Вирок № 20624659, 10.11.2011, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 0907/1-526/2011 року

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2011 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі :

головуючої- судді: Коновалової Н.І.

секретаря : Борсук З.В.

з участю прокурорів : Торованина В.Д., Чугунової В.М.

захисника: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Івано-Франківську кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, з вищою освітою, українця, громадянина України, неодруженого, не працюючого, раніше не судимого

за ст. 190 ч. 1, ст. 190 ч.2, ст. 364 ч.1 КК України, суд,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 вчинив зловживання владою та своїм службовим становищем, тобто умисне, з корисливих мотивів, використання службовою особою влади, свого службового становища всупереч інтересам служби, що заподіяло істотну шкоду охоронюваним законом правам, свободам та інтерсам громадян, державним інтересам; вчинив заволодіння чужим майном, шляхом обману та зловживаючи довірою (шахрайство), а також заволодіння чужим майном, шляхом обману та зловживаючи довірою (шахрайство) вчинене повторно.

Злочини вчинено при наступних обставинах.

У відповідності до наказу в.о. начальника Управління земельних ресурсів в м. Івано-Франківську № 11-к від 28.12.2007 року ОСОБА_3 призначено на посаду виконуючого обв”язки завідувача сектором правового забезпечення та кадрової роботи Управління земельних ресурсів в м. Івано-Франківську, а у відповідності до Протоколу засідання конкурсної комісії для проведення конкурсного відбору на вакантні посади державних службовців від 07.02.2008 року наказом №3-к від 08.02.2008 року призначений на посаду завідувача сектором правового забезпечення та кадрової роботи Управління земельних ресурсів в м. Івано-Франківську. Згідно затвердженої посадової інструкції, з якою особисто ознайомлений ОСОБА_3, у відповідності до якої, ОСОБА_3 здійснював планування роботи сектору і забезпечував її виконання; давав доручення, вказівки спеціалістам сектору розприділяв обов”язки між ними; організовував здійснення контролю за належним станом розгляду звернень громадян спеціалістами управління; вносив пропозиції керівництву щодо розгляду на нарадах управління стану роботи із зверненнями громадян, питань про виконання вимог Закону України “Про боротьбу з корупцією” та організації правової роботи; брав участь у здійсненні організаційно-практичних заходів щодо зміцнення фінансової та трудової дисципліни спеціалістів управління, збереження майна управління соціального захисту працівників, а також притягнення працівників до дисциплінарної та матеріальної відповідальності; виконував інші вказівки начальника управління в межах своєї компетенції; ніс відповідальність за невиконання чи неналежну організацію виконання завдань та функцій сектору правового забезпечення, своїх посадових обов”язків; за порушення норм чинного законодавства, в тому числі Законів України “Про державну службу”, “Про боротьбу з корупцією” та вимог трудового законодавства.

ОСОБА_3 являючись службовою особою, державним службовцем 11 рангу, зловживаючи своїм становищем, наданим йому правами та можливостями пов”язаними з його посадою, не бажаючи рахуватися з покладеними на нього законом, іншими нормативно-правовими актами обов”язками, не звертаючи уваги на службові інтереси, інтереси держави , з корисливих мотивів, діючи всупереч інтересів служби, протягом липня-серпня 2009 року використовував своє службове становище всупереч інтересам служби, шляхом обману та зловживанням довірою, переконав ОСОБА_4 про те, що він може вплинути на позитивний результат зміни цільового призначення його земельної ділянки, усвідомлюючи, що рішення про зміну цільового призначення земельної ділянки, належної ОСОБА_4, не входить до його службових обов”язків, і він не уповноважений приймати таке рішення, пред”явив ОСОБА_4 незаконну вимогу сплатити йому грошову винагороду в розмірі 1 тисяча 250 доларів США, не маючи на меті виконати свої зобов”язання. В період липня-серпня 2009 року зловживаючи своїм службовим становищем, заволодів чужим майном шляхом обману та зловживання довірою грошовими коштами ОСОБА_4 в сумі 1 тисяча 250 доларів США, що по курсу Національного банку України становить 9 тисяч 525 гривень, чим спричинив істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян і держави.

