Ухвала суду № 20672582, 14.12.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"14" грудня 2011 р. м. КиївК/9991/49832/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.,

Суддів: Бившевої Л.І., Ланченко Л.В., Лосєва А.М., Пилипчук Н.Г.,

при секретарі Бадріашвілі К.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Шосткинської міжрайонної державної податкової інспекції у Сумській області

на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 12 липня 2011 року

по справі №2а-8188/10/1870

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Віст-Груп»(надалі ТОВ «Віст-Груп»)

до Шосткинської міжрайонної державної податкової інспекції у Сумській області (надалі Шосткінська МДПІ у Сумській області)

про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення - рішення, -

встановив:

ТОВ «Віст-Груп»звернулось до Сумського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення Шостикинської МДПІ у Сумській області №0001541502/0 від 30.09.2010р.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 22.03.2011р., в задоволені позовних вимог відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 12.07.2011р. рішення суду першої інстанції скасовано та постановлено нове про задоволення позовних вимог. Визнано нечинним та скасовано податкове повідомлення-рішення Шостикинської МДПІ у Сумській області №0001541502/0 від 30.09.2010р.

Не погоджуючись із останнім судовим рішенням, Шосткінська МДПІ у Сумській області звернулась із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права.

В письмових запереченнях на касаційну скаргу позивач зазначає, що рішення суду апеляційної інстанцій постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставинам справи судом надано правильно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими. Отже, позивач просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а судове рішення апеляційної інстанції без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, підставою для прийняття оскарженого податкового повідомлення-рішення №0001541502/0 від 30.09.2010р. про визначення податкового зобовязання по ПДВ та застосування штрафних санкцій є акт №1147/15-3/33326775 від 20.09.2010р. невиїзної документальної перевірки підприємства позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства при подачі податкової декларації з ПДВ за липень 2010р. (№9003555069 від 20.08.2010р.), в якому були зафіксовані порушення вимог п.п.7.2.3, п.п.7.4.5, п.п.7.7.1 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Виявлені порушення перевіряючи повязують з включенням до складу податкового кредиту по ПДВ податок по операціям з ТОВ «Стімтрейд», тоді як цей контрагент не включив до податкових зобовязань по ПДВ за цей період вказану суму ПДВ.

Відмовляючи у задоволені позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку про правомірність податкового повідомлення рішення від 30.09.2010р., виходячи з того, що до суду відповідачем була надана копія акту від 03.09.2010 р. про результати невиїзної документальної перевірки ТОВ «Стімтрейд» в частині дотримання вимог податкового та іншого законодавства по ПДВ, в т.ч. і за липень 2010р., з якого вбачається, що згідно АІС «Співставлення податкових зобовязань та податкового кредиту на рівні ДПА України»ТОВ «Стімтрейд» має стан 9 «Направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням»- за адресою: м.Київ, вул.Мельникова, 12, яку зазначено в реєстраційних документах, не знаходиться. За липень 2010 р. (як свідчить акт перевірки від 03.09.2010р.) ТОВ «Стімтрейд»податкову звітність не подало, однак за даними АІС «Співставлення податкових зобовязань та податкового кредиту на рівні ДПА України»був сформований податковий кредит в спірній сумі за рахунок відповідних контрагентів-покупців, до яких ТОВ «Віст-Груп»не включено.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позовні вимоги, колегія суддів апеляційного інстанції зазначила, що у продавців товарів та виконавців послуг з їх контрагентами виникають податкові зобовязання, а не формується податковий кредит по ПДВ, як зазначає суд першої інстанції, що свідчить про хибне розуміння самої природи правовідносин в сфері оподаткування.

Крім цього відзначено, що приймаючи як доказ по даній справі акт перевірки іншого субєкта господарювання, суд першої інстанції не врахував положення ст.70 КАС України щодо належних та допустимих доказів, оскільки будь-який акт перевірки платника податків складається виключно з метою його розгляду керівником органу ДПС для вирішення питання про прийняття або не прийняття відповідного податкового повідомлення або податкового повідомлення-рішення стосовно конкретного платника податків. Тобто цей документ і його висновки не є обовязковими для інших платників податків, враховуючи індивідуальний характер правовідносин господарюючого субєкта та Держави Україна в сфері оподаткування.

Відповідно до п.1.7 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно з п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 даного Закону податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду (п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 даного Закону).

Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 зазначеного Закону передбачено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Судом правильно встановлено, що позивач сформував податковий кредит по операціям з TOB «Стімтрейд»на підставі належним чином оформленої податкової накладної, виданої зареєстрованим платником ПДВ.

Протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування (п.п.7.7.5 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»).

В п.7.7.7 «в»ст.7 цього Закону передбачені дії податкового органу, якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної (документальної) перевірки податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, у разі з'ясування внаслідок проведення таких перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови у наданні бюджетного відшкодування.

Як зазначає суд апеляційної інстанції, з наявної у справі податкової декларації по ПДВ за липень 2010 р. вбачається, що позивачем були визначені податкові зобовязання по ПДВ до сплати до бюджету і дана декларація була подана 20.08.10р. З урахуванням дати подачі податкової декларації камеральна перевірка могла бути проведена в термін до 20.09.10р. і до 20.10.10р. могла бути призначена позапланова документальна виїзна перевірка, але такі дії могли бути здійснені лише в разі наявності підстав вважати недостовірним розрахунок бюджетного відшкодування. Як вказано вище, позивач не декларував до відшкодування сум ПДВ у липні 2010р., а тому приписи наведених норм на нього не розповсюджуються, що свідчить про те, що направлення позивачу податкового повідомлення-рішення у відсутності задекларованої до відшкодування суми ПДВ суперечить приписам законодавства.

Судом також враховано, що наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно до згаданого вище Закону необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих продавцями податкових накладних, не є безумовною підставою для формування податкового кредиту та відшкодування ПДВ, якщо податковий орган доведе, що відомості, які містяться в таких документах, не відповідають дійсності, як у випадку нездійснення самих операцій.

При цьому, надані до матеріалів справи документи свідчать, що податковий орган не довів невідповідність відомостей податкових накладних фактичним обставинам та неотримання позивачем від свого контрагента товарів, що свідчить про не виконання відповідачем приписів ст.71 КАС України.

Окрім цього, колегія суддів апеляційної інстанції доречно звернула увагу на те, що жодна норма законодавства не ставить у залежність формування податкового кредиту платником податків від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку до бюджету. При цьому, якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи, зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту по ПДВ у разі, якщо останній виконав весь перелік умов щодо таких дій та має належні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Доводами касаційної скарги зазначені висновки суду не спростовані.

За таких обставин, судом апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обгрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Шосткинської міжрайонної державної податкової інспекції у Сумській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 12 липня 2011 року залишити без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий: ____ Н.Є. Маринчак

Судді: ____ Л.І. Бившева

____ Л.В. Ланченко

____ А.М. Лосєв

____ Н.Г. Пилипчук

Суддя Н.Є. Маринчак