Рішення № 20611716, 21.12.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 37/33621.12.11 За позовомПублічного акціонерного товариства «Київенерго»

До Комунального підприємства «ЖЕО-110»Голосіївської районної у

м. Києві ради

Третя особа,

яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Комунальне підприємство «Головний інформаційно-обчислювальний центр»КМДА Простягнення 2139074,62 грн.

Суддя Гавриловська І.О.

У судових засіданнях брали участь представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1. - дов. № Д07/2011/04/22-33 від 22.04.11 р.

ОСОБА_2. дов. № Д07/2011/04/22-28 від 22.04.11 р.

від відповідача: ОСОБА_3. - дов. № 1005 від 21.11.11 р.

від третьої особи:не зявився

Обставини справи:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Київенерго»до Комунального підприємства «ЖЕО-110»Голосіївської районної в місті Києві ради про стягнення 1971585,43 грн. основного боргу, 123085,37 грн. інфляційної складової боргу та 44403,82 грн. трьох відсотків річних у звязку з неналежним виконанням відповідачем зобовязань за договором № 8031007 від 01.10.10 р. щодо оплати спожитої теплової енергії.

Ухвалою від 14.10.11 р. за даною позовною заявою було порушено провадження у справі № 37/336 та призначено її до розгляду на 28.11.11 р., зобовязано сторін надати суду певні документи.

У судовому засіданні 28.11.11 р. представник відповідача заявив клопотання про залучення до участі у справі відповідачем Київської міської державної адміністрації, у звязку з тим, що остання не відшкодувала відповідачу різницю у тарифах на суму 683498,26 грн.

Розглянувши подане клопотання, господарський суд його відхилив, оскільки Київська міська державна адміністрація не брала на себе зобовязання перед ПАТ «Київенерго»за договором № 8031007 від 01.10.10 р., а правовідносини щодо відшкодування різниці у тарифах не належить до предмету спору у даній справі.

Також представник відповідача заявив клопотання про залучення до участі у даній справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, КП «Головний інформаційно-обчислювальний центр»КМДА. Клопотання обґрунтоване тим, що у період з 01.10.10 р. до 01.01.11 р. вказаною юридичною особою не було внесено зміни до дислокації, у звязку з чим грошові кошти, які сплачувались у цей період, не зараховувались у рахунок сплати за договором № 8031007 від 01.10.10 р.

У відповідності до ч. 1 ст. 27 Господарського процесуального кодексу України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обовязки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора або з ініціативи господарського суду.

Дослідивши подані документи, Господарський суд міста Києва дійшов висновку про те, що рішення у даній справі може вплинути на права та обовязки Комунального підприємства «Головний інформаційно-обчислювальний центр»КМДА, яке здійснює розщеплення платежів за теплову енергію, у звязку з чим господарський суд визнав за необхідне задовольнити клопотання Комунального підприємства «ЖЕО-110»Голосіївської районної в місті Києві ради, залучивши до участі у даній справі третьою особою КП «Головний інформаційно-обчислювальний центр»КМДА.

Приймаючи до уваги необхідність залучення до участі у даній справі третьою особою КП «Головний інформаційно-обчислювальний центр»КМДА, ухвалою суду від 28.11.11 р. розгляд даної справи було відкладено до 12.12.11 р., залучено до у даній справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Комунальне підприємство «Головний інформаційно-обчислювальний центр»КМДА.

Представник позивача у судовому засіданні 12.12.11 р. позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити, на виконання вимог ухвали суду від 28.11.11 р. надав витребувані судом документи.

Представник відповідача проти позову заперечив, пояснив, що позовні вимоги не визнає, вважає їх необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню.

Через відділ діловодства Господарського суду м. Києва від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, 12.12.11 р. надійшли письмові пояснення, які було залучено до матеріалів справи.

