Постанова № 20595741, 07.12.2011, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м.Харків

07 грудня 2011 р. №2а-13201/11/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Мар'єнко Л.М.

при секретарі судового засідання - Підгорному М.І.

за участю сторін: представника позивача - Келеберда Н.Б.

представника відповідача - Говорун М.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД "Сири-Бурлука" до Державної податкової інспекції у Київському районі м.Харкова про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "ТД "Сири-Бурлука", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі м.Харкова, в якому просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення №0003842302 від 27.09.2011 року, яким визначено заниження податку на прибуток всього в сумі 195 278,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції в сумі 1 грн. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що на підставі акту перевірки №3226/235/36456982 від 14.09.2011 року відповідачем винесено оскаржувальне податкове повідомлення-рішення №0003842302 від 27.09.2011 року, яким визначено заниження податку на прибуток всього в сумі 195 278,00 грн. та визначено штрафні (фінансові) санкції в сумі 1 грн. Позивач зазначив, що він не погоджується з висновками, викладеними в акті перевірки, вважає неправомірним донарахування податку на прибуток. Бухгалтерський та податковий облік підприємства здійснювався без порушень цивільного, господарського законодавства України, вимог Закону України “Про цінні папери та фондовий ринок”, Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", тощо.

Від відповідача надійшли письмові заперечення, в яких зазначено, що в ході проведення перевірки ТОВ "ТД "Сири-Бурлука" встановлено заниження задекларованих показників у рядку декларації "інші доходи" в сумі 849225,00 грн., а саме на підставі договору між позивачем та ТОВ "ТЕФЕЯ". Відповідач зазначив, що первинні документи із транспортування товару, з навантаження, розвантаження за вказаним договором позивачем не надано. Також відповідач посилався на висновки зустрічної перевірки ТОВ "ТЕФЕЯ". Контрагент позивача - ТОВ "ТЕФЕЯ" не відобразив операції із придбання від ТОВ "ТД "Сири-Бурлука" за квітень 2011 року, у зв"язку з чим виникли розбіжності в сумі ПДВ - 141537,44 грн. Крім того, на підставі акта приймання-передачі векселя №1 від 21.04.2011 року передано ТОВ "ТД "Сири-Бурлука" простий вексель серія АА 1727475, складений 30.04.2009 року на суму 849224,64 грн., який було виписано емітентом - ПАТ "Великобурлуцький сироробний завод" на ЗАТ "Нептун". У подальшому вексель ТОВ "ТД "Сири-Бурлука" пред'явлений ПАТ "Великобурлуцький сироробний завод", але грошові кошти отримано не було, укладено угоду про зарахування зустрічних однорідних вимог від 31.05.2011 року. Відповідач посилається на порушення Закону України "Про обіг векселів в Україні", вимог Цивільного кодексу України (ст.215, ст.216).

Представник позивача Келеберда Н.Б. у судовому засіданні підтримала позовні вимоги в повному обсязі, просила суд їх задовольнити, посилаючись на наведені у позові обставини.

Представник відповідача Говорун М.Д.. в судовому засіданні просила відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на обставини, викладені в письмових запереченнях.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТД "Сири-Бурлука" зареєстроване виконавчим комітетом Харківської міської ради 24.06.2006 року №14801020000044429 (а.с.22), перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Київському районі м. Харкова, що не заперечується сторонами.

Фахівцями Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова проведена виїзна планова перевірка ТОВ "ТД "Сири-Бурлука" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2010 року по 30.06.2011 рік.

За результатами перевірки складено акт №3226/235/36456982 від 14.09.2011 року (а.с.21-53), висновками якого встановлено порушення, зокрема:

- п.п.135.5.4 п.135.5 ст.135 ПК України - заниження податку на прибуток в сумі 195278,00 за 2й кв.2011 року.

На підставі акту перевірки начальником ДПІ у Київському районі м.Харкова винесено податкове повідомлення-рішення №0003842302 від 27.09.2011 року, яким донараховано податок на прибуток в сумі 195 278,00 грн. та нараховані штрафні (фінансові) санкції в сумі 1 грн. (а.с.9).

Позивач не погодився із вказаним рішенням і оскаржив його до суду.

З акту перевірки вбачається, що відповідачем встановлено заниження задекларованих позивачем показників у рядку 03 декларації "Інші доходи" в сумі 849225,00 грн., оскільки в ході перевірки позивачем не надано первинні документи щодо транспортування, навантаження та розвантаження товару, який ТОВ "ТД "Сири-Бурлука" реалізовано ТОВ "ТЕФЕЯ" (м.Дніпропетровськ) відповідно до договору №20/04 від 20.04.2010 року на придбання сиромолочної продукції на загальну суму 849224,64 грн, у т.ч. ПДВ 141537,44 грн. Відповідно до бази даних "Система автоматичного співставлення податкового кредиту та зобов'язань у розрізі контрагентів на рівні ДПА України", підприємство ТОВ "ТЕФЕЯ" не відобразило операції із придбання у ТОВ "ТД "Сири-Бурлука" за квітень 2011 р., у зв'язку з чим виникли розбіжності в сумі ПДВ - 141537,44 грн. Крім того, на дату складання акту перевірки ТОВ «Тефея»має стан платника відмінний від «0», а саме «прийнято рішення про припинення». Звітність податку на прибуток за 2й кв.2011 року ТОВ "ТЕФЕЯ" не надана. Підприємством ТОВ «Тефея»було передано ТОВ «ТД «Сири Бурлука»простий вексель серія АА 1727475, складений 30.04.2009 року на суму 849224,64 грн., який виписано емітентом ПАТ «Великобурлуцький сироробний завод»на ЗАТ «Нептун». При цьому ЗАТ «Нептун», на який було виписано вексель емітентом ПАТ «Великобурлуцький сироробний завод», знаходиться на спрощеній системі оподаткування, через що не вправі застосовувати спосіб розрахунків векселем. З 4 кв. 2008 року ЗАТ «Нептун»не звітувало до ДПІ, операції з реалізації за перше півріччя 2009 року (дата складання векселя 30.04.2009 року) відсутні, за даними податкового обліку дана операція не відображена, податки до бюджету не нараховані та не сплачені. У подальшому вексель підприємством ЗАТ «Нептун»передано з індосаментом «платити наказу без оборота на мене», дату передачі векселя встановити неможливо. Після розрахунку ТОВ «Тефея»з позивачем ТОВ "ТД "Сири-Бурлука" зазначеним векселем, у подальшому вексель ТОВ «ТД «Сири Бурлука»предявлено емітенту векселя - ПАТ «Великобурлуцький сироробний завод». Грошові кошти не було отримано, укладено угоду про зарахування зустрічних однорідних вимог, відповідно до якої зменшено кредиторську заборгованість позивача перед ПАТ «Великобурлуцький сироробний завод».

ДПІ в акті перевірки зазначено про порушення позивачем п. 1, п. 5 ст. 203 ЦК України, через що згідно ст.ст. 215, 216 ЦК України, правочин є недійсним. Внаслідок неправомірного зменшення кредиторської заборгованості ТОВ «ТД «Сири Бурлука»перед ПАТ «Великобурлуцький сироробний завод»в сумі 849224,64 грн., встановлено отримання сиромолочної продукції без компенсації вартості, що призвело до заниження доходу на суму 849224,64 грн., який враховується при визначенні обєкта оподаткування за період з 01.04.2011 року по 30.06.2011 року в порушення п.п. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135 ПК України. В результаті допущених порушень податкового законодавства встановлено заниження ТОВ «ТД «Сири Бурлука»податку на прибуток за 2 квартал 2011 року в сумі 195278 грн.

Суд погоджується з зазначеними висновками ДПІ, викладеними в акті перевірки, виходячи з наступного.

ТОВ "ТД "Сири-Бурлука" (м. Харків) укладено з ТОВ "ТЕФЕЯ" (м.Дніпропетровськ) договір №20/04 від 20.04.2010 року на придбання продукції (а.с. 34).

Відповідно до податкової накладної №6 від 21.04.2011 року та видаткової накладної №54 від 21.04.2011 року (а.с.54-57) позивачем відвантажено ТОВ "ТЕФЕЯ" (м.Дніпропетровськ) відповідно до договору №20/04 від 20.04.2010 року сиромолочну продукцію, а саме:

молоко ультрапаст. 1000 г 54 стак., сир Вершковий 760,032 кг, сир Сметанковий - 10229,475 кг, сир Російський - 15541,001 кг, усього на суму 849224,64 грн., у т.ч. ПДВ 141537,44 грн.

Суд зазначає, що поставка зазначеної сиромолочної продукції, виходячи з її фізичних властивостей ваги та обєму, безумовно передбачає її транспортування відповідними транспортними засобами.

Позивачем не надано до матеріалів справи жодних підтверджень щодо фактичного здійснення перевезення ТМЦ, вказаних у податковій накладній №6 від 21.04.2011 року, тобто не надано товаро-транспортних накладних, шляхових листів, тощо. Також не надано суду позивачем договорів про надання послуг перевезення та зберігання ТМЦ, доказів зберігання придбаної продукції (складських квитанцій, тощо).

