Постанова № 20604234, 26.12.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

26 грудня 2011 року <Час проголошення >№ 2а-15127/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Шрамко Ю.Т. при секретарі судового засідання Олійник Ю.В. , розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомДержавної податкової інспекції у Центральному районі м.Миколаєва

до Приватного підприємства "Укр-Кіо"

простягнення заборгованості в розмірі 3 889 102,54 грн ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у Центральному районі м.Миколаєва, (далі - позивач), звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Приватного підприємства "Укр-Кіо", (далі - відповідач), про стягнення заборгованості в розмірі 3 889 102,54 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що за відповідачем обліковується податковий борг в загальному розмірі 3889102,54 грн., який виник в результаті нарахування податковим органом за наслідками проведеної позапланової перевірки відповідача.

У звязку з несплатою податкового боргу позивач просить суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не прибув, письмових заперечень до суду не подав. Судовий виклик, направлений на адресу Відповідача, яка зазначена у Витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, повернувся до суду з відміткою відділення поштового звязку «за закінченням терміну зберігання».

Частиною 8 ст. 35 КАС України передбачено, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до відповідного державного реєстру, або за адресою, яка зазначена її представником, і це підтверджується підписом відповідної службової особи.

З огляду на зазначене, суд вважає, що Відповідач повідомлений належним чином.

Необхідність у заслуховуванні свідка чи експерта у справі відсутня, так само, як і відсутні перешкоди для розгляду справи у судовому засіданні.

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Приймаючи до уваги викладене, суд вважає за доцільне розглянути справу у письмовому провадженні.

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача вважає, що позов підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Приватне підприємство "Укр-Кіо" зареєстроване, як платник податків у Державній податковій інспекції у Центральному районі м.Миколаєва, на нього поширюється дія законів та інших нормативно-правових актів, які регулюють здійснення підприємницької діяльності та сплату податків в Україні.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем проведено позапланову виїзну перевірку відповідача щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з плтаниками податків за період липень, серпень, листопад, грудень 2008 р., за наслідками якої складено Акт № 1204/23-300/34510340 від 24.09.2009 р., яким встановлено порушення відповідачем пп. 7.2.6 п. 7.2, пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

За наслідками перевірки, позивачем винесене податкове повідомлення-рішення № 0027692330/2 від 15.03.2010 р., отримане відповідачем 18.0.2010 р.

09.02.2011 р позивачем винесена податкова вимога № 158.

Податкове повідомлення-рішення та податкова вимога, винесені податковим органом, відповідачем в адміністративному та судовому порядку не оскаржувалися.

Отже, визначене податковим органом зобовязання є узгодженим.

Відповідно до пп. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платника податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», узгоджена сума податкового зобовязання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визначається сумою податкового боргу платника податків.

Відповідно до пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платника податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Пунктом 14.1.175. ст. 14 Податкового кодексу України визначено, що податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно з п.п. 95.2, 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України - стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до п. 95.4 ст. 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Як вбачається з матеріалів справи, заходи по погашенню податкового боргу по відношенню до боржника, вчиненні Позивачем, не призвели до погашення податкового боргу, заборгованість платника податків перед бюджетом станом на час розгляду справи самостійно не погашена і складає 3889102,54 грн.

Щодо позовних вимог позивача про накладення арешту на кошти та інші цінності відповідача, що знаходяться в банку в порядку п. 20.1.17 ст. 20 Податкового кодексу України, суд зазначає наступне.

Пунктом 20.1.17 Податкового кодексу України визначено, що органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, у разі, якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Статтею 70 КАС України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Позивач, як субєкт владних повноважень, не надав суду достатніх та допустимих доказів відсутності у відповідача майна та/або доказів балансової вартості такого майна у розмірі меншої суми податкового боргу, та/або доказів, що таке майно пвідповідача не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до ч.4 ст. 94 КАС України у справах, в яких Позивачем є субєкт владних повноважень, а Відповідачем фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені Позивачем, з Відповідача не стягуються.

Враховуючи наведене та керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 35, 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Позов Державної податкової інспекції у Центральному районі м.Миколаєва задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Укр-Кіо" (б-р. Лесі Українки, 5-А, м. Київ, 01133, код ЄДРПОУ 34510340) на користь Державного бюджету України податковий борг з податку на додану вартість в сумі 3889102 (три мільойни вісімсот вісімдесят девять тисяч сто дві) грн. 54 коп.

3. В решті позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Ю.Т. Шрамко