Постанова № 20604781, 07.12.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

07 грудня 2011 року 11:18 № 2а-8285/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

Головуючого - судді Дегтярьової О.В.,

при секретарі судового засідання Безсчасній Я.С.,

за участю представників:

позивача ОСОБА_1 (довіреність від 11.07.2011р. б/н),

відповідача ОСОБА_2 (довіреність від 24.12.2010р. № 21849/9/10-209),

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Семантика плюс»

до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення від 18 березня 2011 року № 0002172310, -

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «Семантика плюс»заявлені позовні вимоги до ДПІ у Печерському районі м. Києва про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення від 18 березня 2011 року № 0002172310.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що ним були виконані усі законодавчі умови для формування податкового кредиту, а тому спірне податкове повідомлення рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідач проти позову заперечував. В обґрунтування своїх заперечень посилається на те, що позивачу правомірно було донараховано суму податкового зобовязання з податку на додану вартість спірним податковим повідомленням рішенням, оскільки позивачем було сформовано податковий кредит на підставі первинних документів контрагента, діяльність якого не спрямована була на реальне настання правових наслідків.

В судових засіданнях представники позивача підтримали позовні вимоги та просили їх задовольнити.

Представники відповідача у судових засіданнях заперечували проти позовних вимог та просили відмовити в їх задоволенні.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини справи, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на таке.

ТОВ «Семантика Плюс»(ідентифікаційний код 36521548) було зареєстровано як юридичну особу 01 червня 2009 року Печерською районною у м. Києві державною адміністрацією.

ТОВ «Семантика Плюс»перебуває на обліку як платник податків в ДПІ у Печерському районі м. Києва згідно даних Довідки про взяття на облік платника податків від 05 червня 2009 року № 52171 (форма 4-ОПП).

Згідно свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 19 червня 2009 року № 100231911 (форма № 2-ПДВ) (серія НБ № 296153) ТОВ «Семантика Плюс»зареєстровано в якості платника податку на додану вартість (індивідуальний податковий номер 365215426559).

Відповідно до Довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України АБ № 154602 від 20 січня 2011 року до видів діяльності ТОВ «Семантика Плюс»за КВЕД відноситься 72.21.0 Розроблення стандартного програмного забезпечення, 72.10.0 Консультування з питань інформатизації, 72.60.0 Інша діяльність у сфері інформатизації, 74.14.0 Консультування з питань комерційної діяльності та управління, 74.40.0 Рекламна діяльність, 74.87.0 Надання інших комерційних послуг.

ДПІ у Печерському районі м. Києва провела документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Семантика Плюс»(код ЄДРПОУ 36521548) з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансового господарських взаємовідносин з ТОВ «ТС-Фактор»(код ЄДРПОУ 33382578) за період з 01.08.2010 року по 31.08.2010 року, за результатами якої було складено Акт від 12 березня 2011 року № 193/23-10/36521548.

В ході перевірки було встановлено, що відповідно до бази даних «Система автоматизованого співставлення податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України»було встановлено , що ТОВ «Семантика Плюс»в серпні 2010 року сформовано податковий кредит в сумі ПДВ 11166, 67 грн. за рахунок контрагента ТОВ «ТС-Фактор», що було відображено а податковій декларації з податку на додану вартість за серпень 2010 року № 390562 від 14 вересня 2010 року та Додатку № 5 до податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2010 року «Розшифровки податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів»(№ 390564 від 14.09.2010р.) в розділі ІІ «Податковий кредит»поданих ТОВ «Семантика Плюс»до ДПІ у Печерському районы м. Києва.

