Постанова № 20604976, 06.12.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

06 грудня 2011 року           15:55           № 2а-7784/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді ДонцяВ.А., за участю секретаря судового засідання Бурди А.Ю., вирішив у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомДержавної податкової інспекції у Дарницькому районі міста Києва

до Військової частини А0297

простягнення 128781,94 грн., Державна податкова інспекція у Дарницькому районі міста Києва звернулась до суду з адміністративним позовом про стягнення з військової частини А0297 заборгованості з земельного податку з юридичних осіб в сумі 128781,94 грн. (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 30.06.2011 р., вх. №05-12/5987 від 01.07.2011 р.).

Позов обґрунтований зокрема тим, що відповідачем не сплачено заборгованість з земельного податку з юридичних осіб та суму штрафу, які нараховані відповідачу згідно з податковими повідомленнями-рішеннями від 25.07.2008 р. №0007921503, №0007951503, №0008091503 та від 31.12.2010 р.№0019751503.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримала, просила його задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача проти позову заперечив, зазначивши, що є така, що набрала законної сили, постанова Господарського суду міста Києва від 23.07.2008 р. у справі №33/363-А, якою Державній податковій інспекції у Дарницькому районі міста Києва відмовлено у задоволенні позовних вимог про стягнення з військової частини А0297 земельного податку.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, які містяться в матеріалах справи, судом встановлено наступне.

Як убачається з матеріалів справи, військова частина А0297 (ідентифікаційний код 08419841, місцезнаходження: 02093, м. Київ, вул. Поліська, 6) перебуває на обліку як платник податків у Державній податковій інспекції у Дарницькому районі міста Києва з 30.12.1993 р. за №456-93.

Позивачем проведено перевірку дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності подання платіжних доручень до установ банку за період з 02.12.2002 р. по 25.07.2008 р., про що складено акт від 25.07.2008 р. №3067.

За наслідками зазначеної перевірки позивачем були прийняті податкові повідомлення-рішення від 25.07.2008 р.: №0007921503 на суму 133931,98 грн.; №0007951503 на суму 52374,88 грн.; №0008091503 на суму 1580,29 грн. Зазначені податкові повідомлення-рішення отримані відповідачем 18.08.2008 р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення з підписом уповноваженої особи (Потельчак).

Також позивачем було винесено податкове повідомлення-рішення від 31.12.2010 р. №0019751503 на суму 10016,17 грн.

У зв’язку з несплатою узгодженого податкового зобов’язання позивачем винесено першу від 26.02.2002 р. №1/2549 та другу від 02.04.2002 р. №2/2922 податкові вимоги на суми 75893,82 грн. та 61476,06 грн., відповідно. Вказані податкові вимоги отримані відповідачем про що свідчить підпис уповноваженої особи на повідомленнях про вручення поштового відправлення.

Відповідачем частково сплачено податковий борг на суму 88782,83 грн. Таким чином, станом на час розгляду справи в суді, консолідований податковий борг відповідача з земельного податку з юридичних осіб перед бюджетом, на думку представника, становить 128781,94 грн., в тому числі недоїмка –109120,49 грн., пеня –19661,45 грн., що підтверджується зворотнім боком облікової картки платника податків–ВЧ А0297.

Як пояснив представник позивача, податковий борг у відповідача з часу надіслання податкових вимог не переривався.

Вирішуючи спір, суд виходить з такого.

Згідно з підпунктом 4.2.1. пункту 4.2. статті 4 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21 січня 2000р. № 2181-ІІІ (чинного на час існування спірних правовідносин, далі–Закон №2181-ІІІ) якщо згідно з нормами цього пункту сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність та повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне і повне погашення нарахованого податкового зобов'язання та має право на оскарження цієї суми у порядку, встановленому цим Законом.

