Рішення № 20639825, 24.10.2011, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 2018/2-3820/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.10.2011 року Київський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді - Чередник В.Є.

при секретарі - Кварацхелія Г.Е.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Харківської міської ради, третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Австіря-Капітал» про визнання право власності, -

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2011 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати за ним право власності на нежитлові будівлі.

В судове засідання представник позивача подав письмову заяву з проханням розглядати справу без його участі, позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача в судове засідання не з»явився, подав до суду заперечення на позовну заяву з проханням розглядати справу без участі представника відповідача.

Представник 3-ї особи подав письмову заяву з проханням розглядати справу без участі представника, позов визнав в повному обсязі.

Суд, перевіривши матеріали справи та дослідивши надані сторонами докази, прийшов до наступного.

Матеріалами справи встановлено, що протягом 1995-2011 років позивачка по справі ОСОБА_1, за власні кошти побудувала нежитлову будівлю, розташовану за адресою АДРЕСА_1, літ. «Е\2-1», загальною площею 1276,1м .

Також в 1995-2011 роках позивачка по справі ОСОБА_1, за власні кошти побудувала, нежитлову будівлю літ. «Н-1», загальною площею 927,8м , розташовану за адресою: АДРЕСА_1.

Фінансування будівництва вказаних об'єктів фактично виконувалося за особисті власні кошти позивача ОСОБА_1

Фактично вказані будівлі побудовано на земельній ділянці, яка рішенням Харківської міської ради №81\07 від 25.04.2007 року виділена Товариству з обмеженою відповідальністю «АВСТРІЯ-КАПІТАЛ» для експлуатації та обслуговування будівель та споруд.

На теперішній час Товариство з обмеженою відповідальністю «АВСТРІЯ-КАПІТАЛ»не заперечує проти оформлення права власності на нежитлові будівлі літ. «Е\2-1»та літ. «Н-1»за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_1

У травні 2011 року КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації»провело позивачу первинну технічну інвентаризацію не житлових будівель літ. «Н-1», загальною площею 927,8 м та літ. «Е\2-1», загальною площею 1276,1 м .

Можливість подальшої експлуатації об'єкту нерухомого майна - нежитлової будівлі літ. «Е\2-1»та літ. «Н-1», підтверджена технічним висновком «Про стан будівельних конструкцій і можливості її подальшої експлуатації, розробленим ТОВ «Харківреконструкція» ліцензія серія АВ № 490969. У відповідності до якого основні конструкції нежитлових будівель не мають дефектів, що знижують їх несучу здатність. Таким чином будівництво здійснено у відповідності з чинними будівельними та технічними нормами, що говорить про можливість подальшого збереження та експлуатації об'єкту згідно призначення.

Відповідно до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»здійснення будівельних робіт на об'єктах містобудування без дозволу на виконання будівельних робіт чи його перереєстрації, а також здійснення незазначених у дозволі будівельних робіт вважається самочинним будівництвом.

Рішенням XXII сесії Харківської міської ради від 23.06.2004р. №90/04 встановлено процедуру вирішення питань, пов'язаних з самочинним будівництвом.

Пункт 2.1 порядку встановлює право, а не обов'язок звертатися до Харківської міської ради для встановлення права власності на об'єкти самочинного будівництва.

Стаття 16 ЦК України та ст. З ЦПК України надає право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваннях прав, свобод чи інтересів.

Скарг відносно виконання будівельно-монтажних робіт при будівництві вищевказаної будівлі та обмеження прав інших громадян не надходило.

На теперішній час побудована нежитлова будівля літ. «Н-1»та літ. «Е\2-1», що розташовані по АДРЕСА_1 відповідає чинним нормам та правилам, але оформити право власності у встановленому законодавством порядку неможливо, у зв'язку з чим позивач вимушений звернутися за захистом своїх прав до суду.

Згідно ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Стаття 16 ЦК України передбачає, що одним із способів захисту цивільних справ та інтересів може бути визнання права власності.

На підставі ст. 392 ЦК України, власник майна вправі пред'явити позов про визнання права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

За діючим законодавством України власник самостійно може вчиняти дії щодо об'єкту права власності. Право розпорядження майном є одним зі складових права власності, як це передбачено ст. ст. 317, 319 ЦК України та полягає у можливості власника самостійно вирішувати фактичну та юридичну долю майна.

Порядок реєстрації права власності на нерухоме майно в Україні визначається Законом України „Про державну реєстрацію речових прав та їх обмежень." та Тимчасовим положенням про порядок реєстрації прав власності, затвердженим наказом Міністерства Юстиції України від 07.02.2002 року № 7/5 і зареєстрованим у Мінюсті 18.02.2002 року за № 157/6445.

У відповідності до ст. 4 Закону речові права на нерухоме майно, зокрема, право власності фізичних та юридичних осіб на нерухоме майно, що знаходиться на території України підлягає обов'язковій державній реєстрації. Відповідно до Тимчасового положення, реєстрація прав власності на нерухоме майно здійснюється відповідними бюро технічної інвентаризації.

Згідно з Тимчасовим положенням міські бюро технічної інвентаризації, як державні реєстратори, реєструють речові права на нерухоме майно на підставі, зокрема і свідоцтва про право власності, яке повинно видаватися відповідною міською радою, в нашому випадку документи повинно готувати КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» для підпису відповідачем.

Проте відповідач, до теперішнього часу не видав свідоцтва на право власності на вказану не житлову будівлю, чим перешкоджає реалізації прав власника або фактично оспорює право власності позивача на будівлю.

На сьогоднішній день відсутність державної реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна обмежує власника (в особі уповноваженого органу) у здійсненні права власності на нерухоме майно та позбавляє можливості його утримувати належним чином (здійснювати поточний ремонт, проводити реконструкцію, вчиняти інші дії та заходи щодо подальшої експлуатації об'єкту).

За таких обставин, вважаю, що право власника має бути захищено судом шляхом його визнання, як це передбачено ст. 16 ЦК України.

Статтею 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

У відповідності до ч.1 та 2 статті 331 ЦК України - право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів, є власником цієї речі. Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає, з моменту завершення будівництва (створення майна).

Відповідно до вимог ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним, якщо вони збудовані (реконструйовані) або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Враховуючі ці положення можна встановити, що не житлова будівля цілком підпадає під цей термін та відносно неї можуть та повинні бути застосовані положення цієї глави ЦК України.

Ст. 386 ЦК України закріплено право на захист права власності, яке здійснюється судом, а власник може вимагати усунення будь-яких порушень його права, хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння.

Оцінюючи зібрані докази по справі суд знаходить вимоги позивача законними та обґрунтованими, які підлягають задоволенню.

Враховуючи наведене, а також, що права інших осіб не порушені, суд дійшов висновку про задоволення позову.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 10,11, 60, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України, ст.ст. 319. 376, 383, 392 ЦК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 в цілому право власності на нежитлову будівлю Літ. „Н-1", розташовану за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 927,8м, цільове призначення - офісні,виробничі, складські приміщення.

Визнати за ОСОБА_1 в цілому право власності на нежитлову будівлю Літ. „Е\2-1" розташовану за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 1276,1м2, цільове призначення - офісні, виробничі, складські приміщення.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк зі дня проголошення рішення шляхом подачі апеляційної скарги.

Суддя