Постанова № 20601233, 12.12.2011, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2011 року Справа № 2а/2370/8194/2011

12.12.11

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Новікової Т.В.,

при секретарі Нестеренко В.О.,

за участю представника позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2 (за довіреністю ТОВ «Будпроектсервіс»),

представника відповідача - ОСОБА_3 (за довіреністю ДПІ у м. Черкаси Черкаської області),

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом відкритого акціонерного товариства «Будпроектсервіс»до державної податкової інспекції у м. Черкаси Черкаської області про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0002362301 від 05.07.2011р. зі сплати податку на додану вартість та податкового повідомлення-рішення № 00002372301 від 05.07.2011 р. зі сплати податку на прибуток підприємств,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом від 18.11.2011р. до державної податкової інспекції в м. Черкаси, в якому просить визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0002362301 від 05.07.2011р. зі сплати податку на додану вартість за основним платежем на суму 195265 грн.00коп. та штрафними санкціями на суму 48816 грн.00коп., а також податкове повідомлення-рішення № 00002372301 від 05.07.2011 р. зі сплати податку на прибуток підприємств за основним платежем на суму 244082 грн.00 коп. та штрафними санкціями на суму 61021 грн.00 коп. Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вважає висновки податкового органу необґрунтованими щодо нікчемності угод, укладених ТОВ «Будпроектсервіс» з контрагентами, оскільки висновки акту перевірки ґрунтуються на припущеннях і не підтверджуються первинними документами.

Представники позивача під час судового засідання підтримали позовні вимоги та просили суд їх задовольнити.

Представник відповідача з позовом не погодився і просив у його задоволенні відмовити.

Розглянувши адміністративний позов та подані позивачем і відповідачем документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову, з огляду на наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Будпроектсервіс»(місцезнаходження: 18002, Черкаська область, м. Черкаси, Соснівський район, вул. Кірова, буд. 102/1), зареєстроване виконавчим комітетом Черкаської міської ради 17.09.2008р., ідентифікаційний код 36157419, перебуває на обліку в ДПІ у м. Черкаси та зареєстроване платником податку на додану вартість з 07.04.2010р. відповідно до свідоцтва № 100278338 за індивідуальним податковим номером № 361574123015. Згідно довідки ЄДРПОУ до видів господарської діяльності позивача за КВЕД за кодом «45.21.1»входить «будівництво будівель».

На виконання постанови слідчого від 04.01.2011р., наказу № 1608 від 02.06.2011р. та направлення на перевірку ДПІ у м. Черкаси від 06.06.2011р. № 451/23-0, державними податковими ревізорами-інспекторами проведена позапланова виїзна перевірка ТОВ «Будпроектсервіс»(код ЄДРПОУ 36157419) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010р. по 31.12.2010р. щодо взаємовідносин з ПП «Т-Груп»(код ЄДРПОУ 36543851) та ПП «Інтерагро-форум»(код ЄДРПОУ 36543851) та складено акт перевірки № 1542/23-2/36157419 від 16.06.2011р.

Згідно висновків перевірки, ТОВ «Будпроектсервіс»допущенні порушення вимог законодавства (ст.ст. 203, 215, 216, 228 ЦК України) в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, в результаті чого порушено позивачем пп.7.2.3 п. 7.2, пп.7.3.1 п. 7.3, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997р. № 168/97-ВР, що привело до заниження податку на додану вартість у сумі 195265грн.00коп., в тому числі: за червень 2010р. 4667 грн.00коп., липень 2010р. 7060 грн.00коп., серпень 2010р. 525 грн.00коп., вересень 2010р. 94485 грн.00коп., жовтень 2010р. 69553 грн.00коп., листопад 2010р. 18 975 грн.00коп., а також порушено пп.5.2.1 п.5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 22.05.1997р. № 283/97-ВР шляхом заниження податку на прибуток підприємств за 2010р. на суму 244082 грн.00коп., в тому числі: за ІІ квартал 2010р. на суму 5834 грн.00коп., за ІІІ квартал 2010р. на суму 127588 грн.00коп., за ІV квартал 2010р. на суму 110660 грн.00коп. Зазначений акт перевірки не був підписаний ні директором підприємства ТОВ «Будпроектсервіс»Кузьменком І.В., ні головним бухгалтером підприємства Коровіною С.П.