Пунктом 5.2 статті 5 Закону №2181-ІІІ встановлювалось, що податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту (підпункт 5.2.1.). У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати. Скарга повинна бути подана контролюючому органу протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання платником податків податкового повідомлення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується. Контролюючий орган зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом двадцяти календарних днів від дня отримання скарги платника податків на його адресу поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку. У разі коли контролюючий орган надсилає платнику податків рішення про повне або часткове незадоволення його скарги, такий платник податків має право звернутися протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання відповіді, з повторною скаргою до контролюючого органу вищого рівня, а при повторному повному або частковому незадоволенні скарги - до контролюючого органу вищого рівня із дотриманням зазначеного десятиденного строку для кожного випадку оскарження та зазначеного двадцятиденного строку для відповіді на нього (підпункт 5.2.2.).

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивачем були прийняті податкові повідомлення-рішення від 25.07.2008 р.: №0007921503 на суму 133931,98грн.; №0007951503 на суму 52374,88 грн.; №0008091503 на суму 1580,29 грн., які отримані відповідачем.

Проте, за висновком суду, податкове зобов’язання в сумі 10016,17 грн., нараховане контролюючим органом на підставі податкового повідомлення-рішення від 31.12.2010 р. №0019751503, є неузгодженим, оскільки позивачем не надано доказів надіслання зазначеного податкового повідомлення-рішення на адресу відповідача та його отримання останнім.

Відповідно до підпункту 5.4.1 пункту 5.4. статті 5 Закону №2181-ІІІ узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Крім того, суд звертає увагу, що пунктом 6.1 статті 6 Закону №2181-ІІІ передбачено, що у разі коли сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом відповідно до статті 4 цього Закону, такий контролюючий орган надсилає платнику податків податкове повідомлення, в якому зазначаються підстава для такого нарахування, посилання на норму податкового закону, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок податкових зобов'язань, сума податку чи збору (обов'язкового платежу), належного до сплати, та штрафних санкцій за їх наявності, граничні строки їх погашення, а також попередження про наслідки їх несплати в установлений строк та граничні строки, передбачені законом для оскарження нарахованого податкового зобов'язання (штрафних санкцій за їх наявності).

Позивач не надав суду доказів на підтвердження отримання відповідачем податкового повідомлення-рішення від 31.12.2010 р. №0019751503, тому, за висновком суду, зобов’язання в сумі 10016,17 грн., нараховане Державною податковою інспекцією у Дарницькому районі міста Києва на підставі зазначеного податкового повідомлення-рішення є неузгодженим і не може бути визнане податковим боргом та, як наслідок, включене позивачем у структуру податкового боргу.

Згідно з пунктом 6.2 статті 6 Закону №2181-ІІІ у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги (підпункт 6.2.1). Податкові вимоги надсилаються: перша податкова вимога–не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк (підпункт "а" підпункту 6.2.3); друга податкова вимога–не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу (підпункт "б" підпункту 6.2.3). Податкова вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи під розписки або надіслано листом з повідомленням про вручення (підпункт 6.2.4).

Як уже зазначалось, перша та друга податкові вимоги були вручені відповідачу.

Підпунктом 20.1.18 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, чинного на момент звернення позивача до суду, встановлено, що органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Враховуючи викладене та беручи до уваги те, що наявність податкового боргу у відповідача підтверджується податковими повідомленнями-рішеннями, щодо яких відсутня інформація про їх оскарження, а також обліковими картками особового рахунку платника податків, зважаючи на те, що податкове зобов’язання в сумі 10016,17 грн. є неузгодженим, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими частково та такими, що підлягають частковому задоволенню. При цьому суд виходить з того, що податкові повідомлення-рішення від 25.07.2008 р. №0007921503, №0007951503, №0008091503, на момент розгляду справи в суді, не скасовані та не оскаржені.

Відповідно до частини третьої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу–відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено. Сторонами не надано суду доказів понесення ними судових витрат, тому підстави для присудження на користь позивача чи відповідача судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 9, 69-71, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,–

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Стягнути з військової частини А0297 на користь Державного бюджету України (р/р 33210815700003 до УДК у Дарницькому районі міста Києва, код 26077885 у банку КУДКУ у місті Києві, МФО 820019, кодова строка 13050500) податковий борг з земельного податку з юридичних осіб в розмірі 118765,80 грн.

У задоволенні решти адміністративного позову відмовити.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, встановлені статтями 185-187 цього Кодексу шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня проголошення постанови. У разі відкладення складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя В.А. Донець