Рішення № 20611281, 26.12.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

26.12.11 р. Справа № 24/291

Господарський суд Донецької області у складі судді Величко Н.В.

При секретарі судового засідання (помічнику) Смірновій Ю.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали

за позовом: Публічного акціонерного товариства «Донецькобленерго», м.Горлівка

до відповідача: Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області, м.Донецьк

про: стягнення 7829,46 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1. за довір. №54-11«Д» від 26.04.2011р.

від відповідача: ОСОБА_2 за довір. №527910к від 31.08.2011р.

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство «Донецькобленерго» звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області про стягнення 7829,46 грн., з яких: три відсотки річних у розмірі 1208,05 грн., інфляційні у розмірі 379,83 грн. та пені 6241,58 грн. за порушення строків розрахунків за спожиту протягом січня-вересня 2001р. електроенергію за договором про постачання електричної енергії № 51 від 20.11.2007р., крім того, судові витрати.

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує ст.ст. 26, 27 Закону України «Про електроенергетику», ст.ст. 174, 193, 231-232 Господарського кодексу України, ст.ст. 258, 625 Цивільного кодексу України, Правилами користування електричною енергією.

На підтвердження позовних вимог надано суду копію договору на постачання електроенергії з додатками, копії рахунків та актів прийому-передачі товарної продукції (електроенергії), розрахунок боргу, копії платіжних доручень та банківських виписок, статутні документи підприємства.

Відповідач в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечив, посилаючись на те, що Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області є бюджетною установою, яка фінансується виключно за рахунок бюджетних коштів і виконання грошових зобовязань за спірним договором прямо залежить від відповідного фінансування. Також зазначив що кошторисом на 2011 рік не передбачено видатків на оплату трьох відсотків річних, інфляційних та пені. Крім того, на думку відповідача, позивачем невірно розраховано розмір пені та трьох відсотків річних та надав відповідний контррозрахунок. Зважаючи на виключність обставин, якими відповідач вважає те, що він є бюджетною установою, просить зменшити розмір пені.

На підтвердження заперечень надано суду копію договору, копії платіжних доручень, контррозрахунок пені та 3% річних.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, суд встановив наступне.

До приведення статутних документів у відповідність з Законом України «Про акціонерні товариства» позивач мав назву Відкрите акціонерне товариство «Донецькобленерго», про що свідчить копія свідоцтва про державну реєстрацію Публічного акціонерного товариства «Донецькобленерго».

Як вбачається, 20.11.2007р. між позивачем, як постачальником, та відповідачем, як споживачем, укладено договір про постачання електричної енергії № 51, за умовами якого постачальник зобовязався постачати електричну енергію споживачу як різновид товарної продукції в межах 468,81 кВт приєднаної потужності, а споживач зобовязався оплачувати постачальнику її вартість та здійснювати інші платежі згідно з умовами Договору та додатками до Договору, що є його невідємними частинами.

Згідно із п.2.3.4. та п.2.3.5 договору, споживач зобовязався оплачувати постачальнику електричної енергії вартість електричної енергії згідно з умовами Додатку №5 «Порядок розрахунків за електроенергію», а також оплачувати послуги з компенсації перетікання реактивної енергії згідно з Додатком №6 «Порядок розрахунків за перетікання реактивної енергії».

Додатковими угодами від 31.01.2008р., від 28.01.2009р. сторони домовились доповнити п.2.3.4 договору наступним текстом: «Розрахунки за спожиту електроенергію за розрахунковий період та інші платежі здійснюються згідно банківських реквізитів зазначених постачальником, за рахунок державного бюджету з врахуванням смети доходів і видатків на оплату спожитої електричної енергії та здійснення інших платежів для установ та організацій, які фінансуються з бюджету, з подальшим корегуванням по фактичним витратам електричної енергії»,

Пунктом 4.2.1 договору сторони встановили, що за внесення платежів, передбачених пунктами п.2.3.4. та п.2.3.5 цього договору з порушенням термінів, визначених додатком № 5 «Порядок розрахунків за електроенергію» споживач сплачує постачальнику електроенергії пеню у розмірі 0,05% за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

Згідно п.7 Додатку №5 «Порядок розрахунків за електроенергію» до договору, остаточний розрахунок здійснюється споживачем на підставі виставленого постачальником рахунка у терміни, що не перевищують 5 календарних днів від дня отримання рахунку. У разі несвоєчасної оплати обумовлених даним додатком нарахувань позивач проводить відповідачу нарахування за весь час прострочення,у тому числі за день оплати: пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати; 3% річних; сума боргу повинна бути сплачена споживачем з урахуванням встановленого індексу інфляції (п.8 додатку).

Договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на термін до 31.12.2011р. і вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо жодною зі сторін не буде заявлено про його припинення (п.9.5 договору в редакції додаткової угоди від 31.05.2010р.).

Договір разом з додатками та додатковими угодами підписано сторонами без заперечень.