Крім цього, ОСОБА_3, являючись службовою особою, державним службовцем 11 рангу, зловживаючи своїм становищем, наданим йому правами та можливостями пов”язаними з його посадою, не бажаючи рахуватися з покладеними на нього законом, іншими нормативно-правовими актами обов”язками, не звертаючи уваги на службові інтереси, інтереси держави , з корисливих мотивів, діючи всупереч інтересів служби, протягом липня-серпня 2009 року використовував своє службове становище всупереч інтересам служби, шляхом обману та зловживанням довірою, переконав ОСОБА_4 про те, що він може вплинути на позитивний результат зміни цільового призначення його земельної ділянки, усвідомлюючи, що рішення про зміну цільового призначення земельної ділянки, належної ОСОБА_4, не входить до його службових обов”язків, і він не уповноважений приймати таке рішення, пред”явив ОСОБА_4 незаконну вимогу сплатити йому грошову винагороду в розмірі 1 тисяча 250 доларів США, не маючи на меті виконати свої зобов”язання. В період липня-серпня 2009 року зловживаючи своїм службовим становищем, заволодів чужим майном шляхом обману та зловживання довірою грошовими коштами ОСОБА_4 в сумі 1 тисяча 250 доларів США, що по курсу Національного банку України становить 9 тисяч 525 гривень, чим спричинив істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян і держави.

Продовжуючи свої дії , спрямовані на заволодіння чужим майном шляхом обману, ОСОБА_3, після звільнення його з посади завідувача сектором юридичного забезпечення Управління Держкомзему в м.Івано-Франківську у відповідності до наказу № 16-к від 10.11.2010 року “Про звільнення ОСОБА_3.”, будучи ознайомлений з даним наказом про звільнення, з метою реалізації свого злочинного наміру направленого на заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою грошовим коштами ОСОБА_4 09 січня 2011 року, повторно шляхом обману та зловживання довірою, ОСОБА_3 став вимагати у ОСОБА_4 передачі йому 550 доларів США усвідомлюючи, що він не міг вплинути на прийняття позитивного рішення, так як на той час в управлінні Держкомзему в м.Івано-Франківську не працював взагалі, і не міг сприяти в проходженні документів через юридичний відділ Управління Держкомзему в м.Івано-Франківську та належного оформлення зміни цільового призначення належної ОСОБА_4 земельної ділянки. За таких обставин ОСОБА_4 будучи обманутим шахрайськими діями ОСОБА_3 і переконаним, що останній вимагає у нього хабар за прийняття позитивного рішення та належного оформлення зміни цільового призначення належної ОСОБА_4 земельної ділянки, з метою викриття злочинних дій ОСОБА_3, 10.02.2011 року звернувся з відповідною заявою про злочин в УСБУ в Івано-Франківській області.

Прибувши 10 лютого 2011 року біля 11 години на зустріч ОСОБА_3 в АДРЕСА_2, ОСОБА_4, будучи обманутим злочинними діями ОСОБА_3 та переконаним , що останній може вплинути на прийняття позитивного рішення та належного оформлення зміни цільового призначення належної йому земельної ділянки, передав ОСОБА_3 кошти в сумі 4 тисячі 400 гривень, які той прийняв і в такий спосіб заволодів чужим майном шляхом обману і зловживання довірою. Відразу на місці вчинення злочину ОСОБА_3 був затриманий працівниками УСБУ в Івано-Франківській області і в нього було вилучено 4 тисячі 400 гривень, які він отримав від ОСОБА_4, що завдало значної шкоди потерпілому.

Допитаний в судовому засіданні підсудний вину у пред'явленому обвинуваченні визнав повністю, ствердив все вищенаведене. Пояснив суду, що він дійсно двічі використовуючи своє службове становище всупереч інтересам служби, шляхом обману та зловживанням довірою отримав від ОСОБА_4 гроші в сумі 1 тисяча 250 доларів США та запевнив останнього, що він може вплинути на позитивний результат зміни цільового призначення його земельної ділянки. Також повторно шляхом обману та зловживання довірою він вимагав у ОСОБА_4 передачі йому 550 доларів США усвідомлюючи, що він вже не може вплинути на прийняття позитивного рішення так як на той час в управлінні Держкомзему в м.Івано-Франківську не працював взагалі був звільнений. Однак 10 лютого 2011 року, при зустрічі з ОСОБА_4, який передав йому кошти в сумі 4 тисячі 400 гривень він був затриманий працівниками УСБУ в Івано-Франківській області і в нього було вилучено вищевказані гроші. На даний час потерпілому шкода відшкодовано повністю. Розкаюється у вчиненому, просить суворо його не карати.

