Постанова № 20604481, 05.12.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

05 грудня 2011 року № 2а-16333/11/2670

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вітамакс УКР»

до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0005491503/0 від 24.05.2011 р.

Суддя Добрянська Я.І.

Представники:

від позивача: не прибув (клопотання про розгляд справи за відсутності представника)

від відповідача: ОСОБА_2 (довіреність від 16.03.2011 р. № 3033/9/10-209)

На підставі ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, справу розглянуто в порядку письмового провадження.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернувся позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Вітамакс УКР»з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0005491503/0 від 24.05.2011 р.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 08.11.2011 р. було відкрито провадження у справі № 2а-16333/11/2670 та призначено справу до судового розгляду.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що при проведенні документальної невиїзної перевірки відповідач дійшов помилкового висновку про порушення позивачем вимог п. 203.2 ст. 203 та п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI щодо несвоєчасності сплати узгодженої суми податкового зобовязання з податку на додану вартість в сумі 4007,95 грн. (із затримкою на 42 дні), за що, на підставі ст. 126 Податкового кодексу України, було неправомірно нараховано штрафну санкцію в розмірі 801,59 грн.

Відповідач проти позову заперечив, просив суд у задоволенні позову відмовити повністю, та зазначив, що при проведенні документальної невиїзної перевірки «Вітамакс УКР» було встановлено порушення позивачем вимог п. 203.2 ст. 203 та п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI щодо несвоєчасності сплати узгодженої суми податкового зобовязання з податку на додану вартість в сумі 4007,95 грн. (із затримкою на 42 дні), внаслідок чого, на підставі ст. 126 Податкового кодексу України, було правомірно винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 0005491503/0 від 24.05.2011 р., яким нараховано штрафну санкцію в розмірі 801,59 грн.

В судове засідання 05.12.2011 р. позивач не прибув та не скерував свого представника, однак 02.12.2011 р. позивачем до канцелярії суду було подано клопотання про розгляд справи № 2а-16333/11/2670 без участі представника позивача за наявними у справі матеріалами.

Представник відповідача в судовому засіданні 05.12.2011 р. також не заперечив щодо розгляду справи № 2а-16333/11/2670 в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Також, 12.12.2011 р. відповідачем до канцелярії суду були подані додаткові заперечення на позовну заяву.

Відповідно до ч.6 ст.128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Згідно до ч. 1 ст.41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Зважаючи на викладене, в судовому засіданні 05.12.2011 р. суд ухвалив продовжити розгляд справи № 2а-16333/11/2670 в порядку письмового провадження, без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, заслухавши пояснення представника відповідача, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією у Печерському районі м. Києва було проведено камеральну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Вітамакс УКР»щодо своєчасності сплати податків до бюджету (податку на додану вартість).

За наслідками проведеної перевірки, відповідачем було складено Акт камеральної перевірки № 515/15-3 від 24.05.2011 р., яким встановлено порушення позивачем вимог п. 203.2 ст. 203 та п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI щодо несвоєчасності сплати узгодженої суми податкового зобовязання з податку на додану вартість в сумі 4007,95 грн. (із затримкою на 42 дні).

Внаслідок встановлених в Акті камеральної перевірки порушень позивачем вимог податкового законодавства та на підставі ст. 126 Податкового кодексу України, відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення № 0005491503/0 від 24.05.2011 р., яким позивачу за несвоєчасну сплату податку на додану вартість нараховано штрафну санкцію в розмірі 801,59 грн.

Не погоджуючись із вказаними податковим повідомленням-рішенням № 0005491503/0 від 24.05.2011 р., позивач оскаржив його в адміністративному порядку до Державної податкової адміністрації у місті Києві та до Державної податкової служби України.

Рішенням про результати розгляду первинної скарги від 15.08.2011 р. № 8287/10/25-114, Державна податкова адміністрація у місті Києві залишила оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 0005491503/0 від 24.05.2011 р. без змін, а скаргу позивача без задоволення.

Рішенням про результати розгляду повторної скарги від 24.10.2011 р. № 4169/6/10-2215, Державна податкова служба України також залишила оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 0005491503/0 від 24.05.2011 р. без змін, а скаргу позивача без задоволення.

Зважаючи на викладене, не погоджуючись із прийнятими Державною податковою інспекцією у Печерському районі м. Києва податковим повідомленням-рішенням № 0005491503/0 від 24.05.2011 р., позивач оскаржив його в судовому порядку до Окружного адміністративного суду м. Києва.

Дослідивши наявні у справі докази, проаналізувавши матеріали справи та норми чинного законодавства, Окружний адміністративний суд м. Києва дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, зважаючи зокрема на наступне.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державну податкову службу в України», завданням органів державної податкової служби є зокрема - здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (далі - податки, інші платежі);

Як видно з наявних матеріалів справи, оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 0005491503/0 від 24.05.2011 р. на суму 801,59 грн. складено на підставі Акта камеральної перевірки своєчасності сплати податків до бюджету № 515/15-3 від 24.05.2011 р.

