Ухвала суду № 2060629, 09.07.2008, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

У Х В А Л А

09.07.08 р. Справа № 44/129

Господарський суд Донецької області, у складі головуючого судді Мєзєнцева Є.І., суддів Курило Г.Є. та Попкова Д.О., розглянувши без виходу у судове засідання матеріали за позовною заявою ОСОБА_1(далі - Громадянин) до колективного підприємства „Молодость” (далі - Фірма) про визнання наявності у позивача прав учасника (засновника) колективного підприємства „Молодость” та відновлення становища, яке існувало до порушення корпоративних прав, -

ВСТАНОВИВ:

Громадянин звернувся до господарського суду із заявою № 02-38/6302 від 09.07.08 року про вжиття заходів забезпечення позову у формі заборони відчуження рухомого та нерухомого майна відповідача, у тому числі арешту нерухомого майна - приміщень, розташованих у АДРЕСА_1, АДРЕСА_3, АДРЕСА_2, АДРЕСА_4, АДРЕСА_5, АДРЕСА_6, АДРЕСА_7, АДРЕСА_8, АДРЕСА_9, АДРЕСА_10, АДРЕСА_11, АДРЕСА_12, АДРЕСА_13, АДРЕСА_14, АДРЕСА_15, АДРЕСА_16, АДРЕСА_17, АДРЕСА_18, АДРЕСА_19, АДРЕСА_20, АДРЕСА_21, АДРЕСА_22 та АДРЕСА_23 (далі - Будівлі), а також споруд, розташованих в АДРЕСА_24, по АДРЕСА_25, АДРЕСА_27 та АДРЕСА_26 (далі - Споруди), а також у формі заборони Фірмі та будь-яким іншим особам вчиняти дії щодо відчуження Приміщень та Споруд.

Вимоги Громадянина обґрунтовані порушеннями корпоративних прав заявника, як учасника Фірми, що виражається у нерівності прав учасників Фірми за її статутом, зокрема, у поділенні учасників на „працівників-власників” та „найманих працівників”, наділених різним обсягом корпоративних прав. При цьому заявник вважає, що вказані положення статуту Фірми обмежують його у праві управління Фірмою, що є порушенням статті 63 ГК України, а також приписів Законів України „Про власність” та „Про підприємства” (в редакції, чинній на момент реєстрації статутних документів).

Оскільки Громадянин вважає, що його корпоративні права порушені, суд доходить висновку, що означений суб'єкт наділений правом звернення до господарського суду з позовом щодо захисту зазначених прав та з вимогою про забезпечення зазначеного позову.

Відповідно частини 2 статті 386 ЦК України власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню. Означені нормативні положення є нормою прямої дії, яка підлягає застосуванню навіть у разі відсутності відповідної кореспондуючої норми у процесуальному праві.

Суд вважає за необхідне накласти арешт на належні відповідачу Споруди, з метою запобігання їх відчуженню добросовісним набувачам під час розгляду спору щодо правомірності процедури здійснення управління Фірмою, оскільки існує можливість зменшення обсягу майнових прав Громадянина, в тому числі щодо виплати дивідендів, внаслідок відчуження Фірмою власного майна на підставі рішення конференції членів трудового колективу або за наказом голови правління Фірми.

Ці засоби забезпечення позову є цілком адекватними предмету спору, безпосередньо з ним пов'язані, причому невжиття судом заходів забезпечення позову у вказаній формі зробить істотно ускладненим виконання можливого позитивного рішення суду.

Арешт рухомого та нерухомого майна Фірми, зокрема, Будівель, вже здійснений судом відповідно до ухвали господарського суду Донецької області про вжиття запобіжних заходів від 03.07.08 року. У зв'язку з поданням 09.07.08 року позову Громадянина до Фірми зазначені запобіжні заходи в силу частини 3 статті 433 ГПК України діють як заходи забезпечення позову, через що повторне вжиття одних й тих самих заходів забезпечення позову суд вважає недоцільним.

Суд також не вважає необхідним вжиття заходів забезпечення у формі заборони Фірмі вчиняти дії щодо відчуження Будівель та Споруд, оскільки логічний зміст поняття „арешт майна” цілком охоплює та перевищує об'єм понять „заборона відчуження та розпорядження”, встановлюючи публічне обтяження на нерухомість та позбавляючи власника права вільно розпоряджатися та визначати юридичну долю цього майна.

Нарешті, суд відхиляє клопотання Громадянина у частині вжиття заходів забезпечення позову у вигляді заборони невизначеному колу будь-яких інших осіб вчиняти дії щодо спірної нерухомості, оскільки подібне формулювання заходів забезпечення позову призведе до перетворення індивідуального судового акт на акт нормативний, наразі прийняття нормативних актів не віднесено до компетенції господарських судів.

З огляду на наведене, клопотання позивача про вжиття заходів забезпечення позову має бути частково задоволене судом, оскільки невжиття судом заходів забезпечення позову у формі накладення арешту на Споруди - зробить ускладненим виконання можливого позитивного рішення суду в частині реалізації корпоративних прав Громадянина та викличе необхідність додаткового судового захисту інтересів позивача, через що суд вважає за необхідне вирішити питання про забезпечення позову на стадії підготовки справи до судового розгляду.

Керуючись ст.ст.65, 66, 67 та 86 ГПК України,

УХВАЛИВ:

Частково задовольнити клопотання ОСОБА_1про вжиття заходів забезпечення позову, викладене у заяві № 02-38/6302 від 09.07.08 року.

Вжити заходів забезпечення позову ОСОБА_1до колективного підприємства „Молодость” про визнання наявності у позивача прав учасника (засновника) колективного підприємства „Молодость” та відновлення становища, яке існувало до порушення корпоративних прав, у наступній формі:

1.Накласти арешт на належне колективному підприємству „Молодость” нерухоме майно, зокрема, на нежитлові приміщення, розташовані у АДРЕСА_24, по АДРЕСА_25, АДРЕСА_27 та АДРЕСА_26.

В решті вимог клопотання ОСОБА_1про вжиття заходів забезпечення позову, викладеного у заяві № 02-38/6302 від 09.07.08 року - відмовити.

Ця ухвала відповідно п.2 ч.2 ст.3 Закону України «Про виконавче провадження» є виконавчим документом, який може бути пред'явлений до примусового виконання в порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження» протягом 3 (трьох) років з наступного дня після набрання ухвалою законної сили.

Ухвала набирає законної сили у день її винесення - 09.07.08 року.

Ухвала може бути скасована господарським судом, або оскаржена через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня її винесення.

Заходи забезпечення позову діють до вирішення господарським судом Донецької області питання про скасування забезпечення позову, або до скасування ухвали про забезпечення позову у встановленому законом порядку вищими судовими інстанціями.

Головуючий

Суддя

Суддя Г.Є.Курило

Суддя Д.О.Попков

Реквізити сторін:

Позивач (стягувач):

найменування: ОСОБА_1

місцезнаходження: АДРЕСА_28

код ДРФО: НОМЕР_1

банківські рахунки: суду не відомі

інші відомі суду ідентифікуючі відомості - суду не відомі

Відповідач (боржник):

найменування: колективне підприємство „Молодость”

місцезнаходження: місто Донецьк, 83055, проспект Гринкевича 2

код ЄДР: 03060847

банківські рахунки: суду не відомі

інші відомі суду ідентифікуючі відомості - суду не відомі

Надруковано у 3 примірниках (1 -оригінал позивачу, решта -копії):

1 -позивачу;

2 -відповідачу;

3 -господарському суду Донецької області