Рішення № 20610543, 29.12.2011, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

29 грудня 2011 р. Справа 16/103/2011/5003

за позовом: державного публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг", м.Київ

до: приватного підприємства "ОСОБА_2", м.Погребище Вінницької області

про стягнення штрафу за користування майном в розмірі 30754,76 грн.

Головуючий суддя Нешик О.С.

Секретар судового засідання Снігур О.О.

За участю:

представника позивача: ОСОБА_1 (довіреність №14/20-177-11від 29.09.11 року),

відповідача: ОСОБА_2

В С Т А Н О В И В :

Державне публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" звернулось до господарського суду Вінницької області з позовом до приватного підприємства "ОСОБА_2" про стягнення штрафу в розмірі 30754,76 грн., що нарахований в зв'язку з неналежним виконанням останнім умов укладеного між сторонами договору відповідального зберігання №02-10-24з/1170 від 02.11.2010 року.

Ухвалою суду від 02 листопада 2011 року порушено провадження у даній справі та призначено її до розгляду на 22 листопада 2011 року.

За клопотанням учасників господарського процесу, з метою надання можливості сторонам укласти мирову угоду, з огляду на невиконання останніми вимог ухвал суду щодо надання документів, необхідних для повного та всебічного розгляду справи, судові засідання відкладались.

Під час слухання справи, 29.12.2011 року, представник позивача позов підтримала, просила суд його задовольнити в повному обсязі.

Предстанвик відповідача проти позову заперечив. Суду пояснив, що протягом дії договору №02-10-24з/1170 від 02.11.2010 року він належним чином зберігав майно (ванну ОВМ-2000, заводський номер 541). В акті перевірки №4/22 від 11.08.2011 року зазначено, що ванна заповнена молоком, що, на думку ОСОБА_2, не відповідає дійсності. Про те, що під час перевірки в ванні молоко було відсутнє підтверджує, зокрема, довідка головного державного інспектора інспекції державного технічого нагляду Погребищенської районної інспекції Держтехнагляду Плахтія В.П. №82 від 12.12.2011 року. Також відповідач вважає, що підключенням ванни до електромережі він не завдав позивачу збитки, а тому просить суд зменшити розмір нарахованого штрафу до 307 грн.

На запитання судді представник позивача ОСОБА_1 відповіла, що докази, що підтверджують розмір завданих позивачу негативних наслідків діями відповідача щодо підключення ванни ОВМ-2000, заводський номер 541, до електропостачання, у ДПАТ "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" відсутні.

Також під час розгляду справи ОСОБА_1 звернулась до суду з клопотанням про заміну найменування відповідача з приватного підприємства "ОСОБА_2" на фізичну особу - підприємця ОСОБА_2 (реєстраційний номер НОМЕР_1).

Відповідач проти задоволення судом заявленого клопотання не заперечив.

Розлянувши подану заяву, вислухавши думки учасників процесу з приводу неї, оглянувши наявні в матеріалах справи документи, зокрема, договір відповідального зберігання №02-10-24з/1170 від 02.11.2010 року, спеціальний витяг з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців, суд дійшов висновку про заміну найменування відповідача з приватного підприємства "ОСОБА_2" на фізичну особу - підприємця ОСОБА_2 (реєстраційний номер НОМЕР_1).

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

02 листопада 2010 року між державним публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" та приватним підприємцем ОСОБА_2 укладено договір відповідального зберігання №02-10-24з/1170 від 02.11.2010 року. Відповідно до умов даного правочину та додатку №1 до нього відповідач (зберігач) зобов'язався прийняти у позивача (поклажодавця) на відповідальне зберігання ванну охолодження молока ОВМ-2000 вартістю 61509,53 грн.

Пунктом 4.5. договору від 02.11.2010 року сторони погодили, що у випадку користування майном зберігачем, передачі його останнім у користування третім особам або зміни місця знаходження майна без дозволу поклажодавця, зберігач сплачує штраф у розмірі 50% вартості майна.

