Постанова № 20597432, 22.12.2011, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

22 грудня 2011 р. № 2-а- 15845/11/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бартош Н.С.,

при секретарі судового засідання - Островській М.О.,

за участю представників: позивача Коломєйцева О.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Харкові справу за позовом Приватного акціонерного товариства "Ремонтно-будівельне управління-50" до Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі міста Харкова про скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Приватне акціонерне товариство "Ремонтно-будівельне управління-50", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі міста Харкова, в якому просить суд визнати незаконним та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі міста Харкова від 18.11.2011 р. за формою "П" №0002921501 про зменшення суми від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток за 2-й квартал 2011 р. у розмірі 156804.00 грн. та штрафу в сумі 322.00 грн., за формою "Р" №0002911501 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку у розмірі 322.00 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідачем безпідставно та в порушення вимог п.150.1 ст.150 (з урахуванням правил, передбачених пунктом 3 підрозділу 4 розділу ХХ „Перехідних положень”) Податкового кодексу України не визнано право позивача перенести на 2-й квартал 2011 року збитки попередніх періодів, які були задекларовані за 2010 рік та в 1-ому кварталі 2011 року й перенесені до декларації 2-го кварталу 2011року в сумі 155404, 00грн.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити.

Оскільки відповідач в судове засідання свого представника не направив, судом належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи, не повідомив суд про причини не прибуття представника, суд вирішує справу на підставі наявних у ній доказів.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи судом встановлено наступне.

Приватне акціонерне товариство "Ремонтно-будівельне управління-50" зареєстровано як юридична особа 07.02.1995 року та станом на 24.10.2011року перебуває на податковому обліку в ДПІ Фрунзенського району у м. Харкові.

Державною податковою інспекцією у Фрунзенському районі міста Харкова 24.10.2011р. здійснена камеральна перевірка податкової звітності з податку на прибуток підприємства за 2 квартал 2011 року, за результатами якої складений акт № 3296/15-107/00215812/229.

Згідно з висновками акту перевіркою встановлено завищення від'ємного значення обєкта оподаткування податком на прибуток на 156804 грн. у звязку з порушенням вимог пункту 3 підрозділу 4 розділу ХХ Податкового кодексу України (далі ПКУ).

Вказані висновки акту мотивовано тим, що у позивача у податковій декларації на прибуток підприємства від 04.08.2011 року вх. № 62684 зазначено у рядку 06.6 суму 156804 грн. Згідно декларації з податку на прибуток підприємств за 1 квартал 2011 року (вх. № 43675 від 28.04.2011р.) підприємство за результатами 1 кварталу поточного року сума відємного значення у розмірі 156804 грн. отримана за результат атом здійснення господарської діяльності за попередній звітний ( податковий ) період до 01.01.2011 року.На думку перевіряючого, позивач не мав права під час формування податкової декларації з податку на прибуток за 2 квартал 2011 року включати до рядку 06.6 «відємне значення обєкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду» загальну суму від'ємного значення 1 кварталу 2011 року 156804 грн.

На підставі акту перевірки ДПІ у Фрунзенському районі міста Харкова винесене податкові повідомлення-рішення від 18.11.2011 р. за формою "П" №0002921501 про зменшення суми від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток за 2-й квартал 2011 р. у розмірі 156804.00 грн. та штрафу в сумі 322.00 грн., за формою "Р" №0002911501 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку у розмірі 322.00 грн.

Суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню за наступних підстав.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, оскаржувані податкові повідомлення-рішення було прийнято на підставі підпункту 54.3, 58.1. Податкового кодексу України. Відповідно до зазначеної норми закону контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках;

Суд вважає, що в даному випадку перевіркою не було достовірно встановлений факт завищення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток.

Зокрема, відповідач дійшов висновку, що у звязку із вступом у силу розділу Ш Податкового кодексу України 01.04.2011 р. та відсутність у ньому посилання на облік у другому кварталі 2011 року відємного значення обєкту оподаткування, крім того, що виник за наслідками діяльності у першому кварталі 2011 року у відповідності до пункту 22.4. статті 22 закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», до складу від'ємного значення другого кварталу 2011 року не включається від'ємне значення 2010 року.

Суд зазначає, що відповідно до підрозділу 4 Розділу XX "Перехідні положення" ПКУ, застосування Розділу III "Податок на прибуток підприємств" починається з 1 квітня 2011 року.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 №334/94-ВР, що діяв у 1 кварталі 2011 року, обєкт оподаткування визначений як прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Відповідно до пункту 5.1. статті 5 Закону, валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

У пункті 22.4. Прикінцевих положень Закону передбачалось, що у 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом.

У статті 6 Закону встановлено, якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року.

Судом встановлено, що 28.04.2011р. у рядку 08 декларації з податку на прибуток підприємства за 1 квартал 2011 року позивачем задеклароване відємне значення обєкту оподаткування в сумі 156804 грн. та у рядку 04.9. зазначене відємне значення обєкта оподаткування попереднього податкового року у сумі 158210 грн.

Відповідно до пункту 48.1 статті 48 Податкового кодексу України (далі ПКУ) податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання.

У першому кварталі 2011 року діяв наказ Державної податкової адміністрації України від 29.03.2003 р. № 143, зареєстрований у Мінюсті України 08.04.2003 р. за № 271/7592, яким був затверджений Порядок складання декларації з податку на прибуток підприємства. Сума збитків попереднього року включається в рядок 04.9, яка акумулюється в р. 04 «Валові витрати»., та задекларовано у рядку 08 декларації податку на прибуток підприємств.

