Рішення № 20673725, 20.12.2011, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20.12.2011 Справа № 5024/2338/2011

Господарський суд Херсонської області у складі судді Гридасова Ю.В. при секретарі Шибінській А.Л., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго", м. Херсон,

до відповідача-1: Військової частини А-1836, м. Херсон,

відповідача-2: Квартирно-експлуатаційного відділу м. Херсона, м. Херсон,

про стягнення 10 706 грн. 71 коп.,

за участю представників:

позивача - ОСОБА_1.- юрисконсульт, довіреність № 07/1948-11 від 04.04.2011р.;

відповідача 1 - ОСОБА_2.-старший лейтенант юстиції, довіреність №2 від 04.01.2011р.;

відповідача 2 - ОСОБА_3.- начальник відділення експлуатації фондів-заступник начальника КЕВ м. Херсона, довіреність № 2 від 10.01.2011 р.

Публічне акціонерне товариство "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго" звернулось до господарського суду Херсонської області з позовною заявою, у якій просить суд стягнути солідарно з Військової частини А-1836 (відповідач-1) та Квартирно-експлуатаційного відділу (відповідач-2) 10 706 грн. 71 коп. заборгованості за понад договірне споживання електроенергії за договором про постачання електричної енергії № 2223 від 25.05.2004 р. та за договором поруки № 2223/2 від 05.02.2008 р. В обґрунтування позовних вимог позивач також посилається на положення п/п. 1.2, п. п. 4.1., 4.4., 6.1, 6.11, п/п. 1, 8 п. 8.1., п/п. 2 п. 10.2.Правил користування електричною енергією, Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", ст. ст. 16, 525, 526, 530, 546, 549, 553, 554 ЦК України, ст. ст. 20, 173, 193 ГК України.

Представник позивача в ході судового засідання підтримав вимоги, викладені у позовній заяві.