Перевіркою було також встановлено, що ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська актом позапланової невиїзної документальної перевірки з питань дотримання податкового законодавства України з податку на прибуток та податку на додану вартість ТОВ «ТС-Фактор»(код за ЄДРПОУ 33382578) під час здійснення фінансово-господарських відносин з ТОВ «Е-Восток Україна»(код за ЄДРПОУ 344788763) та ТОВ «Елфра Дисплей»(код за ЄДПРОУ 33743908) за серпень 2010 року № 76/233/33382578 від 04.02.2011р. в розділі 4 «Висновок»встановлено порушення ТОВ «ТС-Фактор», а саме: ч. 1 ст. 203, ст. 215, ст. 228, ст. 662, ст. 655, ст. 656 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними (п. 5 ст. 203 ЦК України); у звязку з не підтвердженням податкового кредиту з ПДВ та валових витрат, у ТОВ «ТС-Фактор»відсутні обєкти оподаткування податком на додану вартість та податком на прибуток по операціях з продажу товарів (послуг) підприємствам-покупцям.

У вказаному акті зазначено, що ТОВ «ТС-Фактор»здійснювало діяльність спрямовану на здійснення операцій повязаних з наданням податкової вигоди третіх осіб.

Крім того, в даному акті було також зазначено, що 29 жовтня 2010 року листом ДПА у Дніпропетровській області за № 29959/7/23-114 (р. 005) доведено для врахування акти перевірок від 14.10.2010р. за № 821/23-10/33743908 про результати невиїзної документальної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Елфа Дисплей»(код ЄДРПОУ 33743908) з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.03.2010р. по 01.09.2010р. та акт перевірки 13.10.2010р. № 820/23-10/34478763 про результати невиїзної документальної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Е-Восток Україна»(код за ЕДРПОУ 34478763) з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.03.2010р. по 01.09.2010 р., якими встановлено порушення: ч. 5 ст. 203, ч. 1, ч. 2 ст. 215, ст. 216 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення ними правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених підприємствами при придбанні та продажу товарів (послуг). Товар (послуги) по вказаних правочинах не був переданий в порушення ст. 662, ст. 655 та ст. 656 ЦК України.

Даною перевіркою встановлено відсутність обєктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг) за період з 01.03.2008р. по 01.09.2010р., які підпадають під визначення ст. 3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»та відсутність обєктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг) за період з 01.03.2010 по 01.09.2010р., які підпадають під визначення ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість».

Крім того, 07 грудня 2010 року ДПА у Дніпропетровській області завданнями № 34371/7/23-113 доведено на виконання Постанову Печерського суду м. Києві від 19.11.2010 року по справі № 4-4243/10, якою в рамках кримінальної справи від 15.11.2010 року за фактом підроблення документів ТОВ «Е-Восток Україна»і ТОВ «Елфра Дисплей»за ч. 2 ст. 358 КК України зобовязано призначити позапланову документальну перевірку з питань дотримання податкового законодавства під час здійснення фінансово-господарських відносин з наведеними «податковими ямами»за період з 01.10.2010р. по 17.11.2010р.

Оскільки з 01.10.2010р. по 03.02.2011р. підприємство знаходиться у розшуку з метою вручення повідомлення та наказу на призначення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ТС-Фактор»з питань дотримання податкового законодавства під час здійснення фінансово-господарських відносин з ТОВ «Е-Восток»та ТОВ «Елфра Дисплей»за період з 01.01.2010р. по 17.11.2010р., відповідно до пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 та п. 79.1, п. 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України, здійснено виїзд на юридичну адресу підприємства: 49000, м. Дніпропетровськ, вул. Володарського, 1. За наслідками виїзду посадової особи ТОВ «ТС-Фактор»відмовились у присутності понятих отримати наказ на проведення перевірки.

