Рішення № 20632521, 26.12.2011, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 2-5915/11

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

"26" грудня 2011 р.

Шевченківський районний суд м. Києві в складі:

головуючого суддіМакаренко І.О.

при секретаріЄгоркіній Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства Міністерства оборони України «Українська авіаційна транспортна компанія», Міністерства оборони України, третя особа: Міністр оборони України про визнання недійсним та скасування наказу Міністра оборони України та поновлення на роботі,

встановив:

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, що Наказ № 640 від 08 грудня 2010 р. «Про дострокове розірвання контракту з керівником ДП МОУ «УАТК», яким прийнято рішення достроково розірвати з позивачем Контракт та звільнити в перший робочий день після виходу на роботу, після закінчення його тимчасової непрацездатності, з роботи з посади президента ДП МОУ «УАТК»на підставі п. 8 ч. 1 ст. 36 КЗпП України та п. 5.3. розділу 5 Контракту та звільнення з роботи є незаконними, оскільки трудові відносини припинились в момент розірвання контракту, тобто винесення вказаного наказу, під час його тимчасової непрацездатності, без передбачених законом підстав, без ознайомлення з вказаним наказом, вручення трудової книжки та здійснення розрахунків. Просить суд вищезазначений Наказ № 640 від 08 грудня 2010 р. «Про дострокове розірвання контракту з керівником ДП МОУ «УАТК»яким його звільнено з роботи з посади президента цього ДП на підставі п. 8 ч. 1 ст. 36 КЗпП України та п. 5.3. розділу 5 Контракту визнати нечинним, поновити на роботі на посаді президента ДП МОУ «УАТК», стягнути з ДП МОУ «УАТК»на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу, допустити негайне виконання рішення в частині поновлення на роботі.

В судовому засіданні представник позивача від позовних вимог в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу відмовився, інші заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі. Звертав увагу суду на те, що трудові відносини припинились, тобто відбулось звільнення, в момент розірвання трудового договору яким є контракт, тобто в момент винесення зазначеного наказу. Вказує, що відповідачами було здійснено звільнення позивача з порушенням трудового законодавства, під час перебування на лікарняному, за відсутності фактів невиконання або неналежного виконання позивачем посадових обов'язків, без відібрання пояснень. Просить визнати зазначений наказ нечинним, поновити позивача на роботі на посаді президента ДП МОУ «УАТК», допустити негайне виконання рішення в частині поновлення на роботі.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримали, посилаючись на обставини, викладені в ньому.

Представники відповідачів в судовому засіданні проти позову заперечували, посилаючись на обставини, викладені в письмових запереченнях.

Третя особа Міністр оборони України в судове засідання не зявився, про час, місце та дату слухання справи повідомлявся належним чином.

Суд, заслухавши пояснення сторін по справ, дослідивши матеріали справи, встановив.

Відповідно до Наказу Міністра оборони України № 49 від 04 лютого 2010 р. «Про призначення керівника ДП МОУ «УАТК»та Контракту позивача призначено на посаду президента ДП МОУ «УАТК».

Згідно ст. 21 КЗпП України контракт є особливою формою трудового договору.

Наказом Міністра оборони України № 640 від 08 грудня 2010 р. «Про дострокове розірвання контракту з керівником ДП МОУ «УАТК», прийнято рішення достроково розірвати з позивачем Контракт.

Пунктом 5.3. розділу 5 контракту, укладеного Міністерством оборони України з позивачем, визначені підстави для розірвання контракту з ініціативи Органу управління майном.

Відповідно до вищезазначеного Наказу третьої особи № 640 від 08 грудня 2010 р. підставами для звільнення стали невиконання позивачем п. 1.1. та 2.3. Контракту.

Отже, пунктом 1.1. Контракту передбачено, що за цим контрактом Керівник зобов'язується безпосередньо і через адміністрацію підприємства «УАТК»здійснювати поточне управління підприємством, забезпечувати його високоприбуткову діяльність, ефективне використання та збереження закріпленого за підприємством державного майна, а Орган управління майном зобов'язується створювати належні умови для матеріального забезпечення і організації праці Керівника.