Відповідно до умов договору №20/04 від 20.04.2010 року, укладеного між позивачем та ТОВ "ТЕФЕЯ", п.1.2 передбачено, що найменування, кількість, ціна товару, а також вартість транспортних послуг та умови постачання кожної партії товару, згідно п.1.1 договору, визначаються згідно з попередньою заявкою покупця - ТОВ "ТЕФЕЯ", яка затверджується постачальником ТОВ "ТД "Сири-Бурлука". Проте позивачем не надано до матеріалів справи відповідної заявки. У податковій та видатковій накладній, наданих позивачем до матеріалів справи, транспортні витрати не зазначені, умови поставки та пункт поставки не визначено.

При цьому, місцезнаходження ТОВ "ТЕФЕЯ", згідно наданої довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, станом на час поставки 21.04.2011 року, є м. Дніпропетровськ. Таким чином, факт реальності здійснення поставок продукції позивачем не може бути підтверджений без підтвердження його транспортування.

Згідно акта приймання-передачі векселя №1 від 21.04.2011 року (а.с. 59) ТОВ «Тефея»передано ТОВ "ТД "Сири-Бурлука" в рахунок погашення заборгованості за поставлений товар простий вексель серія АА 1727475, складений 30.04.2009 року на суму 849224,64 грн., який було виписано емітентом ПАТ "Великобурлуцький сироробний завод" на ЗАТ "Нептун" (а.с.58).

Відповідно ст. 4 Закону України "Про обіг векселів в Україні" - видавати перекази і прості векселі можна лише для оформлення грошового боргу за фактично поставлені товари, виконані роботи, надані послуги.

Як вбачається з матеріалів справи, ЗАТ "Нептун" знаходилось на спрощеній системі оподаткування, що підтверджується копією свідоцтва про право сплати єдиного податку субєктом малого підприємництва юридичною особою від 19.12.2007 року №2031013190 року.

Відповідно до ст. 1 Указу Президента України "Про внесення змін до Указу Президента України від 03.07.1998 року №727 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та завітності суб'єктів малого підприємництва" - суб'єкти підприємницької діяльності - юридичні особи, які перейшли на спрощену систему оподаткування за єдиним податком, не мають права застосовувати інший спосіб розрахунків за відвантажену продукцію крім готівкового та безготівкового розрахунків коштами.

Таким чином, ЗАТ "Нептун" не мало права застосовувати спосіб розрахунку у вексельній формі, оскільки перебувало на спрощеній системі оподаткування.

Крім того, з акту перевірки встановлено, що ЗАТ "Нептун" не надавало звітність до ДПІ з 4-го кв. 2008 року, остання податкова звітність надана 06.10.2008 року №138022, операції з реалізації за квітень 2009 р. та півріччя 2009 року при даті складання векселя 30.04.2009 року у податковому обліку не відображені, податки до бюджету не нараховані та не сплачені. У подальшому зазначений вексель ЗАТ "Нептун" було передано з індосаментом "Платити наказу без оборота на мене", дату передачі векселя встановити неможливо.

З Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців встановлено, що ЗАТ "Нептун", на який було виписано вексель підприємством емітентом ПАТ "Великобурлуцький сироробний завод", має стан «припинення підприємницької діяльності».

У подальшому, після отримання векселя позивачем ТОВ "ТД "Сири-Бурлука" від ТОВ «Тефея», вказаний вексель позивачем пред'явлено емітенту векселя - ПАТ "Великобурлуцький сироробний завод", згідно акту від 31.05.2011 року (а.с.62), в якості розрахунку за договором поставки товару №100-09 від 20.11.2009 р., укладеного між ПАТ "Великобурлуцький сироробний завод" як постачальником та ТОВ "ТД "Сири-Бурлука" як покупцем (а.с. 60).

Проте грошові кошти внаслідок предявлення векселя сплачені та отримані не були, оскільки сторонами укладено угоду про зарахування зустрічних однорідних вимог від 31.05.2011 року (а.с.61), відповідно до якої сторони не є зобовязаними за договорами, враховуючи те, що сторона 1 - ПАТ "Великобурлуцький сироробний завод" є кредитором за договором поставки №100-09 від 20.11.2009 р., а сторона 2 - ТОВ "ТД "Сири-Бурлука" є боржником при виконанні грошового зобов'язання в сумі 849224,64 грн., у той час як сторона 1 є боржником згідно акту предявлення векселів до платежу від 31.05.2011 року, а сторона 2 є кредитором при виконанні грошового зобовязання в сумі 849224,64 грн.

