ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
26.12.11 р. Справа № 24/251
Господарський суд Донецької області у складі судді Величко Н.В.
При секретарі судового засідання (помічнику) Смірновій Ю.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали
за позовом: Публічного акціонерного товариства «Донецькобленерго», м.Горлівка
до відповідача: Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго», м.Донецьк
про: стягнення 39 866,23 грн.
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1 за довір. № 51-11«Д» від 26.04.2011р.
від відповідача: ОСОБА_2. за довір. № юр/4466 від 31.12.2010р.
СУТЬ СПОРУ:
Публічне акціонерне товариство «Донецькобленерго» звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Обласного комунального підприємства «Донецьктепло-комуненерго» про стягнення 39 866,23 грн. боргу за договором № 647в від 19.09.03р., з яких 20237,02 грн. вартість активної електричної енергії спожитої у лютому 2011р., донарахованих на суму боргу трьох відсотків річних за період з 16.03.11р. до 5.10.11р. у розмірі 351,13 грн., інфляційні від суми боргу за період з 1.04.11р. до 30.06.11р. у розмірі 530,50 грн., пені за період з 16.03.11р. до 15.09.11р. у розмірі 1641,62 грн., а також донараховані на суму заборгованості, стягнуту за рішеннями господарського суду Донецької області у справі № 7\190 від 11.02.2008р., по справі № 7/73 від 26.05.2009р., по справі №7/211 від 23.11.2009р., по справі №20/166 від 25.08.2010р., по справі №7/73 від 19.05.2011р. три відсотки річних у загальному розмірі 3488,46 грн., інфляційні у загальному розмірі 10899,63 грн., пеню у загальному розмірі 2627,87 грн.
Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує ст.ст. 26, 27 Закону України «Про електроенергетику», ст.ст. 174, 193, 231-232 Господарського кодексу України, ст.ст. 258, 625 Цивільного кодексу України, Правилами користування електричною енергією.
На підтвердження позовних вимог надано суду копію договору на постачання електроенергії з додатками та додатковими угодами, копії рішень господарського суду Донецької області по справі № 7\190 від 11.02.2008р., № 7/73 від 26.05.2009р., №7/211 від 23.11.2009р., по справі №20/166 від 25.08.2010р., по справі №7/73 від 19.05.2011р., розрахунок позовних вимог, акт передачі приймання електроенергії за лютий 2011р., рахунки, банківські виписки, акти звіряння розрахунків та статутні документи підприємства.
Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив частково, підтвердив наявність суми основного боргу за активну електроенергію у розмірі 20237,02 грн., спожиту у лютому 2011р., три проценти річних у розмірі 340,81 грн., інфляційні у розмірі 512 грн., пеню у розмірі 1558,28 грн., а також за реактивну електроенергію за лютий 2011р. визнає - три проценти річних у розмірі 10,32 грн., інфляційні у розмірі 18,50 грн., пеню у розмірі 53,34 грн.
Вважає, що нараховані три проценти річних у розмірі 3488,46 грн.,інфляційні у розмірі 10899,63грн,пеня у розмірі 2627,87грн. за рішеннями суду минулих років не підлягають задоволенню,оскільки нарахування цих сум суперечить меті Закону України «Про заходи спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств ТЕК». Також посилається на тяжкий фінансовий стан підприємства та просить зменшити суму стягуваної пені на 50% .
На підтвердження заперечень відповідач надав суду копію балансу станом на 01.03.2011р., акти звіряння заборгованості станом на 1.11.11р., звіт про фінансові результати за 9 місяців 2011р., витяг з Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна, довідку ВДВС Ворошиловського РУЮ м. Донецька щодо відкритих виконавчих проваджень, копію виписки з Реєстру підприємств ПЕК, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу», статутні документи.
Розгляд справи відкладався згідно статті 77 Господарського процесуального кодексу України.
Позивач в судовому засіданні, що відбулось 26.12.2011р., підтримав доводи позовної заяви, наполягає на його задоволенні.