Представник третьої особи у судове засідання 12.12.11 р. не зявився, про причини неявки суду не повідомив, хоча про призначене судове засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення від 30.11.11 р., яке підтверджує отримання ним 02.12.11 р. ухвали від 28.11.11 р.

У звязку з тим, що строк вирішення господарського спору у даній справі спливав 12.12.11 р., представники сторін надав суду клопотання про продовження строку вирішення даного спору, яке суд, з метою всебічного, повного та обєктивного розгляду справи, задовольнив.

Враховуючи наведене, у звязку з незявленням представника третьої особи у призначене судове засідання та невиконанням ним вимог ухвали суду від 28.11.11 р., що перешкоджало вирішенню спору у даному судовому засіданні, ухвалою суду від 12.12.11 р. було відкладено розгляд справи № 37/336 на 21.12.11 р.; повторно зобовязано сторін надати суду примірники договору на постачання теплової енергії, який діяв до 01.10.10 р. між сторонами.

У судовому засіданні 21.12.11 р. представник позивача повторно підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні 21.12.11 р. повторно проти позову заперечив, пояснив, що позовні вимоги не визнає, вважає їх безпідставними і такими, що не підлягають задоволенню.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача у судове засідання 21.12.11 р. повторно не зявився, про причини неявки суду не повідомив, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення від 16.12.11 р., згідно з яким КП ГІОЦ КМДА отримало 19.12.11 р. ухвалу суду від 12.12.11 р. у даній справі.

Враховуючи, що матеріали справи містять докази належного повідомлення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача про час та місце судового засідання, оскільки представники сторін не заперечують про розгляд справи без зазначеного учасника судового процесу, то за таких обставин суд приходить до висновку про можливість розгляду справи на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними матеріалами без участі вказаного учасника судового процесу.

Розглянувши подані матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між Акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго», яка була перейменована на Публічне акціонерне товариство «Київенерго», в особі Структурного підрозділу «Енергозбут Київенерго»(постачальник) та Комунальним підприємством «ЖЕО-110»Голосіївської районної у м. Києві ради (споживач) був укладений договір на постачання теплової енергії в гарячій воді №8031007 від 01.10.10 р., відповідно умов постачальник зобовязується виробити та поставити теплову енергію споживачу для потреб опалення та гарячого водопостачання, а споживач зобовязується отримати її та оплатити відповідно до умов, викладених у даному договорі.

Умови зазначеного договору свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором енергопостачання.

У відповідності до частини 1 статті 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі-енергію) споживачеві (абоненту), який зобовязаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Пунктом 2.1 договору № 8031007 від 01.10.10 р. визначено, що при виконанні умов даного договору, а також при вирішенні всіх питань, що необумовлені цим договором, сторони зобовязуються керуватися тарифами, затвердженими Київською міською державною адміністрацією (КМДА), чинним законодавством України, правилами користування тепловою енергією, нормативними актами з питань користування, обліку та взаєморозрахунків за енергоносії.

Згідно з п. 2.2.1 договору № 8031007 від 01.10.10 р., постачальник зобовязується безперебійно постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на межу балансової належності із споживачем (додатки 3, 4) для потреб опалення в період опалювального сезону; для потреб опалення в період опалювального сезону; для гарячого водопостачання протягом року, згідно з заявленими споживачем величинами приєднаного теплового навантаження, зазначеними в додатку 1 до даного договору.

Відповідно до п. 2.3.1 вищезазначеного договору, споживач зобовязується дотримуватись кількості споживання теплової енергії за кожним параметром в обсягах, які визначені у додатку 1, не допускаючи їх перевищення; своєчасно оплачувати вартість спожитої теплової енергії в терміни та за тарифами, зазначеними у додатку 2 до цього договору.

Пунктом 2 додатку № 2 до договору № 8031007 від 01.10.10 р. визначено, що у разі встановлення у споживача будинкових комерційних приладів обліку теплової енергії кількість спожитої ним теплової енергії в розрахунковому періоді визначається відповідно до показників цих приладів, встановлених на межі балансової належності (додатки 3,4).