Висновки перевірки грунтуються на відсутності факту реальності вчинених господарських операцій позивача і контрагентів - ПП «Т-Груп» та ПП «Інтерагрофорум», поставки товарів, робіт, послуг та ведення господарської діяльності в порушення пп.1.2 п.1, пп.2 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995р. № 168/704, ч. 1 ст. 203, ч. 2 ст. 213 ЦК України. На думку відповідача, ТОВ «Будпроектсервіс»в порушення пп.7.2.3 п.7.2, пп.7.3.1 п. 7.3, пп.7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168/97, безпідставно віднесено до складу податкового кредиту суми податку за податковими накладними, які не підтверджують право платника податків на податковий кредит, внаслідок неналежності первинних документів контрагентів.

На підставі акту перевірки від 16.06.2010р. № 1542/23-2/36157419, ДПІ у м. Черкаси винесено податкове повідомлення-рішення форми «Р»від 05.07.2011р. № 0002362301, яким збільшено суму грошового зобовязання позивачеві зі сплати податку на додану вартість за основним платежем у розмірі 195265 грн.00коп., штрафними санкціями у розмірі 48816 грн.00коп. та податкове повідомлення-рішення форми «Р»від 05.07.2011р. № 00002372301, яким збільшено суму грошового зобовязання зі сплати податку на прибуток підприємств за основним платежем у сумі 244 082грн.00коп. та штрафними санкціями у сумі 61021грн.00коп.

Не погоджуючись з висновками перевірки, позивач надав заперечення на акт перевірки № 1542/23-2/36157419 від 16.06.2011р. до державної податкової інспекції у м. Черкаси, яке зареєстроване в ДПІ - 22.06.2011р. № 50 та скаргу від 15.07.2011р. № 54 на податкові повідомлення-рішення від 05.07.2011р. № 0002362301 та №00002372301 (а.с.176-186, Т.І) на які скаржник не отримав відповіді.

Заслухавши думку представників сторін, проаналізувавши надані до матеріалів справи докази, первинні документи позивача та контрагентів, надаючи їм юридичну оцінку, суд не погоджується з висновком податкового органу, викладеного в акті перевірки, на підставі якого винесені податкові повідомлення-рішення і вважає їх безпідставними, що підлягають скасуванню, з огляду на наступне.

Закон України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997р. № 168/97-ВР дає визначення поняття податковий кредит, як сума на яку платник податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Визначальною умовою для виникнення у платника податку права на формування податкового кредиту є докази якими підтверджено придбання товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу), основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації (підпункти 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України № 168/97-ВР).

За змістом підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 цього Закону, обєктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів, робіт та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач здійснював господарські операції на підставі укладених договорів з контрагентами ПП «Т-Груп»та ПП «Інтерагро-форум», що підтверджено податковими накладними, договорами про надання послуг, договорами субпідряду, актами приймання виконаних робіт, довідками про вартість виконаних робіт і витрат та картками рахунку № 631 за 2010р., про що зазначено в акті перевірки (а.с.131, Т.І), платіжними дорученнями.

Судом встановлено, що ТОВ «Будпроектсервіс»та ПП «Т-Груп» укладено договори про здійснення господарської діяльності, а саме:

договір про надання послуг № 1410/10 від 14.10.2010р. щодо виконання роботи по підготовці документації до технічного завдання на «Комплекс систем раннього виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення людей у випадку їх виявлення»для цехів ВАТ «Азот»;

договір про надання послуг № 1510/10 від 15.10.2010р. щодо виконання роботи по підготовці документації до робочого проекту по розробці підсистеми оповіщення локальної системи раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та оповіщення персоналу ВАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг»;

договір про надання послуг № 1509/10 від 15.10.2010р. щодо виконання роботи по підготовці документації до робочого проекту з розширення мережі цифрового стільникового радіозвязку стандарту СDMA;

договір про надання послуг № 1409/10 від 14.09.2010р. щодо виконання роботи по підготовці документації до робочого проекту з розширення мережі цифрового стільникового радіозвязку стандарту СDMA;