Відповідно до акту від 02.11.2010 року (а.с.36), позивач передав, а відповідач прийняв на зберігання ванну охолодження молока ОВМ-2000 вартістю 61509,53 грн.

30.12.2011 року сторони підписали додаткову угоду №1/512 до договору відповідального зберігання, якою, зокрема, продовжили термін дії договору №02-10-24з/1170 від 02.11.2010 року до 31.12.2011 року.

11.08.2011 року була здійснена перевірка наявності та технічного стану сільськогосподарської техніки та обладнання, а саме: ванни для охолодження молока ОМ-2000, 2009 року випуску, заводський номер 541, що знаходиться на відповідальному зберіганні у приватного підприємця ОСОБА_2, за наслідками якої складено акт №4/22 (а.с.38).

Перевіркою виявлено, що зазначена ванна "... наповнена молоком та підключена до мережі, що свідчить про використання в господарській діяльності".

Дані обставини спонукали позивача до нарахування на підставі п.4.5. договору від 02.11.2010 року штрафу та звернення з даним позовом до суду.

Досліджуючи правомірність заявленої вимоги, проаналізувавши положення законодавства, суд дійшов висновку, що згідно частини 2 статті 193 ГК України порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Частиною 2 статті 217 ГК України передбачені такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції, оперативно-господарські санкції.

Відповідно до ч.1 ст.230 ГК України штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Частиною 4 статті 231 ГК України встановлено: "У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг)".

З огляду на викладені обставини, умови договору та положення Закону суд прийшов до висновку, що позов в частині стягнення штрафу заявлений правомірно, при цьому його розрахунок зроблений правильно.

Разом з цим, частиною 3 статті 551 ЦК України передбачено право суду зменшити розмір неустойки, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Аналогічні повноваження суду закріплені в пункті 3 частині 1 статті 83 ГПК України, згідно яких господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

У пункті 3.9.2 роз'яснення Вищого арбітражного суду "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" №02-5/289 від 18.09.1997 року визначено, що вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК України), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Керуючись даними роз'ясненнями суд дійшов висновку, що розмір штрафу, який підлягає стягненню з відповідача, слід зменшити до 307 грн. з огляду на відсутність доказів на підтвердження негативних наслідків, завданих неналежним виконання відповідачем зобов'язання щодо збереження майна, а саме: підключення ванни до мережі електропостачання та заповнення її молоком.

Витрати на держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають віднесенню на відповідача. Даний висновок зроблений з урахуванням висновків, що викладені у п.6.3 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 04.03.1998 року №02-5/78 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", яким визначено, що "у разі, коли господарський суд на підставі пункту 3 статті 83 ГПК зменшує розмір неустойки (штрафу, пені), витрати позивача, пов'язані зі сплатою державного мита, відшкодовуються за рахунок відповідача у сумі, сплаченій позивачем".

Керуючись п.3 ч.1 ст.83, ст.ст. 4-3, 4-5, 32, 33, 34, 36, 43, 44, 49, 82, 84, 85, 87, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд-

ВИРІШИВ :

1. Замінити найменування відповідача з приватного підприємства "ОСОБА_2" на фізичну особу - підприємця ОСОБА_2 (реєстраційний номер НОМЕР_1).

2. Позов задовольнити частково.

3. Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (юридична адреса: АДРЕСА_2; фактична адреса: АДРЕСА_1; реєстраційний номер НОМЕР_1) на користь державного публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" (01023, м.Київ, вул.Мечникова, 16а, ідент. код 30401456) 307 грн. штрафу; 307,55 грн. - відшкодування витрат, повязаних зі сплатою державного мита та 236 грн. - відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. В решті позову відмовити.

5. Видати наказ в день набрання рішенням законної сили.

Суддя Нешик О.С.

Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 03 січня 2012 р.

віддрук. прим.:

1 - до справи;

2 - позивачу - ПАТ "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" (01023, м.Київ, вул.Мечникова, 16а);

3 - відповідачу - ПП "ОСОБА_2" (АДРЕСА_1)