Представник відповідача-1 у судовому засіданні заперечував проти позовних вимог, відповідно до відзиву на позовну заяву, посилаючись на те, що 31 травня 2005 року Міністр Оборони України видав наказ № 290 "Про проведення організаційних заходів з формування та комплектування квартирно-експлуатаційних управлінь", за яким зобов'язав усі квартирно-експлуатаційні відділи міст (районів) (які є окремими юридичними особами) здійснювати з 01.01.2006 року оплату комунальних послуг та енергоносіїв, спожитих військовими частинами. Тобто, як стверджує відповідач-1, даним наказом Міністра Оборони України функцію платника було покладено на квартирно-експлуатаційний відділ міста (району), зокрема на Квартирно-експлуатаційний відділ м. Херсона. Починаючи з 01.01.2006 року всі цільові кошти з Держаного бюджету України на оплату комунальних послуг та енергоносіїв, спожитих військовими частинами, зокрема військовою частиною А1836, надходять на рахунки квартирно-експлуатаційних відділів міст (районів), зокрема - Квартирно-експлуатаційного відділу м. Херсона, (оплата комунальних послуг та енергоносіїв - КЕКВ 1160: оплата електроенергії - КЕКВ 1163). Одночасно, з 01 січня 2006 року, з боку розпорядників коштів вищого рівня було припинено цільове фінансування військових частин, зокрема військової частини А1836, з Державного бюджету України (з 01.01.2006 року кошторис частин взагалі не передбачає статтю видатків на оплату комунальних послуг та енергоносіїв). Кошторисом військової частини А1836 на 2011 рік, що затверджений та наданий розпорядником коштів другого ступеня, бюджетні призначення за КЕКВ 1160 не передбачені. Із зазначених вище причини, кошти за кодом економічної класифікації видатків 1160 на рахунки військової частини А1836 з державного бюджету протягом спірного періоду не надходили. Згідно із ст.ст. 3, 15 Закону України "Про Збройні Сили України" фінансування Збройних Сил України, в тому числі військової частини А1836 здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Відповідно до вимог Бюджетного Кодексу України військова частина А1836 є лише розпорядником бюджетних коштів, яка бере бюджетні зобов'язання на підставі затвердженого головним розпорядником бюджетних коштів кошторису, платежі за дорученням розпорядника бюджетних коштів здійснює Державне казначейство України в разі наявності у розпорядників невикористаних бюджетних асигнувань, відповідності намірів витрачання бюджетному асигнуванню і наявності бюджетного зобов'язання для платежу. Згідно із підпунктом 1.4 пункту 1 Положення про фінансове господарство військової частини Збройних Сил України, затвердженого наказом Міністра оборони України № 625 від 28.10.2006 року, командир військової частини є розпорядником бюджетних коштів за кошторисом Міністерства оборони України третього ступеня. Військова частина А1836 отримує відкриті асигнування від розпорядників коштів другого ступеня. Отже, на думку відповідача-1, військова частина А1836 є бюджетною установою, фінансується виключно з державного бюджету, здійснює оплату за наявності бюджетних асигнувань, та за відповідними кодами економічної класифікації видатків бюджету. Військова частина А1836 не здійснює прибуткової господарської діяльності, тому не має альтернативних джерел фінансування. На виконання наказу Міністра Оборони України Командувачем Повітряних Сил України Збройних Сил України видано розпорядження, яке розіслано до військових частин телеграмою вих. нр 24/3 від 11.01.2006 року, згідно якого військовим частинам слід: "разом з квартирно-експлуатаційним відділом (КЕЧ району) переукласти договори з організаціями, які надають енергоносії або комунальні послуги. Тобто, укласти трьохсторонні угоди: постачальник - організація, що надає квартирно-експлуатаційні послуги; одержувач квартирно-експлуатаційних послуг - військова частина; платник за отримані військовою частиною квартирно-експлуатаційні послуги - квартирно-експлуатаційний відділ (КЕЧ району)". Між позивачем, Відповідачем-2, та Відповідачем-1 укладено Договір поруки № 2223/2 від 05.02.2008 року, відповідно до якого Поручитель, тобто Квартирно-експлуатаційний відділ м. Херсона, зобов'язався відповідати перед Кредитором (Позивачем) в межах щомісячно виставлених рахунків за спожиту активну електроенергію та інших видів платежів згідно Договору на постачання електроенергії № 2223 від 25.05.2004 року. Порукою охоплюється спірний період, всі розрахунки за спожиту Відповідачем-1 електроенергію велись між Квартирно-експлуатаційним відділом м. Херсона, який має на це бюджетні кошти, та Позивачем. Виставлені позивачем рахунки військова частина А1836 передавала до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Херсона своєчасно. Що стосується перевищення граничних (договірних) величин споживання електроенергії, то ліміти споживання електричної енергії були встановлені квартирно-експлуатаційним відділом м. Херсона, в заниженому розмірі, всупереч реальних потреб військової частини А1836. Як стверджує відповідач-1, на звернення військової частини А1836 про збільшення лімітів споживання електричної енергії за Договором Позивач та Квартирно-експлуатаційний відділ м. Херсона відповідають відмовами, посилаючись відповідно на відсутність коштів за КЕКВ 1160 у кошторисі військової частини А1836 і на недостатнє бюджетне фінансування. Позивач відмовляє військовій частині А1836 у здійсненні коригування договірної величини споживання електроенергії на поточний місяць, посилаючись на невиконання пункту 4.4. "Правил користування електроенергією" та несвоєчасне проведення розрахунків за спожиту електроенергію. Несвоєчасні розрахунки з Постачальником Квартирно-експлуатаційний відділ м. Херсона пояснює несвоєчасним фінансуванням з Бюджету. Таким чином, на думку відповідача-1, виникає обов'язок Квартирно-експлуатаційного відділу м. Херсона щодо оплати електричної енергії, спожитої військовою частиною А1836 понад граничну величину. Квартирно-експлуатаційний відділ м. Херсона також є бюджетною установою і виконання ним зобов'язань за Договором теж залежить від надходження коштів з Державного бюджету України. Представник відповідача-2 у судовому засіданні заперечував проти позовних вимог, відповідно до відзиву на позовну заяву, посилаючись на те, що Військова частина А-1836, за своїми зобов'язаннями відповідає власними коштами, що надходять на її рахунок по відповідних статтях кошторису (спецфонд військової частини) - кошторис якого передбачає власні надходження за рахунок яких можливо погасити виниклу заборгованість, а в разі їх недостатності відповідальність за зобов'язаннями військової частини (установи) - несе Міністерство оборони України. Крім того, відповідач-2 просить суд змінити відповідача по справі № №5024/2338/2011 з Квартирно-експлуатаційного відділу м. Херсона на належного відповідача - Міністерство оборони України та відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог відносно КЕВ м. Херсона. Договором поруки № 2223/2 від 05.02.2008 року, на який посилається позивач, не передбачено обов'язок КЕВ м. Херсона, як Поручителя - здійснювати безпосереднє отримання рахунків від ВАТ «Енергопостачальна компанія «Херсонобленерго». Рахунки про сплату понад договірного рівня споживання електричної енергії дійсно позивачем виставлялись, однак своєчасність їх отримання Військовою частиною А-1836 від позивача, і своєчасність надходження на адресу КЕВ м. Херсона позивачем, на думку відповідача-2, не доведена. Військова частина А-1836 не підвідомча та не підконтрольна КЕВ м. Херсона, безпосереднє керівництво та контроль діяльності установи і відповідно посадових осіб якого здійснює Міністерство оборони України.

Судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення по справі.

Заслухавши пояснення учасників судового процесу, що прибули в судове засідання, дослідивши матеріали справи, господарський суд

в с т а н о в и в :

25.05.04 року між ПАТ "ЕК "Херсонобленерго" в особі Новокаховського РЕЗ і ЕМ та Військовою частиною А-1836 (надалі за текстом - Відповідач-1) було укладено договір № 2223 про постачання електричної енергії (надалі за текстом - Договір). При виконанні умов цього Договору, а також вирішенні всіх питань, що не обумовлені Договором, сторони, відповідно до розділу 2 Договору, зобов'язались керуватися правилами користування електричною енергією, затверджених Постановою НКРЕ № 28 від 31 липня 1996 р., зареєстрованою Міністерством юстиції України 02.081996 р. за N 417/1442 (надалі за текстом - ПКЕЕ).

Відповідач-1 згідно п. 1. додатку № 2 "порядок розрахунків та графік зняття показань лічильників" 17 числа кожного місяця знімає показники електролічильників встановлених на його об'єктах (передбачених у додатку № 5) та, згідно абз. 1 п. 2 додатку № 2, оформлює акт про обсяги використаної електроенергії за розрахунковий період та який надає до розрахункового відділу позивача протягом 0,5 доби з моменту зняття цих показників.

П. 6.11. ПКЕЕ передбачає наступні положення, остаточний розрахунок споживача за електроенергію, спожиту протягом розрахункового періоду, здійснюється на підставі виставленого постачальником електроенергії рахунка відповідно до даних про фактичне споживання електроенергії визначеного за показами розрахункових засобів обліку, які фіксуються у терміни, передбачені договором.

Порядок розрахунків за спожиту електроенергію (активну та реактивну) передбачений у додатку № 2 до договору № 2223 від 25.05.04 року, відповідно до п. 3 якого рахунки на оплату електроенергії мають бути оплачені відповідачем протягом 10 днів з дня їх отримання відповідачем.

На виконання умов договору про постачання електричної енергії № 2223 від 25.05.04 року, позивач здійснював поставку активної електроенергії а, відповідно, відповідач-1 здійснював її споживання в період з 15.02.11 р. по 17.03.11 p..

