Рішення № 2060005, 02.06.2008, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

02.06.08 р. Справа № 12/102пн

Господарський суд Донецької області у складі судді Склярук О.І.

при секретарі судового засідання Здоренко В.В.

за участю представників сторін

від позивача - Лимарь Ф.Г. за доруч.

від відповідача - ОСОБА_1

розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “САНИТ-2” м. Донецьк

до суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 м.Донецьк,

про визнання права власності

СУТЬ СПОРУ

 Товариство з обмеженою відповідальністю “САНИТ-2” м. Донецьк звернулося до господарського суду з позовною заявою до суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 м.Донецьк про визнання права власності на будівлю кафе з літнім майданчиком за адресою АДРЕСА_1.

В обгрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на документи, які підтверджують його права власності, ст. 376 ЦК України не визнання цього права з боку відповідача

Відповідач надав відповідні пояснення по спору, вважає наданих документів недостатньо, наполягає на вирішення спору у суді.

Дослідивши обставини справи, вислухав пояснення представників сторін господарський суд встановив

Суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_1 ( відповідач по справі) звернулася до ТОВ “САНИТ-2” ( позивач по справі) з пропозицією щодо входу до складу засновників ТОВ “САНИТ-2” та просило надіслати копії документів, які підтверджують право власності на об'єкти нерухомості, якими володіє ТОВ “САНИТ-2” з метою визначення розміру свого вкладу до статутного капіталу. Позивачем було надіслано відповідні документи.

 Відповідач своїм листом повідомила позивача, що, на її думку, вказаних документів недостатньо, враховуючі відсутність відповідної реєстрації будівлі кафе з літнім майданчиком саме за Товариством.

Позивач стверджує, що тим самим, відповідач не визнає його право власності на спірні об'єкти нерухомості та просить суд визнати за ним право власності на будівлю кафе з літнім майданчиком, за адресою АДРЕСА_1.

 Позовні вимоги позивача є такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

12.01.1996 року між Представництвом Фонду державного майна України в місті Донецьку та Товариством покупців , яке було створено членами трудового колективу структурного підрозділу державного комунального виробничо-торговельного підприємства громадського харчування “Северное”-кафе “Каскад” підписано договір купівлі-продажу цілісного майнового комплексу структурного підрозділу державного комунального виробничо-торговельного підприємства громадського харчування “Северное”-кафе “Каскад” , розташованого за адресою АДРЕСА_2

До складу цілісного майнового комплексу увійшло, зокрема павільйон “Каскад” , за адресою АДРЕСА_2 та Коптильна прибудова., що підтверджується додатковою угодою про індивідуалізацію об'єктів нерухомості приватизованого майна товариством покупців Державного комунального виробничо-торговельного підприємства громадського харчування “Северное”-кафе “Каскад” від 30.06.2004 року

06.06.1996 року між сторонами договору складено акт передачі цілісного майнового комплексу, яким сторони підтвердили перехід права власності до Товариства покупців в процесі приватизації.

Факт переходу права власності на вище зазначені об'єкти підтверджується зокрема свідоцтвом Представництва Фонду державного майна України в Донецькій області від 06.06.1996 року.

В подальшому, на базі приватизованого майна створено Товариство з обмеженою відповідальністю “САНИТ-2” , яке є правонаступником державного комунального виробничо-торговельного підприємства громадського харчування кафе Северное - кафе “Каскад”, що підтверджується п.1.4. статуту позивача.

20.08.1997 року рішенням виконавчого комітету Донецької міської Ради за № 202/1 позивачу передана в оренду земельна ділянка строком на 15 років під розміщення літнього майданчика з реконструкцією фасадів кафе “Каскад” по Київському проспекту у Київському районі.

На підставі вище зазначеного рішення підписано 25.02.1998 року договір про право тимчасового користування землею, згідно якого позивачу передана земельна ділянка площею 0,0645 га.

 Під час експлуатації вказаної земельної ділянки позивачем без належних дозволів здійснено реконструкцію павільйону, що підтверджується, зокрема Технічним паспортом виготовленим КП БТІ.

Згідно технічного звіту, виконаного ТОВ ТПК “Дедал ЛТД” , несучі конструкції капітальної будівлі кафе з літнім майданчиком , знаходяться в задовільному стані, придатному для експлуатації.

 Згідно ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ( майно) яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

 Стаття 317 ЦК України закріплює, що власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання та місцезнаходження майна.

 Стаття 319 ЦК України встановлює, що власник користується , розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Власник має право вчиняти щодо свого майна будь які дії, які не суперечать закону.

Власник має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності.

Стаття 328 ЦК України встановлює, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно частини 1 ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу, або без належно затвердженого проекту, або з істотним порушеннями будівельних норм та правил.

Частина 5 ст. 376 ЦК України закріплює, що на вимогу власника або користувача земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

На час розгляду справи у суді позивач є користувачем земельної ділянки.

Згідно ст. 33 ГПК України, сторони повинні довести суду ті обставини справи на які вони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень.

Сторонами не доведено, що визнання права власності на спірне майно буде порушувати права інших осіб

За таких обставин суд задовольняє позовні вимоги позивача у повному обсязі.

Судові витрати покладаються на позивача так як саме з його вини виник спір.

На підставі вище викладеного, ст. 376 ЦК України та керуючись ст.ст. 33,43,49, ст.ст. 82-85 ГПК України, господарський суд ,

ВИРІШИВ

Позов задовольнити

Визнати право власності за Товариством з обмеженою відповідальністю “САНИТ-2” ( м. Донецьк пр. Київський, б. 1, код 24454912) на будівлю кафе з літнім майданчиком за адресою: пр. Київський , 1, м. Донецьк

Суддя