Постанова № 20596766, 08.12.2011, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

08 грудня 2011 р. № 2-а- 8500/11/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Панченко О.В. при секретарі судового засідання Кузьменко Ю.В.

за участю:

представника позивача - Межової К.П.,

представника відповідача - Дубрової К.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Харків-Надра"

до Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі міста Харкова

проскасування податкових повідомлень-рішень ,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Харків- Надра» (надалі позивач) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова (надалі відповідач), в якому просив скасувати податкові повідомлення рішення Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова від 01.02.2011р. № 0000172310/0, № 0000182310/0 та № 0000192310/0 з урахуванням рішення ДПА Харківської області від 08.04.2011 року № 1464/10/25-103 за розглядом первинної скарги позивача.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що спірні податкові повідомлення рішення ДПІ від 01.02.2011р. № 0000172310/0, № 0000182310/0 та № 0000192310/0 у Комінтернівському районі м. Харкова прийняті відповідачем на підставі висновків виїзної планової перевірки фінансово господарської діяльності ТОВ «Харків- Надра» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2007р. по 30.06.2010р., які викладені інспекцією в акті № 36/23-104/34757094 від 18.01.2011 року. Підприємство не погоджується з висновками ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова, що стали підставою для прийняття спірних рішень, а самі рішення вважає такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства.

Так, на думку позивача, у органів ДПС відсутнє право самостійно визначати дійсність або нікчемність правочинів. Разом з тим, на сторінці 12 акту перевірки, перевіряючими викладений висновок про те, що угоди, укладені ТОВ «Харків - Надра» та ТОВ «Карпос» є нікчемними, видаткові та податкові накладні, розрахункові документи є недійсними, товар, який повинно було відвантажити на адресу ТОВ «Карпос» повинен був залишитись на балансі підприємства. При цьому, податковим органом не зазначено жодної фактичної обставини, яка згідно норм чинного законодавства встановлювала або підтверджувала саме нікчемність, а викладений в ст. 204 ЦК України принцип, згідно якого правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом, або якщо він не визнаний судом недійсним, податковим органом проігнорований.

Не обґрунтованим, є і висновок перевіряючих про порушення ТОВ «Харків- Надра» приписів п. 5.9 ст. 5 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено валовий дохід на суму 121.439, 42 грн. ТОВ «Харків- Надра» товар було оприбутковано та згодом відвантажено, що належним чином відображено у регістрах бухгалтерського та податкового обліку. Твердження відповідача про неправомірне врахування зміни балансової вартості товарних залишків не базується на фактичних обставинах. Позивач вказує на непослідовність висновків перевіряючих щодо податкового обліку так званої нікчемної угоди: з одного боку вартість відвантаженого за нею тол впру умовно врахована як приріст (збільшення доходу), але саме дохід від зазначеного відвантаження у розмірі 121.439, 42 грн. не зменшено, що додатково свідчить про порушення інспекторами ДПІ принципу неупередженості та законодавчої обгрунтованості.

Також, на думку позивача, ДПІ безпідставно вказує на порушення ТОВ «Харків - Надра» приписів п.п. 7.6.4 п. 7.6 ст. 7 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств», що призвело до заниження підприємством валового доходу від продажу товарів на суму 50.000 грн. Підприємство у повній відповідності до Порядку складання декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженого наказом ДПА України 29.03.2003р. № 143-10/239, зареєстрованого в Мінюсті України 08.04.2003р. № 271/7592 відобразило у податковому обліку доходи та витрати від операцій з векселями, які були отримані та передані у якості розрахунків з контрагентами.

Оскільки підприємством норми законодавства щодо документального підтвердження понесених валових витрат були цілком дотримані, складені видаткові та податкові накладні, акти виконаних послуг по договору поставки від 01.06.2009р. № 48/06/09, розрахункові платіжні документи, які були досліджені перевіряючими у ході перевірки, повністю відповідають ст. 9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та відповідно належним чином підтверджують факт здійснення господарських операцій між ТОВ «Харків - Надра» та ТОВ «Карпос», посилання ДПІ на стор. 18, 19 Акту на завищення валових витрат на загальну суму 14.162.532, 01 грн., що призвело до порушення ТОВ «Харків - Надра» п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств» - є цілком безпідставним.

