Рішення № 20612627, 06.12.2011, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.12.2011 р.Справа №18/2556/11

За позовом Державної екологічної інспекції в Полтавській області, вул.Зигіна,1, м.Полтава, 36014

до Спеціалізований Миргородський санаторій «Слава», вул.Харківецька,64, м. Миргород, Полтавська область, 37602

про стягнення 43 470,07 грн.

Суддя Тимченко Богдан Петрович

Представники:

від позивача: ОСОБА_1, дов. № 2061/01-16/02-16 від 16.06.11 р.

від відповідача: ОСОБА_2, дов. № 617 від 27.10.2011р.

СУТЬ СПРАВИ: Розглядається позовна заява Державної екологічної інспекції в Полтавській області, м.Полтава до Миргородського санаторію для інвалідів Вітчизняної війни та праці "Слава" про стягнення 43470,07 грн. боргу.

Позивач та його представник в судовому засіданні на задоволенні позову наполягає.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує з підстав викладених у відзиві на позовну заяву.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази та заслухавши представників сторін суд встановив, що

Згідно підпункту 1 пункту 4 Положення про Державну екологічну Інспекцію в областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого Наказом Мінприроди від 19.12.2006 № 548 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.02.2007 за №120/13387 (далі - Положення про Інспекцію), відповідно до покладених на неї завдань Інспекція здійснює державний контроль за: а) додержанням вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, раціональне використання, відтворення та охорону природних ресурсів, екологічну та в межах своєї компетенції радіаційну безпеку, у сфері поводження з відходами (крім поводження з радіоактивними відходами), небезпечними хімічними речовинами, пестицидами та агрохімікатами місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органами виконавчої влади, суб'єктами господарювання, фізичними особами; б) додержанням правил, нормативів, стандартів у сфері охорони навколишнього природного середовища, екологічної та в межах своєї компетенції радіаційної безпеки, поводження з відходами (крім поводження з радіоактивними відходами); виконанням вимог висновків державної екологічної експертизи у сфері використання, відтворення та охорони природних ресурсів; додержанням умов виданих дозволів, лімітів та квот на спеціальне використання природних ресурсів, викиди та скиди забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище, транскордонне переміщення об'єктів рослинного та тваринного світу та ін.

Відповідно підпункту 9 пункту 5 Положення про Інспекцію, - Інспекція має право уживати в установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів та подавати позови про відшкодування втрат і збитків, завданих унаслідок порушення вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

В зв'язку з вищенаведеним Державна екологічна інспекція в Полтавській області є належним Позивачем по справі.

Державною екологічною інспекцією в Полтавській області (далі Позивач) було проведено перевірку дотримання вимог Водного Кодексу України на території Миргородського санаторію «Слава», про що складено відповідний акт від 05.09.2011р.

Відповідно до вказаного акту Миргородським санаторієм для інвалідів Вітчизняної війни та праці «Слава»(далі - Відповідач) за період з 07.04.2007р. по 05.09.2008р. з власної свердловини було забрано 2 113 м3 мінеральної води без дозволу на спеціальне водокористування.

Строк на спеціальне водокористування закінчився 07.04.2007 року.

Вказаними діями Відповідачем порушено вимоги п.9 ст.44 та ст.48 Водного кодексу України, ст. ст. 19, 21 Закону України «Про надра», згідно яких забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд, або пристроїв здійснюється лише за наявності дозволу на спецводокористування.

Згідно довідки Відповідача № 568 від 09.09.2008р. об'єм самовільно використаної мінеральної води з артсвердловин склав 2 113 м3 чим завдано державі збитків на загальну суму 43 370,07грн., які розраховано відповідно до "Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення правил охорони водних ресурсів на землях водного фонду, пошкодження водогосподарських споруд і пристроїв, порушення правил їх експлуатації", затвердженої Наказом Державного комітету України по водному господарству від 29.12.2001р. № 290 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18.01.2002р. за № 44/6332.

Відповідно до ст. 111 Водного кодексу України, ст. 67 Закону України «Про надра»підприємства зобов'язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України.

Інспекцією на адресу Відповідача було направлено претензію № 124 від 29.09.2008р., запит № 2712/01-16/02-16 від 27.07.2011р. щодо відшкодування заподіяних державі збитків. Претензію Позивача Відповідачем залишено без задоволення.

Відповідно до п.9 ст.44 Водного кодексу України водокористувачізобов'язаніздійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволу.

Законом УРСР від 25.06.1991р. "Про охорону навколишнього природного середовища" передбачено наступне: відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища несуть особи, винні у самовільному спеціальному використанні природних ресурсів (ст.68); підприємства, установи, організації та громадяни зобовязані відшкодувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів (ч.4ст.68);шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі (ст.69).

Водним кодексом України передбачено наступне: водокористувачізобов'язаніздійснювати облік забору та використання вод, подавати відповідним органам звіти в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законодавчими актами; здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволу (ст. 44); відповідальність за порушення водного законодавства несуть особи, винні у порушенні правил спеціального водокористування (ст.110);підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянствазобов'язанівідшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України; притягнення винних у порушенні водного законодавства до відповідальності не звільняє їх від обовязку відшкодування збитків, завданих ними внаслідок порушення водного законодавства (ст.111).