Листом ДПА у Дніпропетровській області від 14.01.2011р. № 1252/7/23-115 (р. 118) доведено для врахування в роботі копію службової записки т. в.о. першого заступника начальника УПМ ДПА у Дніпропетровській області Лісняка В.І.(вх. 112/26-3406 від 13.01.2011р.), в якій зазначено, що: «В рамках розслідування кримінальної справи № 99106210, яка порушена 05.11.2010 СВ ПМ ДПА у Дніпропетровській області за ознаками злочину передбаченого ч. 1 ст. 205 КК України по факту фіктивного підприємництва, а саме того, що невстановленими особами з метою прикриття незаконної діяльності, шляхом неправомірного використання паспортних даних підставних осіб, створено ТОВ «Спецтехнологія», ТОВ «Ятус», ПП «Мітра», ТОВ «ТС-Фактор», ПП «Юст-А», ТОВ «К.В.С.Т.», ТОВ «К.А.Р.Т.», ПП «Гелей», ТОВ «Солчрис-ДМ», ТОВ «Пайн», ТОВ «Будмонополія», ТОВ «Даном», ТОВ «Сканія Плюс», ПП «Сталь-Маш», ТОВ «Латон», ТОВ «Тродос Плюс», ТОВ «Алабама», ТОВ «Лікос», ТОВ «Форсайт-Плюс», та в подальшому використано поточні рахунки та інші обовязкові реквізити даних підприємств для протиправного формування податкового кредиту податку на додану вартість іншими субєктами підприємницької діяльності, використовуючи при цьому, завідомо підроблені документи бухгалтерського обліку та податкової звітності ТОВ «Е-Восток Україна»(код за ЕДРПОУ 34478763) та ТОВ «Елфра Дисплей»(код за ЕДРПОУ 33743908), ініційовано розкриття банківської таємниці по розрахунковим рахункам ТОВ «Е-Восток Україна»та ТОВ «Елфра Дисплей».

В ході аналізу вилученого руху грошових коштів по розрахунковому рахунку № 2600531717, відкритому в АБ «Діамант»(МФО 320854) ТОВ «Елфра Дисплей»за період з 27.09.05 по 16.11.10 встановлено, що остання операція з руху грошових коштів по зазначеному розрахунковому рахунку відбулась 20.09.08; розрахунковому рахунку № 260083242425, відкритому в АБ «Діамант» (МФО 320854) ТОВ «Е-Восток Україна»встановлено, що остання операція з руху грошових коштів по зазначеному розрахунковому рахунку відбулась 01.03.07; розрахунковому рахунку № 26009901309988, відкритому в АБ «ОТП Банк»(МФО 300528) ТОВ «Е-Восток»за період з 28.09.06 по 16.11.10 встановлено, що остання операція з руху грошових коштів по зазначеному розрахунковому рахунку відбулась 29.07.09.

Згідно листа Державної прикордонної служби України (ІТС «Гарт») від 28 10.2010р. № 13869/10-26/26-06 громадянин ОСОБА_4 (засновник ТОВ «Е-Восток Україна») виїхав за межі України 28.02.2007р. та протягом 2009-2010 років на території України не перебував та громадянин ОСОБА_5 (засновник ТОВ «Елфра Дисплей») виїхав за межі України 07.11.2008р. та протягом 2009-2010 років на території України не перебував.

Вищевказане підтверджує неможливість проведення фінансово-господарських операцій посадовими особами зазначених підприємств з використанням розрахункових рахунків відкритих в банківських установах.

В звязку з тим, що правочини між ТОВ «ТС-Фактор»та його контрагентами є нікчемними, нікчемний правочин є недійсним в силу закону, такий нікчемний правочин не створює інших юридичних наслідків, крім тих, що повязані з його недійсністю. В даному випадку відсутні як база, так і обєкт оподаткування податком на додану вартість та податком на прибуток.

Вищевказане свідчить про відсутність наміру створення правових наслідків ТОВ «ТС-Фактор», в тому числі щодо сплати належних сум податків та обовязкових платежів, тобто такі угоди носять фіктивний характер.

Враховуючи вищевикладене, правочини здійснені між ТОВ «Семантика Плюс»та ТОВ «ТС-Фактор»здійсненні без виявлення уповноваженої особи підприємства, а отже ТОВ «Семантика Плюс»порушено ст. 228 ЦК України щодо укладення правочину, який суперечить моральним засадам суспільства, а також порушує публічний порядок, спрямований на заволодіння майном держави, дохідної частини бюджету, а отже є нікчемним і не спричиняє реальне настання правових наслідків.