Позивач стверджує, що жодних підстав для висновку про порушення підприємством п.п. 7.2.1, п.п 7.2.6 п. 7.2, п.п. 7.4.1 п. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 ЗУ «Про податок на додану вартість» стосовно завищення податкового кредиту на загальну суму 2.832.506, 40 грн. у перевіряючих не було. У ході перевірки не виявлено жодного порушення, яке б могло з точки зору законодавця послужити підставою для виключення сум з податкового кредиту, як і не наведено законодавчо обґрунтованих доказів стосовно недійсності укладених підприємством угод. ТОВ «Харків - Надра» формувало податковий кредит у повній відповідності до приписів ст. 7 ЗУ «Про ПДВ», задекларовані підприємством суми ПДВ у податкових деклараціях документально обґрунтовані і підтверджені належним чином оформленими податковими накладними.

У судовому засіданні представник позивача підтримав викладені в позові доводи, просив суд задовольнити позов у повному обсязі.

Відповідач - Державна податкова інспекція у Комінтернівському районі м. Харкова з поданим позовом не погодився.

В обґрунтування заперечень проти позову відповідач зазначив, що за висновками акту планової виїзної перевірки № 36/23-104/34757094 від 18.01.2011 року ТОВ «Харків - Надра», підприємством було вчинені порушення п. 5.9 ст. 5, пп. 7.6.4, п. 7.6 ст. 7 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток всього у сумі 3.583.492, 11 грн.; пп. 3.2.1 п. 3.2 ст. 3, пп. 7.2.1, пп.7.2.6, п. 7.2, ст.. 7. пп. 7.4.1, пп.7.4.4, п. 7.4 ст. 7 ЗУ «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість всього у сумі 5.171.155, 0 грн. У звязку з виявленими порушеннями, ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова цілком обґрунтовано та правомірно винесені податкові повідомлення рішення за формою «Р» від 01.02.2011 року: № 0000172310/0, яким визначено ТОВ «Харків - Надра» податкове зобовязання з податку на прибуток на суму 4.479.365, 14 грн., з яких 3.583.492, 11 грн. основний платіж, 895.873 грн. штрафні (фінансові) санкції; та № 0000182310/0 яким визначено ТОВ «Харків - Надра» податкове зобовязання з податку на додану вартість у сумі 6.463.943, 75 грн., з яких 5.171.155, 0 грн. основний платіж, 1.292.788, 75 грн. штрафні (фінансові) санкції. Податкова інспекція зазначає, що в ході перевірки встановлено, що правочині, укладені між ТОВ «Харків Надра» та ТОВ «Карпос» є нікчемними, видаткові та податкові накладні, акти виконаних послуг, розрахункові платіжні документи є недійсними.

У судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи і вимоги заперечень проти позову, просив суд ухвалити рішення про відмову у задоволенні позову.

Суд, вивчивши доводи позову та заперечень проти нього, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з наступних підстав та мотивів:

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Харків - Надра» - пройшов передбачену чинним законодавством процедуру державної реєстрації, набув правового статусу субєкта господарювання юридичної особи, включений до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України з ідентифікаційним кодом 34757094, на обліку як платник податків, зборів (обовязкових платежів) знаходиться в Державній податковій інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова.

На підставі направлення від 22.11.2010 року № 829, від 04.01.2011 року № 2, виданого ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова згідно наказу про продовження терміну планової виїзної перевірки від 31.12.2010 року № 913, виданого ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова, згідно ч. 1, ч. 2. ч. 12 ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»?п. 82.1 ст. 82 Податкового кодексу України та відповідно до плану графіку проведення планових виїзних перевірок субєктів господарювання проведена планова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Харків - Надра» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2007р. по 30.06.2010р. відповідно до затвердженого плану перевірки.

Результати перевірки оформлені актом № 36/23-104/34757094 від 18.01.2011 року (том 2 а.с. 114-160).