Згідно з п. 3 додатку № 2 до договору № 8031007 від 01.10.10 р., у разі встановлення будинкових приладів обліку теплової енергії споживача не на межі балансової належності, до обсягів теплової енергії, визначених цими приладами обліку, споживачем додаються теплові витрати на дільниці тепломережі з межі поділу балансової належності до місця встановлення приладів обліку згідно з п. 1.3. додатку 1.

Відповідно до п. п. 4. і 5. додатку № 2 до договору № 8031007 від 01.10.10 р., дата зняття споживачем показників будинкових приладів обліку по 30 (31) число поточного місяця; споживач, що має будинкові прилади обліку, щомісячно надає постачальнику звіт по фактичному споживанню теплової енергії в РТ-7 не пізніше двох робочих днів місяця, наступного за звітним.

Згідно з п. 7 додатку № 2 до договору № 8031007 від 01.10.10 р., у випадку підключення декількох споживачів без будинкових комерційних приладів обліку теплової енергії до центрального теплового пункту (ЦТП) від загального споживання теплової енергії, визначеної за комерційними приладами обліку встановленими на ЦТП, віднімаються обсяги споживання теплової енергії, визначені по будинкових комерційних приладах обліку споживачів, а залишок обсягу спожитої теплової енергії розподіляється між споживачами без будинкових комерційних приладів обліку теплової енергії пропорційно до їх договірних навантажень.

Пунктом 8 додатку № 2 до договору № 8031007 від 01.10.10 р. визначено, що у разі відсутності у споживача будинкових комерційних приладів обліку, кількість спожитої ним теплової енергії в розрахунковому періоді визначається:

-на опалення як множення кількості годин споживання теплової енергії за місяць на величину годинного теплового навантаження, зазначеного в додатках 1, 6, 7 з урахуванням середньомісячної температури теплоносія;

-на гаряче водопостачання як множення кількості діб споживання за місяць на величину добового теплового навантаження, зазначеного в додатках 1, 6, 7 з урахуванням середньомісячної температури теплоносія.

Відповідно до п. 9 додатку № 2 до договору № 8031007 від 01.10.10 р., споживач щомісячно з 12 по 15 число отримує в РТ-7 за адресою: м. Київ, вул. Горького, 29 оформлену постачальником платіжну вимогу-доручення на суму, яка включає загальну вартість теплової енергії поточного місяця та кінцеве сальдо розрахунків на початок поточного місяця за мінусом суми фактично сплаченої теплової енергії в поточному місяці; табуляграму фактичного споживання за попередній період та акт звірки, який оформлює і повертає один примірник постачальнику протягом двох днів з моменту їх одержання.

Згідно з п. 10 додатку № 2 до договору № 8031007 від 01.10.10 р., споживач щомісячно:

-забезпечує не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, оплату коштів від населення за фактично спожиту теплову енергію на транзитний рахунок ГІОЦ КМДА;

-до 25 числа поточного місяця, сплачує вартість теплової енергії, яка використовується орендарями, на рахунок постачальника згідно з його розрахунком.

Позивач в обґрунтування позовних вимог надав суду облікові картки відповідача за період з жовтня 2010 р. до липня 2011 р. Загальна сума спожитої відповідачем теплової енергії за період з 01.10.10 р. до 01.09.2011 р. становила 2906033,18 грн.

Позивач пояснив суду, що ним були належним чином виконані зобовязання за договором №8031007 від 01.10.10 р., тоді як відповідач свої зобовязання щодо оплати за спожиту теплову енергію виконав частково на суму 934447,75 грн., у звязку з чим станом на 01.09.11 р. у нього виникла заборгованість у розмірі 1971585,43 грн.

