Постанова № 20597048, 27.12.2011, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

27 грудня 2011 р. № 2-а- 13913/11/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Горшкової О.О.,

при секретарі судового засідання - Головко О.В.,

за участю представників сторін: позивач - Харчевський Ю.М., відповідач - не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом Закритого акціонерного товариства "Теплоелектроцентраль-3" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові про визнання нечинними податкових повідомлень - рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Закрите акціонерне товариство «Теплоелектроцентраль-3»звернулося до Харківського оружного адміністративного суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові, в якому просить суд визнати нечинним податкові повідомлення рішення СДПІ по роботі ВВП у м. Харкові від 17.05.11 року № 0000230843 і № 0000240843.

У судовому засіданні представник позивача адміністративний позов підтримав у повному обсязі з підстав і мотивів, викладених в позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні адміністративний позов не визнав, пославшись на законність і обґрунтованість прийнятих рішень.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на повному, всебічному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню виходячи з такого.

Судом встановлено, що в період з 26.04.2011 року по 28.04.2011 року 03 березня 2011р. СДПІ по роботі ВВП у м. Харкові проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ЗАТ «Теплоелектроцентраль-3»з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з АТЗТ “Конкурент” за період лютий, травень 2010р. та з ТОВ “Арка Компані” за період січень-квітень 2009 року, жовтень-грудень 2009 року, ТОВ «Атос-Інвестгруп»за грудень 2008 року.

Результати перевірки оформлені актом від 28.04.2011 року № 1219/43-010/30657701 (а.с. 12-32, т. 1).

В ході перевірки були встановлені порушення порушення п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" ЗАТ «ТЕЦ-3»завищено ватові витрати за 2008-2010 рік на суму-372124 грн.: 2008 рік-3925 грн., в тому числі:за 4 квартал 2008р.-3925 грн.; за 2009рік-335076 грн., в тому числі: за 1 квартал 2009 р.-124290 грн.; 2 квартал 2009 р.-53840 грн. 4 квартал 2009 р. 156946 грн. 2010 рік-33123 грн., в тому числі: 1 квартал 2010 р.-28304 грн. півріччя 2010 р.-33123 грн., чим занижено податок на прибуток у сумі 93031,0грн, у т.ч. за 2008р.-981,0грн, 2009р- 83769,0грн, за 2010р. - 8281,0грн.; п.п.7.4.1, п.п.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», ЗАТ «ТЕЦ-3»завищено податковий кредит всього на суму 74424,87 грн., в тому числі: за 2008 рік- 785 грн. за грудень-2008 р 785,0 грн.; за 2009 рік-67015,18 грн., в тому числі: за січень 2009р.-4069,79 грн., лютий 2009р.-9895,29 грн.,березень 2009р.-10892,83 грн., квітень 2009р.-10768,06 грн.; жовтень 2009р. у сумі 5690,4 грн., листопад 2009 р.-16593,15 грн. та грудень 2009року у сумі 9105,66грн., за 2010 рік -6624,69 грн., в тому числі: лютий 2010 року 5660,81 грн., травень 2010-963,88 грн. У звязку із завищенням податкового кредиту у сумі 74424,87 грн. встановлено заниження ПДВ у сумі 74424,87 грн.

Також встановлено порушення ч. 1 ст. 203, 215, п. 1 ст. 216, ст. 228, ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ЗАТ «ТЕЦ-3»та АТЗТ “Конкурент”, ТОВ “Арка Компані”, ТОВ «Атос-Інвестгруп». Перевіркою встановлено відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг), які підпадають під визначення ст. З Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та під визначення ст. З Закону України "Про податок на додану вартість".

На підставі акту перевірки СДПІ по роботі ВВП у м. Харкові прийнято податкові повідомлення - рішення від 17.05.11 року № 0000230843 і № 0000240843.

Так, з матеріалів справи вбачається, що між ЗАТ «ТЕЦ-3»(покупець) і ТОВ “Арка Компані” (продавець )укладено договір постачання № АР 294/06 від 05.01.2009 року, за умовами якого продовець зобовязується поставити покупцю нафтопродукти (а.с. 48-49, т.1).

По договору відбулось постачання товару по видатковим накладним:№ ВН12-01/1 від 12.01.2009р. на суму 24418,75 грн., ВН 3-02/3 від 03.02.2009р. на суму 12014, 40 грн., № ВН 3-02/1 від 03.02.2009р. на суму 36512,71 грн., № ВН 3-02/2 від 03.02.2009 р. на суму 10844,64 грн., № РН-03-03/1 від 03.03. 2009р. на суму 23659,30 грн., № РН-03-03/2 від 03.03. 2009р. на суму 10600,96 грн., № РН 03-03/3 від 04.03.2009р. на суму 31096,68 грн., № РН-02-04/1 від 02.04.2009р. на суму 24029,70 грн., № РН-27-04/2 від 27.04.2009р. на суму 40578,65 грн., № РН-29-10/1 від 30.10.2009р. на суму 17180,86 грн., № РН-06-10/1 від 06.10. 2009р. на суму 16961,52 грн., № РН-11-11/1 від 11.11,2009р. на суму 99558,90 грн., № РН-01-12/1 від 01.12. 2009р. на суму 54633,94 грн.