За висновками зазначеного акту перевірки, ТОВ «Харків - Надра» вчинені порушення:

- п. 5.9 ст. 5, пп. 7.6.4, п. 7.6 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток всього у сумі 3.583.492, 11 грн., у тому числі за півріччя 2009 року в сумі 3.345443, 12 грн., за 3 квартал 2009 року в сумі 207.970, 68 грн., за рік 2009 в сумі 7.011, 36 грн.,за 1 квартал 2010 року в сумі 23.067, 71 грн.;

- пп. 3.2.1 п. 3.2 ст. 3, пп. 7.2.1, пп.7.2.6, п. 7.2, ст.. 7. пп. 7.4.1, пп.7.4.4, п. 7.4 ст. 7 ЗУ «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість всього у сумі 5.171.155, 0 грн., у тому числі: у червні 2009 року на суму 2.602.453 грн., у липні 2009 року на суму 158.232 грн., у серпні 2009 року на суму 2.195 грн., у вересні 2009 року на суму 423.684 грн., у жовтні 2009 року на суму 1.086 грн., у листопаді 2009 року на суму 1.681.518 грн., у грудні 2009 року на суму 260.087 грн., у січні 2010 року на суму 2.170 грн., у лютому 2010 року на суму 2.728 грн., у березні 2010 року на суму 3.544 грн., у квітні 2010 року на суму 3.661 грн., у травні 2010 року на суму 118 грн., у червні 2010 року на суму 29.679 грн.

01.02.2011 року з посиланням на вищевказаний акт перевірки, ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова винесені податкові повідомлення рішення за формою «Р»:

- № 0000172310/0, яким ТОВ «Харків - Надра» визначено податкове зобовязання з податку на прибуток на суму 4.479.365, 14 грн., з яких 3.583.492, 11 грн. основний платіж, 895.873 грн. штрафні (фінансові) санкції (том 1 а.с. 15);

- № 0000182310/0 яким ТОВ «Харків - Надра» визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість у сумі 6.463.943, 75 грн., з яких 5.171.155, 0 грн. основний платіж, 1.292.788, 75 грн. штрафні (фінансові) санкції (том 1 а.с.16);

- а також податкове повідомлення рішення за формою «В4» № 0000192310, яким ТОВ «Харків - Надра» зменшено розмір відємного значення з податку на додану вартість на суму 20.951, 00 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 5.237, 75 грн., усього: 26.188,75 грн. (том 1 а.с. 17).

Не погодившись з вказаними податковими повідомленнями рішеннями, ТОВ «Харків - Надра» розпочало процедуру адміністративного оскарження: 09.02.2011 року підприємство звернулось з первинною скаргою до ДПА в Харківській області, 11.02.2011 року підприємством було подано доповнення до скарги.

За результатами розгляду первинної скарги підприємства та доповнень до скарги, рішенням від 08.04.2011р. № 1464/10/25-103 ДПА у Харківській області скасувала податкове повідомлення-рішення ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова від 01.02.2011р. № 0000182310/0 в частині визначення ТОВ «Харків - Надра» грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 2.949.500,00грн., у т.ч. за основним платежем 2.359.600,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 589.900грн. та № 0000192310/0 в частині застосування штрафних санкцій у сумі 5.237,75 грн., в іншій частині вказане рішення та податкове повідомлення - рішення № 0000172310/0 залишено без змін, а скарга підприємства без задоволення (том 1 а.с. 18-21).

За наслідками оскарження вказаного вище рішення податкового органу, ТОВ «Харків-надра» звернулося зі скаргою до Державної податкової адміністрації України, рішенням якої від 24.06.2011 року № 11762/6/25-0115 залишено скаргу підприємства без задоволення, а податкові повідомлення- рішення від 01.02.2011р. № 0000172310/0, № 0000182310/0 та № 0000192310/0 з урахуванням рішення ДПА у Харківській області від 08.04.2011р. № 1464/10/25-103 - без змін (том 1 а.с. 22-24).

Перевіряючи обґрунтованість відображених в акті № 36/23-104/34757094 від 18.01.2011 року висновків податкового органу на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, судом встановлено наступне:

Господарські правовідносини у перевіреному податковим органом періоді відбувались за угодами, укладеними між ТОВ «Харків - Надра» та ТОВ «Карпос»: договором комісії на реалізацію товару № 04/09/09 від 01.09.2009 р. (ТОВ «Харків - Надра» - комісіонер, ТОВ «Карпос» - комітент), договором комісії на реалізацію товару № 97/11/09 від 01.09.2009р. (ТОВ «Харків - Надра» - комісіонер, ТОВ «Карпос» - комітент), договором поставки № 48/06/2009р. (ТОВ «Харків - Надра» - покупець, ТОВ «Карпос» - постачальник), договором поставки № 100/04/10 від 26.03.2010 року (ТОВ «Харків - Надра» - покупець, ТОВ «Карпос» - постачальник). Окрім того, між позивачем ТОВ «Харків -Надра» був укладений договір з ІП «Малахіт» № 320/07/09 від 01.04.2009р.

