Постанова № 20596020, 14.12.2011, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 грудня 2011 р. № 2-а- 13853/11/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Чудних С.О.,

при секретарі судового засідання Король Д.О.,

за участю представників сторін:

представника позивача - Дегтяр І.А.,

представника відповідача - Лавренчук О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРНАДРАРЕСУРСИ" до Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі міста Харкова про скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення від 28.04.2011р. № 0000542330, яким збільшено суму грошового зобов'язання ТОВ «УКРНАДРАРЕСУРСИ»по податку на додану вартість в розмірі 323577,50 грн., в т.ч. за основним платежем - 258862,0 грн., за штрафними санкціями - 64715,50 грн. та скасувати податкове повідомлення-рішення від 28.04.2011р. №0000532330, яким збільшено суму грошового зобов'язання ТОВ «УКРНАДРАРЕСУРСИ»по податку на прибуток у розмірі 404472,50 грн., в т.ч. за основним платежем - 323578,0грн., за штрафними санкціями - 80894,50 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначив про неправомірність визначення відповідачем суми податкового зобов'язання з податку на прибуток та податку на додану вартість, оскільки угоди комісії між позивачем та його контрагентами укладені у зв'язку із здійсненням господарської діяльності, фактично виконані обома сторонами, що підтверджується наданими документами.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечував, при цьому вказавши, що винесені податкові повідомлення-рішення відповідають вимогам діючого законодавства, правомірні та законні, а тому просив у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

В поданих на адресу суду письмових запереченнях відповідач зазначив, що під час проведення перевірки ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова було встановлено позивачем з ПП "Віктран" та ТОВ "Центральна газо-нафтова біржа" були укладені договора комісії, а комісійна винагорода сплачена за цими угодами була віднесена до валових витрат, що на думку відповідача є неправомірним, у зв"язку з чим і було винесені спірні податкові повідомлення-рішення.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, судом встановлено наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, з 11.02.2011р. по 03.03.2011р. фацівцями ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова проведено виїзну планову перевірку ТОВ «УКРНАДРАРЕСУРСИ»(код ЄДРПОУ 36627473) з питання дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 03.11.2009р. по 31.12.2010р., валютного законодавства за період з 03.11.2009р. по 31.12.2010р. за результатами якої складено акт перевірки за № 985/233/36627473 від 12.03.2011р.

У висновках акту перевірки зазначено про встановлення порушення позивачем вимог: п.1, п.п.5.2.1 п. 5.2 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.1997р. № 283/97-ВР занижено податок на прибуток у загальній сумі 323578,0 грн., в т.ч. за І квартал 2010 року на суму 77818 грн., за II квартал 2010 року на суму 245 760 грн.; п.п. 7.4.1, 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" занижено податок на додану вартість на загальну суму 258862,0 грн., в т.ч. за березень 2010 року у сумі 62254,0 грн., за квітень 2010 року у сумі 196609,0 грн.

На підставі висновків зазначеного акту, відповідачем було винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішенні від 28.04.2011р. за №0000542330, яким збільшено суму грошового зобов'язання позивачу по податку на додану вартість в розмірі 323577,50 грн., в т.ч. за основним платежем - 258862,0 грн., за штрафними санкціями - 64715,50 грн. та від 28.04.2011р. за №0000532330, яким збільшено суму грошового зобов'язання по податку на прибуток у розмірі 404472,50 грн., в т.ч. за основним платежем - 323578,0 грн., за штрафними санкціями - 80894,50 грн.

Судом встановлено, що підставою для визначення відповідачем такого порушення є те, що згідно до акту перевірки позивачем безпідставно віднесено до складу валових витрат комісійна винагорода, що призвело до заниження податку на прибуток та завищення податку на додану вартість за березень-квітень 2010р.

Суд не може погодитись із зазначеними висновками Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова, викладеними в акті перевірки за №985/233/36627473 від 12.03.2011р, виходячи з наступних обставин.

Відповідно до Довідки АА №130397 з ЄДРПОУ ТОВ "УКРНАДРАРЕСУРСИ" займається наступними видами діяльності: розподілення та постачання газу, розподілення та постачання електроенергії, добування природного газу, добування нафти, інші види оптової торгівлі, неспеціалізована оптова торгівля харчовими продуктами, напоями та тютюновими виробами (т.1, а.с.135).

У зв'язку із здійснення господарської діяльності позивачем з ТОВ "Віктран" були укладені договори комісії від 01.03.2010р. №5 та від 01.04.2010р. №7, відповідно до яких ТОВ "УКНАДРАРЕСУРСИ"- комітент доручає , а ТОВ "Віктран" - комісіонер бере на себе зобов'язання придбати за винагороду від свого імені та за рахунок комітента природний газ у об'ємі визначеному договорами у березні та квітні 2010 року, а потім передати його комітенту (т.1, а.с.112-113, 119-120).