Крім того, податкова накладна , що складена ТОВ «ТС-Фактор»не може бути визнана як первинний документ, який підтверджує правомірність віднесення до податкового кредиту ТОВ «Семантика Плюс» суми ПДВ у розмірі 11166, 67 грн. в бухгалтерському та податковому обліку.

Таким чином, ТОВ «Семантика Плюс»безпідставно включило до податкового кредиту податок на додану вартість на загальну суму 11166, 67 грн. за рахунок ТОВ «ТС-Фактор».

На підставі вищевикладеного в акті перевірки було зроблено висновок про порушення ТОВ «Семантика Плюс»вимог пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 11166, 67 грн., у тому числі за серпень 2010 року на суму 11166, 67 грн.

18 березня 2011 року ДПІ у Печерському районі м. Києва на підставі Акта перевірки прийняла податкове повідомлення рішення № 0002172310, яким згідно підпунктом 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України та відповідно до п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України за порушення вимог пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»збільшила суму грошового зобовязання з податку на додану вартість в розмірі 13959, 00 грн., в тому числі «+»11167, 00 грн. основний платіж, 2792,00 грн. штрафні (фінансові) санкції.

Відповідно до п. 1.7 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР (який діяв на момент виникнення спірних правовідносин та визначав платників податку на додану вартість, обєкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету) (далі Закон № 168/97-ВР) податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно підпункту 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у звязку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону № 168/97-ВР передбачено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту) (абзац перший підпункту 7.4.5 п. 7.5 ст. 7 Закону № 168/97-ВР).

Підпунктом 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону № 168/97-ВР визначено, що податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобовязань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобовязань.

Обовязкові реквізити податкової накладної визначені в підпункті 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону № 168/97-ВР.

Абзацом першим підпункту 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону № 168/97-ВР передбачено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Відповідно до абзацу першого п. 2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року № 165, зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 23 червня 1997 року за № 233/2037, (який діяв на момент виникнення спірних правовідносин)(далі - Порядок) податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Пунктом пятим Порядку передбачено, що податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказаною у пункті 2 даного Порядку.

Податкова накладна дає право покупцю, зареєстрованому як платник податку, на включення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість (п. 6.2 Порядку).

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16 липня 1999 року № 996 - ХІV (в редакції на момент спірних правовідносин)(далі Закон № 996 ХІV), який визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні, бухгалтерський облік є обовязковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

В розумінні Закону № 996 ХІV первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону № 996 ХІV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обовязкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч. 2 ст. 9 Закону № 996 ХІV).

Відповідно до п. 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704 (в редакції на момент спірних правовідносин)(далі Положення), яке встановлює порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх обєднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (підприємства), установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету (установи), первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобовязань і фінансових результатів.

Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. (п. 2.2 Положення).

В силу п. 2.4 Положення первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обовязкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо.

Усі первинні документи, облікові регістри і бухгалтерська звітність повинні складатись українською мовою. Поряд з українською мовою може застосовуватися інша мова у порядку, визначеному статтею 11 Закону України «Про мови в Україні»(п. 1.3 Положення).

В ході судового розгляду було встановлено, що 31 серпня 2010 року між ТОВ «ТС-Фактор»(Виконавець) та ТОВ «Семантика Плюс»(Замовник) було укладено договір про надання консультаційних послуг з питань інформатизації № 7483108 (далі Договір), згідно якого Виконавець бере на себе зобовязання надати, а Замовник зобовязується прийняти і оплатити консультаційні послуги інформатизації Замовника по розміщенню інформаційний матеріалів на площадках партнерської мережі «Сапе»у мережі Інтернет (п. 1.1 Договору).