В ході розгляду справи з пояснень представника відповідача, які в цій частині повністю узгоджуються з матеріалами справи, судом встановлено, що претензій до право і дієздатності юридичних осіб, які є сторонами укладених правочинів, до правового статусу сторін цих правочинів як платників ПДВ, ДПІ ні при проведенні перевірки, ні в ході судового розгляду не має.

Як вбачається з акту перевірки № 36/23-104/34757094 від 18.01.2011 року, ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова посилається на порушення ТОВ «Харків-надра» вимог ч.1 ст. ст. 203, 215, п.1 ст. 216, ст. 228 ЦК України в момент вчинення правочинів ТОВ «Харків-надра» з ТОВ «Карпос». На стор. 12 акту перевірки (том 2 а.с. 125) перевіряючими було зроблено висновок про те, що угоди укладені ТОВ Харків - Надра» та ТОВ «Карпос» є нікчемними, видаткові та податкові накладні, розрахункові документи є недійсними, товар, який повинно було відвантажити на адресу ТОВ «Карпос» повинен був залишитися на балансі підприємства.

Відповідно до ч.2 ст.228 Цивільного кодексу України правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним, а згідно з ч.1 ст.228 згаданого кодексу правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Статтею 215 ЦК України визначено, що правочин є недійсним, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). В цьому випадку визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Умови дійсності правочину витікають з його визначення як правомірної юридичної дії суб'єктів цивільного права, направленого на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків (ст. 202 ГК України). Правочин дійсний при одночасній наявності відповідних умов, передбачених ст. 203 ГК України. Невиконання цих умов спричиняє за собою недійсність правочину, якщо інше не передбачене законом. Недійсність правочину означає, що дія, скоєна у вигляді правочину, не породжує юридичних наслідків, тобто не спричиняє за собою виникнення, зміни або припинення цивільних прав і обов'язків, окрім тих, які жв'язані з його недійсністю. Недійсний правочин є неправомірною юридичною дією.

Статтею 215 ГК України також передбачено, що підставою недійсності правочину є недотримання у момент здійснення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частями першою -третьей, п'ятою і шостою ст. 203 ГК України.

Виключно суд, встановивши при розгляді справи факт здійснення нікчемного правочину, констатує його недійсність і має право застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину за власною ініціативою (ст. 216 ЦК України). Нікчемний правочин, виконання якого не розпочате ні єдиною зі сторін, не породжує юридичних наслідків. Без встановлення в судовому порядку обставин щодо стану виконання підприємством конституційного обов'язку платити податки за результатами господарської діяльності в цілому і конкретної цивільно-правової угоди, зокрема, не можна стверджувати про наявність наміру на укладення договору з метою, яка протирічить інтересам держави та суспільства.

В статті 204 ЦК України закріплений принцип, згідно з яким правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом, або якщо він не визнаний судом недійсним.

В силу положень п.18 Постанови Пленуму ВСУ № 9, перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 ЦК: 1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; 2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження обєктами права власності українського народу землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (ст.14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу обєктів цивільного права тощо. Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших обєктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок. При кваліфікації правочину за ст.228 ЦК має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо. Наслідки вчинення правочину, що порушує публічний порядок, визначаються загальними правилами (стаття 216 ЦК).

Суд відзначає, що ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова не вказано жодної фактичної обставини, яка згідно норм чинного законодавства, встановлювала або підтверджувала саме нікчемність укладених позивачем зі своїм контрагентом ТОВ «Карпос» угод. Висновок перевіряючих зроблено без будь-яких посилань на первинні документи та нормативно-правові акти. У якості доказу наведене лише посилання на акти перевірок, складені у Московському районі міста Харкова від 20.08.2010 р. № 8198/23/34629821 та від 23.09.2010 Р-З.Й831/23/34629821.

Оглянувши долучені до справи копії первинних документів, що були складені з посиланням на вищевказані правочини, суд відзначає, що оглянуті документи не мають дефектів форми, змісту або походження чи інших недоліків, які згідно з п.п.7.2.1 і п.п.7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону України “Про ПДВ”, ч.2 ст.9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність”, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704; далі за текстом - Положення) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.