Потерпілий ОСОБА_4 в судове засідання не з'явився подав до суду заяву про те, що на даний час претензій матеріального чи іншого характеру до підсудного він не має, шкода йому відшкодована, тому від цивільного позову він відмовляється. Просить підсудного суворо не карати

Суд визнавши недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, приходить до висновку, що вина ОСОБА_3 у скоєнні злочину знайшла своє підтвердження і кваліфікує його дії за ст. ст. 190 ч.1 КК України, як заволодіння чужим майном, шляхом обману та зловживаючи довірою (шахрайство); за ст. 190 ч.2 КК України, як заволодіння чужим майном, шляхом обману та зловживаючи довірою (шахрайство) вчинене повторно; за ст. 364 ч.1 КК України, як зловживання владою та своїм службовим становищем, тобто умисне, з корисливих мотивів, використання службовою особою влади, свого службового становища всупереч інтересам служби, що заподіяло істотну шкоду охоронюваним законом правам, свободам та інтерсам громадян, державним інтересам.

Кваліфікуючу обставину за ст. 190 ч. 2 КК України завдання значної шкоди потерпілому з обвинувачення слід виключити, оскільки вона не знайшла свого підтвердження.

Призначаючи покарання підсудному, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом”якшують покарання.

Обставинами, що пом”якшують покарання, суд визнає щире каяття підсудного, сприяння розкриттю злочину, відшкодування спричиненої шкоди.

Обставин, що обтяжують покарання суд не знаходить.

При призначенні покарання суд враховує, що підсудний вперше притягається до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується.

Суд вважає, що покарання підсудному слід призначити в межах санкцій ст.190 ч.1, ст. ст. 364 ч.1 КК України у вигляді обмеження волі, за ст. 190 ч. 2 КК України у вигляді позбавлення волі із застосуванням ст. 75 КК України з встановленням іспитового строку.

Таке покарання буде необхідним і достатнім для виправлення підсудного , буде цілком відповідати тяжкості вчиненого злочину,особі винного.

Керуючись ст. ст 323, 324 КПК України, суд,-

З А С У Д И В :

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ст. 190 ч. 1, ст. 190 ч.2, ст. 364 ч.1 КК України та призначити покарання:

за ст. 190 ч.1 КК України - один рік обмеження волі.

за ст. 190 ч.2 КК України - один рік позбавлення волі.

за ст. 364 ч.1 КК України - один рік шість місяців обмеження волі з позбавленням права обіймати посади, пов”язані з виконанням функцій представника влади та з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на підтприємствах, установах, організаціях усіх форм власності строком два роки.

На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити покарання у вигляді - одного року позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов”язані з виконанням функцій представника влади та з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на підтприємствах, установах, організаціях усіх форм власності строком два роки.

На підставі ст. 75 КК України засудженого ОСОБА_3 звільнити від відбування покарання у вигляді позбавлення волі з випробуванням, встановивши іспитовий строк один рік.

Відповідно до ст. 76 КК України зобовязати засудженого ОСОБА_3 повідомляти орган кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи, періодично з”являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_3 залишити попередню - підписку про невиїзд до вступу вироку в законну силу.

Речові докази мобільний телефон марки “Нокіа” 6300, вилучений у ОСОБА_3 та чоловічу куртку чорного кольору - повернути ОСОБА_3 (том 1 а.с. 145-147, том.1 а.с. 184) .

Речові докази- компакт -диск (том.1 а.с. 150-152), відеокасету запису фіксації результатів огляду місця події від 10.02.2011 року( том.1 а.с. 166-168), компактдиск (том 1 а.с. 178-180)- зберігати при матеріалах справи.

Ватні тампони на яких маються змиви з долонь ОСОБА_3 (том. 1 а.с 182), змиви з лівої кишені куртки ОСОБА_3.(том 1 а.с. 184) ) - знищити.

Речові докази- гроші в сумі 4 тисячі 400 гривень (чотири тисячі чотириста гривень) повернути потерпілому ОСОБА_4 (Том.1 а.с.186-188).

Стягнути з ОСОБА_3 на користь НДКЕЦ при УМВС в Івано-Франківській області на р/р № 31255272210165 код 25574765 МФО 836014, банк одержувача УДК в Івано-Франківській області 1800 (одну тисячу вісімсот) гривень 36 (тридцять шість) копійок витрат за проведення експертиз.

На вирок може бути подана апеляція до Івано-Франківського апеляційного суду через Івано-Франківський міський суд протягом 15 діб з дня його проголошення.

Суддя: Коновалова Н.І.