В силу пп. 2.2 Договору Виконавець зобовязаний надати консультаційні послуги з проведення компанії Замовника в мережі Інтернет шляхом розміщення інформаційних матеріалів на площадках партнерської мережі «Сапе», своєчасно інформувати Замовника про невідповідність наданих інформаційних матеріалів вимогам розділу 4 цього Договору, а також вимогам чинного законодавства України, а також вимогам площадок. При виявлені невідповідності інформаційних матеріалів Замовника зазначеним вище вимогам, Виконавець у триденний строк повідомляє Замовника та пропонує йому замінити інформаційні матеріали або привести їх у відповідність з вимогами, що предявляються.

При наданні Послуг за Договором надати Замовнику можливість ознайомитися з усіма доступними Виконавцеві даними статистики розміщення інформаційних матеріалів Замовника на майданчиках, за допомогою надання Замовнику статистичних даних в персональній частині Інтернет сайту партнерської мережі «Сапе».

По завершенні надання Послуг протягом 10 (десяти) робочих днів направляти на затвердження Замовнику Акти здачі-надання послуг.

Зберігати конфіденційність відомостей, що становлять комерційну таємницю, що стали відомі йому в звязку з виконанням завдання Замовника, у порядку, передбаченому цим Договором.

Протягом двох банківський днів з моменту надходження грошових коштів від Замовника на розрахунковий рахунок Виконавця надати Замовнику можливість управління розміщення своїх інформаційних матеріалів з використанням персональної частини Інтернету сайту партнерської мережі «Сапе»на суму отриманих Виконавцем грошових коштів.

Згідно з підпунктом 2.3.2 Замовник має право використовувати свою персональну частину Інтернет сайту партнерської мережі «Сапе»для управління розміщенням своїх інформаційних матеріалів.

Відповідно до п. 2.4 Договору Замовник зобовязаний надавати Виконавцеві інформаційні матеріали, шляхом їх розміщення в спеціальній формі персональної частини Інтернет сайту партнерської мережі «Сапе»у відповідності з вимогами, викладеними в персональної частини Інтернет сайту партнерської мережі «Сапе», щодо кожного конкретного інформаційного матеріалу.

Своєчасно оплачувати послуги Виконавця у відповідності з виставленими рахунками в порядку і на умовах, передбачених розділом 3 цього Договору.

Самостійно за допомогою використання персональної частини Інтернет сайту партнерської мережі «Сапе»визначати період розміщення, кількість розміщення інформаційних матеріалів, місце їх розміщення та інформаційний зміст інформації, що підлягає розміщенню, без узгодження з Виконавцем інформації, що підлягає розміщенню.

Надавати Виконавцю усяке сприяння у виконанні завдання, передбаченого цим Договором.

При отриманні від Виконавця акту виконаних робіт в пятиденний термін передати (надіслати) підписаний примірник акту Виконавцю або в той же термін направити йому письмові мотивовані заперечення.

У Випадку не виконання Замовником зобовязань, зазначених у даному пункті, отриманий акт виконаних робіт сторони визнають підписаними, а роботи (послуги), зазначені в такому акті, виконаними належним чином і прийнятими Замовником.

Вартість послуг за цим Договором визначається загальною вартістю всіх рахунків, виставлених Виконавцем та сплачених Замовником (п. 3.1 Договору).

Підставою для оплати є рахунок, виставлений Виконавцем в українських гривнях. Рахунок, виставлений Виконавцем дійсний для оплати протягом 7 (семи ) банківських днів з моменту його виставлення. ( п. 3.3 Договору).

Оплата послуг Виконавця за цим Договором здійснюється шляхом внесення Замовником авансових платежів у розмірі, що визначається відповідним рахунком (п. 3.4 Договору).

Обовязок по оплаті вважається виконаний Замовником при надходженні коштів на банківський рахунок Виконавця (п. 3.5 Договору).

Даний Договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до 31 грудня 2010 року включно (п. 7.1 Договору).

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобовязується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобовязується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобовязання.

Статтею 902 Цивільного кодексу України встановлено, що виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.

