Вирок № 2063936, 03.07.2008, Деснянський районний суд м. Чернігова

Справа № 1-181/2008

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 липня 2008 року Деснянський районний суд м. Чернігова в складі :

головуючого - судді - Розинка В.М.

при секретарі - Примак Т.В.

з участю прокурорів - Томілка М.П., Євхименка В.В.

захисників - ОСОБА_2, ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернігові справу по обвинуваченню

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженця м. Хаапсалу Естонія, українця, громадянина України, не одруженого, із базовою вищою освітою, такого, що не працює, раніше не судимого, мешканця АДРЕСА_1

у скоєнні злочинів, передбачених ст.ст. 366 ч. 1, 15 ч. 2 та 368 ч. 2 КК України, -

в с т а н о в и в :

Підсудний ОСОБА_1, працюючи старшим державним виконавцем Новозаводського відділу держаної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції, обіймаючи посаду пов'язану з виконанням організаційно-розпорядчих обов'язків та, здійснюючи функції представника влади, тобто являючись службовою особою, вчинив замах на одержання хабара та службове підроблення, при наступних обставинах.

Так, 21.01.2008 р. на робочому місці підсудного до останнього звернувся ОСОБА_4 із приводу видачі довідки для зняття заборони на виїзд за межі держави, яка була встановлена в Управлінні у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб УМВС України в Чернігівській області на підставі ухвали Новозаводського районного суду м. Чернігова від 24.05.2004 р. Під час розмови підсудний запропонував ОСОБА_4передати йому 5615 грн. в обмін на видачу необхідної довідки.

Для цього, 24.01.2008 р. в денний час, підсудний, знаходячись у своєму службовому кабінеті у приміщенні Новозаводського відділу державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції, що розташований у м. Чернігові по вул. Шевченка, 118, за допомогою службового комп'ютера та принтера виготовив завідомо неправдиву довідку № 451/28 від 24.01.2008 р., про нібито відсутність у ОСОБА_4 заборгованості по виконавчому провадженню. Дану довідку підсудний власноруч підписав від імені вигаданого ним державного виконавця ОСОБА_5. та завірив гербовою печаткою Новозаводського відділу державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції, надавши таким чином їй форму документа. В той же день близько 18 год. підсудний зустрівся з ОСОБА_4 на розі вулиць П'ятницької та Полуботка в м. Чернігові та знову висунув останньому умову передати йому особисто за видачу довідки грошову суму, визначену спочатку в розмірі 1000 євро, а в подальшому зменшену до 1000 доларів США.

У подальшому 26.01.2008 р. близько 11 год., підсудний був затриманий співробітниками міліції біля входу до відділення № 14 ЗАТ „Полікомбанк”, яке розташоване в м. Чернігові по вул. Шевченка, 37, при спробі отримати від ОСОБА_4 обумовлену грошову суму в розмірі 1000 доларів США, за видачу останньому фіктивної довідки про відсутність заборгованості по виконавчих провадженнях .