Розрахунки між ЗАТ «ТЕЦ-3»та TOB «Арка компании»проводились у безготівковій формі грошовими коштами. На вказану суму TOB «Арка компании»виписані податкові накладні, належним чином завірені копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Податковий кредит відображено в реєстрі отриманих податкових накладних:у січні 2009р на суму ПДВ 4069,79 грн, лютому 2009р на суму ПДВ 9895,29 грн., березні 2009р на суму ПДВ "Г0892.83 грн., квітні 2009р на суму ПДВ 10768,06 грн., жовтні 2009р на суму ПДВ 5690,40грн., -листопаді 2009р на суму 16593,15 грн, грудні 2009р на суму 9105,66 грн.

Між тим, відповідно до умов п.3.3 договору поставка товару здійснюється на умовах «Франко-склад»Інкотермс 2000.

З цього приводу суд зауважує, що ч.2 ст.48 Закону України “Про автомобільний транспорт”встановлено, що документами для юридичної особи, що здійснює вантажні перевезення, є посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, дорожній лист, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж.

Відповідно до абз.27 п.1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні (затверджено наказом Міністерства транспорту України №363 від 14.10.1997р., зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20.02.1998р. за №128/2568; далі за текстом Правила №363) товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Підпунктом 11.1 п.11 Правил №363 визначено, що товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля є основними документами на перевезення вантажів.

Згідно з п.п. 11.5, 11.7 п.11 Правил №363 товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом); перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається перевізнику.

Таким чином, у позивача, як отримувача товарів, обовязково має залишатись один примірник товарно-транспортної накладної.

Оприбуткування товарів без наявності товарно-транспортної накладної, в разі фізичного переміщення товарів в просторі за допомогою автомобільного траспорта, нормами чинного законодавства не передбачено, що повністю кореспондується зі змістом п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”.

У спірних правовідносинах товар доставлявся автомобільним транспортом.

Позивач товарно-транспортних накладних не наддав ані під час проведення перевірки, ані при розгляді справи.

Товарно-транспортна накладна є документом, на підставі якого здійснюється оприбуткування товару, а відтак, має зберігатись разом з видатковими накладними.

Окрім того, суд бере до уваги, що відповідно до умов договору покупець надсилає заявку на товар, в якій зазначає найменування товару, суму партії товару, спосіб і дату виконаної оплати.

Позивачем не надано суду вказаних заявок.

Слід відзначити, що наявність у позивача податкових накладних не може бути визнана судом достатньою підставою для формування податкового кредиту, так як факт реальності господарських операцій не знайшов свого підтвердження добутими доказами.

Таким чином в цій частині, висновок відповідача є обґрунтованим, а позов задоволенню не підлягає.

Окрім того, судом встановлено, що між ЗАТ «ТЕЦ-3»і АТЗТ “Конкурент” (код ЄДРПОУ 329868600) укладено договір підряду №45 від 04.02.2010 р. на виконання робіт з поточного ремонту трубопроводів та арматури ЗАТ «ТЕЦ-3».

На виконання умов договору були підписані акти виконаних робіт у лютому 2010 р. на суму 57798,94 грн., у травні 2010 р. на суму 5783,30 грн., у червні 2010 р. на суму 228373,20 грн.

Одержані податкові накладні були відображені у реєстрах отриманих податкових -накладних за лютий та травень 2010p., включені до податкового кредиту та віддповідо до декларації по ПДВ за відповідні періоди.

Суми витрат від виконання зазначених робіт включені до складу валових витрат -дприємства відповідного періоду і відображені у декларації з податку на прибуток -приємства за 1 квартал 2010 р. та півріччя 2010 року.

Розрахунки за виконані роботи проводилися у безготівковій формі шляхом -перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок.

Фактичне виконання договору позивач підтверджує актами виконаних робіт, копії яких наявні в матеріалах справи.

Суд вважає доцільним зазначити, що порядок укладання та виконання договорів на будівельні та будівельно-монтажні роботи регулюються ЦК України, де встановлено, що (ст. 875) за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта. До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

В ст. 877 ЦК України встановлено, що підрядник зобов'язаний здійснювати будівництво та пов'язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт. Підрядник зобов'язаний виконати усі роботи, визначені у проектній документації та в кошторисі (проектно-кошторисній документації), якщо інше не встановлено договором будівельного підряду. Договором будівельного підряду мають бути визначені склад і зміст проектно-кошторисної документації, а також має бути визначено, яка із сторін і в який строк зобов'язана надати відповідну документацію.