Проведення позивачем збиткових господарських операцій у спірних правовідносинах актом перевірки не встановлено.

Дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд доходить висновку про виконання зобовязань між позивачем, ТОВ « Харків - Надра» та його контрагентом - ТОВ «Карпос». Доказів того, що ці зобовязання залишились невиконаними, що завдає шкоди інтересам Держави у сфері оподаткування, відповідач до суду не надав. Таким чином, суд робить висновок, що судження відповідача про нікчемність правочинів є помилковим.

Суд також бере до уваги, що при винесенні спірних податкових повідомлень-рішень відповідачем не враховані приписи ч.3 ст.228 ЦК України, спірні правочини не оскаржені в судовому порядку, до суду не подано таких, що набули законної сили судових актів про визнання спірних правочинів недійсними.

Відносно встановлених податковою інспекцією порушень ТОВ «Харків -Надра» приписів п.5.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого встановлено заниження валового доходу на суму 121.439, 42 грн., суд зазначає:

Під час судового розгляду встановлено, та не заперечувалось відповідачем, що ТОВ «Харків - Надра» на адресу ТОВ «Карпос» були поставлені продукти споживання, побутова техніка та запчастини до побутової техніки на загальну суму 145.727,31 грн., що підтверджено відповідними видатковими та податковими накладними, які в розумінні приписів Закону України "Про бухгалтерський облік ті фінансову звітність" є первинними документами.

Вказані первинні документи належним чином оформлені були надані перевіряючим під час перевірки, що відображено в матеріалах перевірки та не заперечувалось представником відповідача у судовому засіданні.

Суд відзначає, що на стор. 9 акту перевірки (том 2 а.с. 122) перевіряючими зазначено, що товар на адресу ТОВ «Карпос» було поставлено.

Судовим розглядом встановлено та документально підтверджено, що ТОВ «Харків-надра» товар було оприбутковано та в подальшому відвантажено, що належним чином відображено у регістрах бухгалтерського та податкового обліку.

Отже, твердження відповідача про неправомірне врахування зміни балансової вартості товарних залишків не базується на фактичних обставинах.

Суд також відзначає непослідовність висновків перевіряючих щодо податкового обліку угоди: з одного боку вартість відвантаженого за нею товару умовно врахована як приріст (збільшення доходу), проте дохід від зазначеного вивантаження у розмірі 121. 439,42 грн. не зменшено.

Враховуючи наведене, суд вважає недоведеними висновки відповідача про порушення позивачем п.5.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Також в акті перевірки, податковою інспекцію викладені висновки, згідно яких підприємством ТОВ «Харків - Надра» порушено п.7.6.4 п.7.6 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що призвело до заниження підприємством валового доходу від продажу товарів на суму 50.000,00 грн.

Дослідивши наявні у справі докази, суд відзначає, що позивачем відображено у податковому обліку доходи та витрати від операцій з векселями, які були отримані та передані у якості розрахунків з контрагентами, у відповідності до Порядку складання декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженого наказом ДПА України 29.03.2003 р. N 143-10/239, зареєстрованого в Мінюсті України 08.04.2003 р. за N 271/7592. Розрахунок фінансових результатів операцій з цінними паперами формувався підприємством у додатку К-3 до ряд. 01.4 декларації з податку на прибуток згідно норм п.7.6 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». Так, договірна вартість векселя № 0226520, який було отримано від комісіонера склала 2058000 грн. - сформувала витрати по рядку 3.2 розділу 3 Додатка К-З до Декларації з податку на прибуток за 9 місяців 2009 року, а його договірна вартість при передаванні у якості розрахунку з постачальником склала 2108000 грн - сформувала доходи, які відображені у рядку 3.1 зазначеної декларації. Суд відзначає, що від'ємне значення фінансових результатів операцій з цінними паперами жодним чином не впливає на податковий облік, що формує результати розрахунків підприємства з податку на прибуток.

Враховуючи наведене, суд ввіжає необгрунтованим висновки перевіряючих, викладених в акті перевірки, про заниження позивачем задекларованих показників у ряд. 01.1 Декларації з податку на прибуток підприємств, адже наведений рядок Декларації взагалі передбачає відображення сум доходів, отриманих від продажу товарів (робіт, послуг), а відомості про фінансовий результат операцій з цінними паперами має бути відображений у рядку 01.4.