Підсудний, допитаний у судовому засіданні, вину у пред'явленому обвинуваченні визнав частково, а саме у повному обсязі щодо службового підроблення та, заперечуючи замах на одержання хабара, пояснив, що це в дійсності був замах на шахрайство. Коли до нього звернувся ОСОБА_4, у того малась не сплачена заборгованість за рішенням суду в розмірі більше 50000 грн., але той прохав видати йому довідку про відсутність такої. Він погодився на пропозицію ОСОБА_4а, запропонувавши тому, за суму в розмірі 10% від розміру боргу, яка нібито буде зарахована до бюджету, надати потрібну довідку, розраховуючи на те, що той не зрозуміє, що гроші він бере для себе, маючи на меті витратити їх на особисті потреби, а саме на оплату навчання. ОСОБА_4 запропонував йому гроші в сумі 800 доларів, але він не погодився й наполягав на 1000 евро, але це вже не влаштовувало ОСОБА_4а і, остаточно, вони погодили цю суму у 1000 доларів. Потім він виготовив дві довідки, одну - в який зазначені дійсні дані щодо наявності заборгованості, а іншу, за підписом не існуючого державного виконавця ОСОБА_5 - про відсутність боргу. Попередньо перед зустріччю з ОСОБА_4им, він попрохав свого кума про те, щоби той її притримав поки що у себе довідку з неправдивою інформацією, це він зробив на випадок затримання працівниками правоохоронних органів, при собі ж він мав довідку з правдивою інформацією. Коли ж він зустрівся з ОСОБА_4им, то, побоюючись, що у того долари можуть бути позначені, запропонував тому обміняти їх у банку на гривні. В момент обміну працівник банку виявила на грошах позначку "хабар" і відмовилась їх обмінювати, тому він вийшов із банку, але був затриманий працівниками міліції. Він не заперечує скоєння ним злочину, погоджується з обставинами, встановленими органом досудового слідства, не спростовує вчинення службового підроблення, але інші свої дії вважає не хабарництвом, а шахрайством, оскільки думав, що обдурить ОСОБА_4а. Мотивами вчиненого пояснює скрутний матеріальний стан, оскільки зарплатня складала 1000 грн. у місяць, а він розпочав навчання, плата за яке становить 5000 грн. щороку, у нього не було ніяких рідних, крім сестри, тобто ніхто крім неї, не міг надати матеріальної допомоги. У скоєному розкаюється, просить не позбавляти його волі.

Між тим, не зважаючи на часткове заперечення підсудним вини у пред'явленому обвинуваченні, з аналізу всіх його свідчень, отриманих як у ході досудового, так і судового слідств, слідує, що, обставини скоєння ним злочину достовірно встановлені судом, такі стверджується поясненнями свідків, іншими, нижче зазначеними, перевіреними судом доказами, у тому числі й матеріалами досудового слідства.

Так, допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_4, пояснив, що за рішенням суду з нього було стягнуто 56000 грн. і цей борг він до цього часу не погасив. Йому потрібно було виїхати до матері у Канаду, але для отримання закордонного паспорта була потрібна довідка про відсутність боргу, тому він декілька разів звертався до працівників виконавчої служби. Підсудний зателефонував до працівників міліції, яким була потрібна ця довідка, про щось розмовляв, а потім обрахував на калькуляторі суму у в розмірі 10% від розміру боргу, пояснивши, що таку треба сплатити як судові витрати, що він особисто для себе зрозумів як визначення розміру хабара. При цьому вимагання хабара з боку підсудного не було. Він зрозумів, що хорошу довідку підсудний йому не дасть, оскільки він сам працював у міліції, у зв'язку з чим знав, що швидку таку довідку зробити неможливо. Після цього він зателефонував до Канади, розповів матері про ситуацію та попрохав аби та вислала йому 1000 доларів. Потім він записав подальшу розмову з підсудним на диктофон та пішов до міліції, працівники якої пообіцяли йому вирішити його проблеми, він розраховував на їх допомогу, оскільки йому конче потрібно було дуже терміново виїхати до Канади, а в який спосіб співробітники міліції б допомогли йому, це не було важливим. Якби підсудний попросив у нього суму у 200 доларів, він би дав тому такі гроші і до міліції не пішов би. У міліції йому дали апаратуру для запису, відеокамеру та помітили його гроші. Під час зустрічі з підсудним, той виявив побоювання, що гроші помічені, запропонував їх обміняти у банку на гривні, при цьому касир виявила слово "хабар", що побачив і підсудний, який зразу ж пішов із банку.

Аналогічні свідчення з цих же обставин ОСОБА_4 давав і в ході досудового слідства (т.1, а.с. 15-17, 18, 156-158).

ОСОБА_6, при допиті в судовому засіданні пояснила, що вона працювала державним виконавцем разом із підсудним. До неї приходив ОСОБА_4, який пояснив, що виїздить за кордон і йому потрібна довідка про відсутність заборгованості по судовому рішенню, хоч така в дійсності була. Але справа була закрита у 2005 р. без виконання, а виконавчі листи повернуті. Вона не знала, як потрібно було вчинити саме в такому випадку, тому запропонувала тому звернутись до своїх керівників. Особисто вона роз'яснювала ОСОБА_4у, що таку довідку видати неможливо, а що той робив у подальшому, їй не відомо.

