Рішення № 20612414, 02.09.2011, Полтавський районний суд Полтавської області

Справа № 2-760/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" вересня 2011 р.

Полтавський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді Стрюк Л.І.,

при секретарі Недавній Т.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Полтаві цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Полтаваобленерго»до ОСОБА_1, підприємства з іноземними інвестиціями «Автомобільне товариство «Автоінвестстрой-Запоріжжя»про визнання права власності на транспортний засіб,

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся суду з зазначеним позовом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 17.06.2009 року придбав за договором поставки від 14.05.2009 року №1139 у ПП «Алекко»вантажний автопідйомник ГАЗ 3309 АП 18-09, шасі НОМЕР_2, кузов НОМЕР_3, двигун НОМЕР_4. 29.03.2010 року до ВАТ «Полтаваобленерго»надійшов запит з Ленінського ВДВС Полтавського МУЮ про надання інформації щодо знаходження у володінні зазначеного транспортного засобу в звязку з примусовим виконанням наказу господарського суду м. Києва №14/86 від 24.02.2010 року, виданого на виконання рішення постійно діючого третейського суду при Асоціації «Бізнес Центр «Правозахист» від 11.01.2010 у справі №3/09-09 за позовом ПП «Автоінвестетрой-|Запоріжжя» до ТОВ «ВСІ-АВТО», яким позов задоволено частково: передано ПП «АТ Автоінвестстрой-Запоріжжя» автомобіль ГАЗ-3309-354, двигун №НОМЕР_5, кузов №НОМЕР_6, та стягнуто з ТОВ «ВСІ-АВТО»неустойку у розмірі 35 385,60 грн. Внаслідок виконання зазначеного наказу господарського суду м. Києва від 24.02.2010 вантажний автопідйомник був вилучений у примусовому порядку з володіння ВАТ «Полтаваобленерго»та переданий ПП «АТ Автоінвестстрой-Запоріжжя». У той же час, 21 вересня 2010 року до ВАТ «Полтаваобленерго»звернувся ОСОБА_1 з письмовою вимогою передати йому як власнику цей же вантажний автопідйомник, посилаючись на те, що 23.07.2009 між ним та ПП «Алекко»був укладений договір купівлі-продажу, відповідно до якого ПП «Алекко»зобов'язувалось передати йому у власність вантажний автопідйомник ГАЗ 3309 АП 18-09, шасі НОМЕР_2, кузов 16394, двигун НОМЕР_5; посилаючись на повне виконання своїх договірних зобовязань щодо оплати товару, ОСОБА_1 вважає себе його законним власником. Враховуючи, що ПП «АТ Автоінвестстрой-Запоріжжя»не визнає, а ОСОБА_1 оспорює та не визнає права власності позивача на вказаний транспортний засіб, просили визнати за ВАТ «Полтаваобленерго»право власності на вантажний автопідйомник ГАЗ 3309 АП 18-09 НОМЕР_2, кузов НОМЕР_3, двигун НОМЕР_4.

У судовому засіданні представники позивача заявлені вимоги підтримали у повному обсязі, надавши пояснення, аналогічні тим, що викладені у позовній заяві і письмових поясненнях, та просили позов задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_1 позов не визнала повністю, проти його задоволення заперечувала, та пояснила, що 23.07.2009 року між ОСОБА_1 та ПП «Алекко»укладений договір купівлі-продажу, відповідно до умов якого останній зобовязувався передати йому зазначений автопідйомник; ОСОБА_1 свої зобовязання щодо оплати товару виконав повністю, тому вважає себе законним власником цього майна.

Представник відповідача ПП «АТ «Автомобільне товариство «Автоінвестстрой-Запоріжжя»у судове засідання не зявилася, про час і місце судового засідання судом повідомлялася належним чином, про причини неявки суд не повідомила. При цьому телеграму, що надійшла на адресу суду ніби-то за підписом директора підприємства В.Л.Полуектова, суд не може вважати належним повідомленням про причини неявки представника відповідача, оскільки підпис особи на телеграмі не засвідчений у порядку, передбаченому п.349, 350 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 09.08.2005 року №720, та враховуючи той факт, що телеграма відправлена з м. Києва, а місцезнаходженням ПП «АТ «Автомобільне товариство «Автоінвестстрой-Запоріжжя» є м. Запоріжжя, суд не може взяти до уваги зазначений документ як належне повідомлення про причини неявки представника юридичної особи.

Крім того, судове засідання 07.06.2011 року відкладалося за аналогічним клопотанням представника відповідача, при цьому доказів поважності причин її неявки суду так і не надано.

Також суд не вбачає підстав для оголошення перерви у судовому засіданні і з огляду на те, що юридична особа не позбавлена можливості уповноважити іншу

особу для представництва її інтересів у суді. За таких обставин, суд приходить до висновку про можливість проведення судового розгляду за відсутності представника ПП «АТ «Автомобільне товариство «Автоінвестстрой-Запоріжжя» з врахуванням пояснень, наданих нею раніше у судових засіданнях та у письмовому вигляді, які знаходяться у матеріалах справи.

Представник третьої особи - ПП «Алекко», будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи відповідно до вимог ч. 5 ст. 74 ЦПК України, у судове засідання не з'явився, про причини неявки не повідомив, заяви про розгляд справи у його відсутність не надав, що не перешкоджає розгляду справи по суті.

Заслухавши пояснення сторін та їх представників, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі з таких підстав.

Встановлено,що 14.05.2009 року №1139 між ВАТ «Полтаваобленерго»(покупець) та ПП «Алекко»(постачальник) укладений договір поставки, на виконання умов якого 17.06.2009 року позивачу переданий вантажний автопідйомник ГАЗ 3309 АП 18-09, шасі НОМЕР_2, кузов НОМЕР_3, двигун НОМЕР_4(а.с.11-12,14,15,16,), який після проведеного переобладнання зареєстрований 07.09.2010 року у Кременчуцькому ВРЕР та йому було присвоєно державний номер НОМЕР_1, про що видано свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, копія якого знаходиться в матеріалах справи (а.с.17).

Правомірність зазначеного договору поставки від 14.05.2009 року №1139 як законна підстава набуття ВАТ «Полтаваобленерго»права власності на цей транспортний засіб сторонами не оспорюється та визнається його дійсність.

У звязку зі змінами до Статуту, ВАТ «Полтаваобленерго»змінило найменування на ПАТ «Полтаваобленерго»(а.с.133-138).

Відповідно до ст. 328 ч.1 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема, із правочинів.

Статтею 330 ЦК України передбачено, якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до ст. 388 цього Кодексу майно не може витребуване у нього.

Відповідно до ст. 388 ч.1 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має права витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

На підставі ст. 334 ч.1 ЦК України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації.

Оскільки транспортний засіб було зареєстровано в органах ДАІ за позивачем, ВАТ «Полтаваобленерго» у встановленому законом порядку набув право власності на нього.

Згідно ст. 392 ЦК України власник майна може предявити позов про визнання права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Як встановлено судом, позивач на законних підставах придбав транспортний засіб, оплатив його вартість та зареєстрував його у встановленому законом порядку, права інших юридичних чи фізичних осіб під час придбання даного автомобіля порушено не було, тому ВАТ «Полтаваобленерго»є добросовісним набувачем.

Той факт, що 28.01.2011 року була анульована реєстрація зазначеного транспортного засобу, суд не вважає таким, що позбавляє права позивача на дане майно, оскільки він є добросовісним набувачем.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідачів на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, які були сплачені при подачі позовної заяви 1700 грн. судового збору та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи; зайво сплачена частина судового збору у розмірі 330,67 грн. підлягає поверненню позивачу.

На підставі викладеного та керуючись 328, 330, 334, 388, 392 ЦК України, ст. 10, 60, 212, 213, 215, 218 ЦПК України,

в и р і ш и в:

Позов задовольнити повністю.

Визнати за публічним акціонерним товариством «Полтаваобленерго» право власності на вантажний автопідйомник ГАЗ 3309 АП 18-09, шасі НОМЕР_2, кузов НОМЕР_3, двигун НОМЕР_4.

Стягнути з ОСОБА_1, підприємства з іноземними інвестиціями «Автомобільне товариство «Автоінвестстрой-Запоріжжя»на користь публічного акціонерного товариства «Полтаваобленерго»судові витрати по справі: 1700 грн. судового збору та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового розгляду цивільних справ, всього 1820 грн., - у рівних частинах по 910 грн. з кожного.

Повернути публічному акціонерному товариству «Полтаваобленерго» зайво сплачену частину судового збору у розмірі 330,67 грн. сплачену при зверненні до Полтавського районного суду Полтавської області згідно платіжного доручення № 1613 від 29.03.2011 року, отримувач УДК у Полтавському районі, код отримувача 34698254, банк отримувача ГУДК України у Полтавській області, МФО 831019, р/р31410537700417; код 22090100; платник: ВАТ «Полтаваобленерго»; призначення платежу *;101; 00131819;22090100; судовий збір за розгляд справи за позовом ВАТ ПОЕ про визнання права власності на вантаж автопід. ГАЗ3309 АП 18 09 БЕЗ НДС ((351613))».

Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Полтавської області через Полтавський районний суд протягом 10 днів з моменту проголошення шляхом подачі апеляційної скарги.

Суддя:Л. І. Стрюк