За таких обставин ПАТ «Київенерго»звернулось до Господарського суду м. Києва з даним позовом до Комунального підприємства «ЖЕО-110»Голосіївської районної у м. Києві ради про стягнення 1971585,43 грн. основного боргу, 123085,37 грн. інфляційної складової боргу та 44403,82 грн. трьох відсотків річних у звязку з неналежним виконанням відповідачем зобовязань за договором № 8031007 від 01.10.10 р. щодо оплати спожитої теплової енергії.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обовязковим до виконання сторонами.

Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З наданих суду доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобовязання виконав належним чином, зауважень щодо відпуску теплової енергії від відповідача не надходило, тоді як відповідач у визначений договором № 8031007 від 01.10.10 р. та додатками до нього строк оплату за спожиту теплову енергію здійснив не повністю.

Відповідач у відзиві на позовну заяву просив суд задовольнити позовні вимоги ПАТ «Київенерго»частково у розмірі 41742,77 грн., у звязку з невірним застосуванням позивачем тарифів, неврахуванням переплати за спірний період, зважаючи на відсутність вини відповідача у простроченні виконання зобовязання, а також те, що плата за жовтень, листопад і грудень 2010 р. зараховувалась на інший договір та розрахунки здійснюються через КП ГІОЦ КМДА.

Крім того, відповідач у даному відзиві пояснив, що нарахування інфляційних збитків та трьох відсотків річних є неправомірними, нічим не підтверджуються та не підлягають задоволенню, оскільки у відповідача відсутня вина у простроченні зобовязання через те, що заборгованість належить не відповідачу як боржнику, що споживає в такій кількості теплову енергію, а конкретним споживачам фізичним особам, які мешкають у мікрорайоні, що обслуговується відповідачем. У звязку з наведеним, відповідач фактично є посередником між постачальником послуг та споживачами.

Судом не приймаються до уваги вищезазначені доводи відповідача, оскільки за клопотанням останнього до участі у справі було залучено КП ГІОЦ КМДА, яке надало суду письмові пояснення, згідно з якими було підтверджено розмір оплати Комунальним підприємством «ЖЕО-110»Голосіївської районної у м. Києві ради за спожиту теплову енергію від ПАТ «Київенерго»за договором № 8031007 від 01.10.10 р. за період з 01.10.10 р. до 01.09.11 р., а також було зазначено, що КП ГІОЦ КМДА не відома суть господарських стосунків між позивачем та відповідачем, а тому немає можливості надати суду відомості про договірні стосунки між сторонами, про вартість і обсяги послуг, наданих позивачем відповідачеві.

З наданої позивачем довідки про надходження грошових коштів за спожиту від ПАТ «Київенерго»теплову енергію КП «ЖЕО-110»Голосіївської районної у м. Києві ради за період з вересня 2011 р. до листопада 2011 р. вбачається, що станом на день розгляду справи в суді основний борг відповідача за договором № 8031007 від 01.10.10 р. складає 1409288,41 грн.

Також слід зазначити, що частина платежів на суму 81484,86 грн. була вчинена відповідачем до звернення позивача з даним позовом.

Таким чином, у позивача не було підстав звертатись до Господарського суду міста Києва з позовом в частині стягнення основного боргу на суму 81484,86 грн., у звязку з чим суд в цій частині позовних вимог відмовляє.

Що стосується частини основного боргу в розмірі 480812,16 грн., який був погашений після звернення позивача з даним позовом до суду, то провадження в цій частині підлягає припиненню у звязку з відсутністю предмету спору.

Відповідно до пункту 1-1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Таким чином, провадження у справі в частині позовних вимог щодо стягнення 480812,16 грн. основного боргу за спожиту теплову енергію підлягає припиненню в звязку з відсутністю предмету спору.