Відповідач у відзиві на позовну заяву проти його задоволення заперечує, посилається на те, що Державна екологічна інспекція порушила терміни для звернення до суду, а саме статті № 257 та № 258 ЦК України.

Відповідно до ст. № 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю 3 роки.

Відповідно до ст. № 258 ЦК України визначається спеціальна позовна давність і в частині другій даної статті п.1 вказано, що позовна давність в 1 рік до вимог про стягнення неустойки ( штрафу, пені). Відповідач стверджує, що Державна екологічна інспекція не мала правових підстав для звернення до суду за даним позовом. Виходячи із змісту позовної заяви перевірка санаторію була проведена 05.09.2008р. відповідно до ухвали суду від 26.09.2011р. дана справа була порушена та призначена до розгляду після закінчення строку загальної позовної давності, а саме 06.09.2011 року, в той же час спеціальна позовна давність в 1 рік закінчилася 06.09.2009року.

Доводи відповідача викладені у відзиві на позовну заяву стосовно строків позовної давності не приймаються судом як обґрунтовані, виходячи з наступного:

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Доводи відповідача в цій частині, є безпідставними та необґрунтованими, оскільки неустойка (штраф, пеня) та збитки є різними за своєю правовою природою категоріями.

Щодо порушення Позивачем строку загальної позовної давності строком в 3 роки, суд виходить з наступного:

Згідно ст.256 ЦК України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Стаття 257 ЦК України встановлює строки загальної позовної давності тривалістю у три роки.

Відповідно до п. 1.9. розяснень президії Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів, повязаних із застосуванням законодавства про охорону навколишнього природного середовища" від 27 червня 2001 року №02-5/744 перебіг строку позовної давності у спорах, повязаних із стягненням завданої природі шкоди, починається з дня складання акта про відповідне порушення, а у разі несвоєчасного складання акту - з дня, коли цей акт відповідно до вимог законодавства мав бути складений.

З наявних в матеріалах справи документів, а саме акту від 05.09.2011р., вбачається, що початок перебігу позовної давності починається з 05.09.2008року та спливає 05.09.2011року виходячи з положень ч. 1 ст. 261 ЦК України.

Державною екологічною інспекцією в Полтавській області 05.05.2011р. на адресу суду надіслано позовну заяву з додатками по даній справі, про що свідчить наявний в матеріалах справи фіскальний чек № 6823, але ухвалою господарського суду від 09.09.2011р. їх повернуто на підставі п.6 ст.63 ГПК України. Після усунення допущеного порушення Інспекцією повторно надіслано вказані матеріали на адресу суду. Ухвалою господарського суду Полтавської області від 26.09.2011р. порушено провадження у даній справі та прийнято позовну заяву до розгляду .

Позивач надав суду клопотання № 3565/01-16/02-13 від 20.09.2011р. про відновлення пропущеного строку подання позовної заяви.

Відповідно до ст. 267 ЦК України якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

В даному випадку, суд за своїм внутрішнім переконанням, вважає причини пропуску строку позовної давності поважними.

Також, Позивач просить замінити Відповідача його правонаступником (з Миргородського санаторію для інвалідів Вітчизняної війни та праці "Слава" на Спеціалізований Миргородський санаторій «Слава») у зв'язку з перейменуванням (підтверджуючі документи копія Довідки управління статистики).

Згідно з пунктом 4 частини третьої ст. 129 Конституції України та ст. 33, ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно положень ст. 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджуються наявними доказами, а доводи, викладені у відзиві на позов не є підставою для відмови у задоволенні позову та не звільняють відповідача від обов'язку відшкодувати завдані ним збитки.

На підставі матеріалів справи та керуючись ст.ст. 25, 33, 34, 43,49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Замінити відповідача - Миргородський санаторій для інвалідів Вітчизняної війни та праці "Слава" на правонаступника - Спеціалізований Миргородський санаторій «Слава».

2. Позов задовольнити повністю.

3. Стягнути з Спеціалізованого Миргородського санаторію «Слава» (м.Миргород, вул. Харківська,64, ідент. код 03189185, р/р 35212003000146 ГУДКУ в Полтавській області, МФО 831019) в дохід держави кошти у розмірі 43 370,07грн. на р/р 33116331700012 Миргородського району Полтавської області по коду бюджетної класифікації 24062100, одержувач: УДК у Миргородському районі, код за ЄДРПОУ 34698720, банк одержувача: ГУДКУ у Полтавській області, МФО 831019, символу 331 „Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності".

4. Стягнути Спеціалізованого Миргородського санаторію «Слава»

- в доход Державного бюджету України (по коду бюджетної класифікації 22090200, отримувач: УДК у м. Полтаві, р/р 31118095700002 в ГУДКУ у Полтавській області, м.Полтава, МФО 831019, ЗКПО 34698804) - 433,70грн. державного мита.

- в доход Державного бюджету України (по коду бюджетної класифікації 22050003, отримувач: УДК у м. Полтаві, р/р №31217264700002 в ГУДКУ у Полтавській області, м.Полтава, МФО 831019, ЗКПО 34698804) - 236грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя Б.П.Тимченко