Про обсяги споживання електроенергії у зазначений період відповідач-1 прозвітував позивачу шляхом оформлення відповідного акту спожитої електроенергії згідно показників засобів обліку електроенергії встановлених на його об'єкті ТП-63, що знаходиться у м. Нова Каховка по вул. Першотравневій.

Зазначений акт спожитої електроенергії відповідача-1 свідчить, що у березні 2011 р. відповідач-1 спожив електроенергію в обсягах 78790 кВт/год., на підставі чого між позивачем та відповідачем -1 підписано акт приймання - передачі активної електроенергії від 17.03.11 р. за № 3а, та на підставі чого відповідач-1 отримував для сплати відповідний рахунок № 2223 від 17.03.11 р. на суму 55162,88 грн., розписка про отримання містяться на вказаному рахунку.

Згідно ч. І п. 8.1. Правил користування електроенергією постачальник електроенергії за регульованим тарифом має право на отримання від споживача своєчасної оплати за електроенергію та інших платежів відповідно до умов договору та законодавства України. Виставлений рахунок за спожиту у березні 2011 р. електроенергію не оплачений.

Пунктом 4.1. ПКЕЕ передбачено, що постачання електроенергії всім споживачам здійснюється відповідно до режимів, передбачених договорами.

Відомості про обсяги очікуваного споживання електроенергії в наступному році з помісячним розподілом подаються споживачами постачальнику електроенергії кожного року до 15 листопада, відповідно до п. 4.2. ПКЕЕ та п. 5.1. Договору.

Цим же пунктом ПКЕЕ та умовами договору передбачено і те, що у разі ненадання споживачем вказаних відомостей у встановлений договором термін, розмір очікуваного споживання електроенергії на наступний рік установлюється постачальником електроенергії за фактичними обсягами споживання у відповідних періодах поточного року.

Між позивачем та відповідачем-1 01.06.10 р. підписано додаток № 1 до договору № 2223 про обсяги постачання електроенергії на 2010 рік, на 2011 р. відповідач не доводив позивачу обсяги постачання електроенергії, тобто відповідно до зазначених вище умов договору обсяги постачання електроенергії, узгоджені на 2010 р. пролонговано і на 2011 р.

Відповідачем-1 у березні 2011 року було спожито електроенергію в обсягах 78790 кВт/год, проте згідно додатку № 1 від 01.06.10 р. до договору споживач повинен був спожити у березні р. не більше 54000 кВт/год, тобто відповідачем-1 було допущено перевищення договірного рівня споживання електроенергії в обсягах 17336 кВт/год

Про допущення відповідачем понад договірного рівня споживання електроенергії у березні 2011 р. позивач повідомив відповідача-1, про що свідчить отриманий останнім рахунок № 2223 від 17.03.11 р.

Згідно ст. 26 Закону України "Про електроенергетику" (зі змінами та доповненнями від 23.06.2005 р.), у випадку споживання електроенергії понад договірну величину за розрахунковий період споживачі сплачують енергопостачальнику двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини.

П. 4.4. ПКЕЕ передбачено, що Споживач (Відповідач-1) має право протягом розрахункового періоду звернутися до постачальника електричної енергії за регульованим тарифом (Позивач) із заявою щодо коригування договірної величини споживання електричної енергії.

Відповідач не звертався до позивача з письмовою заявою про коригування величин споживання електроенергії за березень 2011 p., своїм право передбаченим п. 4.4. ПКЕЕ не скористався, тому позивач у квітні 2011 р. здійснив відповідачу-1 нарахування двократної вартості понад договірної величини споживання електроенергії за березень 2011 р. про що відповідачу виставлений рахунок № 2223 від 18.04.11, сума якого становить 10706,71 грн. (17336 кВт/год х 0,6176 грн. тариф березня 2010 р.) без ПДВ, який отриманий особисто представником відповідача-1 18.04.11 p., про що свідчить його підпис на рахунку.

