Ухвала суду № 20673435, 29.12.2011, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

УХВАЛА

"29" грудня 2011 р.Справа № 5016/3324/2011(13/233)

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області,

головуючий суддя Коваль Ю.М.,

при секретарі Гребенюк А.С.,

з участю представників сторін:

від позивача ОСОБА_1, дов. від 24.03.2011 р. № 248;

від відповідача ОСОБА_2, дов. від 28.08.2009 р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Публічного акціонерного товариства “Креді Агріколь Банк”,

01004, вул. Пушкінська, 42/4, м. Київ,

адреса для листування: 65009, вул. Фонтанська дорога, 25-А, м. Одеса,

до фізичної особипідприємця ОСОБА_4,

54000, АДРЕСА_1,

третя особа, яка не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_5,

54003, АДРЕСА_2,

про стягнення заборгованості за кредитним договором у загальній сумі 7204525 грн. 36 коп., -

У С Т А Н О В И В :

Публічне акціонерне товариство “Креді Агріколь Банк” (надалі Банк) звернулося до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою від 30.09.2011 р. за № 71116-1192 про стягнення з фізичної особипідприємця ОСОБА_4 грошових коштів у загальній сумі 901321,91 доларів США, що еквівалентно 7191196 грн. 86 коп., із котрих 5255044 грн. 21 коп. сума не повернутого кредиту (основний борг); 1810654 грн. 83 коп. заборгованість із сплати процентів за користування кредитними коштами; 125497 грн. 82 коп. пеня, посилаючись на неналежне виконання відповідачем зобовязань щодо повернення в узгоджені строки кредитних коштів та сплати процентів за їх користування за укладеним між підприємцем ОСОБА_4 та Акціонерним товариством “Індустріально-експортний банк”, правонаступником якого є Банк, кредитним договором від 24.09.2008 р. № 07/2008.

За такими позовними вимогами ухвалою Господарського суду від 06.10.2011 р. порушено провадження в давній господарській справі.

У ході розгляду справи Банк заявою від 21.10.2011 р. № 73013-2216 збільшив позовні вимоги і просить стягнути заборгованість у загальній сумі 7204525 грн. 36 коп., із котрих 5255044 грн. 21 коп. основний борг; 1899506 грн. 66 коп. заборгованість із сплати процентів за користування кредитними коштами; 49974 грн. 49 коп. пеня.

Ухвалою Господарського суду від 02.11.2011 р. до участі в даній справі залучено поручителя виконання ОСОБА_4 зобовязання за вказаним кредитним договором ОСОБА_5 в якості третьої особи, яка не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.

Від третьої особи, повідомленої належним чином про час та місце розгляду справи, представник у судове засідання не зявився, причини його неявки суду невідомі.

Представник позивача в судовому засіданні збільшені позовні вимоги підтримав повністю з підстав, викладених у позовній заяві та заяві про збільшення позовних вимог.

Представник відповідача позовні вимоги не визнає повністю, і звернувся до суду з письмовим клопотанням про залишення позову без розгляду, вказуючи на те, що у проваджені суду загальної юрисдикції знаходиться справа за поданим раніше в лютому 2010 року попередником Банку позовом до відповідачів ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про стягнення з останніх у солідарному порядку спірної заборгованості по кредитному договору від 24.09.2008 р. № 07/2008, укладеному попередником Банку з ОСОБА_4, поручителем по котрому виступає ОСОБА_5, тобто, між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав вирішується спір в іншому суді.

Представник позивача, не заперечуючи вирішення судом загальної юрисдикції спору про той же предмет і з тих же підстав, уважає, що немає підстав для залишення позову без розгляду, при цьому посилається на те, що спір в іншій справі і в даній справі стосується різних осіб, а саме, у суді загальної юрисдикції розглядається позов, предявлений до відповідачів підприємця ОСОБА_4 і фізичної особи ОСОБА_5, про стягнення з обох у солідарному порядку заборгованості по кредитному договору, а в даній справі - про стягнення заборгованості по тому ж кредитному договору з підприємця ОСОБА_4, а фізичну особу ОСОБА_5 залучено як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.

Вислухавши думку представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що клопотання відповідача підлягає задоволенню.

Так, ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.11.2011 р. у справі № 6-6175 ск10 скасовано ухвалу Центрального районного суду м. Миколаєва від 06.09.2010 р. та ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Миколаївської області від 25.11.2010 р., а справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Із змісту ухвали випливає, що в лютому 2010 року попередник Банку звернувся до Центрального районного суду м. Миколаєва з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 та фізичної особи ОСОБА_5 про стягнення з обох у солідарному порядку заборгованості за кредитним договором. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що підприємець ОСОБА_4 отримав за укладеним з ним кредитним договором від 24.09.2008 р. № 07/2008 грошові кошти, але свої зобовязання за цим договором не виконує, у звязку з чим виникла заборгованість. На забезпечення виконання зобовязань за вказаним кредитним договором між попередником Банку та ОСОБА_5 24 вересня 2008 року укладено договір поруки. Оскільки ОСОБА_4 умови кредитного договору належним чином не виконує, то ОСОБА_4 і ОСОБА_5 є солідарними божниками.

Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 6 вересня 2010 року провадження у справі за вказаним позовом закрито на підставі п.1 ч.1 ст.205 ЦПК України. Постановляючи ухвалу, суд першої інстанції виходив із того, що спір виник між банком та фізичними особами ОСОБА_5 і підприємцем ОСОБА_4, а тому спір повинен розглядатися господарським судом.

Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Миколаївської області від 25 листопада 2010 року вказану ухвалу суду першої інстанції в частині закриття провадження у справі за позовними вимогами до ОСОБА_5 про стягнення з останнього заборгованості скасовано, а справу в цій частині направлено на розгляд до суду першої інстанції. В іншій частині ухвалу суду першої інстанції залишено без змін. Скасовуючи ухвалу суду першої інстанції в частині закриття провадження у справі за позовними вимогами до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості та залишаючи без змін ухвалу в іншій частині, суд апеляційної інстанції виходив із того, що банк звернувся до суду із позовними вимогами, які підлягають розгляду за правилами господарського та цивільного судочинства.

Скасовуючи вказані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ виходив із такого

Відповідальність поручителя і боржника є солідарною.

Відповідно до ст. 541 ЦК України солідарний обовязок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобовязання.

У разі солідарного обовязку боржників кредитор має право вимагати виконання обовязку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо (ч.1 ст. 543 ЦК України).

Солідарну відповідальність перед кредитором несуть і боржник, і поручитель, якщо інше не встановлено договором поруки відповідно до ч. 1 ст. 554 ЦК України. Такі правовідносини регулюються і нормами цивільного, і нормами господарського законодавства.

Частина 1 статті 543 ЦК України є виключенням із загального правила, встановленого ст. 16 ЦПК України. Тому, у випадку виникнення солідарного обовязку фізичної та юридичної особи позов може бути предявлено до обох боржників у порядку цивільного судочинства.

Суд визнає доведеним, що у проваджені суду загальної юрисдикції знаходиться цивільна справа зі спору між тими ж сторонами, що й в даній господарській справі, про стягнення заборгованості за кредитним договором від 24.09.2008 р. № 07/2008, у звязку з порушенням ОСОБА_4 умов цього договору, тобто з господарського спору про той же предмет і з тих же підстав, що й в даній господарській справі. З урахуванням позиції, наведеній у вказаній вище ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ, суд загальної юрисдикції при розгляді цивільної справи з господарського спору діє в межах своєї компетенції. Та обставина, що у цивільній справі співвідповідачем є фізична особа ОСОБА_5 не свідчить, що спір стосується інших осіб, ніж у даній господарській справі, оскільки відповідачем як у цивільній справі так і в даній господарській справі є підприємець ОСОБА_4, тому суд відхиляє доводи представника позивача з цього приводу.

Викладене, згідно п.2 ч.1 ст.81 ГПК України, є підставою для залишення позову Банку до підприємця ОСОБА_4 без розгляду.

Частиною 2 статті 81 ГПК України встановлено, що при залишені позову без розгляду вирішуються питання, зокрема, про повернення державного мита з бюджету.

У відповідності із ст.47 ГПК України, що діяла до 01.11.2011 р., державне мито підлягає поверненню у випадках і в порядку, встановлених законодавством.

Декретом Кабінету Міністрів України “Про державне мито” передбачено, що сплачене державне мито підлягає поверненню, зокрема, у випадках залишення позову без розгляду (п.3 ч.1 ст.8 Декрету в редакції, що діяла до 01.11.2011 р.).

З огляду на викладені положення законодавства, що діяло на момент звернення до Господарського суду Банку, сплачене останнім державне мито за платіжним дорученням від 24 березня 2011 року № 98545 в сумі 25500 грн., котре перераховане в доход державного бюджету, належить повернути позивачеві.

Керуючись ст.43, п.2 ч.1 ст.81, ст.86 ГПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Залишити без розгляду позов Публічного акціонерного товариства “Креді Агріколь Банк” про стягнення з фізичної особипідприємця ОСОБА_4 заборгованості за кредитним договором від 24.09.2008 р. № 07/2008.

Повернути з державного бюджету на користь Публічного акціонерного товариства “Креді Агріколь Банк”, 01004, вул. Пушкінська, 42/4, м. Київ, ідентифікаційний код 14361575, грошові кошти в сумі 25500 (двадцять пять тисяч пятсот) грн. - державне мито, сплачене за платіжним дорученням від 24 березня 2011 року № 98545.

Ухвалу може бути оскаржено до Одеського апеляційного господарського суду через Господарський суд Миколаївської області протягом пяти днів.

СуддяЮ.М. Коваль