Відповідач в судовому засіданні підтримав заперечення проти позову.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, суд встановив наступне:
До приведення статутних документів у відповідність з Законом України «Про акціонерні товариства» позивач мав назву Відкрите акціонерне товариство «Донецькобленерго», про що свідчить копія свідоцтва про державну реєстрацію Публічне акціонерне товариство «Донецькобленерго».
Як вбачається, 19.09.2003р. між позивачем, як постачальником, та відповідачем, як споживачем, укладено договір про постачання електричної енергії № 647в (а.с.10-17), за умовами якого постачальник зобовязався постачати електричну енергію споживачу як різновид товарної продукції в межах 50 кВт приєднаної потужності, а споживач зобовязався оплачувати постачальнику її вартість та здійснювати інші платежі згідно з умовами Договору та додатками до Договору, що є його невідємними частинами.
Згідно пунктів 2.2.3, 2.2.4 відповідач зобовязався оплачувати позивачу вартість електричної енергії згідно з умовами додатків №5 «Порядок за спожиту електроенергію» та №6 «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії» та №10 (10а) «Порядок розрахунків за надання послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії»
За внесення платежів, передбачених пунктами 2.2.3 та 2.2.4, з порушенням термінів визначених додатком №5 «Порядок розрахунків за електроенергію» сторони встановили відповідальність у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати (п.4.2.1 договору)
Пунктом 5 додатку №5 «Порядок розрахунків» до договору (у редакції додаткової угоди від 28.05.2010р.) встановлено, що остаточний розрахунок за спожиту електроенергію здійснюється відповідачем на підставі отриманого рахунку протягом 10 банківських днів з моменту отримання відповідного рахунку. У разі несвоєчасної оплати обумовлених даним додатком нарахувань позивач проводить відповідачу нарахування за весь час прострочення, у тому числі за день оплати пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який здійснюються нарахування, від суми боргу; 3% річних з простроченої суми та інфляційні (п.6 додатку)
З матеріалів справи вбачається, що позивач свої зобовязання з постачання електричної енергії виконував належним чином, а відповідач електроенергію отримував, про що свідчить наявний в матеріалах справи акт прийому-передачі товарної продукції (електроенергії) за лютий 2011 рік, підписаний обома сторонами (а.с.18)
Згідно акту приймання передачі товарної продукції (електроенергії) від 28.02.2011р., відповідачем спожито 33416 квт-год активної електроенергії на суму 30327,02 грн. у т.ч ПДВ 5054,5 грн., реактивної електроенергії-26502кВАр-год на суму 734,52 грн. у т.ч. ПДВ 122,42грн.
Матеріали справи також свідчать, що позивач виставляв відповідачеві відповідні рахунки на оплату спожитої електроенергії, які отримані останнім 28.02.2011р.
За поясненнями позивача, відповідач не в повному обсязі виконав свої зобовязання за договором зі сплати вартості спожитої електроенергії у лютому 2011р., сплативши платіжним дорученням від 28.02.2011р. №23 лише 10000 грн. Борг відповідача за спожиту електроенергію у лютому 2011р. становить 20т327,02 грн.
Відповідач наявність цього боргу не заперечує.
За приписами статті 26 Закону України „Про електроенергетику” споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач енергії зобов'язаний додержуватись вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії. Споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України.
Майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України. Відповідно до статті 180 Господарського кодексу України, зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобовязань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обовязкові умови договору відповідно до законодавства. За приписами статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Дана норма кореспондує з пунктом 1 статті 193 Господарського кодексу України. Статтею 629 Цивільного кодексу України унормовано, що договір є обовязковим до виконання.
Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Враховуючи, що матеріалами справи підтверджено факт надання позивачем послуг з енергопостачання, зокрема у лютому 2011 року, та факт отримання цих послуг відповідачем, а також факт порушення відповідачем грошових зобовязань за договором, що також не заперечується останнім, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення боргу за спожиту електроенергію у лютому 2011р. в розмірі 20327,02 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ст.ст. 216218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Згідно п.1, п.3 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Пунктом 4.2.1 договору сторони встановили, що за внесення платежів, передбачених пунктами 2.3.4 2.3.5 цього договору з порушенням термінів, визначених додатком № 5 „Порядок розрахунків за електроенергію” споживач сплачує постачальнику електроенергії пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати. Пунктом 6 додатку №5 «Порядок розрахунків» до договору сторони встановили, що у разі несвоєчасної оплати обумовлених даним додатком нарахувань позивач проводить відповідачу нарахування за весь час прострочення, у тому числі за день оплати пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який здійснюються нарахування, від суми боргу; 3% річних з простроченої суми та інфляційні
Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивач нарахував відповідачу на суму заборгованості пеню за період з 16.03.2011р. по 15.09.2011р. на суму 1641,62 грн., 3 % річних за період з 16.03.2011р. по 05.10.2011р. на суму 351,13 грн. та інфляційні за період лютий-червень 2011р. на суму 530,50 грн.
За результатами перевірки наданого позивачем розрахунку 3% річних, інфляційних та пені за допомогою програмного комплексу „Законодавство”, суд дійшов висновку, що предявлені до стягнення суми 3% річних, пені та інфляційних нараховані позивачем арифметично вірно і є обгрунтованими, тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню, а саме підлягають стягненню з відповідача 3% річних у розмірі 351,13 грн., інфляційні у розмірі 530,50 грн. та пеня у розмірі 1641,62 грн.
Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача 3% річних, інфляційних та пені за рішеннями господарського суду Донецької області у справі № 7\190 від 11.02.2008р., по справі № 7/73 від 26.05.2009р., по справі №7/211 від 23.11.2009р., по справі №20/166 від 25.08.2010р., по справі №7/73 від 19.05.2011р. суд виходить з наступного.
Як вбачається, рішенням господарського суду від 11.12.2008р. по справі №7/190 стягнуто з Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» заборгованість за спожиту електроенергію у квітні 2008р. в сумі 8441,03грн., збитки від інфляції у сумі 177,26 грн., 3 % річних 102грн., пені 804,79 грн. та судові витрати (а.с.27-29)
Рішенням господарського суду від 26.05.2009р. по справі №7/73 стягнуто з Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» заборгованість за спожиту у грудні 2008р.- лютому 2009р. електроенергію в сумі 12083,64 грн.,за реактивну електроенергію 540,08 грн. ,збитки від інфляції у сумі 531,68 грн., 3 % річних 80,44 грн. ,пені 643,54 грн. та судові витрати (а.с.32)
Рішенням господарського суду від 23.11.2009р. по справі № 7/211 стягнуто з Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» заборгованість за спожиту у березні квітні 2009р. активну електроенергію в сумі 21533,16 грн., за реактивну електроенергію 782,16 грн. збитки від інфляції у сумі 555,16 грн., 3 % річних 290,73 грн., пеню 2172,73 грн. та судові витрати (а.с.37)
Рішенням господарського суду від 25.08.2010р. по справі № 20\166 стягнуто з Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» заборгованість за спожиту активну електроенергію в сумі 25854,13 грн., за реактивну електроенергію 746,10 грн.,збитки від інфляції у сумі 1259,08 грн., 3 % річних 379,13 грн., пеню 2042,81 грн. та судові витрати (а.с.43)
Рішенням господарського суду від 19.05.2011р. по справі № 7/73 стягнуто з Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» заборгованість за спожиту у жовтні 2010р. січні 2011р. активну електроенергію в сумі 47223,58 грн., за реактивну електроенергію 2388,07 грн.,збитки від інфляції у сумі 784,95 грн., 3 % річних 237,76 грн., пеню 1228,48 грн. та судові витрати (а.с.57)
Зазначені судові рішення набрали законної сили.
Згідно статті 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Отже, факти встановлені рішеннями господарського суду Донецької області від 11.12.2008р. по справі №7/190, від 26.05.2009р. по справі №7/73, від 23.11.2009р. по справі №7/211, від 25.08.2010р. по справі № 20\166 , від 19.05.2011р. по справі № 7/73 мають преюдиціальних характер при вирішенні справи №24/251.
Підстави припинення зобовязання передбачені ст.ст. 202-205 ГК України, ст.ст. 599-601, 604-609 ЦК України, зокрема за ст.599 ЦК України зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Належним виконанням зобовязання є виконання, прийняте кредитором, у результаті якого припиняються права та обовязки сторін зобовязання.