Щодо посилання ДПІ на завищення ТОВ «Харків - Надра» валових витрат на загальну суму 14.162.532,01 грн. в результаті здійсненних з ТОВ «Карпос» операцій по придбанню товарно- матеріальних цінностей, що призвело до порушення ТОВ «Харків-Надра» п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (стор. 18,19 акту том 2 а.с. 131 - 132), суд зазначає наступне:

Відповідно до п. 5.1. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. Пунктом 5.2 ст. 5 цього Закону визначений перелік витрат, які включаються до складу валових витрат платника податків, зокрема це суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг).

Згідно з п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншимидокументами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до приписів п. 5.11 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", заборонено встановлювати додаткові обмеження по віднесенню витрат до складу валових витрат, а перелік витрат, що не включаються до складу валових витрат чітко визначено у п. 5.3 ст. 5 цього Закону.

За змістом ст. 3 та ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Таким чином, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.

Оглянуті судом документи: видаткові та податкові накладні, акти послуг за договором поставки від 01.06.2009р. № 48/06/09, розрахункові платіжні документи, які також були предметом дослідження перевіряючих під час здійснення перевірки, відповідають вимогам ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та відповідно належним чином підтверджують факт здійснення господарських операцій між ТОВ «Харків-надра» ТОВ «Карпос». Жодних зауважень щодо невідповідності зазначених документів наведеним приписам перевіряючи ми в акті перевірки не зазначено.

Отже, необгрунтованими є висновки податкового органу про порушення підприємством позивача приписів п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Стосовно порушень ТОВ «Харків -Надра» п.п.7.2.1, п.п.7.2.6 п.7.2, п.п. 7.4.1 п.п. 7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме: завищення підприємством податкового кредиту на загальну суму 2.832.506,40 грн. (діючого на час спірних правовідносин) та завищення значення ряд. 26 «Залишок від'ємного значення, якій після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду» по декларації з ПДВ за червень 2010р. у загальній сумі 20.951,00 грн., суд зазначає наступне:

На стор. 34 акту перевірки (том 2 а.с. 147) ДПІ, посилаючись на нікчемність правочинів, укладених між «Харків-надра» та ТОВ «Карпос», вказує на безпідставність складання податкових контрагентом ТОВ «Карпос» та відповідно відсутність правових підстав для формування ТОВ «Харків - Надра» податкового кредиту за операціями придбання товарів, робіт, послуг від вказаного підприємства.

Окрім доводів, викладених судом відносно помилковості судженнь відповідача стосовно нікчемності укладених позивачем та ТОВ «Карпос» правочинів, суд вважає за необхідне зазначити, що зі змісту положень Закону України «Про податок на додану вартість», зокрема ст. 7 Закону, платник податку має безумовне право відносити до складу податкового кредиту з ПДВ суми будь-яких витрат направлених на ведення господарської діяльності звітного періоду за наявності належним чином оформленої контрагентом податкової накладної. Дане право жодним чином не залежить від стану обліку, звітності і розрахунків такого контрагента з бюджетом.

Відповідно до абз.1 п.п. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 згаданого Закону, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам,зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону. Інших умов для формування податкового кредиту за наслідками придбання товарів в даному Законі нет передбачено.

В ході перевірки перевіряючими було встановлено, що ТОВ «Харків-надра» були придбані товарно - матеріальні цінності: продукти харчування, побутова техніка та запчастини) у ТОВ «Карпос», про що зареєстрованим платником податку на додану вартість були виписані належно оформлені податкові накладні. Суми податку на додану вартість по таким податковим накладним були включені до податкового кредиту відповідного періоду, відображених у реєстрі отриманих х накладних та відповідають даним податкової декларації з ПДВ за відповідні періоди.

В ході перевірки перевіряючими не виявлено жодного порушення, яке б могло з точки зору законодавця послужити підставою для виключення сум з податкового кредиту, як і не наведено законодавчо обґрунтованих доказів стосовно недійсності укладених позивачем угод.

За таких підстав, суд дійшов висновку, що ТОВ «Харків-надра» формувало податковий кредит у повній відповідності до приписів статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», задекларовані підприємством суми ПДВ у податкових деклараціях документально обґрунтовані і підтверджені належним чином оформленими податковими накладними.

При наведених обставинах, необґрунтованими є висновки перевіряючих стосовно завищення податкового кредиту на загальну суму 2.832.506,40 грн. та завищення значення ряд. 26 « Залишок від'ємного значення, якій після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду», що лічиться по декларації з ПДВ за червень 2010р. у загальній сумі 20.951,00 грн.

Посилання ДПІ на недотримання підприємством приписів п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» щодо надання до податкової декларації за звітні податкові періоди заяви зі скаргою на ТОВ «Карпос» за неналежним чином оформленими податковими накладними також є безпідставними, оскільки положення наведеної норми Закону передбачають надання такої заяви або у разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення, що ніяким чином не стосується правовідносин, які виникли між ТОВ «Харків-Надра» та ТОВ «Карпос» та які були належним вформлені та документально підтверджені.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що достатніх та належних доказів на підтвердження судження про порушення ТОВ «Харків - Надра» наведених норм закону, відповідач до суду в ході розгляду справи за правилами ч.2 ст.71 КАС України не подав. Фактів таких порушень згідно з вимогами Порядку оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 22.10.2010 року №984 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 12.01.2011 року за №34/18772, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби в акті перевірки № 36/23-104/34757094 від 18.01.2011 року не навів.

Таким чином, висновки ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова, викладені в акті перевірки № 36/23-104/34757094 від 18.01.2011 року щодо порушення ТОВ «Харків - Надра» п. 5.9 ст. 5, пп. 7.6.4, п. 7.6 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», пп. 3.2.1 п. 3.2 ст. 3, пп. 7.2.1, пп.7.2.6, п. 7.2, ст.. 7. пп. 7.4.1, пп.7.4.4, п. 7.4 ст. 7 ЗУ «Про податок на додану вартість», не знайшли свого обґрунтованого підтвердження у судовому засіданні.

Частиною 3 ст.2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З положень наведеної норми процесуального закону слідує, що адміністративному суду при вирішенні адміністративного спору належить перевірити, зокрема, наявність у спірних правовідносинах правової підстави, з посиланням на яку субєктом владних повноважень було прийнято рішення чи вчинено діяння, а також обґрунтованість саме тих висновків, стосовно обставин спірних правовідносин, які покладені субєктом владних повноважень в основу спірного рішення.

Перевірка судом інших підстав чи обставин спірних правовідносин виходить за межі предмету доказування в адміністративній справі і має своїм фактичним наслідком перебирання судом на себе функцій субєкта владних повноважень, а правовим мотивування спірного рішення додатковими фактичними підставами, що не відповідає запровадженому ст.6 Конституції України принципу розподілу державної влади та запровадженому ст.8 Конституції України принципу верховенства права.

Частиною 2 ст.71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд відмічає, що заперечуючи проти позову, відповідач за правилами ч.2 ст.71 КАС України не довів юридичної та фактичної обгрунтованості мотивів винесення спірних податкових повідомлень-рішень.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Оскільки відповідачем, який в силу Закону України “Про державну податкову службу в Україні” та за ознаками ст. 3 КАС України є субєктом владних повноважень, при розгляді і вирішенні судом справи в порядку ч.2 ст.71 КАС України не доведено правомірності спірних податкових повідомленнь-рішеннь, суд доходить висновку, що спірні правові акти індивідуальної дії порушують права і інтереси позивача, безпідставно покладаючи на нього обовязок здійснити додаткові платежі на користь Держави, а тому підлягають скасуванню.

Враховуючи наведене та керуючись 1, 12, 51, 71, ст. 158, ст. 159, ст. 160, ст. 161ст. 162, ст. 163, ст. 167 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Харків-Надра" до Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі міста Харкова про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова від 01.02.2011р. № 0000172310/0, № 0000182310/0 та № 0000192310/0 з урахуванням рішення Державної податкової адміністрації в Харківській області від 08.04.2011 року № 1464/10/25-103.

Постанова набирає законної сили згідно з ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду згідно з ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: шляхом подачі через Харківський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення (у разі застосування судом ч. 3, ст. 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні з дня отримання копії постанови, у разі повідомлення субєкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст.167 цього Кодексу, про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду) апеляційної скарги з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлено 13 грудня 2011 року.

<Текст ><Сума задоволення ><Текст >

Головуючий суддя Панченко О.В.

Судді Сліденко А.В.

Волкова Л.М.