Згідно п.2.2 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку" зареєстрованого Міністерством фінансів України від 05.06.1995 р. за №168/704, первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції, якщо це можливо, безпосередньо після її проведення.

Первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів. Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі - первинні документи). Первинні документи, створені в електронному вигляді, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

На вимогу контролюючих або судових органів та своїх контрагентів підприємство, установа зобов'язані за свій рахунок зробити копії таких документів на паперовому носії.

Первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці первинні документи.

Первинні документи підлягають обов'язковій перевірці працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов'язкових реквізитів та відповідність господарської операції чинному законодавству, логічна ув'язка окремих показників

Відповідно до ст.3 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ст.9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складається документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до приписів ст.215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частиною першою-третьої, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому випадку визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Відповідно до ст. 228 ЦК України правочин, направлений на незаконне заволодіння майном держави, вважається таким, що порушує публічний порядок, і, відповідно, є нікчемним.

Несплачені суми ПДВ внаслідок порушення встановленого порядку формування податкового кредиту з ПДВ, є дохідною частиною держбюджету та власністю держави.

Частиною 1 ст. 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити, зокрема, моральним засадам суспільства.

Як встановлено положеннями ст. 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 207 ГК України господарське зобовязання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосубєктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Застосування цієї норми передбачає врахування того, що правочин, на виконання якого вчинено господарське зобовязання, яке за своєю метою суперечить інтересам держави і суспільства, зокрема, спрямоване на ухилення від сплати податків або на незаконне отримання з державного бюджету коштів на відшкодування надмірно сплачених податків, є відповідно до ч.1 ст. 228 ЦК України правочином, що порушує публічний порядок, а тому є нікчемним, що передбачено ч. 2 цієї статті.

Враховуючи викладене, з огляду на те, що факт реальності здійснення поставки продукції не може бути підтверджений без з'ясування з цією метою обставин щодо умов його транспортування, доказів якого позивачем не надано, суд прийшов до висновку про необґрунтованість доводів позивача щодо реальності та дійсності угод укладеної між позивачем та ТОВ "ТЕФЕЯ", оскільки відповідачем в ході судового розгляду доведено належними та допустимими доказами правомірність та обґрунтованість висновку про його недійсність, який міститься в акті перевірки ДПІ у Київському районі м. Харкова №3226/235/36456982 від 14.09.2011 року.

З урахуванням порушень при розрахунку векселем, встановлених в акті перевірки та підтверджених у ході розгляду справи, судом встановлено отримання позивачем сиромолочної продукції без компенсації вартості, що призвело до заниження доходу на суму 849224,64 грн., який враховується при визначенні обєкта оподаткування за період з 01.04.2011 року по 30.06.2011 року.

Враховуючи викладене та на підставі аналізу наявних в матеріалах справи доказів, суд дійшов висновку про правомірність та обґрунтованість доводів відповідача щодо порушення позивачем п.п.135.5.4 п.135.5 ст.135 ПК України в частині заниження позивачем податку на прибуток за 2-й квартал 2011 року в сумі 195278,00.

У відповідності до вимог ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожний зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією (254к/96-ВР) та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод, інтересів особи та цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно ч.7 підрозділу 10 "Інші перехідні положення" ПК України - штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 1 січня по 30 червня 2011 року застосовуються у розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення.

Таким чином, відповідачем правомірно та в межах повноважень органу державної податкової служби виявлено вчинення позивачем порушення вимог податкового законодавства, через що відповідачем обґрунтовано нараховане позивачу податкове зобов'язання по податку на прибуток в розмірі 195 278,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції в розмірі 1 грн.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про те, що відповідач при винесенні податкового повідомлення-рішення №0003842302 від 27.09.2011 року діяв в межах своєї компетенції, обґрунтовано та законно, зазначені рішення прийняті з дотриманням вимог ч.3 ст.2 КАС України, є правомірним та не підлягають скасуванню, через що у задоволенні позову належить відмовити у повному обсязі.

Згідно ст. 94 КАС України, у разі відмови у задоволенні позову, понесені позивачем судові витрати з відповідача не присуджуються.

Керуючись ст.ст. 2, 8-14, 71, 94, 160-163, 167, 186 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД "Сири-Бурлука" до Державної податкової інспекції у Київському районі м.Харкова про скасування податкового повідомлення-рішення №0003842302 від 27.09.2011 року відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова виготовлена у повному обсязі 14.12.2011 року.

Суддя Л.М. Мар'єнко