В матеріалах даної адміністративної справи наявні відомості про наявність у сторін по договору підряду проектної документації та узгодженої кошторисної документації на здійснення робіт, в тому числі, локальні кошториси.

Спільним Наказом Державного Комітету Статистики України та Державного комітету України з будівництва та Архітектури № 237/5 від 21.06.02 р. "Про затвердження типових форм первинних документів з обліку в будівництві", затверджені типові форми № КБ-2в "Акт приймання виконаних підрядних робіт" та № КБ-3 "Довідка про вартість виконаних підрядних робіт". Дані типові форми розповсюджуються на будівельні організації, будівельні структурні підрозділи підприємств всіх видів економічної діяльності незалежно від форм власності, які виконують будівельні та монтажні роботи, роботи по капітальному та поточному ремонту споруд та будівель та інші підрядні роботи незалежно від форм власності даного підприємства.

Акти Форми № КБ-2в є актами приймання виконаних підрядних робіт підрядчиком та в яких відображаються всі витрати підрядника: прямі (вартість матеріалів, виробів та конструкцій, заробітна плата, вартість експлуатації машин), загальновиробничі витрати, додаткові витрати, тощо, а також акти Форми №КБ-3, які складаються для визначення вартості виконаних об'ємів будівельних робіт і відображаються понесені витрати підрядника по будові, тобто акти, які підтверджували фактичні обсяги виконаних робіт, на підприємстві наявні, відповідають вимогам наведеного наказу та не містять інформації про витрати, понесені тим чи іншим підрядником при виконанні будівельно-монтажних робіт, перелік використаних матеріально-технічних ресурсів, тощо.

Надані позивачем акти за формою та змістом відповідають визначенню Форми № КБ-2в, які являються актом приймання виконаних підрядних робіт підрядчиком та в яких відображаються всі витрати підрядника: прямі (вартість матеріалів, виробів та конструкцій, заробітна плата, вартість експлуатації машин), загальновиробничі витрати, додаткові витрати, тощо, про що вказував суд першої інстанції в судовому рішенні.

Відповідно приписам ст. 882 ЦК України замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, - етапу робіт, зобов'язаний негайно розпочати їх прийняття. Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами.

Оскільки спеціальним нормативним документом для уніфікації звітних документів була затверджена форма акту Форми № КБ-2в, то позивач та його контрагент дотримались порядку оформлення звітної документації по виконанню договорів будівельного підряду (підряду).

Враховуючи вищевикладене, правочини укладені позивачем з АТЗТ «Конкурент»не спричиняють реального настання правових наслідків, виходячи з наступного:

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні визначено, що господарська операція - це дія або подія, що викликає зміни у структурі активів і зобов'язань, власному капіталі підприємства. Таким чином, юридичний аспект вчинених господарських дій або подій не входять до складу поняття «господарська операція»- (бухгалтерський чи економічний ефект).

Валові витрати можуть бути підтверджені лише тими документами, які свідчать про реальність виконання договору, зміст, обсяг наданих послуг та їх вартість.

Частина 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»висуває до первинних документів такий обовязковий реквізит як зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції.

Враховуючи належне оформлення первинної документації, наявність документів щодо реальності проведених операцій, з яких можливо встановити зміст та обсяги надання послуг, Позивач підтвердив реальність господарської операції, яка може бути об'єктом оподаткування ПДВ.

Окремо слід відзначити, що як на підставу виявлення порушень у позивача, контролюючий орган посилався виключно на порушення з боку АТЗТ «Конкурент».

Між тим, судовим рішенням, яке набуло законної сили встановлено правомірність угод, виконаних контрагентом позивача, а сваме судом було встановлено, що №11 від 05.02.2010р. з ПП “Полтавабудсервіс”(код ЄДРПОУ 32986860) із виконання робіт (поточний ремонт основного та допоміжного обладнання, трубопроводів та арматури на ЗАТ “Теплоцентраль 3”м. Харкова), де АТЗТ “Конкурент” “Замовник”, а ПП “Полтавабудсервіс” “Підрядник”.

Також, АТЗТ “Конкурент " (код ЄДРПОУ 329868600) уклало договір №16-11/1 від 16.11.2009р. з ТОВ НВП “Полтава-Промтехнологія”(код ЄДРПОУ 34327476) на постачання товару, де АТЗТ “Конкурент” “Покупець”, а ТОВ НВП “Полтава-Промтехнологія - “Продавець”та договір №73 від 27.10.2009р. на постачання нафтопродуктів, де АТЗТ “Конкурент” “Покупець”, а ТОВ НВП “Полтава-Промтехнологія - “Продавець”.