Відповідно наказу Державної податкової адміністрації України «Про затвердження форми податкової декларації по податку на прибуток підприємств» № 114 від 28.02.2011 р. (вперше подання податкової звітності за новою формою до податкових органів здійснюється з 01.07.2011р.) передбачено суму відємного значення об`єкту оподаткування попередніх періодів вказувати в рядку 06.06 декларації, акумулюється в р. 06 «Інші витрати» і відповідно включається в рядок 07 «Витрати, що враховуються при визначенні об`єкта оподаткування», вони складаються з усіма витратами звітного податкового періоду і стають витратами звітного періоду.

Таким чином в декларацію від 04.08.11р. № 62684 за ІІ квартал 2011 року в рядок 06.6 включено відємне значення об`єкту оподаткування в сумі 156804 грн. із рядка 08 декларації від 43675 від 28.04.2011р за І квартал 2011 р.

На підставі наведеного суд робить висновок, що позивачем був правомірно сформований склад обєкту оподаткування за 1 квартал 2011 року з урахуванням від'ємного значення обєкта оподаткування попереднього податкового року 156804 грн..

Порядок урахування від'ємного значення об'єкта оподаткування в результатах наступних податкових періоді з 01.04.2011 встановлений статтею 150 ПКУ, де зазначено, якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Разом з тим пункт 3 підрозділу 4 "Особливості справляння податку на прибуток підприємств у 2011 році" Розділу XX "Перехідні положення" ПКУ встановлює, що пункт 150.1 статті 150 Кодексу застосовується у 2011 році з урахуванням такого: якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Судом встановлено, що згідно декларації з податку на прибуток підприємства за 2 квартал 2011 року від 04.08.2011 у складі витрат рядок 04 сума 709976 грн. позивачем зазначено відємне значення обєкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду) рядок 06.6 у сумі 156804 грн.

Суд не погоджується з думкою податкового органу про те, що до складу другого кварталу 2011 року включається виключно від'ємне значення об'єкта оподаткування, отримане суб'єктами господарювання за результатами здійсненої господарської діяльності за перший квартал 2011 р. без врахування від'ємного значення, що увійшло до складу першого кварталу 2011 року з 2010 р.

Подібне тлумачення зазначеного положення Податкового кодексу є хибним.

У даній нормі законодавець, як і раніше, під час коригування порядку формування розміру валових витрат з урахуванням від'ємного значення у 2010 році, шляхом прийняття Закону України від 20.05.2010 №2275-УІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», визначив особливий порядок формування обєкту оподаткування податком на прибуток, а саме у 2010 році у складі валових витрат платника податку враховується 20 відсотків суми відємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося станом на 1 січня 2010 року.

У 2011 році сума відємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та відємне значення обєкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом.

Дослівне тлумачення положень пункту 3 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень ПКУ дає підстави вважати, що у разі наявності від'ємного значення обєкту оподаткування у 1 кварталі 2011 року, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу витрат 2 кварталу 2011 року.

Обмеження витрат, що мають бути враховані у складі валових витрат 2 кварталу 2011 року, зазначена законодавча норма не містить.

Відповідно до статті 4 ПКУ податкове законодавство ґрунтується на таких принципах, зокрема, рівність усіх платників перед законом, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації - забезпечення однакового підходу до всіх платників податків незалежно від соціальної, расової, національної, релігійної приналежності, форми власності юридичної особи, громадянства фізичної особи, місця походження капіталу. Згідно до пункту 7.3. статті 7 ПКУ будь-які питання щодо оподаткування регулюються цим Кодексом і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до цього Кодексу та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства.

Витрати, що не враховуються при визначенні оподатковуваного прибутку зазначені у статті 139 ПКУ, цей перелік є вичерпним та не містить такого поняття як «відємне значення обєкта оподаткування за підсумками першого кварталу без врахування від'ємного значення, що увійшло до складу першого кварталу 2011 року з 2010 р.»

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З досліджених в ході судового розгляду справи письмових доказів, пояснень представників сторін, судом встановлено відсутність порушень в діях позивача норм пункту 3 підрозділу 4 розділу ХХ ПКУ та, відповідно, відсутність факту завищення суми від'ємного значення обєкта оподаткування податком на прибуток у 2 кварталі 2011 року у розмірі 156804 грн.

Висновки перевіряючої особи, що викладені у акті перевірки, не підкріплені жодними доказами і носять характер субєктивних припущень.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку про невідповідність прийнятого відповідачем податкового повідомлення-рішення вимогам частини 3 статті 2 КАС України.

Із врахуванням вищевикладених обставин, суд вважає, що податкове повідомлення-рішення від 18.11.2011 р. №0002921501 та №0002911501 є протиправним, а позовні вимоги позивача про його скасування підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 8-14, 71, 72, 94, 160-163, 167, 183-3, 186 КАС України, суд-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства "Ремонтно-будівельне управління-50" до Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі міста Харкова про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити в повному обсязі.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі міста Харкова від 18.11.2011 р. за формою "П" №0002921501 про зменшення суми від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток за 2-й квартал 2011 р. у розмірі 156804.00 грн. та штрафу в сумі 322.00 грн., за формою "Р" №0002911501 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку у розмірі 322.00 грн.

Стягнути з Державного бюджету на користь Приватного акціонерного товариства "Ремонтно-будівельне управління-50" витрати по сплаті судового збору в сумі 28,23 грн.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, встановлених законом, залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного проваджені або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанову у повному обсязі виготовлено 27 грудня 2011 р.

СуддяБартош Н.С.