Рішення № 20612456, 23.12.2011, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

Підлягає публікації в ЄДРСР

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"23" грудня 2011 р.Справа № 24/17-4351-2011 за позовом Приватного акціонерного товариства "ПРОСТО-страхування"; до відповідача: Приватного акціонерного товариства "Міська страхова компанія"

про стягнення 5073 грн.;

Суддя Оборотова О.Ю.

за участю представників сторін

Від позивача: не з'явився.

Від відповідача: не з'явився.

Суть спору: Приватне акціонерне товариство "ПРОСТО-страхування" звернулося до господарського суду Одеської області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Міська страхова компанія" про стягнення 5073 грн.

09.12.2011р. до господарського суду Одеської області від представнкиа відповідача надійшов відзив на позов, відповідно до якого, просить суд у задволенні позову відмовити.

Відповідач про час та місце судового засідання повідомлений належним чином шляхом надсилання судових ухвал на юридичну адресу, у судові засідання не зявився, про поважність причин відсутності не повідомив.

Відповідно до ст.85 ГПК України у судовому засіданні 23.12.2011р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

09.09.2009р. між Закритим акціонерним товариством "ПРОСТО-страхування" в подальшому перейменованому в Приватне акціонерне товариство "ПРОСТО-страхування" та ОСОБА_2 було укладено договір добровільного страхування транспортних засобів № АТК 188426 майнових інтересів власника автомобіля „Dаdi”, реєстраційний номер НОМЕР_2.

02 січня 2010 року в смт. Коцюбинське на перехресті вул. Пономарьова Дяківської відбулась дорожньо транспортна пригода. Учасниками даної пригоди були: автомобіль „DACIA”, реєстраційний номер НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_1 та застрахований автомобіль „Dadi”, реєстраційний номер НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_2.

Постановою Ірпінського міського суду Київської області, дорожньо-транспортна пригода сталася в результаті порушення Правил дорожнього руху ОСОБА_1, в порядку ст.124 КпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності.

У результаті цієї пригоди був пошкоджений автомобіль страхувальника. Відповідно до звіту № 677 про оцінку майна від 18 березня 2010 р. вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля Dadi”, реєстраційний номер НОМЕР_2 становить 6739,34 грн., а відповідно до документів по ремонту автомобіля вартість відновлювального ремонту автомобіля Dadi”, реєстраційний номер НОМЕР_2 становить 5743,00 грн.

06.05.2010 року співробітниками АТ „ПРОСТО страхування „ було складено Розрахунок страхового відшкодування № 15060, що належить до виплати страхувальнику.

Зазначена вище подія була визнана страховою, про що 06 травня 2010 року було складено Страховий акт.

Відповідно до платіжного доручення № 5897 від 24 травня 2010 року АТ „ ПРОСТО страхування „ виплатила страхувальнику страхове відшкодування за ремонт автомобіля Dadi”, реєстраційний номер НОМЕР_2 в розмірі 5073, 00 грн.

Таким чином, фактичні витрати страхової компанії, повязані з цим страховим випадком складають 5073, 00 грн.

Відповідно до ст. 27 Закону України „Про страхування” до Страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування в межах фактичних затрат, переходить право вимоги, яке Страхувальник має до особи, відповідної за заподіяний збиток.

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 на момент дорожньо-транспортної пригоди застрахована в Приватному акціонерному товаристві "Міська страхова компанія" відповідно до полісу № ВС/9262951. Згідно з даним Полісом ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну (на одного потерпілого) становить 25500,00 грн.

Співробітниками Приватного акціонерного товариства "ПРОСТО-страхування" було направлено регресну вимогу на суму 5073грн. до ЗАТ "Міська страхова компанія".

03.09.2010р. на адресу відповідача позивачем булла надіслано лист вих.№ 777-09, відповідно до якого, відповідач зазначає, що згідно наданих документів та проведення розрахунків відшкодуванню підлягає сума у розмірі 3958,90грн.

Однак, виплата страхового відшкодування проведена не була.

Вищевикладене зумовило звернення Приватного акціонерного товариства "ПРОСТО-страхування" до суду з даним позовом про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Міська страхова компанія" затрат по виплаті страхового відшкодування у розмірі 5073грн.

09.12.2011р. до господарського суду Одеської області від представнкиа відповідача надійшов відзив на позов, відповідно до якого, просить суд у задволенні позову відмовити, посилаючись на те, що платіжним дорученням №2732 від 09.11.2011р. відповідач задовольнив вимоги позивача на суму 3958,50грн., відповідно до розрахунку аварійного комісара відповідача.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Частина 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ст. 993 Цивільного кодексу до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Згідно до ст. 27 Закону України „Про страхування” до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Частина 1 ст. 1191 Цивільного кодексу України встановлює, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Згідно статті 1194 Цивільного кодексу України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відповідно до Закону України “Про страхування” від 07.03.1996р. № 85/96-ВР, предметом страхування є цивільна відповідальність особи за заподіяну нею шкоду. Стаття 1 вказаного закону страхування - не вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Стаття 3 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” встановлює, що обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Відповідно до ст. 5 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Згідно ст. 6 зазначеного Закону страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.

Відповідно до п. 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

На підставі норм ст. 35 вищезазначеного Закону, для отримання страхового відшкодування особа, яка має право на відшкодування, подає страховику (або якщо у страховик невідомий - МТСБУ) відповідну заяву.

Таким чином, із врахуванням вимог вищевикладеного законодавства, а також вищевстановлених обставин справи, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість і правомірність позивачем позовних вимог та їх задоволення в повному обсязі шляхом стягнення з Приватного акціонерного товариства "Міська страхова компанія" затрат по виплаті страхового відшкодування у розмірі 5073грн.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст. 43 ГПК України).

Враховуючи вищезазначені обставини справи, позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "ПРОСТО-страхування" до відповідача Приватного акціонерного товариства "Міська страхова компанія" про стягнення затрат по виплаті страхового відшкодування у розмірі 5073грн., є обґрунтованими, підтверджені наявними у справі матеріалами та підлягають задоволенню.

За таких обставин, слід відшкодувати позивачу за рахунок відповідача витрати по сплаті держмита на суму 102грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на суму 236грн.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 44, 49, 50, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1.Позов Приватного акціонерного товариства "ПРОСТО-страхування" до відповідача Приватного акціонерного товариства "Міська страхова компанія" про стягнення 5073 грн. - задовольнити

2.Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Міська страхова компанія" (65125, м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, буд.2-Б/1, код ЄДРПОУ 30244124) на користь Приватного акціонерного товариства "ПРОСТО-страхування" (04050, м. Київ, вул. Герцена,10, код ЄДРПОУ 24745673, р/р 26503441 в „Райффайзен Банк Аваль” м. Київ, МФО 300335) заборгованість у сумі 5073грн., витрати по сплаті державного мита у сумі 102грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на суму 236грн.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя О.Ю.Оборотова

Повний текст рішення виготовлено та підписано 27.12.2011р.