Відповідно до умов договорів даний рахунок повинен бути сплачений на протязі 10 днів з моменту його отримання (п. 3 додатку № 2 договору № 2223 від 25.05.04 р.).

Крім того, між ПАТ "ЕК "Херсонобленерго", Війською частиною А-1836 та Квартирно - експлуатаційним відділом м. Херсона укладено договір поруки № 2223/2 від 05.02.2008 р. відповідно до якого поручитель, тобто Відповідач-2, зобов'язався відповідати перед Кредитором (Позивачем) в межах щомісячно виставлених рахунків за спожиту активну електроенергію та інших видів платежів згідно договору на постачання електроенергії № 2223 від 25.05.04 р.

Згідно зі статтею 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Однак, відповідачами рахунок № 2223 від 18.04.11 р. сплачений частково, а саме активна електроенергія сплачена в повному обсязі, а сума 10706,71 грн. за перевищення договірних величин споживання електроенергії залишається не сплаченою, що спричинило виникнення заборгованості по понад договірному рівню споживання електроенергії на загальну суму 10706,71 грн., за період з 17.02.11 р. по 14.11.11 p..

Згідно із п. 2 Договору поруки, поручитель і боржник відповідають перед кредитором, як солідарні боржники, за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за договором. Поручитель і боржник несуть відповідальність відповідно до ст. 554 ЦК України перед Кредитором.

Зобов'язання поручителя вважаються виконаними після документального підтвердження зарахування банківських коштів на відповідні рахунки кредитора, після чого поручитель набуває всіх прав кредитора по відношенню до боржника (п. 5 Договору поруки).

Відповідно до положень ст. 526 Цивільного кодексу України (435-4) зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За вказаних обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню, а заперечення відповідачів проти позову не приймаються судом до уваги.

Судом також не приймаються до уваги посилання відповідача-1 на відмову йому з боку позивача у збільшенні лімітів споживання електричної енергії, оскільки дані твердження не доведені належними та допустимими доказами. Безпідставним є посилання відповідача-1 на ухвалу господарського суду Херсонської області від 31.07.2007 року у справі № 2/137-06, якою, на думку відповідача-1, встановлені факти, які не потребують подальшого доведення, з тих підстав, що вказаний процесуальний документ не є рішенням суду, відповідно до вимог ст.. 35 ГПК України. Відповідач-2, посилаючись у своїх запереченнях на позов на положення ст.. 614 ЦК України, помилково не взяв до уваги положення ст.. 617 того ж Кодексу, відповідно до якої, особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідачів.

На підставі зазначених вище норм матеріального права, керуючись ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України,

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути солідарно з Військової частини А-1836 (ідентифікаційний код - 07738045, адреса - 73000, місто Херсон, вул. Пестеля, 1) та Квартирно-експлуатаційного відділу м. Херсона (ідентифікаційний код 08294952, адреса 73008, м. Херсон, а/с 158, с. Калова, 37) на користь Публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго" (ідентифікаційний код 05396638, адреса 73000, місто Херсон, вул. Пестеля, 5) на рахунок зі спеціальним режимом використання у філії Херсонського обласного управління ВАТ "Ощадбанк" № 10021 МФО 352457 код ЗКПО 05396638 р/р 26036300020852: 10706 грн. 71 коп. (десять тисяч сімсот шість гривень 71 копійок) боргу по понаддоговірному споживанню електроенергії у березні 2011 p.; на поточний рахунок поточний рахунок № 26007010068166 в ПАТ «ВТБ Банк»МФО 321767 код 05396638: 1411грн.50коп. (одна тисяча чотириста одинадцять грн. 50 коп.) витрат по оплаті судового збору. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

(Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом).

Суддя Ю.В. Гридасов

Дата оформлення та підписання рішення

відповідно до вимог ст. 84 Господарського

процесуального кодексу України "06" січня 2012 р.