На підтвердження виконання цих договорів в матеріалах справи містяться акти приймання-передачі природного газу за березень-квітень 2010 р., акти виконаних послуг за березень-квітень 2010р., податкові накладні, загальний реєстр розподілу природного газу, виписки з банку на підтвердження оплати за цими угодами (т.1, а.с.114-118, 121-125, 133,134, т.2).

Також позивачем аналогічний договір було укладено з ТОВ "Центральна газо-нафтова біржа" від 01.04.2010р. (т.1, а.с. 126-128).

Докази підтверджуючі виконання цих договорів є акти прийому-передачі природного газу та виконання послуг, податкова накладна, загальний реєстр розподілу природного газу, виписки з банку на підтвердження оплати за цими угодами (т.1 а.с.129-134, т.2).

Суд також звертає увагу на те, що ТОВ "УКРНАДРАРЕСУРСИ" має ліцензію на постачання природного газу за нерегульованим тарифом, копія якої міститься в матеріалах справи, контрагенти по цим договорам комісії містяться в ЄДРПОУ, що підтверджується матеріалами справи.

Крім того, представником відповідача ні в судовому засіданні, ні в письмових запереченнях не заперечується сам факт реальності виконання вищезазначених договорів.

Однак, відповідач вважає, що позивачем було неправомірно віднесено комісійну винагороду сплачену за цими договорами до валових витрат на тій підставі, що фінансовий результат від проведеної операції по подальшій реалізації придбаного газу по договорам комісії у квітні 2010р. є збитковий.

Суд звертає увагу на те, що правила формування валових витрат платниками податку на прибуток підприємств зазначені статтею 5 Закону України від 28.12.94 р. № 334/94 ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" (у редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин). Виходячи із змісту положень наведеної норми, права формування валових витрат залежить від документального підтвердження нарахування (сплати) податку. Внаслідок застосування зазначених правил, платник податку повинен визначити дату виникнення права на включення відповідних сум витрат до складу валових витрат.

Положеннями п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств " визначено, що валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або не матеріальних формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для іх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Підпунктом 5.2.1 п.5.2. ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств " встановлено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахувань обмежень, установленими пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Відповідно п.п. 5.3.1. п.5.3. ст.5 вказаного Закону не включаються до складу валових витрат потреби, не пов'язані з веденням господарської діяльності.

Згідно до п.п. 11.2.1. п. 11.2. ст. 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств " датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Відповідно до первинних бухгалтерських документів, що знаходяться в матеріалах справи та підтверджують розрахунки за вказаними господарськими операціями, суд приходить висновку, що господарські операції між позивачем та його контрагентами мали реальний характері у відповідача не було підстав для неприйняття до заліку даних видаткових накладних.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивач має право на включення понесених витрат до складу валових витрат у разі настання першої з подій, встановлених п.п. 11.2.1. п. 11.2. ст.11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", заборона на включення до валових витрат стосується лише тих сум, які не використовуються у власній господарській діяльності. З матеріалів справи вбачається, що позивачем правомірно включено до складу валових витрат перевіряємого періоду витрат щодо комісійної винагороди.

Крім того, положеннями Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств " не передбачено заборону включати до валових витрат комісійну винагороду, заборона на включення до валових витрат стосується лише тих сум, які не використовуються у власній господарській діяльності, а відповідно до довідки з ЄДРПОУ про види діяльності ТОВ «УКРНАДРАРЕСУРСИ», ліцензії, договори комісії були укладені позивачем для здійснення його господарської діяльності та були використані саме у власній господарській діяльності, що підтверджується матеріалами справи.

Отже, зважаючи на вищевикладене суд дійшов висновку, що висновки відповідача про завищення позивачем валових витрат, що потягло за собою заниження податку на прибуток в розмірі 323578 грн. є необґрунтованими, безпідставними, у зв'язку з чим податкове повідомлення-рішення від 28.04.2011р. №0000532330, яким збільшено суму грошового зобов'язання ТОВ «УКРНАДРАРЕСУРСИ»по податку на прибуток у розмірі 404472,50 грн., в т.ч. за основним платежем - 323578,0грн., за штрафними санкціями - 80894,50 грн. підлягає скасуванню.

Також, відповідачем у зв'язку з встановленням порушення з податку на прибуток у серпні-квітні 2010 р., встановлено завищення податкового кредиту у березні 2010р. у сумі 62254 грн. та у квітні 2010р. у сумі 196609 грн. та відповідно винесено податкове повідомлення рішення від 28.04.2011р. № 0000542330, яким збільшено суму грошового зобов'язання ТОВ «УКРНАДРАРЕСУРСИ» по податку на додану вартість в розмірі 323577,50 грн., в т.ч. за основним платежем - 258862,0 грн., за штрафними санкціями - 64715,50 грн.

Суд звертає увагу на те, що, згідно з п.1.6, 1.7 ст.1 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим законом, а податкове зобов'язання - це загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку у звітному (податковому) періоді, що визначена згідно з цим законом.

