Постанова № 20595862, 14.12.2011, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

"14" грудня 2011 р. № 2а- 14492/11/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі

Головуючого судді Спірідонова М.О.

за участю секретаря судового засідання Андренко Ю.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом

Публічного Акціонерного товариства "Східно-Український Банк "Грант"

до Комунального підприємства "Одеське міське бюро технічної інвентарізації та реєстрації обєктів нерухомості", третьої особи - ОСОБА_1

пропро зобов'язання вчинити певні дії ,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Публічне акціонерне товариство «Східно-Український банк «Грант»»звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до КП „Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації обєктів нерухомості”, третя особа ОСОБА_1, в якому просить суд зобовязати відповідача, Комунальне підприємство «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації обєктів нерухомості»(податковий номер: 03350290) вчинити певні дії, а саме надати позивачу витяг з Реєстру прав власності на нерухоме майно на трьохкімнатну квартиру під номером НОМЕР_2 (тридцять один), загальною площею 171,9 кв.м., житловою площею 63,8 кв.м., що знаходиться на 8 (восьмому) поверсі у будинку під номером 13 (тринадцять) по АДРЕСА_2 та витяг з Реєстру прав власності на нерухоме майно на нежиле приміщення під номером 59 (пятдесят девять), загальною площею 81,4 кв.м., що знаходиться на 4 (четвертому) поверсі у будинку під номером 3/4 (три дріб чотири) по площі АДРЕСА_1 які належать ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1) на праві приватної власності.

Під час розгляду справи представники позивача подали уточнення до адміністративного позову, яким уточнили позовні вимоги та просили зобовязати відповідача надати позивачу витяги з Реєстру прав власності на нерухоме майно для продажу: на трьохкімнатну квартиру під номером НОМЕР_2 (тридцять один), загальною площею 171,9 кв.м., житловою площею 63,8 кв.м., що знаходиться на 8 (восьмому) поверсі у будинку під номером 13 (тринадцять) по АДРЕСА_2 та на нежиле приміщення під номером 59 (пятдесят девять), загальною площею 81,4 кв.м., що знаходиться на 4 (четвертому) поверсі у будинку під номером 3/4 (три дріб чотири) по площі АДРЕСА_1 які належить ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1) на праві власності.

Представник позивача в судове засідання зявився та підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Відповідач у судове засідання не зявився, про призначення справи до розгляду був повідомлений належним чином, заперечення проти позову не надав, надіслав на адресу суду заяву від 18.11.2011 року вих. №11986-06/2637, якою повідомив, що просить суд справу розглядати у його відсутність та при винесенні рішення по справі врахувати його відповідь на лист позивача від 27.10.2011 року за вих.№11206-11/1117 і зазначив, що вирішення справи залишає на розсуд суду.

Третя особа у судове засідання не зявилась, про призначення справи до розгляду повідомлена належним чином, заперечення проти позову не надала.

Відповідно до ч. 8, 11 ст. 35 КАС України вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до відповідного державного реєстру, або за адресою, яка зазначена її представником, і це підтверджується підписом відповідної службової особи. Розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Таким чином, суд вважає, що третя особа є належно повідомлена про дату, час та місце судового засідання, його відсутність в судовому засідання не перешкоджає розгляду справи, слід розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що між ПАТ „БАНК „ГРАНТ” та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 (далі - Позичальник) було укладено кредитний договір №05/отд-21 від 03 червня 2010 року (далі кредитний договір), згідно умов якого позивачем було фактично надано Позичальнику кредит в сумі 500000,00 доларів США (пятсот тисяч доларів США 00 центів) на термін до НОМЕР_2 травня 2011 року, зі сплатою 16% (шістнадцяти процентів) річних за користування кредитними коштами, а при простроченні повернення кредиту 32% (тридцять два процента) річних.

Для забезпечення своєчасного повернення отриманих за вищевказаним кредитним договором - кредиту, процентів за ним, пені і відшкодування можливих витрат (збитків), між ОСОБА_1 та позивачем, ПАТ „БАНК „ГРАНТ”, був укладений Договір іпотеки від 04 червня 2010 року, посвідчений 04 червня 2010 року приватним нотаріусом ОМНО, ОСОБА_4, за реєстровим № 2832, за яким ОСОБА_1 було передано позивачу в іпотеку належне їй на праві власності нерухоме майно, а саме: трьохкімнатну квартиру під номером НОМЕР_2 (тридцять один), загальною площею 171,9 кв.м., житловою площею 63,8 кв.м., що знаходиться на 8 (восьмому) поверсі у будинку під номером 13 (тринадцять) по АДРЕСА_2, та нежиле приміщення під номером 59 (пятдесят девять), загальною площею 81,4 кв.м., що знаходиться на 4 (четвертому) поверсі у будинку під номером 3/4 (три дріб чотири) по АДРЕСА_1

Згідно пунктів 17 і 18 цього Договору іпотеки передбачено застереження про задоволення вимог ПАТ „БАНК „ГРАНТ”, як іпотекодержателя, яке надає йому право на підставі даного Договору іпотеки шляхом позасудового врегулювання звернути стягнення на перелічене вище Майно таким способом, як надання позивачу права від свого імені продати Майно будь-якій особі покупцеві на підставі договору купівлі-продажу у порядку, передбаченому статтею 38 Закону України „Про іпотеку”.