Статтею 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Отже, наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє зобовязальних правовідносин сторін договору, не звільняє останнього від відповідальності за невиконання грошового зобовязання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених ч.2 ст. 625 ЦК України.
Матеріали справи не містять доказів погашення відповідачем заборгованості, стягнутої за вище переліченими судовими рішеннями. Такі обставини не спростовує і відповідач.
Як вбачається, позивач нарахував на суму боргу, стягнуту рішенням господарського суду Донецької області від 11.02.2008 р. по справі №7/190, 3% річних у розмірі 716,68 грн. за період з 12.12.08р. до 10.10.11р., інфляційних нарахувань - на суму 2 745,65 грн. за період з 01.01.09р. до 30.06.11р.
На суму основного боргу, стягнуту рішенням господарського суду Донецької області від 26.05.2009 р. по справі № 7/73, позивач нарахував відповідачу 3% річних у розмірі 861,16 грн. за період з 27.05.09р. до 10.10.11р., інфляційних нарахувань - на суму 2 707,76 грн. за період з 01.06.09р. до 30.06.11р.
На суму основного боргу, стягнуту рішенням господарського суду Донецької області від 23.11.2009 р. по справі № 7/211, позивач нарахував відповідачу 3% річних у розмірі 42,85 грн. за період з 24.11.09р. по 30.09.11р.; інфляційних нарахувань - на суму 136,10 грн. за період з 01.12.09р. до 30.06.11р.
На суму основного боргу, стягнуту рішенням господарського суду Донецької області від 25.08.2010 р. по справі № 20/166, позивач нарахував відповідачу 3% річних у розмірі 1 019,79 грн. за період з 01.07.10р. по 30.09.11р., інфляційних нарахувань - на суму 3 317,04 грн. за період з 01.08.10р. до 30.06.11р.
На суму основного боргу, стягнуту рішенням господарського суду Донецької області від 19.05.2011 р. по справі №7/73, позивач нарахував відповідачу 3% річних у розмірі 847,98 грн. за період з 16.03.11р. по 10.10.11р. інфляційних нарахувань - на суму 1 993,08 грн. за період з 01.03.11р. до 30.06.11р., пеня за період з 16.03.11р. до 08.08.11р. у сумі 2 627,87 грн.
Відповідно до вимог ст. 58 Господарського процесуального кодексу України в одній позовній заяві може бути об'єднано кілька вимог, зв'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами. Підстава позову - це фактичні обставини справи, на яких грунтуються вимоги позивача. Вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких ґрунтуються ці вимоги. Об'єднання позовів дає можливість досягти процесуальної економії, ефективніше використати процесуальні засоби для відновлення порушеного права, а також унеможливити винесення різних рішень за однакових обставин.
Вимоги про стягнення нарахованих сум пені, 3% річних та інфляційних нарахувань, незалежно від періоду їх виникнення випливають з одного договору № 647в від 19.09.2003р, укладеного між позивачем і відповідачем, тому судом відхиляються твердження Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» щодо порушення позивачем правил обєднання позовних вимог.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних, інфляційних та пені за допомогою програмного комплексу «Законодавство», господарський суд вважає цей розрахунок обґрунтованим та арифметично вірним, тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню у розмірі, визначеному позивачем, а саме 3 % річних у загальній сумі 3488,46 грн., інфляційні 10899,63 грн. та пеня 2627,87 грн.
Судом не приймається до уваги контррозрахунок позовних вимог відповідача, оскільки він не обґрунтований належними доказами в розумінні ст.ст.33,34 Господарського процесуального кодексу України.
Також судом відхилено клопотання відповідача про залучення до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача ВДВС Ворошиловського РУЮ м. Донецька, оскільки відповідачем не наведено обґрунтованих пояснень з приводу, яким саме чином рішення у даній справі може вплинути на права та обовязки безпосередньо ВДВС Ворошиловського РУЮ м. Донецька, який не є стороною по спірному договору.
Клопотання ОКП «Донецьктеплокомуненерго» про зменшення розміру пені на 50% суд відхиляє з огляду на наступне.