При складанні вищевказаного Акта контролюючим органом було встановлено, що відносно ТОВ «Вітамакс УКР»було проведено документальну невиїзну перевірку, за наслідками якої складено Акт № 798/23-02/35811639 від 07.10.2010 р., на підставі якого винесене податкове повідомлення-рішення № 0008382302/0 від 20.10.2010 р., що відправлено поштою на юридичну адресу ТОВ «Вітамакс УКР», 26.10.2010 р.

У зв'язку з поверненням вищевказаного повідомлення-рішення ТОВ «Вітамакс УКР»з відміткою пошти «адресата не розшукано», податковим органом було складено Акт № 6318/23-2 про невручення та розміщення його на дошці податкових оголошень. День розміщення такої інформації щодо податкового повідомлення-рішення на дошці оголошеньё вважається днем його вручення (п.п. 6.2.4 п. 6.2 ст. 6 Закону України № 2181).

Як також вбачається з наявних матеріалів справи, нарахування по податковому повідомленню-рішенню № 0008382302/0 від 20.10.2010 р. у сумі 1 492 343 грн., в картці особового рахунку проведено 05.11.2010 р. (граничний термін сплати податкового зобовязання), однак тільки 17.12.2010 р. (із затримкою в 42 дні) ТОВ «Вітамакс УКР»було проведено сплату по податку на додану вартість у сумі 4007,95 грн.

Внаслідок зазначеного, на підставі норм чинного на момент виникнення спірних відносин податкового законодавства, відповідачем було розраховано штрафну санкцію у розмірі 20% грошового зобов'язання, погашеного з затримкою на 42 дні у сумі 801,59 грн.

Так, відповідно до п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України від 21.12.2000 р., № 2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(який був чинним на момент винесення податкового повідомлення рішення № 0008382302/0 від 20.10.2010 р.). податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків оскарження рішення контролюючого органу.

Відповідно до абз. 3 п.п. 5.3.1 п.5.3 ст. 5 Закону України від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», у разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.

Відповідно до п.п. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 Закону України від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Відповідно до ст. 1 Податкового кодексу України, цей Кодекс регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно з п.п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 113.3 ст. 113 Податкового кодексу України, штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за порушення норм законів з питань оподаткування або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, застосовуються у порядку та у розмірах, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Застосування за порушення норм законів з питань оподаткування або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), не передбачених цим Кодексом та іншими законами України, не дозволяється.

Відповідно до п.п. 87.9 ст. 87 Податкового кодексу України, у разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.

Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Згідно з п.п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Як видно з наявних матеріалів справи, позивач 17.12.2010 р. самостійно сплатив суму податкового зобовязання з ПДВ в розмірі 4007,95 грн., в той час як повна сума податкового зобовязання з ПДВ по податковому повідомленню-рішенню № 0008382302/0 від 20.10.2010 року становила 1 492 343 грн. із граничним терміном сплати - 05.11.2010 р.

Посилання позивача на оскарження податкового повідомлення-рішення № 0008382302/0 від 20.10.2010 року в судовому порядку (22.04.2011 р. суддею Окружного адміністративного суду м. Києва Качур І.А. відкрито провадження у справі № 2а-5768/11/2670), не може бути враховано судом, оскільки, як видно із наявних матеріалів справи, на момент самостійної сплати позивачем суми податкового зобовязання з ПДВ в розмірі 4007,95 грн., - податкове повідомлення-рішення № 0008382302/0 від 20.10.2010 року не було оскаржено позивачем в адміністративному або судовому порядку, а отже сума податкового зобовязання, визначена вказаним податковим повідомленням-рішенням, була узгодженою.

Таким чином, перевіривши наявні матеріали справи, та проаналізувавши норми податкового законодавства, суд приходить до висновку, що відповідачем було правомірно визначено позивачу штрафну санкцію у розмірі 20% грошового зобов'язання, погашеного з затримкою на 42 дні у сумі 801,59 грн., оскільки при граничному терміну сплати податкового зобовязання з податку на додану вартість 05.11.2010 р., така сплата суми 4007,95 грн. була здійснена позивачем 17.12.2010 р.

Допустимих доказів, які б спростовували викладенні в Акті перевірки висновки контролюючого (податкового) органу позивачем до суду надано не було.

Згідно ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Згідно з ч.3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1)на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, як субєкт владних повноважень, довів правомірність прийнятого ним податкового повідомлення-рішення № 0005491503/0 від 24.05.2011 р., натомість позивач не надав суду обґрунтованих пояснень та допустимих доказів в їх підтвердження, щодо протиправності прийнятого відповідачем податкового повідомлення-рішення № 0005491503/0 від 24.05.2011 р., зважаючи на що, суд дійшов висновку, про відмову в задоволені позовних вимог в повному обсязі.

Враховуючи вищенаведене в сукупності, та керуючись ст.ст. 2, 71, 86, 94, 97, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. В адміністративному позові відмовити.

Строк і порядок набрання судовим рішенням законної сили встановлені у статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Суддя: Я.І. Добрянська

Дата складання та підписання в повному обсязі постанови 12.12.2011 р.