Ці свідчення не суперечать тим, які вона дала в ході досудового слідства (т.1, а.с.161-163).

Допитаний у якості свідка ОСОБА_7 пояснив, що він кум підсудного, той казав, що потрібно передати якісь документи, але сам він не хотів того робити, тому він запропонував свою допомогу. Він не знав і не уточнював, що хоче робити підсудний. Коли ж побачив співробітників міліції, зрозумів, що щось не так і віддав документи, які були у нього.

Судом перевірені його ж свідчення, отримані досудовим слідством, які аналогічні наведеним (т.1, а.с.159-160).

Свідок ОСОБА_8, касир ЗАТ "Полікомбанк", допитана у судовому засіданні пояснила, що вона працювала на робочому місці, коли до неї підійшов якийсь чоловік і попросив обміняти гроші, при перевірці, котрих в ультрафіолетовому світлі, на всіх купюрах висвітилось слово "хабар", про що вона сказала клієнтові. Ці гроші були вилучені співробітниками міліції.

Отримані свідчення відповідають показам у ході досудового слідства (т.1, а.с.164-165).

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_9, заступник начальника Новозаводського відділу держаної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції пояснила, що підсудний її підлеглий, якого вона позитивно характеризувала по роботі, він жив сам, хотів навчатись, що могло спонукати його до скоення порушення. Подібні довідки видаються за письмовою заявою, якої у даному випадку не було, підписувати її повинен керівник відділу, чого також не було дотримано. Разом із тим, зразка такої довідки нема, порядок її видачі не деталізований, по канцелярії це не реєструється.

Обставини скоєного стверджуються заявою ОСОБА_4 від 26.01.2008 із проханням провести перевірку по факту вимагання підсудним хабара в розмірі 1000 доларів за видачу довідки про відсутність заборгованості (т.1, а.с.5), а також його ж заявою до начальника Чернігівського міського відділу УМВС України в Чернігівській області про видачу тому диктофону з записом розмови з підсудним (т.1, а.с.6).

З протоколу вручення матеріальних цінностей та використовування люмінофорів від 26.01.2008 р. слідує, що ОСОБА_4у присутності понятих були вручені грошові кошти в сумі 1000 доларів США з переписом номерів та серії купюр : 10 купюр номінальною вартістю 100 доларів США : FL 01149515 C; CL 40622201 B; AB 88800919 C; DF 69997843 A; FL 01149514 C; FL 01149516 C; CB 40008618 D; FL 01149518 C; FL 01149517 C; FH 14613911 A із поміткою їх люмінесцентним олівцем у вигляді напису "хабар" (т.1, а.с. 7-8).

У свою чергу протокол огляду місця події від 26.01.2008 свідчить про те, що цього ж дня у відділенні № 14 ЗАТ „Полікомбанк”, розташованому у м. Чернігові по вул. Шевченка, 37 працівниками УДСБЕЗ УМВС України в Чернігівській області була оглянуті : папка з рядом слідчих документів, серед яких знаходилась довідка про погашення ОСОБА_4им боргу, портфель із рядом документів виконавчого провадження, серед яких знаходилась довідка про не погашення ОСОБА_4им боргу та вилучені з каси банку грошові кошти в сумі 1000 доларів США, банкнотами номіналом 100 доларів, серійні номера яких, співпадають із номерами банкнот у протоколі вручення матеріальних цінностей і використання люмінофорів, а самі банкноти помічені спеціальним засобом, як предмети хабара ( т.1, а.с. 9-11).

Безпосередньо обставини отримання підсудним хабара стверджують: протокол огляду технічного засобу та прослуховування носія звукозапису від 28.01.2008, згідно якого в присутності понятих був оглянутий добровільно виданий ОСОБА_4 портативний диктофон „Samsung YV-150” із записом розмови останнього з підсудним, яка відбулась 24.01.2008 р. (т.1,а.с. 118-120); протокол огляду предметів від 07.02.2008, згідно якого були оглянуті грошові кошти в сумі 1000 доларів США, які були вилучені у відділенні № 14 ЗАТ „Полікомбанк” (т.1,а.с.124), протокол виїмки та огляду від 11.03.2008, згідно з яким в УОТЗ УМВС України в Чернігівській області вилучено легалізовані носії інформації, отримані в ході застосування працівниками міліції оперативно-технічних заходів - відеокасету та оптико-електронний диск із відеозаписами розмови між підсудним та ОСОБА_4, яка мала місце 26.01.2008 р. щодо передачі грошей (т.1, а.с. 154).