Згідно ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Відповідно до ст. 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобовязання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобовязанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Відповідно до п. 3 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право, зокрема, зменшувати у окремих випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобовязання.
Зі змісту зазначених норм вбачається, що зменшення розміру заявленої до стягнення пені є правом суду, а за відсутності переліку таких виняткових обставин, господарський суд оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення пені.
Оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, враховуючи ступінь виконання зобовязання боржником, а також те, що розмір неустойки не перевищує розмір збитків кредитора, господарський суд не вбачає обставин, за яких можливе зменшення пені. Отже, нарахований позивачем розмір пені підлягає стягненню з відповідача у повному обсязі.
Враховуючи наведене, господарський суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог ПАТ «Донецькобленерго» в повному обсязі. Відповідач доводів позивача належними доказами не спростував.
Судові витрати розподіляються між сторонами відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 38, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
В И Р I Ш И В:
Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Донецькобленерго», м. Горлівка, до Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго», м.Донецьк, про стягнення 39866,23 грн. задовольнити.
Стягнути з Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» (83086, м. Донецьк, вул.Донецька, 38, ЄДРПОУ 03337119) на користь Публічного акціонерного товариства «Донецькобленерго» (84601, м. Горлівка, пр. Леніна, 11, ЄДРПОУ 00131127, поточний рахунок відокремленого підрозділу Краматорських ЕМ для Костянтинівського РЕМ №260323031295 в ОПЕРВ філії Донецьке ОУ АТ «Ощадбанк», МФО 335106) борг за активну електричну енергію у лютому 2011р. у розмірі 20327,02 грн.
Стягнути з Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» (83086, м. Донецьк, вул.Донецька, 38, ЄДРПОУ 03337119) на користь Публічного акціонерного товариства «Донецькобленерго» (84601, м. Горлівка, пр. Леніна, 11, ЄДРПОУ 00131127, поточний рахунок відокремленого підрозділу Краматорських ЕМ для Костянтинівського РЕМ №26003306564739 в філії Центрально-Міського відділення ПАТ «Промінвестбанк» м.Горлівка, МФО 334464) три відсотки річних у сумі 351,13 грн., інфляційні 530,50 грн., пеню 1641,62 грн.
Стягнути з Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» (83086, м. Донецьк, вул.Донецька, 38, ЄДРПОУ 03337119) на користь Публічного акціонерного товариства «Донецькобленерго» (84601, м.Горлівка, пр.Леніна, 11, ЄДРПОУ 00131127, поточний рахунок відокремленого підрозділу Краматорських ЕМ для Костянтинівського РЕМ №26003306564739 в філії Центрально-Міського відділення ПАТ «Промінвестбанк» м.Горлівка, МФО 334464) донараховані за рішеннями господарського суду Донецької області від 11.12.2008р. по справі №7/190, від 26.05.2009р. по справі №7/73, від 23.11.2009р. по справі №7/211, від 25.08.2010р. по справі № 20\166 , від 19.05.2011р. по справі № 7/73 суму 3% річних у загальному розмірі 3488,46 грн., інфляційні у загальному розмірі 10899,63грн., пеню у загальному розмірі 2627,87 грн.
Стягнути з Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» (83086, м. Донецьк, вул.Донецька, 38, ЄДРПОУ 03337119) на користь Публічного акціонерного товариства «Донецькобленерго» (84601, м.Горлівка, пр.Леніна, 11, ЄДРПОУ 00131268, п/р №26001307550283 у філії Центрально-Міського відділення ПАТ «Промінвестбанк» м.Горлівка, МФО 334464) витрати на сплату державного мита у сумі 399,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн.
Після набрання рішенням законної сили видати накази у встановленому порядку.
Рішення господарського суду Донецької області набирає законної сили через десять днів з дня його прийняття (підписання) та може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому розділом XII Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складено та підписано 03.01.2012р.
Суддя Величко Н.В.
< Список ><Довідник >
< Список ><Довідник >
< Текст >
Судове рішення № 20611276, Господарський суд Донецької області було прийнято 26.12.2011. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 24/251. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: