Постанова № 20604351, 21.12.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

21 грудня 2011 року 15:55 № 2а-17245/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Катющенка В.П., при секретарі судового засідання Тимошенко К.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомОСОБА_1

до

третя особа

про Відділу державної виконавчої служби Деснянського районного управління

юстиції у м.Києві

Публічне акціонерне товариство «Сведбанк»

визнання протиправними дій, скасування постанови про відкриття

виконавчого провадження від 24.10.2011р. ВП №29394199,

за участю:

від позивача ОСОБА_2;

від відповідача не зґявився;

від третьої особи Науменко Т.В.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ОСОБА_1 звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом, в якому просила визнати дії старшого державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції у м.Києві Диких О.В. незаконними, скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №29394199 від 24.10.2011 року щодо звернення стягнення на квартиру АДРЕСА_1, що належить на праві приватної власності ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, зобовязати відділ державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції у м.Києві винести постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження по примусовому виконанні виконавчого напису, що зареєстрований в реєстрі під №398 виданого 28.01.2010 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5

Позов мотивований тим, що виконавче провадження відкрито на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу предявленого з пропуском річного строку з дня його вчинення, про що зазначено у самому виконавчому написі.

Відповідач у встановлений судом строк письмових заперечень та витребуваних судом документів не надав. Враховуючи наведене, суд розглядає справу на основі наявних доказів відповідно до ч. 6 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 грудня 2011 року відкрито провадження у справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до розгляду.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

Представник третьої особи позовні вимоги не визнала, просив суд відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що частиною першою статті 91 Закону України «Про нотаріат»на момент вчинення виконавчого напису передбачалося, що виконавчий напис, за яким стягувачем або боржником є громадянин, може бути пред'явлено до примусового виконання протягом трьох років, а з усіх інших вимог - протягом одного року з моменту вчинення виконавчого напису, якщо законом не встановлено інших строків. Оскільки боржником є громадянка ОСОБА_1, дії державного виконавця відповідають чинному законодавству.

Крім того, представник третьої особи зазначила, що постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 листопада 2010 року у справі №2а-15045/10/2670 було скасовано постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження ВП №21558367 від 27.09.2010р., винесену Головним державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції у м. Києві Назарчук Р.М.; зобов'язано Відділ державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції у місті Києві прийняти до провадження виконавчий документ та відкрити виконавче провадження з примусового виконання на підставі виконавчого напису, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 від 28.01.2010р. зареєстрований в реєстрі за №398 щодо звернення стягнення на квартиру під номером АДРЕСА_1, загальною площею 91,80 м2, житлова площа 46,50 м2, та належить на праві приватної власності ОСОБА_1, та про задоволення вимоги Публічного акціонерного товариства «Сведбанк»у розмірі: 97760 дол. США та 33085,12 грн., за рахунок коштів, отриманих від реалізації вищевказаного нерухомого майна.

На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 21 грудня 2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення позивача та представника третьої особи, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

В С Т А Н О В И В:

Постановою старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції в м.Києві Диких Олени Василівни від 24 жовтня 2011 року відкрито виконавче провадження ВП №29394199 на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 №398 від 28.10.2010 року про звернення стягнення на трикімнатну квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 91,80 кв.м., житловою площею 46,50 кв.м. та належить на праві власності ОСОБА_1. За рахунок коштів, отриманих від реалізації квартири задовольнити вимоги ПАТ «Сведбанк»у розмірі 97760 доларів США та 33085,12грн.

З матеріалів справи, а саме з копії виконавчого напису, вбачається, що він вчинений двадцять восьмого січня 2010 року, я не 28 жовтня 2010 року, як зазначено в оскаржуваній постанові.

На момент вчинення виконавчого напису, а саме 28 січня 2010 року, частиною першою статті 91 Закону України «Про нотаріат»(далі Закон України №3425-ХІІ від 02.09.1993 року) дійсно передбачалося, що виконавчий напис, за яким стягувачем або боржником є громадянин, може бути пред'явлено до примусового виконання протягом трьох років, а з усіх інших вимог - протягом одного року з моменту вчинення виконавчого напису, якщо законом не встановлено інших строків.

Разом з тим, з виконавчого напису від 28 січня 2010 року, зареєстрованого в реєстрі за № 398 та на підставі якого було відкрито виконавче провадження ВП №29394199 вбачається, що останній має бути предявлений до виконання до відділу (підрозділу) державної виконавчої служби протягом року з дня його вчинення. Виконавчий напис набирає чинності з дати його вчинення.

Таким чином, суд приходить до висновку, що будь-яких інших строків предґявлення до виконання виконавчий напис від 28 січня 2010 року, зареєстрований в реєстрі за № 398, не містить.

Відповідно до частини першої статті 91 Закону України «Про нотаріат»(в редакції на момент відкриття виконавчого провадження) виконавчий напис може бути пред'явлено до примусового виконання протягом одного року з моменту його вчинення.

Згідно частини другої вказаної статті поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого напису здійснюється відповідно до Закону України «Про виконавче провадження».

За правилами ч. 2 ст.24 Закону України «Про виконавче провадження»в редакції Закону України від 04 листопада 2010 року № 2677-VІ (далі Закон України від 04.11.2010 р. № 2677-VІ) стягувач, який пропустив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення строку пред'явлення до суду, який видав виконавчий документ, або до суду за місцем виконання. Суд розглядає таку заяву в десятиденний строк, якщо інше не передбачено законом.

З матеріалів справи вбачається, що виконавчий напис був предявлений до виконання більш ніж через рік після його вчинення, оскільки виконавчий напис вчинений 28 січня 2010 року, а предявлений до виконання 21 жовтня 2011 року. Матеріали справи не містять доказів звернення стягувача до суду для поновлення строку предявлення виконавчого документу для виконання та поновлення судом такого строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 25 Закону України від 04.11.2010 р. № 2677-VІ державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Згідно ч. 1 ст. 24 Закону України від 04.11.2010 р. № 2677-VІ державний виконавець відмовляє у прийнятті до провадження виконавчого документа, строк пред'явлення для примусового виконання якого закінчився, про що виносить відповідну постанову.

Наведені норми кореспондуються з положеннями п.1 ч.1 ст. 26 Закону України від 04.11.2010 р. № 2677-VІ, відповідно до якого державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі пропуску встановленого строку пред'явлення документів до виконання.

Враховуючи те, що стягувач у виконавчому провадженні ВП 29394199 ПАТ «Сведбанк»предявив виконавчий напис до виконання з пропуском встановленого річного строку, будь-яких інших документів, в тому числі постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 листопада 2010 року у справі №2а-15045/10/2670, суду не надано, а постанова про відкриття виконавчого провадження винесена на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 №398 від 28 січня 2010 року, суд приходить до висновку про протиправність дій старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції у м. Києві Диких О.В. при винесенні постанови про відкриття виконавчого провадження ВП 29394199 від 24 жовтня 2011 року, та скасуванні постанови старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції у м. Києві від 24 жовтня 2011 року про відкриття виконавчого провадження № 29394199.

Разом з тим, суд приходить до висновку про необґрунтованість вимог позивача про зобовязання відділу державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції у м.Києві винести постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження по примусовому виконанні виконавчого напису нотаріуса з огляду на наступне.

Частиною першою статті 26 Закону України від 04.11.2010 р. № 2677-VІ передбачено вичерпний перелік підстав для відмови у відкритті виконавчого провадження. Так, державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі: пропуску встановленого строку пред'явлення документів до виконання; неподання виконавчого документа, зазначеного у статті 17 цього Закону, та неподання заяви про відкриття виконавчого провадження у випадках, передбачених цим Законом; якщо рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної (юридичної) сили, крім випадків, коли воно у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання; пред'явлення виконавчого документа до органу державної виконавчої служби не за місцем або не за підвідомчістю виконання рішення; якщо не закінчилася відстрочка виконання рішення, надана судом, яким постановлено рішення; невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим статтею 18 цього Закону; якщо виконавчий документ повернуто стягувачу за його заявою, крім виконавчих документів про стягнення аліментів та інших періодичних платежів; наявності інших передбачених законом обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження.

Згідно ч.1 ст. 11 Закону України від 04.11.2010 р. № 2677-VІ державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Враховуючи наведене необхідно зазначити, що адміністративний суд не наділений повноваженнями втручатися у вільний розсуд (дискрецію) субєкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями, визначеними статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Завдання правосуддя полягає не у забезпеченні ефективного державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше порушується принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади не допускає надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень єдиним критерієм здійснення правосуддя є право.

Тому завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішень.

Відтак, суд не може зобовязати відділ державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції у м.Києві винести постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження по примусовому виконанні виконавчого напису, оскільки в такому випадку суд підмінить собою орган виконавчої влади, що суперечить конституційному принципу поділу влад на законодавчу, виконавчу та судову.

Отже, вказана позовна вимога є формою втручання в дискреційні повноваження субєкта владних повноважень та виходить за межі завдань адміністративного судочинства, а тому задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч.2 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог.

Зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправними дії старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції у м. Києві Диких О.В.

Скасувати постанову старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції у м. Києві від 24 жовтня 2011 року про відкриття виконавчого провадження № 29394199.

У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України через місцевий бюджет на користь ОСОБА_1 18,82 грн. судових витрат.

Постанова набирає законної сили відповідно до частини першої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Суддя В.П. Катющенко