Згідно з підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пп. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Однак, в даному випадку позивачем укладені договори комісії з ТОВ "Віктран" від 01.03.2010р. №5 та від 01.04.2010р. №7 та з ТОВ "Центральна газо-нафтова біржа" від 01.04.2010р. на придбання природного газу у звязку із здійсненням своєї господарської діяльності, на що мається відповідна ліцензія.

Приписами п.п.7.4.5. п.7.4. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" встановлено, що до складу податкового кредиту підлягають включенню суми сплаченого (нарахованого) податку, що підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями. Не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними.

Відповідно до пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

-або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Як підтверджено матеріалами справи, вищезазначені договори виконані кожною стороною цього договору, що підтверджується актом приймання - здачі виконаних робіт від 31.03.2010 р. та 30.04.2010р., які були підписані обома сторонами, комісійна винагорода та вартість товару були оплачені, що підтверджується виписками з банку. Сторони претензій одна до одної не мали.

У звязку з оплатою за вказаними договорами, позивачу видані податкові накладні № 21 від 31.03.2010 р. на суму 2098600,14 грн., у т. ч. ПДВ - 349766,69 грн. , №24 від 31.03.2010р. на суму 818041,14 грн., у т.ч. ПДВ - 136340,19 грн. , №25 від 30.04.2010р. на суму 2424300 грн., у т.ч. ПДВ -404050 грн., №26 від 30.04.2010р. на суму 300000 грн., у т.ч. ПДВ - 50000 грн., №276 від 30.04.2010р. на суму 2237085,85 грн., у т.ч. ПДВ - 372847,64 грн.

Відповідно до п.п.7.2.1 п.7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.97 р. № 168/97-ВР, у якому визначено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: порядковий номер податкової накладної; дату виписування податкової накладної; повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ціну поставки без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Враховуючи викладене, позивач з ПП "Віктран" та ТОВ "Центральна газо-нафтова біржа" належним чином оформили договірні правовідносини та на виконання вимог податкового законодавства оформили первинні документи податкової та бухгалтерської звітності.

Слід звернути увагу на те, що зауваження щодо форми та змісту наданих податкових накладних з боку ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова в акті перевірки відсутні.

Таким чином, позивачем виконані всі умови для формування податкового кредиту, при цьому, на момент складання податкових накладних, контрагенти були офіційно зареєстровані платниками ПДВ та мали право на складання податкових накладних. Суд звертає увагу на те, що податкові накладні відповідають вимогам закріпленими в п.п.7.2.1 п.7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачем помилково зроблено висновок про те, що позивачем завищено податковий кредит у березні-квітні 2010р. на суму 258862 грн.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо рішень, дій чи бездіяльності суб'єкті владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Проте доказів правомірності, законності та обґрунтованості ухвалених відповідачем податкових повідомлень-рішень до суду не надано.

Висновки перевіряючих осіб, що викладені у акті перевірки, не підкріплені жодними доказами і носять характер суб'єктивних припущень.

Крім того статтею 61 Конституції України встановлено, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

За таких обставин, висновки акту перевірки про порушення позивачем вимог п.5.1, п.п. 5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.1997р. за №283/97-ВР - занижено податок на прибуток у загальній сумі 323578,0 грн., в т.ч. за І квартал 2010 року на суму 77818 грн., за II квартал 2010 року на суму 245 760 грн. та п.п.7.4.1, 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України від 03.04.1997р. за №168/97-ВР "Про податок на додану вартість" - занижено податок на додану вартість на загальну суму 258862,0 грн, в т.ч. за березень 2010 року у сумі 62254,0 грн., за квітень 2010 року у сумі 196609,0 грн є необгрунтованими та неправомірними, у зв'язку з чим податкові повідомлення-рішення ДШ у Червонозаводському районі м. Харкова податкові повідомлення-рішення від 28.04.2011р. за №0000542330 та податкове повідомлення-рішення від 28.04.2011р. за №0000532330 є протиправним, та підлягає скасуванню.

З урахуванням вищевикладених обставин, суд вважає, що вимоги позивача є правомірними, обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 159-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України Харківський окружний адміністративний суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРНАДРАРЕСУРСИ" до Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі міста Харкова про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити в повному обсязі.

Скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі міста Харкова від 28.04.2011 р. № 0000542330, яким збільшено суму грошового зобов'язання Товариству з обмеженою відповідальністю "УКРНАДРАРЕСУРСИ" по податку на додану вартість в розмірі 323577,50 грн., в т. ч. за основним платежем - 258862 грн., за штрафними санкціями - 64715,50 грн.

Скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі міста Харкова від 28.04.2011 р. № 0000532330, яким збільшено суму грошового зобов'язання Товариству з обмеженою відповідальністю "УКРНАДРАРЕСУРСИ" по податку на прибуток в розмірі 404472,50 грн., в т. ч. за основним платежем - 323578 грн., за штрафними санкціями - 80894,50 грн.

Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний адміністративний суд через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення, копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст виготовлено 19 грудня 2011 р.

Суддя С.О. Чудних