Зазначені записи було відтворено й досліджено у судовому засіданні.

На підтвердження протиправності дій підсудного свідчить і такий доказ, як протокол виїмки та огляду від 26.01.2008 р., яким зафіксовано виявлення в службовому кабінеті підсудного на його робочому столі та вилучення завірених копій матеріалів виконавчих проваджень стосовно ОСОБА_4, а також принтера та системного блоку комп'ютера, на якому працював підсудний (т.1, а.с. 34). Зазначені предмети, згідно протоколу від 05.02.2008 р. були оглянуті, чим установлене, що в системному блоці комп'ютера виявлено, що на його жорсткому диску, в каталозі: „С:\Document and setting\USER\Мои документы\” знаходиться текстовий файл під назвою: „Бланк .doc” розміром 25,5 Кбайт, який створений 24.01.2008 р. о 15.31 год. та змінений 24.01.2008 р. о 15.39 год. Переглядом цього текстового файлу встановлено, що у файлі міститься довідка від 24.01.2008 р. №451/28 на бланку Новозаводського відділу державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції наступного змісту: „На виконанні у Новозаводському відділі державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції знаходився виконавчий лист №2-2107 від 25.06.2004 виданий Новозаводським районним судом про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_10 40400 грн. та 15756 грн. боргу. Станом на 24.01.2008 заборгованість погашена в повному обсязі. Довідку видано за місцем вимоги. Держаний виконавець ОСОБА_5”. Дана довідка за своїм змістом та формою повністю ідентична довідці, вилученій у ході огляду місця події (т.1,а.с. 121-123).

Оцінюючи зібрані та перевірені докази, суд знаходить, що дії підсудного правильно кваліфіковані за ст. 366 ч. 1 КК України, як службове підроблення, тобто складання службовою особою завідомо неправдивого документа. Правильною є кваліфікація його дій і за ст. ст. 15 ч. 2 та 368 ч. 1 КК України, як замах на одержання службовою особою хабара за виконання в інтересах того, хто дає хабара дії, із використанням наданого йому службового становища. Вина підсудного у скоєному доведена у повному обсязі.

В судовому засіданні також були перевірені всі без винятку твердження підсудного про не скоєння ним такого правопорушення, як замах на отримання хабара, а рівно й усі посилання на це захисту. Не оспорюючи протиправних дій, спрямованих на отримання від ОСОБА_4а грошей, такі дії визначаються як замах на шахрайство. При цьому єдиними й основними доводами на користь такої версії наводяться ті обставини, що: по-перше, підсудний не мав права видавати таку довідку сам, оскільки її повинен підписати керівник, а, по-друге, що довідка такого змісту була не дійсною, оскільки мала силу судова заборона на залишення ОСОБА_4им території України. На перевірку цієї версії суд задовольнив клопотання захисту про допит заступника начальника, яка не навела конкретної норми про необхідність підпису довідок аналогічного змісту лише керівником ВДВС, а лише висловила свою думку, щодо пріоритету підпису в такому документі саме керівником. Було задоволене і клопотання прокурора щодо судового доручення на перевірку такої версії як в органах виконавчої служби так і органах внутрішніх справ, матеріали якого не встановили заборону у вчиненні підсудним саме тих дій, щодо яких йому пред'явлене обвинувачення. Відповідь Головного управління юстиції на запит суду також не спростувала неможливість подібної протиправної дії підсудного. Крім того, аналіз як матеріалів досудового слідства, так і нових додаткових доказів, отриманих у ході судового слідства, не доводить, що існуюча судова заборона у формі ухвали Новозаводського суду є безумовною підставою розцінювати довідку, виготовлену підсудним як недійсну, саме у світлі існування рішення суду. Крім того, судом також були перевірені ймовірні обставини щодо можливого застосування до підсудного заходів незаконного впливу з боку співробітників міліції, але на підтвердження цього ні підсудним не було наведено жодного беззаперечного доказу, ні з інших джерел подібні докази надані не були. Сам же підсудний пояснив суду, що до нього ніким, ні в якій формі не застосовувались і методи фізичного примусу. Крім того, із його пояснень суду, також не слідує, що він піддавався психологічному тискові. У зв'язку з наведеним, вище означені свідчення підсудного розглядаються критично, розцінюються судом лише як версія захисту, яка не знайшла свого підтвердження в судовому засіданні. Оскільки якихось інших версій, для перевірки таких, засобами судового засідання, надано не було, суд вважає за істинне, саме вище сформульоване обвинувачення.