Судом встановлено, що у відповідності до умов Договору іпотеки, у випадку реалізації іпотекодержателем цього застереження, ОСОБА_1, як іпотекодавець, завчасно підписанням цього Договору надає свою згоду позивачу, як іпотекодержателю, на продаж Майна, а також всі права та повноваження, що необхідні йому для самостійного здійснення дій щодо продажу Майна та укладання договору купівлі-продажу з будь-якою особою покупцем.

Відповідно до положень статті 38 Закону України «Про іпотеку», дії щодо продажу предмета іпотеки та укладання договору купівлі-продажу здійснюються іпотекодержателем від свого імені, на підставі іпотечного договору, який містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, що передбачає право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки, без необхідності отримання для цього будь-якого окремого уповноваження іпотекодавця.

Договір купівлі-продажу предмета іпотеки, укладений відповідно до цієї статті, є правовою підставою для реєстрації права власності покупця на нерухоме майно, що було предметом іпотеки.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач посилається на те, що НОМЕР_2 травня 2011 року минув кінцевий строк повернення отриманої Позичальником суми кредиту в повному обсязі, згідно з умовами зазначеного вище кредитного договору. Проте, станом на 01.07.2011 року Позичальник не повернув позивачу отриманий ним кредит в сумі 500000,00 дол. США (пятсот тисяч доларів США 00 центів), в звязку з чим у нього утворилася заборгованість перед позивачем по основній сумі кредиту в цьому ж розмірі.

Крім того, відповідно до пункту 1.4. кредитного договору, позивачем нараховувались проценти за користування цими кредитними коштами, які за травень та червень 2011 року не були сплачені Позичальником, в звязку з чим у нього утворилась заборгованість по процентах за користування кредитними коштами за період з 01.05.2011 року по 30.06.2011 року включно (із врахуванням прострочених) в загальній сумі 20222,22 дол. США (двадцять тисяч двісті двадцять два долари США 22 центи).

На виконання пункту 4.6. кредитного договору, позивачем за період з 01.05.2011 року по 30.06.2011 року включно нарахована пеня за прострочення повернення кредиту та сплату процентів за користування кредитом у розмірі 6587,66 доларів США (шість тисяч пятсот вісімдесят сім доларів 66 центів), яка до цього часу також залишається не сплаченою.

Таким чином, станом на 01.07.2011 року загальна сума заборгованості за кредитним договором залишилася несплаченою Позичальником та склала розмір 526809,88 дол. США (пятсот двадцять шість тисяч вісімсот девять доларів США 88 центів).

Матеріалами справи встановлено, що позивачем на адресу позичальника та її майнових поручителів ОСОБА_1 і ОСОБА_2 була направлена Вимога про усунення порушення від 01.07.2011 року за вих. № 267-1/13-2-26/21, в якій від них вимагалося сплатити загальну суму заборгованості за кредитним договором у розмірі 526809,88 дол. США протягом 30 (тридцяти) календарних днів з моменту отримання цієї вимоги та всіх було попереджено про звернення стягнення на заставне Майно, в тому числі предмет іпотеки, у разі невиконання цієї вимоги протягом 30-денного строку. Описану вище вимогу отримали власноручно: ОСОБА_3 18.08.2011 р., ОСОБА_1 26.08.2011 р., ОСОБА_2 19.08.2011 р. Але, зазначені особи ніяким чином не відреагували на вимогу позивача і до цього часу не сплатили позивачу жодної копійки заборгованості.

У звязку з неповерненням основної суми кредиту, несплатою процентів за користування кредитними коштами, пені за прострочення повернення кредиту, прострочення сплати процентів, несплатою штрафних санкцій за кредитним договором, позивачем було прийнято рішення про звернення стягнення на Майно за вказаним вище Договором іпотеки на підставі застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, яке надає йому право шляхом позасудового врегулювання звернути стягнення на перелічене вище Майно таким способом, як надання позивачу права від свого імені продати Майно будь-якій особі покупцеві на підставі договору купівлі-продажу у порядку, передбаченому статтею 38 Закону України „Про іпотеку”.

