Ухвала суду № 20653966, 22.09.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

"22" вересня 2011 р. м. КиївК-23446/08

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

ГоловуючогоСтепашка О.І.

СуддівГолубєвої Г.К.

Маринчак Н.Є.

Островича С.Е.

Усенко Є.А.

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Краматорську Донецької області

на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 08.08.2008

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 31.10.2008

у справі №2-а-11784/08

за позовомДержавної податкової інспекції у м. Краматорську Донецької області

до1.Відкритого акціонерного товариства «Науково-виробниче підприємство «Оснастка»

2.Товариства з обмеженою відповідальністю «ПКФ «Укртехпром»

третя особаТериторіальне управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Донецькій області

простягнення коштів, отриманих за нікчемною угодою

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у м. Краматорську Донецької області (далі по тексту позивач, ДПІ у м. Краматорську Донецької області) звернулась до суду з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Науково-виробниче підприємство «Оснастка»(далі по тексту відповідач-1, ВАТ «НВП «Оснастка»), Товариства з обмеженою відповідальністю «ПКФ «Укртехпром»(далі по тексту відповідач-2, ТОВ «ПКФ «Укртехпром») про стягнення коштів, отриманих за нікчемною угодою.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 08.08.2008, яка залишена без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 31.10.2008, у позові відмовлено.

В касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами, за результатами проведеної виїзної планової перевірки ВАТ “НВП “Оснастка” з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2006 по 31.12.2007, складено акт № 581/23-2-13517472 від 02.04.2008, в якому встановлено порушення п. 33 ст. 9 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності», а саме надання послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом без отримання відповідної ліцензії.

Також судами встановлено, що 27.03.2006 міжвідповідачами укладений Договір № 1116 та 27.07.2006 між тими ж сторонами укладено Додаткову угоду № 1 про надання послуг з механообробки.

Відповідно до п. 7 Додаткової угоди за узгодженням сторін допускається поставка заготовок “замовнику” транспортом “виконавця” за рахунок “замовника”.

Згідно ст. 1 Закону України «Про ліцензування деяких видів підприємницької діяльності»ліцензія - документ державного зразка, який засвідчує право ліцензіата на провадження зазначеного в нього виду господарської діяльності протягом визначеного строку за умови виконання ліцензійних умов; орган ліцензування - орган виконавчої влади, визначений Кабінетом Міністрів України, або спеціально уповноважений виконавчий орган рад для ліцензування певних видів господарської діяльності.

Відповідно до ст. 22 зазначеного Закону до суб'єктів господарювання за провадження господарської діяльності без ліцензії застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у розмірах, встановлених законом. Зазначені штрафи спрямовуються до Державного бюджету України. Рішення про стягнення штрафів приймаються органом, на який згідно з чинним законодавством покладено функції контролю за наявністю ліцензій

Таким чином, суди дійшли вірного висновку, що відсутність ліцензії законодавством передбачено відповідальність у вигляді застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Згідно ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Відповідно до ст. 208 цього кодексу України якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

Судами попередніх інстанцій не встановлено фактів, які свідчили б про те, що зміст угоди не відповідав дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав і обов'язків і що ці наміри суперечать інтересам держави і суспільства, не встановлений факт протиправності предмету укладеного договору, або таким, що суперечить законодавству.

З урахуванням викладеного, зважаючи на відсутність порушень норм матеріального та процесуального права, висновок судів першої та апеляційної інстанцій про відмову в позові є вірним, судові рішення прийняті відповідно до вимог чинного законодавства, а вимоги позивача є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2201, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Краматорську Донецької області відхилити.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 08.08.2008 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 31.10.2008 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через пять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Суддя О.І. Степашко