Пункт 2.3. Контракту визначає посадові обов'язки керівника, в якості конкретних порушень, з якими пов'язано звільнення, в наказі вказано невиконання фінансового плану та показників ефективності використання державного майна і прибутку, а також майнового стану підприємства.

Таким чином, суд приходить до висновку, що звільнення позивача було здійснено з ініціативи власника, а підставою для звільнення позивача в наказі зазначено невиконання та неналежне виконання позивачем посадових обов'язків, тобто порушення трудової дисципліни.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п. 13 Постанови «Про практику розгляду судами трудових спорів»за № 9 від 06 листопада 1992 р. вирішуючи позови про поновлення на роботі, осіб, звільнених за п. 8 ст. 36 КЗпП, суди повинні мати на увазі, що на підставі цієї норми припиняється трудовий договір при наявності умов, визначених сторонами в контракті для його розірвання.

Оскільки на працівників, з якими укладено контракт, поширюється законодавство про працю, що регулює відносини по трудовому договору, за винятком, встановлених для цієї форми трудового договору, їх трудовий договір може бути припинено й з інших підстав, передбачених законодавством (статті 36, 39-41 КЗпП).

Згідно ст. 139 КЗпП України працівники зобов'язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

Згідно ст. 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: 1) догана; 2) звільнення.

Стаття 148 КЗпП України передбачає, що дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

Відповідно до ст. 149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

Згідно п. 22 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів»за № 9 від 06 листопада 1992р. у справах про поновлення на роботі осіб, звільнених за порушення трудової дисципліни, судам необхідно з'ясувати, в чому конкретно проявилось порушення, що стало приводом до звільнення, чи могло воно бути підставою для розірвання трудового договору за пунктами 3, 4, 7, 8 ст. 40 п. 1 ст. 41 КЗпП, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147(1), 148, 149 КЗпП правила і порядок застосування дисциплінарних стягнень, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи застосовувалось вже за цей проступок дисциплінарне стягнення, чи враховувались при звільненні ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяна ним шкода, обставини, за яких вчинено проступок, і попередня робота працівника.

Згідно ст. 10 ЦПК, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. В обґрунтування своїх позовних вимог позивач надав суду належні та допустимі докази, довів суду їх переконливість, а також довів обставини, на які посилався як на підставу своїх вимог. В свою чергу, відповідач не довів суду переконливості своїх заперечень на позов та не надав достатньо обґрунтувань тому, що позивач систематично порушував умови контракту.

Згідно ч. 1 ст. 235 КЗпП України, у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 235 КЗпП України, ст.ст. 10, 60, 174, 208, 209, 212-215 ЦПК України, суд

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до Державного підприємства Міністерства оборони України «Українська авіаційна транспортна компанія», Міністерства оборони України, третя особа: Міністр оборони України про визнання недійсним та скасування наказу Міністра оборони України та поновлення на роботі задовольнити в повному обсязі.

Визнати недійсним та скасувати Наказ Міністра оборони України № 640 від 08.12.2010 р. «Про дострокове розірвання контракту з керівником Державного підприємства Міністерства оборони України «Українська авіаційна транспортна компанія»,яким ОСОБА_1, звільнено з роботи з посади Президента Державного підприємства Міністерства оборони України «Українська авіаційна транспортна компанія»на підставі п. 8 ч. 1 ст. 36 Кодексу законів про працю України та п. 5.3 розділу 5 Контракту .

Поновити ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на роботі на посаді Президента Державного підприємства Міністерства оборони України «Українська авіаційна транспортна компанія» (м. Київ, вул. Мельникова, 24, корпус 3, зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 24964464) з 08 грудня 2010 р.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на роботі на посаді Президента Державного підприємства Міністерства оборони України «Українська авіаційна транспортна компанія»(м. Київ, вул. Мельникова, 24, корпус 3, зареєстроване за адресою: м. Київ. вул. Фрунзе, 19/21, код ЄДРПОУ 24964464).

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва протягом 10 днів з дня його проголошення.

Суддя: