Рішення № 20611931, 21.12.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.12.11 Справа№ 5015/6816/11

Господарський суд Львівської області у складі судді Сухович Ю.О., при секретарі судових засідань Олійник Ю.О., розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „ОКТАН СЕРВІС ГРУП”, м.Київ

до Струтинського державного спиртового заводу, с.Струтин Золочівського району Львівської області

про стягнення 469 736,30 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 представник (довіреність б/н від 01.10.2011р.);

від відповідача: ОСОБА_2 представник (довіреність №03 від 20.12.2011р.).

Права та обовязки сторін передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України розяснено, заяви про відвід судді не поступали, клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходили. В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю „ОКТАН СЕРВІС ГРУП” звернулось із позовною заявою до Струтинського державного спиртового заводу про стягнення 469736,30 грн., з яких 375 000,00 основного боргу, 75 000,00 грн. штрафу, 12 000,00 грн. інфляційні нарахування, 7736,00 грн. 3% річних.

Ухвалою суду від 07.11.2011р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 07.12.2011р. Ухвалою суду від 07.12.2011р. розгляд справи відкладено на 21.12.2011р., з підстав вказаних в даній ухвалі.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, просив позов задоволити.

Представник відповідача в судовому засіданні подав відзив на позовну заяву вх. №30557/11 від 21.12.2011р. про визнання позовних вимог повністю.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши представників позивача та відповідача, суд,-

встановив:

19.02.2008р. між ТОВ «Новасистем»(надалі - сторона-1) та Струтинським державним спиртовим заводом (надалі - сторона-2) укладено два договори (б/н та №1-01) про надання тимчасової безвідсоткової фінансової допомоги, згідно яких ТОВ «Новасистем»зобов'язується надати Струтинському державному спиртовому заводу тимчасову безвідсоткову фінансову допомогу у сумі 635 000,00 грн. та по договору № 1-01 в сумі 160 000,00 грн., а останній зобовязується використати допомогу за цільовим призначенням і повернути її у визначений даним договором строк.

Відповідно до п.5.1. обох договорів тимчасова безвідсоткова фінансова допомога стороні-2 надається строком до 19.02.2009р.

Згідно п.6.1. обох договорів по закінченні строку, вказаного у п.5.1. даних договорів, сторона-2 зобовязується протягом 3-х днів повернути суму тимчасової безвідсоткової фінансової допомоги.

Відповідно до п.8.1 обох договорів за порушення умов даних договорів винна сторона сплачує штраф у розмірі 20% від суми безвідсоткової фінансової допомоги.

04.11.2008р. між ТОВ «Новасистем»(надалі - первісний кредитор) та Приватним підприємством «Юридична фірма «Луга-Лекс»(надалі - новий кредитор) укладено два договори про відступлення права вимоги, згідно яких первісний кредитор передає належне йому право вимоги згідно двох договорів про надання тимчасової безвідсоткової фінансової допомоги б/н від 19.02.2008р. на суму 635 000,00 грн. та № 1-01 від 19.02.2008 року на суму 160 000,00 грн., а новий кредитор приймає право вимоги до боржника (Струтинський державний спиртовий завод), що належне первісному кредитору за вказаними двома основними договорами.

Відповідно до п.4.1 обох договорів про відступлення права вимоги, дані договори набирають чинність з моменту підписання їх сторонами і діють до повного виконання сторонами своїх зобовязань.

23.11.2009р. між ПП «Юридична фірма «Луга-Лекс»(первісний кредитор) та ТзОВ «Октан Сервіс Груп»(новий кредитор) укладено договір про відступлення права вимоги № 23/11-1, згідно якого первісний кредитор передає належне йому право вимоги згідно договору про відступлення права вимоги від 04.11.2008 року на суму 635 000,00 грн. та договору про відступлення права вимоги від 04.11.2008 року на суму 160 000,00 грн., а новий кредитор приймає право вимоги до боржника, що належне первісному кредитору за вказаними основними договорами. Всього первісним кредитором на користь нового кредитора переуступається 795 000,00 грн.

27.12.2010р. між ТОВ «Октан Сервіс Груп»(первісний кредитор) та ТзОВ «ВЕРДИКТ.КОМ»(новий кредитор) укладено договір про відступлення права вимоги №01/12, згідно якого первісний кредитор передає належне йому право вимоги згідно договору про відступлення права вимоги № 23/11-1 від 23.11.2009р. частково на суму 150 000,00 грн., а новий кредитор приймає часткове право вимоги до боржника на суму 150000,00 грн., що належне первісному кредитору за вказаним основним договором. За первісним кредитором зберігається право вимоги до боржника (Струтинський державний спиртовий завод) на суму 645 000,00 грн. згідно договору про відступлення права вимоги №23/11-1 від 23.11.2009р.

01.02.2011р. між ТзОВ «Октан Сервіс Груп»(первісний кредитор) та ТзОВ «ВЕРДИКТ.КОМ» (новий кредитор) укладено договір про відступлення права вимоги №02/14, згідно якого первісний кредитор передає належне йому право вимоги згідно договору про відступлення права вимоги № 23/11-1 від 23.11.2009р. частково на суму 270 000,00 грн. а новий кредитор приймає часткове право вимоги до боржника на суму 270000,00 грн., що належне первісному кредитору за вказаним основним договором. За первісним кредитором зберігається право вимоги до боржника (Струтинський державний спиртовий завод) на суму 375 000,00 грн. згідно договору про відступлення права вимоги №23/11-1 від 23.11.2009р.

Розрахунків з ТзОВ «Октан Сервіс Груп»Струтинський державний спиртовий завод не проводив.

Позивач 02.02.2011р. направив відповідачу лист-вимогу № 02-02/11 про погашення заборгованості згідно договору про відступлення права вимоги № 02/14 від 01.02.2011 року у розмірі 375 000,00 грн., який був вручений представнику Струтинського державного спиртового заводу наручно про що є відмітка на вимозі. Проте відповідач залишив даний лист-вимогу без відповіді та задоволення.

Позивач керуючись умовами п.8.1 обох основних договорів (б/н та №1-01) від 19.02.2008р. за порушення умов даних договорів, нарахував відповідачу штраф, який згідно поданого ним розрахунку становить 75000,00 грн.

Крім того, позивач згідно умов ст.625 ЦК України нарахував відповідачу 12 000,00 грн. інфляційних втрат та 7 736,00 грн. три проценти річних.

Отже, позивач просить стягнути з відповідача 469736,30 грн., з яких 375 000,00 основного боргу, 75 000,00 грн. штрафу, 12 000,00 грн. інфляційні нарахування, 7736,00 грн. 3% річних.

При прийнятті рішення суд виходить із наступного.

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема є договори та інші правочини. Згідно ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобовязання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

За умовами ст.627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За умовами ст.629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 1046 Цивільного кодексу України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ч. 2 ст.1049 ЦК України позика, надана за договором безпроцентної позики, може бути повернена позичальником достроково, якщо інше не встановлено договором.

Факт перерахування відповідачу коштів на загальну суму 795000,00 грн. по договорам про надання тимчасової безвідсоткової фінансової допомоги від 19.02.2008р. підтверджується банківськими виписками за період з 19.02.2008р. по 24.04.2008р. (оригінали оглянуто в судовому засіданні, копії знаходяться в матеріалах справи).

Згідно п.1 ч.1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ч.1 ст.513 ЦК України, правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Згідно ст.514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

До позивача від ПП «Юридична фірма «Луга-Лекс»згідно договору про відступлення права вимоги №23/11-1, перейшло право вимоги до відповідача. Після переуступлених позивачем частково прав вимоги Товариству з обмеженою відповідальність «ВЕРДИКТ.КОМ»по договорах № 01/12 від 27.12.2010р. та № 02/14 від 01.02.2011р. , у нього залишилось право вимоги до відповідача на суму 375000,00 грн.

Згідно ст.530 ЦК України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивач 02.02.2011р. направив відповідачу лист-вимогу № 02-02/11 про погашення заборгованості згідно договору про відступлення права вимоги № 02/14 від 01.02.2011 року у розмірі 375 000,00 грн., який був вручений представнику Струтинського державного спиртового заводу наручно, про що є відмітка на вимозі. Проте відповідач залишив даний лист-вимогу без відповіді та задоволення.

Відповідач порушив свої зобов'язання щодо повернення коштів отриманих згідно договорів (б/н та №1-01) про надання тимчасової безвідсоткової фінансової допомоги від 19.02.2008р., відтак сума основного боргу складає 375 000,00 грн.

Між сторонами підписано акт звірки взаємних розрахунків №12/12, згідно якого станом на 12.12.2011р. борг Струтинського державного спиртового заводу на користь ТзОВ «Октан Сервіс Груп»складає 375 000,00 грн.

У відповідності із ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідач позов визнав, про що вказав у відзиві на позовну заяву вх. №30557/11 від 21.12.2011р.

Згідно ч.5 ст.78 ГПК України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Оскільки визнання відповідачем позову не суперечить законодавству і не порушує прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб, суд приймає визнання позову.

Відтак, основний борг в сумі 375000,00 грн. підлягає до стягнення з відповідача.

Відповідно до ст.611 ЦК України, у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Зазначені норми Цивільного кодексу України кореспондуються із приписами, встановленими Господарським кодексом України.

Так у відповідності із ст.230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до п.8.1. обох договорів за порушення умов даних договорів винна сторона сплачує штраф у розмірі 20% від суми безвідсоткової фінансової допомоги.

Відтак, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню згідно поданого ним розрахунку 75 000,00 грн. штрафу.

Згідно із ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, з відповідача на користь позивача правомірно підлягає стягненню згідно поданого ним розрахунку 12 000,00 грн. інфляційних нарахувань та 7 736,00 грн. 3% річних.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши представлені докази, суд вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню повністю.

В порядку ст. 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

В порядку ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до абзацу 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Судові витрати згідно до ст.49 ГПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст.11, 512-514, 525, 526, 530, 549, 601, 611, 612, 1046, 1049 ЦК України, ст.ст.174, 194, 230-232 ГК України, ст.ст. 33, 43, 49,78, 82-85, 115, 116 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути із Струтинського державного спиртового заводу (80743, Львівська область, Золочівський район, с.Струтин; код ЄДРПОУ 00374717) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „ОКТАН СЕРВІС ГРУП” (01004, м.Київ, вул.Басейна, 9, к.3; р/р 2600200430568 в АКБ „Правексбанк”; МФО 321983; код ЄДРПОУ 32555589) 375 000,00 основного боргу, 75 000,00 грн. штрафу, 12 000,00 грн. інфляційних нарахувань, 7736,00 грн. 3% річних, 4 698,00 грн. держмита та 236,00 грн. вартості витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Наказ видати після набрання судовим рішення в законної сили, в порядку ст.116 ГПК України.

4. Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 ГПК України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.

Суддя Сухович Ю.О.

Повний текст рішення

підписано 26.12.2011р.