Сума податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними включена позивачем до податкового кредиту відповідного періоду, вищезазначені податкові накладні відображені в реєстрі отриманих та виданих податкових накладних, дані відповідають додатку 5 до податкових декларацій з податку на додану вартість та даним декларацій з податку на додану вартість, що підтверджується матеріалами справи.

Таким чином, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Також Податковою службою було зафіксовано завищення валових витрат за 2008 рік по взаємовідносинам позивача з TOB «Атос Інвестбуд»на суму 33925 грн. та завищення податкового кредиту на суму 785 грн., що в свою чергу призвело до донарахувань по податку на прибуток та податку на додану вартість.

Так, судом встановлено, що між ЗАТ «Теплоелектроцентраль-3»( код ЄДРПОУ 30657701) і TOB «Атос- -вестгруп»( код ЄДРПОУ 34630175) відбулось постачання ТМЦ по наступним видатковим накладним: РО-191251 від 19.12.2008р. на суму 1410,00 грн, -РО-041259 від 04.12.2008р. на суму 3300,00 грн. (а.с. 152-160, т.1).

Податковий кредит відображено в реєстрі отриманих податкових накладних у грудні 2008р. на суму ПДВ 785,00 грн.

Між тим, договір в письмовій формі сторонами не укладався, доказів фактичного отримання будівельних матеріалів позивачем суду не надано.

Таким чином, позов в цій частині задоволенню не підлягає.

Відповідно до п.п. 7.4.1 Закону України “Про податок на додану вартість”, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: - придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.п. 7.5.1 п. 7.5. Закону України “Про податок на додану вартість ” датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п.п. 7.4.4. Закону України “Про податок на додану вартість ” якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Згідно п.п. 7.4.5. вищезазначеного Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Як випливає з системного аналізу ст.ст. 105, 162, 171 КАС України, такий спосіб захисту прав як вимога про визнання акту нечинним, може стосуватися лише випадків оскарження нормативно-правових актів. У випадках, коли предметом спору є акт індивідуальної дії, дія або бездіяльність, позовною вимогою за правилами КАС України має бути визнання такого акту протиправним (недійсним, незаконним, неправомірним, скасування), а лише в разі оскарження нормативно-правового акту -визнання його нечинним. Відмінність між встановленою судом незаконністю (протиправністю) актів індивідуальних та нормативно-правових є істотною і полягає, зокрема, в моменті втрати чинності такими актами. У разі визнання незаконним (протиправним) індивідуальний акт є таким, що не діє з моменту його прийняття, а нормативно-правовий, якщо інше не встановлено законом або не зазначено судом, втрачає чинність після набрання законної сили судовим рішенням.

На підставі ч. 2 ст. 11 КАС України, суд вважає за можливе вийти за межі задоволених позовних вимог, оскільки це необхідно для повного захисту прав позивача, враховуючи те, що відмова позивачеві у задоволенні позовних вимог через їх невірне формулювання, але при доведеності неправомірності рішення відповідача буде формальним вирішенням спору та порушенням таких принципів адміністративного судочинства як верховенство права та законність.

Таким чином, проаналізувавши вищевказані обставини, суд дійшов висновку частково задовольнити позовні вимоги ЗАТ "Харківенергоремонт" та скасувати податкове повідомлення рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові від 17.05.11 року № 0000230843 в частині нарахування податкового зобовязання по податку на додану вартість в сумі 6 624,69 грн. та нарахування штрафних санкцій в розмірі 3 313, 0 грн., а також скасувати податкове повідомлення рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові від 17.05.11 року № 0000240843 в частині нарахування податкового зобовязання по податку на прибуток в сумі 33 123,0 грн. та нарахування штрафних санкцій в розмірі 16 562,0 грн. В решті задоволення адміністративного позову судом відмовлено.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 160, 161, 162, 163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Закритого акціонерного товариства "Теплоелектроцентраль-3" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові про визнання нечинними податкових повідомлень - рішень - задовольнити частково.

Скасувати податкове повідомлення рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові від 17.05.11 року № 0000230843 в частині нарахування податкового зобовязання по податку на додану вартість в сумі 6624,69 грн. та нарахування штрафних санкцій в розмірі 3 313, 0 грн.

Скасувати податкове повідомлення рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові від 17.05.11 року № 0000240843 в частині нарахування податкового зобовязання по податку на прибуток в сумі 33123,0 грн. та нарахування штрафних санкцій в розмірі 16 562,0 грн.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути з державного бюджету на користь Закритого акціонерного товариства "Теплоелектроцентраль-3" (61036,ж м. Харків, вул. Енергетична, 3, код 30657701) судовий збір у розмірі 1,70 грн.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги у 10-денний строк з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили у порядку, передбаченому ст. 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 27.12.11р.

Суддя Горшкова О.О.