Постанова № 20596965, 27.12.2011, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

27 грудня 2011 р. № 2-а- 12236/11/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді - Горшково. О.О.,

при секретарі судового засідання - Головко О.В.,

за участю представників сторін: позивач - ОСОБА_1, відповідач - Зорій І.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Атлантспец" до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Атлантспец»звернувся до Харківського оружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова, в якому просить суд визнати недійсним рішення ДПІ Київського району м. Харкова відповідно Акт №1389/235/34630065 від 12.04.2011 р.; скасувати повністю повідомлення-рішення № 0002212302 від 03 червня 2011 р. ДПІ Київського району м. Харкова з грошовим зобов'язанням у розмірі 9 763,00 грн., а також податкове повідомлення-рішення № 0002192302 від 03 червня 2011 р. у розмірі 13 065,00 грн.

У судовому засіданні представник позивача адміністративний позов підтримав у повному обсязі з підстав і мотивів, викладених в позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні адміністративний позов не визнав, пославшись на законність і обґрунтованість прийнятих рішень.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на повному, всебічному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню виходячи з такого.

Судом встановлено, що ДПІ Київського району м. Харкова проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПП «Атлантспец»з питань взаємовідносин з TOB ТД «Техностройсервіс»у 2009 році.

Результати перевірки оформлені актом №1389/235/34630065 від 12.04.2011р.

В названому акті перевірки контролюючим органом відображено порушення позивачем: ч.1 ст.203, 215, п.1 ст.216, ст.228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ПП «Атланстспец»з TOB ТД «Техностройсервіс»у серпні 2009 року. п.5.1 п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»ПП «Атлантспец»завищено валові витрати на суму 52261,0 грн., чим занижено податок на прибуток у розмірі 13065,0 грн. за 3 квартал 2009 року. п.4.1 ст.4, п.п.7.4.1 п.7.4, п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»ПП «Атланспец»завищено податковий кредит за серпень 2009 року у розмірі 9763,0 грн., чим занижено ПДВ до сплати за серпень 2009 року у сумі ПДВ 9763,0 грн.; п.4.1 ст.4, п.п.7.4.1 п.7.4, п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого зменшено від»ємне значення податку на додану вартість, яке після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду ( рядок 26 Декларації) на суму 677,0 грн.

За результатом встановлених порушень винесені податкові повідомлення - рішення: №0002192302 від 03.06.2011р. про нарахування податку на прибуток у розмірі 16331,0 грн. ( в т.ч. основний платіж - 13065,0 грн., штрафні санкції - 3266,0 грн.); №0002212302 від 03.06.2011р. про нарахування податку на додану вартість у розмірі 12204,0 грн. ( в т.ч. основний платіж - 13065,0 грн., штрафні санкції - 3266,0 грн.);

№0002222302 від 03.06.2011р. про зменшення розміру від»ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 677,0 грн. Тгк. при проведенні перевірки було встановлено, що між TOB ТД «Техностройсервіс»( постачальник) в особі директора Остапенко - ОСОБА_3 та ПП «Атлантспец»( покупець) в іиректора ОСОБА_1 було укладено договір №АС - 03/08-09 від 03.08.2009р.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів субєкта владних повноважень, покладених в основу спірних правових актів індивідуальної дії та відображених в акті перевірки суджень субєкта владних повноважень, суд виходить з наступного.

З матеріалів справи слідує, що між позивачем, ПП «Атлантспец»(в якості покупця), та ТОВ “ТМ «Техностройсервіс»(в якості постачальника) укладено договір АС -03/08-09 від 03.08.2009р., предметом якого є поставка товару (а.с. 24-25).

Фактичне виконання вказаного договору позивача підтверджує податковими накладними та видатковими накладними.

З цього приводу суд зауважує, що ч.2 ст.48 Закону України “Про автомобільний транспорт” встановлено, що документами для юридичної особи, що здійснює вантажні перевезення, є посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, дорожній лист, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж.

Відповідно до абз.27 п.1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні (затверджено наказом Міністерства транспорту України №363 від 14.10.1997р., зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20.02.1998р. за №128/2568; далі за текстом Правила №363) товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Підпунктом 11.1 п.11 Правил №363 визначено, що товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля є основними документами на перевезення вантажів.

Згідно з п.п. 11.5, 11.7 п.11 Правил №363 товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом); перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається перевізнику.

Таким чином, у позивача, як отримувача товарів, обовязково має залишатись один примірник товарно-транспортної накладної.

Оприбуткування товарів без наявності товарно-транспортної накладної, в разі фізичного переміщення товарів в просторі за допомогою автомобільного траспорта, нормами чинного законодавства не передбачено, що повністю кореспондується зі змістом п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”.

Позивач таких доказів не наддав ані під час проведення перевірки, ані при розгляді справи.

Товарно-транспортна накладна є документом, на підставі якого здійснюється оприбуткування товару, а відтак, має зберігатись разом з видатковими накладними.

Слід відзначити, що наявність у позивача податкових накладних не може бути визнана судом достатньою підставою для формування податкового кредиту, так як факт реальності господарських операцій не знайшов свого підтвердження добутими доказами.

Валові витрати можуть бути підтверджені лише тими документами, які свідчать про реальність виконання договору, зміст, обсяг наданих послуг та їх вартість.

Частина 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»висуває до первинних документів такий обовязковий реквізит як зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції.

Відповідно до приписів п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України “Про ПДВ” податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

З положень наведеної норми закону слідує, що платник податків має право віднести на збільшення податкового кредиту з ПДВ лише ті суми податків, що були сплачені на користь контрагентів у звязку з придбанням товарів (робіт, послуг) з метою подальшого використання таких послуг по-перше, в межах оподатковуваних ПДВ господарських операцій, а по-друге, в межах господарської діяльності такого платника податків. Відсутність будь-якої з перелічених вище умов унеможливлює віднесення ПДВ до складу податкового кредиту.

В силу п.1.15 ст.1 Закону України “Про ПДВ”суд при вирішенні спору по суті вважає за необхідне взяти до уваги термін “господарська діяльність”, що наведений в п.1.32 ст.1 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”.

Відповідно до п.1.32 ст.1 Закону України “Про ПДВ” господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

З наявних у справі документів не вбачається звязку перелічених правочинів з господарською діяльністю ПП "Атлантспец" в розумінні Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”.

Окрім того, оглянувши первинні документи, надані позивачем у підтвердження реальності господарських операцій за переліченими правочинами, суд відзначає, що вони носять загальний характер, що не дозволяє визначити ані зміст, ані обсяг господарських операцій, на підтвердження яких були складені ці документи.

Отже, перелічені документи не можуть слугувати законною підставою для формування податкового кредиту з ПДВ через дефекти змісту, допущені при їх складанні.

З огляду на викладене суд прийшов до висновку, що позовні вимоги Приватного підприємства "Атлантспец" є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 160, 161, 162, 163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

В задоволені адміністративного позову Приватного підприємства «Атлантспец»до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова про скасування податкових повідомлень рішень - відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги у 10-денний строк з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили у порядку, передбаченому ст. 254 КАС України.

Повний текст постанови складено 27.12.11р.

Суддя Горшкова О.О.