Згідно з ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобовязаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Фактичне виконання вказаного договору підтверджується наступними первинними документами, що містять усі обовязкові реквізити первинних документів, а саме: рахунком-фактурою № 7483108 від 31 серпня 2010 року на інформаційні послуги в мережі Інтернет, Актом здачі-приймання послуг № 7483108 від 31 серпня 2010 року на загальну суму послуг 67000, 00 грн., в тому числі податок на додану вартість 11166, 67 грн., згідно якого виконавець належним чином надав, а замовник прийняв послуги відповідно до рахунку фактури № 7483108 від 31 серпня 2010 року.

Крім того, податкова накладна № 7483108 від 31 серпня 2010 року на загальну суму 67 000, 00 грн., в тому числі податок на додану вартість 11166, 67 грн., виписана ТОВ «ТС-Фактор», містить усі обовязкові законодавчо встановлені реквізити, передбачені підпунктом 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону № 168/97-ВР.

Відповідачем не надано доказів на підтвердження того, що ТОВ «ТС-Фактор»на момент виписки податкової накладної не було зареєстровано в якості платника податку на додану вартість або його реєстрацію було анульовано.

Оплата інформаційних послуг в мережі Інтернет за цим Договором підтверджується платіжним дорученням від 01 вересня 2010 року № 178 на загальну суму послуг 67000, 00 грн., в тому числі податок на додану вартість 11166, 67 грн.

Використання придбаних позивачем послуг підтверджується Договором про надання послуг від 07 липня 2010 року № 07071717, укладеним позивачем з ТОВ «Дизайн принт Київ», Додатками до нього, Додатковими угодами, актом виконаних робіт, Додатками до акту виконаних робіт, Договором про надання послуг від 09 серпня 2010 року № 09081258, укладеним позивачем з ТОВ «Трубочист Компані», актом виконаних робіт, додатками до нього, Договором про надання послуг від 01 листопада 2010 року № Ю-А-128/2010, укладеним з ТОВ «Яндекс.Україна», Додатками до нього, Договором № 2010У16-Д6 від 21 грудня 2010 року, укладеним з ТОВ «Бегун-Україна», Додатком до нього, виписками по рахунку позивача, предметом яких було розміщення рекламних матеріалів замовників в Інтернеті, просування сторінок сайтів замовників в пошукових системах, реклама сторінок сайту замовника в пошуковій системі по пошуковим запитам та інше, та які були укладені в рамках його господарської діяльності, яка випливає з його основних видів діяльності.

Відповідно до ч. 4 ст. 70 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Частиною 1 ст. 70 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі (ч. 1 ст. 138 Кодексу адміністративного судочинства України).

Посилання податкового органу в обґрунтування своєї позиції на Акта перевірки ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки фінансово-господарської діяльності з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на прибуток по податку на додану вартість ТОВ «ТС-Фактор»(код ЄДРПОУ 33382578) з питань дотримання податкового законодавства під час здійснення фінансово-господарських відносин з ТОВ «Е-Восток»(код ЄДРПОУ 34478763) та ТОВ «Елфа Дисплей»(код ЄДРПОУ 33743908) за серпень 2010 року»від 04 лютого 2011 року № 76/23-3/33382578, в якому встановлено порушення ТОВ «ТС-Фактор»ч. 1 ст. 203, ст. 215, ст. 228, ст. 662, ст. 655, ст. 656 Цивільного кодексу України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними ( п. 5 ст. 203 Цивільного кодексу України) по правочинах ТОВ «ТС-Фактор»(код ЄДРПОУ 33382578) при придбанні та продажу товарів (послуг), а також відсутність обєктів оподаткування податком на додану вартість та податком на прибуток по операціях з продажу товарів (послуг) підприємствам-покупцям у звязку з не підтвердженням податкового кредиту з ПДВ та валових витрат, визнається судом безпідставним.

