Постанова № 20601272, 23.12.2011, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2011 року Справа № 2а/2370/8430/2011

23.12.11

10 год. 15 хв. м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Паламар П.Г.,

при секретарі Овсієнко О.І.,

за участю представника позивача ОСОБА_1 - за довіреністю, відповідача ОСОБА_2 –особисто, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом Черкаського міського центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення коштів, виплачених як допомога по безробіттю, -

В С Т А Н О В И В:

Звернувшись до суду, Черкаський міський центр зайнятості (далі - позивач) просить стягнути з ОСОБА_2 (далі - відповідач) кошти виплачені як допомога по безробіттю в сумі 1 265 грн. 35 коп.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідно ст. 12 та 36 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»№ 1533-III від 02.03.2000 року (далі –Закон України № 1533-III), акту № 271 від 26.10.2010 року, яким встановлено, що під час перебування на обліку в Черкаському міському центру зайнятості з 10.06.2009 року по 01.03.2010 року відповідач приховала факт працевлаштування в закритому акціонерному товаристві «ТАС»з 04.02.2010 року по 28.02.2010 року.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити позов в повному обсязі.

Відповідач в судовому засіданні адміністративний позов не визнала повністю, надавши заперечення, в якому йдеться про те, що за період роботи у закритому акціонерному товаристві «ТАС»з 04.02.2010 року по 28.02.2010 року вона не отримувала ніяких грошових винагород.

Вислухавши доводи представника позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Відповідач 10.06.2009 року звернулась до Черкаського міського центру зайнятості із заявою щодо надання їй статусу безробітної з виплатою допомоги по безробіттю до вирішення питання її працевлаштування.

В своїй заяві від 10.06.2009 року про надання статусу безробітної відповідач вказувала, що вона не зареєстрована як суб’єкт підприємницької діяльності, трудовою діяльністю не займається та соціальних виплат не отримує.

Під час перевірки був складений акт № 271 від 26.10.2010 року щодо достовірності даних безробітних, які є підставою для надання особам статусу безробітного та призначення їм матеріального забезпечення на випадок безробіття, було встановлено, що відповідачем під час її перебування на обліку в Черкаському міському центрі зайнятості, були приховані відомості про її працевлаштування в закритому акціонерному товаристві «ТАС»за договором доручення про надання страхових агентський послуг зі страхування життя № 99030105131 з 04.02.2010 року. Пунктом 8.1 договору визначено, що договір укладений строком на 3 місяці з моменту його підписання. Дія договору вважається автоматично продовженою на безстроковий термін, якщо протягом його дії жодна із Сторін не надіслала іншій Стороні письмового повідомлення про відмову від продовження та (або) припинення дії цього Договору.

Таким чином, загальна сума коштів, отриманих відповідачем як допомога по безробіттю, за період часу з 10.06.2009 року по 01.03.2010 року становить 1 265 грн. 35 коп. В зв’язку з чим, 26.10.2011 року позивачем видано наказ № 715 про повернення коштів, виплачених ОСОБА_2, в якості допомоги по безробіттю в сумі 1265 грн. 35 коп.

Станом на час розгляду справи вказані кошти відповідачем не повернуті.

Законом УРСР «Про зайнятість населення»№ 803-XII від 01.03.1991 року передбачено, що безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. Відповідно до пп. «а»п.3 ст. 1 Закону УРСР «Про зайнятість населення»№ 803-XII від 01.03.1991 року в Україні до зайнятого населення належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах, працюючі по найму на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) на підприємствах, в установах і організаціях, незалежно від форм власності, у міжнародних та іноземних організаціях в Україні і за кордоном у фізичних осіб.

Стаття 8 Закону України № 1533-III зазначає, що Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття створюється для управління страхуванням на випадок безробіття, провадження збору та акумуляції страхових внесків, контролю за використанням коштів, виплати забезпечення та надання соціальних послуг, здійснення інших функцій згідно із цим Законом і статутом Фонду.

Фонд є цільовим централізованим страховим фондом, некомерційною самоврядною організацією. Держава є гарантом забезпечення застрахованих осіб та надання їм відповідних соціальних послуг Фондом.

Відповідно до ст. 12 Закону України № 1533-III, виконавча дирекція Фонду є виконавчим органом правління Фонду, який забезпечує виконання рішень правління. Функції виконавчої дирекції Фонду покладаються на органи державної служби зайнятості. Директор Державного центру зайнятості центрального органу виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики та його заступники є відповідно керівником та заступниками виконавчої дирекції Фонду.

Виконавча дирекція Фонду організовує виконання рішень правління Фонду та забезпечує дотримання законодавства України про страхування на випадок безробіття, діє від імені Фонду та підзвітна йому в межах та порядку, передбачених статутом Фонду.

Функції робочих органів виконавчої дирекції Фонду покладаються на центр зайнятості Автономної Республіки Крим, обласні, Київський і Севастопольський міські, районні, міськрайонні, міські та районні у містах центри зайнятості.

Статтею 23 Закону України № 1533-III передбачено, що застрахованим особам, зазначеним у частині першій статті 22 Закону України № 1533-III, розмір допомоги по безробіттю визначається у відсотках до їх середньої заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого Кабінетом Міністрів України, залежно від страхового стажу.

У відповідності до ч. 2 ст. 36 Закону України № 1533-III застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Частиною 3 ст. 36 Закону України № 1533-III визначено, що сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Відповідно до п. 6.14 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20.11.2000 року № 307 зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14.12.2000 року за № 915/5136 якщо під час одержання допомоги по безробіттю безробітний своєчасно не подав відомості про обставини, що впливають на умови її виплати, у тому числі встановлені під час розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення, з безробітного стягується сума виплаченої допомоги по безробіттю з моменту виникнення цих обставин.

Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Суд прийшов до висновку, що в позовній заяві наведені обставини, які підтверджуються достатніми доказами, які свідчать про обґрунтованість позовних вимог. Докази, подані позивачем підтверджують обставини, на які позивач посилається та їх обґрунтування.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 11, 14, 70, 71, 89, 94, 159 –163 КАС України, суд,

                                                  ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2: 18000, АДРЕСА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Черкаського міського центру зайнятості: 18015, м. Черкаси, вул. Гоголя, 330 (код ЄДРПОУ 21367756) заборгованість в сумі 1 265 (одна тисяча двісті шістдесят п’ять) грн. 35 коп. виплачених як допомога по безробіттю.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд у порядку ст.186 КАС України.

Суддя П.Г. Паламар