На виконання положень статті 38 Закону України „Про іпотеку”, позивач направив ОСОБА_1, як іпотекодавцю, та ОСОБА_3, як позичальнику, Повідомлення про укладення договору купівлі-продажу від 28.09.2011 року за вих. № 290/13-2-26/21, яким попередив їх про свій намір укласти договір купівліпродажу переліченого вище нерухомого майна, та запропонував їм самостійно придбати таке майно, в рахунок погашення зазначеної вище кредитної заборгованості, про що прохав письмово повідомити його, як іпотекодержателя, протягом 30-денного строку з дня отримання даного повідомлення. Матеріалами справи підтверджується, що дане повідомлення про укладення договору купівлі-продажу було отримано власноручно: ОСОБА_1 04.10.2011 р., ОСОБА_3 07.10.2011 р.

Однак, як стверджує позивач, до цього часу ні ОСОБА_1, ні ОСОБА_3 не виявили бажання придбати на свою користь нерухоме Майно, а також не сплатили позивачу кредитну заборгованість, що утворилася за кредитним договором та станом на 01.11.2011 року зросла до 610115,09 доларів США.

За таких обставин, позивач зазначає, що був змушений продовжувати процедуру звернення стягнення на Майно за вказаним вище Договором іпотеки на підставі застереження про задоволення вимог іпотекодержателя з метою реалізації своїх прав.

Відповідно до положень пункту 61 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004 року за №20/5, при нотаріальному посвідченні договорів про відчуження житлового будинку, а також іншого нерухомого майна, що підлягає реєстрації, нотаріус вимагає подання документів, які підтверджують право власності (довірчої власності) на вказане майно та, у передбачених законодавством випадках, документи, що підтверджують державну реєстрацію прав на це майно в осіб, які його відчужують. А згідно положень пункту 63 цієї ж Інструкції, крім правовстановлювального документа на житловий будинок, садибу та інше нерухоме майно (за винятком земельної ділянки), якщо воно підлягає державній реєстрації, нотаріус вимагає витяг з Реєстру прав власності на нерухоме майно.

Відповідно до вимог Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 року №7/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 лютого 2002 року за №157/6445 (із змінами та доповненнями), реєстратор БТІ самостійно надає інформацію з Реєстру прав власності на нерухоме майно у формі витягу та інформаційної довідки або відмовляє у її наданні.

ПАТ „БАНК „ГРАНТ” на підставі статті 38 Закону України «Про іпотеку»та застереження про задоволення вимог іпотекодержателя (пункти 17 і 18 Договору іпотеки), звернувся до відповідача, КП «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації обєктів нерухомості», з листом від 19.10.2011 року за вих. № 293/13-2-26/21, в якому прохав відповідача надати розяснення щодо отримання ним на свою адресу: витягу з Реєстру прав власності на нерухоме майно на трьохкімнатну квартиру під номером НОМЕР_2 (тридцять один), загальною площею 171,9 кв.м., житловою площею 63,8 кв.м., що знаходиться на 8 (восьмому) поверсі у будинку під номером 13 (тринадцять) по АДРЕСА_2 та належить ОСОБА_1 (податковий номер НОМЕР_1) на праві власності; та витягу з Реєстру прав власності на нерухоме майно на нежиле приміщення під номером 59 (пятдесят девять), загальною площею 81,4 кв.м., що знаходиться на 4 (четвертому) поверсі у будинку під номером 3/4 (три дріб чотири) по АДРЕСА_1 та належить ОСОБА_1 (податковий номер НОМЕР_1) на праві власності.

Судом встановлено, що відповідач, КП «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації обєктів нерухомості», у відповідь своїм листом від 27.10.2011 року за вих. № 11206-11/1117 повідомив позивача, що застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, що передбачає право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки без необхідності отримання для цього будь-якого окремого уповноваження іпотекодавця, що міститься у п. 17, 18 Договору іпотеки від 04.06.2010 р., не може бути підставою для видачі витягу з реєстру, оскільки це не передбачено вимогами згаданого вище Тимчасового положення та Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації обєктів нерухомого майна, затвердженої Наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України 24 травня 2001 року № 127.

У звязку з тим, що позивач, ПАТ «БАНК «ГРАНТ»не є власником вказаного майна, прийняття заяв для оформлення витягів з реєстру прав власності на даний момент не є можливим, тобто для вирішення питання можливості отримання витягів з реєстру прав власності на вказані обєкти до КП «ОМБТІ та РОН»необхідно зявитися особисто власнику.

Згідно положень ст.. 38 Закону України «Про іпотеку»передбачено, що якщо рішення суду або договір про задоволення вимог іпотекодержателя (відповідне застереження в іпотечному договорі) передбачає право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки будь-якій особі-покупцеві, іпотекодержатель зобов'язаний за 30 днів до укладення договору купівлі-продажу письмово повідомити іпотекодавця та всіх осіб, які мають зареєстровані у встановленому законом порядку права чи вимоги на предмет іпотеки, про свій намір укласти цей договір. У разі невиконання цієї умови іпотекодержатель несе відповідальність перед такими особами за відшкодування завданих збитків.