З матеріалів справи вбачається, що позивач свої зобовязання за договором виконав належним чином, постачав відповідачеві електричну енергію, що підтверджується наявними у матеріалах справи документами, зокрема, актами приймання-передачі товарної продукції (електроенергії) за січень-вересень 2011р., скріпленими підписами та печатками обох сторін та відповідними рахунками на оплату електроенергії, які отримані особисто представником відповідача.

Матеріали справи свідчать, що відповідач сплатив вартість спожитої електроенергії з порушенням строків, встановлених умовами спірного договору, про що свідчать наявні в матеріалах справи копії платіжних доручень та копії виписок банку.

Згідно статей 525 та 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, причому одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається. Згідно ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно ст. 611 ЦК України та ст. 230 ГК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст.ст. 216218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Згідно п.1, п.3 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем розрахований розмір пені та предявлений до стягнення на загальну суму 6241,58 грн. за порушення грошових зобовязань по кожному рахунку (а.с.54-55), виходячи з подвійної ставки НБУ за кожний день прострочки, як це передбачено п.8 додатку №5 «Порядок розрахунків» та п.4.2.1 Договору. Таке нарахування відповідає Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань».

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені за допомогою програмного комплексу «Законодавство», господарський суд вважає цей розрахунок обґрунтованим, тому нарахована позивачем пеня підлягає стягненню саме у розмірі, визначеному позивачем.

Згідно статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач нарахував відповідачу на суму боргу за кожним рахунком 3% річних на загальну суму 1208,05 грн. та інфляційні на загальну суму 379,83 грн. (а.с.56-58)

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних за допомогою програмного комплексу «Законодавство», господарський суд вважає такий розрахунок обґрунтованим та арифметично вірним, тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню у розмірі, визначеному позивачем, а саме 3% річних на загальну суму 1208,05 грн. та інфляційні на загальну суму 379,83 грн.

Враховуючи, що матеріалами справи підтверджено факт надання позивачем послуг з енергопостачання та отримання відповідачем цих послуг саме в визначених у позовній заяві обсягах, в матеріалах справи відсутні докази оплати цих послуг з боку відповідача з дотриманням строків, встановлених договором про постачання електричної енергії, тому господарський суд вважає, що позовні вимоги ПАТ «Донецькобленерго» є обгрунтованими.

Господарський суд відхиляє посилання відповідача на невірний розрахунок позивачем сум трьох відсотків річних та пені і, відповідно, не приймає до уваги наданий контррозрахунок, оскільки відповідач не обґрунтував період таких нарахувань належними доказами у розумінні ст.ст. 33, 34 ГПК України.

У той же час, господарський суд враховує, що Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області є бюджетною установою, яка фінансується виключно за рахунок бюджетних коштів і виконання грошових зобовязань за спірним договором прямо залежить від відповідного фінансування з боку держави; умови договору мають застереження про те, що розрахунки за спожиту електроенергію за розрахунковий період та інші платежі здійснюються згідно банківських реквізитів зазначених постачальником, за рахунок державного бюджету з врахуванням смети доходів і видатків на оплату спожитої електричної енергії та здійснення інших платежів для установ та організацій, які фінансуються з бюджету, з подальшим корегуванням по фактичним витратам електричної енергії (п.2.3.4 договору в редакції додаткових угод від 31.01.2008р., від 28.01.2009р.); згідно ст.ст. 551 ЦК України, 233 ГК України, 83 ГПК України зменшення розміру заявленої до стягнення пені є правом суду, а за відсутності переліку таких виняткових обставин, господарський суд оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення пені, тому, зважаючи на те, що винятковість обставин є оціночним поняттям, відповідачем заявлене відповідне клопотання, господарський суд дійшов висновку що відповідач довів суду винятковість випадку, і тому, суд врахувавши фінансовий стан обох сторін задовольняє клопотання відповідача та зменшує розмір пені на 20 %.

Таким чином, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає розмір пені у сумі 4993,26 грн.

Судові витрати покладаються на відповідача відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 38, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р I Ш И В:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Донецькобленерго», м. Горлівка, до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області, м.Донецьк, про стягнення 7829,46 грн. задовольнити частково.

Зменшити розмір пені на 20 %.

Стягнути з Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області (83001, м. Донецьк, вул. Горького, 61, ЄДРПОУ 08592158) на користь Публічного акціонерного товариства «Донецькобленерго» (84601, м. Горлівка, пр. Леніна, 11, ЄДРПОУ 00131469, поточний рахунок відокремленого підрозділу Донецьких електричних мереж № 26007044187000 у АКІБ «УкрСиббанк» м.Харків, МФО 351005) 3% річних в сумі 1208,05 грн., інфляційні 379,83 грн., пеню в сумі 4 993,26 грн., держмито - 102,00 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 236,00 грн.

Після набрання рішенням законної сили видати накази у встановленому порядку.

Рішення господарського суду Донецької області набирає законної сили через десять днів з дня його прийняття (підписання) та може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому розділом XII Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано 03.01.2012р.

Суддя Величко Н.В.

< Список ><Довідник >

< Список ><Довідник >

< Текст >