договір субпідряду № 0609/10 від 06.09.2010р. щодо виконання комплексу монтажних робіт на обєктах за адресами: ВП «Яреськівський цукровий завод»с. Яреськи Шишацького р-ну Полтавської області, ВП «Глобінський цукровий завод»м. Глобіно Полтавської області;

договір субпідряду № 0209/10 від 02.09.2010р. щодо виконання монтажних робіт за адресою: ВП «Яреськівський цукровий завод»с. Яреськи Шишацького р-ну Полтавської області та додаткова угода № 1 від 20.09.2010р. до договору № 0209/10 від 02.09.2010р.;

договір субпідряду № 2708/10 від 27.08.2010р. щодо виконання оздоблюваних робіт;

договір субпідряду № 2508/10 від 25.08.2010р. щодо виконання монтажних робіт;

договір субпідряду № 1208/10 від 12.08.2010р. щодо виконання ремонтних робіт та додаткова угода № 1 від 27.09.2010р. до договору № 1208/10 від 12.08.2010р.;

договір субпідряду № 2807/10 від 28.07.2010р. щодо виконання ремонтних робіт;

договір субпідряду № 2007/10 від 20.07.2010р. про виконання роботи по улаштуванню вхідної групи та додаткова угода № 1 від 20.08.2010р. до договору № 2007/10 від 20.07.2010р.;

договір субпідряду № 10/07/10 від 07.10.2010р. про виконання ремонтних робіт з улаштування покрівлі на обєкті - Будівля районного центру культури і дозвілля за адресою: Черкаська область, смт. Маньківка, вул. Шевченка, буд.20 (а.с.16-58, Т.І);

договір субпідряду № 3006/10 від 04.06.2010р. щодо виконання робот на встановлення м/к огорожень та додаткова угода № 1 від 30.09.2010р. до договору № 3006/10 від 04.06.2010р. (а.с. 71-77, Т.І).

Судом встановлено, що на виконання укладених договорів позивач отримав від ПП «Т-Груп»податкові накладні та акти виконаних робіт, які підтверджували реальність проведеної господарської операції, а також згідно даних бухгалтерського рахунку 631 позивачем отримано товари, роботи, послуги, згідно прибуткових накладних (Дт 64/Кт 631), про що зазначено в акті перевірки (а.с. 133, Т.І).

Разом з тим, ТОВ «Будпроектсервіс»укладено договори з контрагентом ПП «Інтерагро-форум», а саме:

договір субпідряду № 3009/10 від 30.09.2010р. на виконання будівельно-монтажних робіт;

договір субпідряду № 2009/10 від 20.09.2010р. на виконання ремонтно-будівельних робіт з капітального ремонту фасаду будівлі;

договір субпідряду № 1509/10 від 15.09.2010р. на виконання будівельних робіт з встановлення м/к огороджень пожежних сходів;

договір субпідряду № 1207/10 від 12.07.2010р. на виконання будівельних робіт з виготовлення та монтажу м/к огороджень з чорної сталі (а.с. 78-96, Т.І). Позивачем отримано податкові накладні та акти виконаних робіт (а.с. 134, Т.І), а також згідно даних бухгалтерського рахунку 631, отримано товари, роботи, послуги, згідно прибуткових накладних (Дт 64/Кт 631).

На підтвердження оплати позивачем виконаних робіт, наданих послуг ТОВ «Будпроектсервіс» та ПП «Т-Груп»укладені протоколи узгодження динамічної договірної ціни, як додатки при підготовці документації до робочих проектів технічних завдань (а. с. 17, 21, 23, 28, 33, 41, 55, 59-60,75, Т.І), зведений кошторисний розрахунок вартості будівництва (а.с. 61-62,Т.І), розрахунки прямих витрат та загальновиробничих витрат будівельних робіт, локальний кошторис на ремонт даху, згідно договору, договір субпідряду № 10/07/10 від 07.10.2010р. про виконання ремонтних робіт з улаштування покрівлі на обєкті - Будівля районного центру культури і дозвілля за адресою: Черкаська область, смт. Маньківка, вул. Шевченка, буд.20 (а.с.16-58, Т.І); акти прийому-передачі виконаних робіт до договорів надання послуг укладених з контрагентом ПП «Т-Груп»та ПП «Інтерагро-форум».

Отже, суд дійшов висновку, що позивачем правомірно включено до податкового кредиту суми ПДВ та вартість придбаних послуг до складу валових витрат по податковим накладним, виданих ПП «Т-Груп»та ПП «Інтерагро-форум», підтверджених актами виконаних робіт і платіжними дорученнями, які свідчать про оплату зазначених послуг, а також підтверджують реальність здійснення господарських операцій, і є підставою для формування податкового обліку платника податків і включення до складу витрат для оподаткування податком на прибуток підприємств та податкового кредиту з податку на додану вартість за наявності первинних документів з підтвердженням сплати грошових коштів.

При цьому вищевикладені розрахункові, бухгалтерські та податкові документи мають всі необхідні реквізити та складені відповідно до вимог чинного законодавства України.

Крім того, судом встановлено, що укладені позивачем договори повністю відповідають характеру його господарської діяльності, а надані на їх виконання акти прийому передачі виконаних робіт, кошториси, протоколи узгодження договірних цін, розрахунки витрат будівельних та інших робіт, були використані позивачем саме в господарській діяльності, з метою отримання прибутку, що підтверджується документально оформленими первинними документами та платіжними дорученнями, виписками з рахунків банківських установ позивача.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку про безпідставність посилання відповідача про нікчемність вказаних правочинів, оскільки податковий кредит позивача за період, що перевірявся, сформований на підставі податкових накладних отриманих від контрагентів, які на момент їх видачі були зареєстрованими у встановленими законом порядку і яким надано право на видачу податкових накладних (а.с. 53-78, Т.ІІІ).

Отже, суд не погоджується з висновками перевірки щодо нікчемності правочинів укладених позивачем та контрагентами ПП «Т-Груп» та ПП «Інтерагро-форум», які спростовуються матеріалами справи, а саме, доказами якими підтверджено реальність вчинених господарських операцій: податковими накладними, договорами про надання послуг, актами приймання виконаних робіт, довідками про вартість виконаних підрядних робіт і витрат та картками рахунку 631 контрагентів за 2010р. відповідно до вимог Закону № 168/97-ВР.

Зокрема, суд критично оцінює посилання податкового органу на відсутність фактичного місцедіяльності контрагентів та пояснення директорів підприємств наданих працівниками ГВ ПМ, як підстава визнання нікчемних правочинів, внаслідок відсутності можливостей факту поставки товарів, робіт та послуг на ведення господарської діяльності субєктів господарювання, оскільки виконання договірних зобовязань підтверджено первинними документами позивача та контрагентів, які містяться в матеріалах справи.

Разом з тим, суд звертає увагу, що невиконання контрагентом свого зобовязання зі сплати ПДВ до бюджету тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Ця обставина не є підставою для позбавлення платника ПДВ права на його відшкодування у разі, коли платник виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

У розумінні пункту 1.1 статті 1 Закону № 168/97-ВР, оподаткована операція це операція, яка підлягає оподаткуванню податком на додану вартість.

Зазначені норми Закону, як і визначення понять поставки товарів, робіт та послуг, наведені у пункті 1.4 статті 1 Закону № 168/97-ВР, не дають підстав для розмежування операцій з продажу та придбання товарів, робіт та послуг при визначенні оподаткованої поставки для застосування підпункту «г»пункту 9.8 статті 9 Закону № 168/97-ВР, оскільки операція з поставки товарів, робіт та послуг, що є обєктом оподаткування ПДВ, є двостороннім правочином, а тому для однієї сторони така операція є продажем, а для іншої придбанням, в результаті чого у продавця виникає податкове зобовязання, а у покупця право на податковий кредит. Тобто, поняття оподаткування поставки охоплює як операції з продажу товарів, робіт та послуг, так і операції з їх придбання.

Суд звертає увагу, що реальність операцій за договорами підряду укладеними позивачем з контрагентами підтверджується податковими накладними, актами виконаних робіт, банківськими виписками про розрахунки між підприємствами, що здійснювалися в безготівковій формі, даних бухгалтерських рахунків 631 про отримані товари, роботи, послуги згідно прибуткових накладних, документами про надання послуг контрагентами, які не оспорювалися, а тому надані документи є підставою для висновку про сплату позивачем суми податку в ціні придбання товару, отримання послуг наданих безпосередньо позивачеві, а тому сума податкового кредиту з ПДВ підтверджена належним чином оформленими податковими накладними та сплачена відповідно до платіжних доручень банківської установи, що відповідає підпункту 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону України 168/97-ВР.

На думку суду, чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим субєктом господарювання, зокрема, який не був постачальником товарів, робіт, послуг, на вартість яких нарахований ПДВ та включений платником податку до податкового кредиту.

Зазначена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 09.09.2008р. у справі № 21-500во08, від 01.06.2010р. у справі № 21-573во10, де вказано, що якщо контрагент не виконав свого зобовязання щодо сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. А тому зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Разом з тим, з урахуванням практики Європейського Суду з прав людини (рішення від 22.01.2009р. у справі «БУЛВЕС»АД проти Болгарії»(заява № 3991/03), суд звертає увагу, що платник податку не повинен нести наслідки невиконання постачальником його зобовязань зі сплати податку та в результаті чого сплачувати другий раз ПДВ і пеню, оскільки такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності особи.

Отже, за результатом розгляду адміністративного позову та доданих до нього доказів - первинних документів, суд не погоджується з думкою податкового органу та вважає, що позивачеві безпідставно збільшено суму грошового зобовязання згідно податкового повідомлення-рішення № 0002362301 від 05.07.2011р. зі сплати податку на додану вартість за основним платежем на суму 195265грн.00коп. та штрафними санкціями на суму 48816 грн.00коп. та зі сплати податку на прибуток підприємств згідно податкового повідомлення-рішення № 00002372301 від 05.07.2011р. за основним платежем на суму 244082 грн.00коп. та штрафними санкціями на суму 61021 грн.00 коп. на підставі акту перевірки № 1542/23-1/36157419 від 16.06.2011р.

Суд зазначає, що згідно п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009р. «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»та ст. 215 ЦК України, нікчемними правочини можуть вважатися такими, якщо їх недійсність встановлена законом (ч.1 ст. 219, ч. 1 ст. 220, ч. 1 ст. 224 ЦК України) та оспорювані - якщо їх недійсність прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує їх дійсність на підставах, встановлених законом.

Суд звертає увагу, що відповідно до пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.1.32 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», обовязковими ознаками господарської діяльності у розумінні ст. 3 Господарського кодексу України, п. 1.32 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», є діяльність субєктів господарювання у сфері суспільного виробництва, яка спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг; а тому результати зазначеної діяльності повинні мати вартісний характер і цінове вираження.

Як вбачається з матеріалів справи, реальність операцій позивача документально підтверджено укладеними договорами, податковими накладними контрагентів, актами виконаних робіт, платіжними дорученнями банківської установи.

Кодексом адміністративного судочинства України (ч.3 ст.2) передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведена правомірність винесених податкових повідомлень-рішень, оскільки висновки відповідача не підтверджені належними доказами і носять характер субєктивних припущень.

З врахуванням викладеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідно місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі ч.3 ст.160 КАС України в судовому засіданні 12.12.2011 р. проголошено вступну та резолютивну частину постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі здійснюватиметься з урахуванням вимог ст.167 КАС України, про що повідомлено сторін в судовому засіданні.

Керуючись ст.ст. 9, 69-71, ч. 1 ст. 94, ст.ст. 158-159, 161-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ м. Черкаси від 05.07.2011р. № 0002362301, яким збільшено грошове зобовязання товариству з обмеженою відповідальністю «Будпроектсервіс»зі сплати податку на додану вартість за основним платежем на суму 195265грн.00коп. та штрафними санкціями на суму 48816грн.00коп. та податкове повідомлення-рішення від 05.07.2011р. № 00002372301, яким збільшено грошове зобовязання товариству з обмеженою відповідальністю «Будпроектсервіс»зі сплати податку на прибуток підприємств за основним платежем на суму 244082 грн.00коп. та штрафними санкціями на суму 61021 грн.00коп.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Будпроектсервіс»(18002, м. Черкаси, вул. Кірова, буд. 102/1, код ЄДРПОУ 36157419) судовий збір на суму 28 грн. 23 коп. (двадцять вісім гривень 23 коп.).

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд в порядку, передбаченому ст. ст.185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови виготовлений 26 грудня 2011р.

Суддя Т.В. Новікова