Протягом тридцятиденного строку з дня отримання такого повідомлення особа, яка має зареєстровані права чи вимоги на предмет іпотеки, вправі письмово повідомити іпотекодержателя про свій намір купити предмет іпотеки. З дня отримання іпотекодержателем цього повідомлення вказана особа набуває переважне право на придбання предмета іпотеки у іпотекодержателя. Якщо таких повідомлень надійшло декілька, право на придбання предмета іпотеки у іпотекодержателя належить особі, яка має вищий пріоритет своїх зареєстрованих прав чи вимог.

Якщо особа, яка висловила намір придбати предмет іпотеки, ухиляється або з інших причин не вчиняє дій до укладення договору купівлі-продажу предмета іпотеки з іпотекодержателем протягом 5 днів після закінчення вказаного вище тридцятиденного строку, вона втрачає право на придбання предмета іпотеки. Це право переходить до інших осіб, які висловили намір придбати предмет іпотеки, відповідно до пріоритету їх прав і вимог.

Якщо особи, які мають зареєстровані права чи вимоги на предмет іпотеки, не висловили наміру його придбати, іпотекодержатель вправі продати предмет іпотеки будь-якій іншій особі на власний розсуд.

Дії щодо продажу предмета іпотеки та укладання договору купівлі-продажу здійснюються іпотекодержателем від свого імені, на підставі іпотечного договору, який містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, що передбачає право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки, без необхідності отримання для цього будь-якого окремого уповноваження іпотекодавця.

Суд аналізуючи положення вище зазначеної статті Закону приходить до висновку, що законодавець чітко передбачив дві підстави набуття право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки, а саме за рішення суду чи на підставі договору в якому міститься відповідне застереження та лише в цьому випадку іпотекодержателя набуває на право укласти договір купівлі-продажу від свого імені на продаж предмета іпотеки, без необхідності отримання для цього будь-якого окремого уповноваження іпотекодавця.

Виходячи з вище викладеного суд приходить до висновку, що в даному випадку, відмова відповідача надати відповідні витяги з реєстру права власності на нерухоме майно на предмет іпотеки, порушує права позивача, що надані йому положеннями статті 38 Закону України «Про іпотеку»та застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя (пункти 17 і 18 Договору іпотеки), в звязку з чим у подальшому позивач не має змоги реалізувати своє право звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання таким способом, як продаж Майна (предмета іпотеки) від свого імені будь-якій особі покупцеві на підставі договору купівлі-продажу у порядку, передбаченому статтею 38 Закону України „Про іпотеку”.

За таких обставин, враховуючи положення статті 38 Закону України „Про іпотеку”, суд приходить до висновку, що законних підстав для не надання КП „ОМБТІ та реєстрації обєктів нерухомості” витягів з Реєстру прав власності на зазначене вище нерухоме майно, що належить третій особі, ОСОБА_1, - не існувало.

Керуючись ст.ст. 4, 7, 86, ч.1 ст.158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України Харківський окружний адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Публічного Акціонерного товариства "Східно-Український Банк "Грант" до Комунального підприємства "Одеське міське бюро технічної інвентарізації та реєстрації обєктів нерухомості", третьої особи - ОСОБА_1 про зобов'язання вчинити певні дії задовольнити у повному обсязі.

Зобов'язати Комунальне підприємство «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості»надати Публічному Акціонерному товариству "Східно-Український Банк "Грант" витяг з реєстру прав власності на нерухоме майно для продажу:

1) на трикімнатну квартиру № НОМЕР_2, загальною площею 171,9 кв.м., житловою площею 63,8 кв.м., що знаходиться на 8 (восьмому) поверсі у будинку під номером 13 (тринадцять) но АДРЕСА_2 та належить ОСОБА_1 (податковий номер НОМЕР_1) на праві власності;

2) на нежиле приміщення під номером 59 (п'ятдесят дев'ять), загальною площею 81,4 кв.м., що знаходиться на 4 (четвертому) поверсі у будинку під номером 3/4 (три дріб чотири) під АДРЕСА_1 та належить ОСОБА_1 (податковий номер НОМЕР_1) на праві власності.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення та з дня отримання копії постанови, у разі проголошення постанови суду, яка містить вступну та резолютивну частини, а також прийняття постанови у письмовому провадженні.

Якщо субєкта владних повноважень, у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови виготовлено 19 грудня 2011 року.

Суддя <Текст >Спірідонов М.О.

<Текст >