У вказаному акті було встановлено порушення ТОВ «ТС-Фактор»цивільного законодавства, водночас у висновках акта перевірки в силу підпункту 6.2 п. 6 Розділу ІІ Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 22 грудня 2010 року № 984, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 року за № 34/18772, з урахуванням положень ст. 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»від 04 грудня 1990 року № 509-ХІІ (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) та ст. 3, ст. 20 Податкового кодексу України мають викладатись висновки про порушення податкового чи валютного законодавства чи іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, до якого не відносить цивільне законодавство.

Крім того, повноваження щодо встановлення нікчемності правочину належать виключно до компетенції суду в силу ст. 208 Господарського кодексу України.

Сам по собі акт перевірки контрагента не може визнаватись доказом правомірності донарахування податку позивачу, оскільки він не звільняє податковий орган від обовязку доведення факту невідповідності задекларованих наслідків конкретної господарської операції платника податків у податковому обліку фактичним обставинам.

Судом не беруться до уваги акти перевірок контрагентів ТОВ «ТС-Фактор», а також посилання на відсутність руху коштів по рахунків цих контрагентів та відсутність засновників вказаних субєктів господарювання на території України, оскільки вказані обставини не мають відношення до правомірності формування позивачем податкового кредиту за наслідками господарської операції позивачем з ТОВ «ТС-Фактор».

Згідно листа Старшого слідчого з ОВС СВ ПМ ДПА у м. Києві підполковника податкової міліції Сидорця В. від 21 листопада 2011 року № 2313/9/09-108, надісланого у відповідь на судовий запит, в провадження слідчого відділу знаходиться кримінальна справа № 56-2659, порушена за фактом фіктивного підприємництва шляхом створення ТОВ «ТС-Фактор»(код ЄДРПОУ 33382578) і на даний час по вказаній справі проводиться досудове слідство.

В розумінні кримінально-процесуального законодавства України, належними засобами, які б підтверджували відповідні юридичні факти (зокрема, вину службових осіб ТОВ «ТС-Фактор»), є відповідні судові рішення, що набрали законної сили.

Доказів наявності таких судових рішень, які набрали законної сили, на момент проведення перевірки суду не надано.

Крім того, в силу п. 1.3 ст. 1 Закону № 168/97-ВР платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобовязана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.

Згідно з п. 10.2 ст. 10 Закону № 168/97-ВР платники податку відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону.

Частиною другою ст. 61 Конституції України встановлений індивідуальний характер юридичної відповідальності.

При цьому суд зазначає, що положеннями Закону № 168/97-ВР, які регулювали порядок формування податкового кредиту, не була передбачена залежність податкового кредиту покупця від декларування сум податкового зобовязання продавцем, а також не встановлено того, що платник податку несе відповідальність за декларування та сплату податку його контрагентами.

З огляду на те, що по справі було встановлено реальне здійснення господарської операції та її звязок з господарською діяльністю позивача, наявність належним чином оформлених первинних документів, податкових накладних, виданих зареєстрованим платником податку на додану вартість, суд дійшов висновку про протиправність донарахування позивачу сум податку на додану вартість та застосування штрафних (фінансових) санкцій спірним податковим повідомленням рішенням.

Враховуючи вищезазначене, відповідачем не було доведено правомірність свого рішення, не було надано належних та допустимих доказів нікчемності договору, укладеного позивача з ТОВ «ТС-Фактор», фіктивної господарської діяльності контрагента позивача, безтоварності господарської операції, відсутність звязку укладеної угоди з господарською діяльністю позивача та існування інших обставин, які б свідчили про безпідставність формування позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість, суд дійшов висновку про неправомірність спірного податкового повідомлення рішення.

В силу ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України).

За таких обставин, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та наданих сторонами доказів, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі, а тому вважає за необхідне визнати протиправними та скасувати спірне по справі податкове повідомлення рішення.

Керуючись ст. 2, ст. 9, ст. ст. 69 - 71, ст. 94, ст. ст. 158-163, ст. 167, ст. 186, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Семантика плюс»задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва від 18 червня 2011 року № 0002172310.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими в ст. ст. 185 187 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно.

СуддяО.В. Дегтярьова