Вирішуючи питання про міру покарання, суд враховує тяжкість злочинів, один із яких є злочином невеликої тяжкості, а інший - незакінченим злочином середньої тяжкості, особу винного - його молодий вік, освітній рівень, сімейний стан - відсутність обох батьків, яких він одночасно втратив у 2002 році, наявність постійного місця проживання та позитивної характеристики за останнім, виключно позитивні характеристики за попередніми місцями навчань, військової служби та роботи в період з 1998 по 2008 рр., за відсутність будь-яких негативних характеристик, відсутність попередніх притягнень до кримінальної, адміністративної, дисциплінарної відповідальності, його стан здоров'я, за відсутністю обставин, які як пом'якшують, так і обтяжують покарання, у зв'язку з чим доходить висновку, що відсутні підстави для обрання стосовно нього покарань, не пов'язаних із позбавленням волі, але, обираючи таке, є всі підстави обрати його не в межах максимальної санкції закону. Більш того, вище перелічені обставини справи, а саме - утрата батьків у молодому віці, із врахуванням вікового показника самого підсудного на цей час, крім того, дані про особу підсудного - наявність позитивних характеристик, за відсутністю негативних характеристик, відсутність попередніх притягнень до кримінальної та адміністративної відповідальності, матеріальне становище підсудного, який на цей час не має жодного з видів доходів, судом розглядаються, як такі, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, і дозволяють призначити покарання стосовно замаху на отримання хабара нижче від найнижчої межі, встановленої санкцією закону, що є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів. Наявність покарання у підсудного, із врахуванням наявної у нього правової освіти, призведе до деякого роду правообмежень та інших несприятливих наслідків, протягом визначеного у законі строку, що вже саме по собі визначить таку судимість як самостійну ознаку покарання, у зв'язку з чим суд і вважає, що конкретний термін покарання повинен визначатись не жорстокістю, а неминучістю.

Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд -

з а с у д и в :

ОСОБА_1 визнати винним і призначити покарання :

за ст. 366 ч. 1 КК України у вигляді 1 року обмеження волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з організаційно-розпорядчою діяльністю строком в 1 рік;

за ст. ст. 15 ч. 2 та 368 ч. 1 КК України із застосуванням ст. 69 КК України у вигляді 1 року позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з організаційно-розпорядчою діяльністю строком в 1 рік 6 місяців.

В силу ч. 1 ст. 70 КК України остаточно визначити покарання за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у вигляді 1 року позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з організаційно-розпорядчою діяльністю строком в 1 рік 6 місяців.

Строк покарання обчислювати з 26.01.2008 р., тобто з часу фактичного затримання, залишивши запобіжним заходом до набрання вироком законної сили взяття під варту.

Речові докази :

– гроші в сумі 1000 доларів США, які зберігаються в Чернігівському обласному управлінні ВАТ „Державний ощадний банк України” та портативний диктофон - повернути ОСОБА_1

– дві відеокасета, оптико-електронний диск куртку - повернути УМВС України в Чернігівській області;

– системний блок комп'ютера та принтер, які зберігаються в камері речових доказів прокуратури Чернігівської області - повернути Новозаводському відділові держаної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції;

– дві довідки (т. 1, а.с. 227-233) - зберігати при справі.

На вирок можуть бути подані апеляції до апеляційного суду Чернігівської області протягом 15 діб із моменту його проголошення, а засудженим у той же строк із моменту вручення йому копії вироку.

Головуючий В.М. Розинко