За таких обставин, враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача в частині стягнення 1409288,41 грн. основного боргу, а відповідач в установленому законом порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та не довів суду належними і допустимими доказами належного виконання ним своїх зобовязань, то позов Публічного акціонерного товариства «Київенерго»в частині стягнення з Комунального підприємства «ЖЕО-110»Голосіївської районної у м. Києві ради суми основного боргу за договором № 8031007 від 01.10.10 р. на постачання теплової енергії у гарячій воді та додатками до нього у розмірі 1409288,41 грн. визнається судом таким, що підлягає задоволенню.

Публічне акціонерне товриство «Київенерго» просить суд також стягнути з відповідача 123085,37 грн. інфляційної складової боргу та 44403,82 грн. трьох відсотків річних у звязку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобовязання за договором № 8031007 від 01.10.10 р. за період з 01.11.10 р. до 01.09.11 р.

Згідно зі ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобовязання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобовязання.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобовязання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, частина 1 статті 625 Цивільного кодексу України встановлює виняток із загального правила статті 614 Цивільного кодексу України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.

Отже, відсутність у боржника грошей у готівковій формі або грошових коштів на його рахунку в банку, і як наслідок, неможливість виконання ним грошового зобовязання, якщо навіть у цьому немає його провини, не звільняють боржника від відповідальності за прострочення грошового зобовязання.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

У постанові Вищого господарського суду № 37/327 від 20.01.11 р. викладена позиція, якою стверджується, що реалізація позивачем права кредитора на стягнення боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення передбачає необхідність застосування індексу інфляції за весь час прострочення як відємного, так і позитивного значення.

Дослідивши розрахунок, наданий позивачем, суд встановив, що у ньому помилково позивач не врахував зменшення інфляційних збитків, що повязані із встановленням рівня інфляції у липні 2011 р. та серпні 2011 р. на рівні 98,7 % та 99,6 % відповідно.

Враховуючи наведене, матеріальні втрати позивача від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів за визначений позивачем період є меншими, ніж заявлені ПАТ «Київенерго».

У звязку з вищенаведеним, судом було виконано власний розрахунок інфляційних нарахувань, у відповідності до якого підлягають стягненню з Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Шевченківського району м. Києва інфляційні нарахування за період з 01.11.10 р. до 01.09.11 р. у розмірі 86946,89 грн.

Враховуючи вищевикладене, суд відмовляє в задоволенні позовних вимог щодо стягнення 36138,48 грн. інфляційних нарахувань.

Також, оскільки матеріалами справи підтверджується прострочення виконання відповідачем грошового зобовязання за договором № 8031007 від 01.10.10 р. станом на 01.09.11 р., то з нього, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України, підлягають стягненню 44403,82 грн. трьох відсотків річних.

Таким чином, позов Публічного акціонерного товариства «Київенерго»до Комунального підприємства «ЖЕО-110» Голосіївської районної у м. Києві ради підлягає задоволенню частково.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 549, 614, 625, 629 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 275 Господарського кодексу України ст. ст. 32, 33, 44, 49, п. 1-1 ст. 80, ст. ст. 82 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Комунального підприємства «ЖЕО-110»Голосіївської районної в м. Києві ради (03028, м. Київ, проспект Науки, 11, код ЄДРПОУ 26408187) на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго»(01001, м. Київ, площа Івана Франка, 5, код ЄДРПОУ 00131305) 1409 288 (один мільйон чотириста девять тисяч двісті вісімдесят вісім) грн. 41 коп. основного боргу, 86 946 (вісімдесят шість тисяч дев'ятсот сорок шість) грн. 89 коп. інфляційної складової боргу, 44 403 (сорок чотири тисячі чотириста три) грн. 82 коп. трьох відсотків річних, 20 214 (двадцять тисяч двісті чотиринадцять) грн. 52 коп. витрат по сплаті державного мита та 223 (двісті двадцять три) грн. 02 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Провадження щодо стягнення частини основного боргу в розмірі 480812,16 грн. припинити.

4.У решті позовних вимог відмовити.

5.Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

6.Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення його повного тексту і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Суддя Гавриловська І.О.

Повне рішення

складено 26.12.2011