надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення та порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Як вбачається з поданого відповідачем суду реєстру виданих та отриманих податкових накладних за липень-вересень 2011р., до реєстру не включена ані податкова накладна від 02.08.2011р. на суму 91245,26 грн., ані видаткова накладна від 02.08.2011р. № РН-0001867 на суму 91245,26 грн.
Відповідно до пунктів 2.1, 4.1 Договору, кількість та асортимент кожної партії продукції визначається у замовленні, узгодженому обома сторонами, яке подається по електронній пошті за один день до запланованого відвантаження і є невідємною частиною цього договору. Ціна продукції, що постачається, також зазначається у Замовленні.
Позивачем не подано суду Замовлення на партію товару, поставленого за видатковою накладною від 02.08.2011р. № РН-0001867 на суму 91245,26 грн., відповідно не подано доказів того, що відповідачем та позивачем узгоджувались кількість, асортимент та ціна партії товару, що мала бути поставлена 02.08.2011р. за вказаною накладною.
За таких обставин суду не подано доказів отримання товару відповідачем за видатковою накладною від 02.08.2011р. № РН-0001867 на суму 91245,26 грн.
Відповідно до вищевикладеного, судом встановлено факт поставки товару позивачем відповідачу, строк оплати якого минув відповідно до розділу 5 Договору, всього на суму 1986 480,97 грн. - 91245,26 грн. = 1895235,71 грн.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами. Згідно до частини 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобовязанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Як твердить позивач, не заперечує відповідач, відповідачем оплата отриманого товару здійснена лише частково на суму 1588 104,31 грн., що вбачається також з поданих суду та залучених до матеріалів справи банківських виписок по контрагенту ТОВ «ЛиСа»(код 32683728).
Крім того, позивач підтверджує і відповідач не заперечує здійснення повернення товару відповідачем позивачу на суму 40278,47 грн.
Також позивач визнає за відповідачем існування переплати за поставлений товар в 2010р. на суму 90065,35 грн., та зараховує вказану переплату в якості оплати за поставлений товар за Договором від 10.01.2011р. № К-03/01/11, що законом не заборонено і відповідачем також не заперечується.
Згідно з п. 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобовязання. Відповідач доказів належного виконання своїх зобовязань за Договором від 10.01.2011р. № К-03/01/11 не надав, доказів сплати коштів за отриманий товар або повернення товару позивачу в розмірі, більшому, ніж твердить позивач, не подав, доводи позивача не спростував.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання). Таким чином, судом встановлено факт порушення відповідачем свого зобовязання щодо вчасної оплати за поставлений товар (з врахуванням вартості поверненого товару та існуванням переплати за попередній період) на суму 1895235,71 грн. 1588104,31 грн. 40278,47 грн. 90065,35грн. = 176787,58 грн. Відповідач у відзиві на позовну заяву від 16.12.2011р. зазначену суму боргу перед позивачем визнає.
Відповідно до ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Враховуючи вищевикладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 268032,84 грн. підлягають задоволенню частково в сумі 176787,58 грн.
Щодо заяви відповідача про розстрочення виконання рішення суду, то вона задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Відповідно до пункту 6 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення. Відповідно до частини 3 ст. 3 ГК України субєкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання здійснюють свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства. Відповідно до ст. 55 Конституції України кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. Відповідно до ст. 20 ГК України держава забезпечує захист прав і законних інтересів субєктів господарювання та споживачів. Кожен субєкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав та законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених субєктів захищаються шляхом в тому числі присудженням до виконання обовязку в натурі та застосуванням штрафних санкцій. Згідно до частин першої ст. 2 ГПК України господарський суд порушує справи за позовними заявами підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів. Згідно ст. 3 ЦК України однією з основних засад цивільного законодавства в Україні є судових захист цивільного права та інтересу.
Таким чином, основними засадами господарського судочинства є судовий захист на основі законодавства порушених прав та законних інтересів субєктів господарювання. Судом встановлено порушення права ПП «Флеш» саме з боку ТОВ «ЛиСа», яке полягало в неоплаті належних коштів за договором купівлі-продажу. Принципом судочинства є саме захист законних прав та інтересів субєктів господарювання, а не звільнення або зменшення відповідальності осіб, які ці права інтереси порушили.
Крім того, відповідач у своїй заяві про розстрочення посилається не на обставини, які унеможливлюють виконання рішення суду, а на ті негативні обставини, які можуть бути наслідком виконання рішення суду на можливе банкрутство відповідача. Заборгованість перед відповідачем інших осіб не є винятковими обставинами та підставами для відстрочення або розстрочення виконання рішення. Крім того, суд бере до уваги те, що позивач не скористався своїм правом на стягнення пені з відповідача у відповідності до пункту 7.4 Договору, а заявив до стягнення лише суму основного боргу за поставлений відповідачу товар.
Враховуючи вищевикладене суд вважає вимоги позивача обґрунтованими та законними, задовольняє позов частково, приймає рішення про стягнення з відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «ЛиСА»на користь позивача приватного підприємства «Флеш»суми основного боргу 176787,58 грн. та відповідно до частини 5 статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладає судові витрати на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Беручи наведене вище до уваги, керуючись ст.. 55 Конституції України, ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», пунктами 2.4, 2.5 Положення "Про затвердження Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку" затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 р. N 88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 р. за N 168/704, пунктом 10 Порядку ведення реєстру виданих та отриманих податкових накладних, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України 24.12.2010 N 1002 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2010 р. за N 1402/18697, ст.ст. 3, 11, 16, ч.1 ст. 509, ст.ст. 525, 526, частиною 1 ст. 530, ст. 610, п.2 ст. 614, ст. 629, ч. 1 та 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, частиною 3 ст. 3, ст.ст. 20, 173 Господарського кодексу України, та статтями 2, 4, 33, 35, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов приватного підприємства «Флеш», м. Київ до товариства з обмеженою відповідальністю «ЛиСА», м. Вишневе задовольнити частково.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «ЛиСА» (08132, Київська обл., м. Вишневе, вул. Промислова 5-Б, код ЄДРПОУ 32683728, р\р 26002035130 в ПАТ «Банк Український капітал» м. Київ, МФО 320371, або з будь-якого іншого рахунку, належного боржнику)
на користь приватного підприємства «Флеш» (01023, м. Київ, вул. Леоніда Первомайського, буд. 9-А, оф.19, код ЄДРПОУ 19365595 р\р 26000002001405 в ТОВ «Комерційний банк «Дельта»м. Київ, МФО 380236)
176787,58 грн. (сто сімдесят шість тисяч сімсот вісімдесят сім гривень пятдесят вісім копійок) заборгованості,
1767,88 грн. (одну тисячу сімсот шістдесят сім гривень вісімдесят вісім копійок) державного мита та
155,66 грн. (сто пятдесят пять гривень шістдесят шість копійок) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.
СуддяО.В. Конюх
Повний текст рішення підписано 05.01.2012р.
Судове рішення № 20682812, Господарський суд Київської області було прийнято 04.01.2012. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 2/030-11. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: