Постанова № 20601156, 13.12.2011, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2011 року Справа № 2а/2370/8251/2011

13.12.11

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого –судді Мишенка В.В.,

при секретарі –Гришанові Д.Є.,

за участю: представника позивача –не з’явився, відповідача –не з’явився, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в місті Черкасах Черкаської області до товариства з обмеженою відповідальністю «Металопостач»про стягнення простроченої заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом від 22.11.2011р. до товариства з обмеженою відповідальністю «Металопостач», в якому просить стягнути з відповідача прострочену заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне страхування за липень-серпень 2011 року в сумі 3203 грн. 30 коп., штрафній санкції в сумі 16 грн. 01 коп. та пені в сумі 11 грн. 21 коп. Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що товариство з обмеженою відповідальністю «Металопостач», в порушення вимог Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»№2464-VI від 08.07.2010 року не виконало обов’язку щодо сплати до УПФУ в Придніпровському районі м. Черкаси заборгованості на загальну суму 3230 грн. 52 коп.

Позивач свого представника у судове засідання не направив, звернувся до суду з заявою про розгляд справи без його участі.

Відповідач письмових заперечень проти адміністративного позову не подав, у судове засідання не з’явився.

Виходячи з положень ч.2 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає, що неприбуття в судове засідання без поважних причин представника сторони або третьої особи, не повідомлення ними про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності, суд приходить до наступного.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Металопостач»юридична особа, відповідно до копії витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців, зареєстроване 28.10.2005р., ідентифікаційний код 33828347, є платником страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, відповідно до підпункту 6 пункту 2 ст. 17 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

Згідно розрахунків сум нарахування єдиного соціального внеску за липень 2011 року нараховано страхові внески в сумі 1601 грн. 65 коп., строк сплати яких настав з 20.08.2011р., за серпень 2011 року нараховано страхові внески в сумі 1601 грн. 65 коп., строк сплати яких настав з 20.09.2011р., однак не сплачені в повному обсязі та в установлені законом строки. У зв’язку з несвоєчасною сплатою єдиного соціального внеску до відповідача застосовано штрафну санкцію у сумі 16 грн. 01 коп. та пеню у сумі 11 грн. 21 коп. згідно рішення від 06.10.2011р. №1029. Таким чином загальна сума боргу становить 3230 грн. 52 коп.

На адресу відповідача було надіслано вимогу про сплату боргу за липень 2011 року, однак повернута за закінченням терміну зберігання та вимогу про сплату боргу за серпень 2011 року, яка отримана уповноваженим на отримання пошти 15.10.2011р.

З огляду на викладене та з наявних в матеріалах справи доказів, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 1 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Єдиний внесок не входить до системи оподаткування. Податкове законодавство не регулює порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску

Спеціальним законом, який визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного соціального страхування є Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування " від 26 червня 1997 року № 400/97 ВР (далі за текстом –«Закон № 400/97 ВР»).

Статтею 4 Закону № 400/97 ВР визначено, що платниками єдиного внеску є: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Згідно до ч.2,3 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок. Платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом, базовим звітним періодом є календарний місяць, а для платників, зазначених в абзацах третьому та четвертому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, - календарний рік. (ч.8 ст.9 Закону № 400/97 ВР).

Дослідивши та проаналізувавши надані суду докази по справі, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

За цих обставин, суд знаходить вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини четвертої статті 94 КАС України судові витрати, здійснені позивачем –суб’єктом владних повноважень, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 86, 94, 159, 160, 162 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Металопостач»(18000, Черкаська область, м. Черкаси, бул. Шевченка, 305, кв.218, ідентифікаційний код 33828347) на користь управління Пенсійного фонду України в місті Черкасах Черкаської області (18002, м. Черкаси, вул. Хрещатик, 195, ідентифікаційний код 37930126) заборгованість зі сплати єдиного внеску, штрафної санкцій та пені на загальну суму 3230 (три тисячі двісті тридцять) грн. 52 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, що може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня складання постанови в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Суддя В.В. Мишенко