Постанова № 20593013, 19.12.2011, Сумський окружний адміністративний суд

Копія

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 грудня 2011 р. Справа № 2a-1870/8473/11

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Соколова В.М.

за участю секретаря судового засідання - Фірстенко М.А.,

представників позивача - Мігаля А.С.,

- Шамоніна З.О.,

представника відповідача - Компанєєць М.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Будметалкомплект-С" до Державної податкової інспекції в місті Суми про скасування податкового повідомлення-рішення ,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Будметалкомплект-С" (далі по текту - позивач, ТОВ "Будметалкомплект-С") звернулося до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції в місті Суми (далі по тексту відповідач, ДПІ в м. Суми), в якій просить, з урахуванням уточнення позовних вимог, визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ в м. Суми № 0006551502/0/56847 від 18 липня 2011 року про збільшення суми грошового зобов'язання з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності з юридичних осіб в сумі 10449,44 грн. Свої вимоги обґрунтовує тим, що ДПІ в м. Суми порушено вимоги податкового законодавства України. Посилаючись на пункти 288.1, 288.4 статті 288 Податкового кодексу України, статті 1, 13,15,21,30 Закону України “Про оренду землі” позивач відмічає, що норми земельного законодавства та Податкового кодексу України чітко визначають умови взаємовідносин між землекористувачами та власниками землі. На думку позивача, розмір орендної плати встановлюється виключно договором оренди землі, зміна її допускається виключно шляхом внесення змін до договору оренди. Виходячи з викладеного, позивач вважав, що відповідачем безпідставно було донараховано суму податкового зобовязання з орендної плати, виходячи з 3% від нормативної грошової оцінки землі без внесення відповідних змін до договору.

Відповідач проти позову заперечував, зазначив, що справляння плати за землю здійснюється відповідно до положень Податкового кодексу України з урахуванням критеріїв, які визначені у розділі ХІІІ “Плата за землю”. Таким чином, на думку посадових осіб податкового органу, при визначенні суми податкового зобовязання по орендній платі за земельну ділянку позивач мав враховувати вимоги п.п.288.5.1. п.288.5 ст. 288 Податкового кодексу України та узгодити податкове зобовязання по орендній платі за земельні ділянки державної і комунальної власності за січень-травень 2011 року у розмірі не меншому трикратного розміру земельного податку. Тому, вважає, що сума грошового зобовязання була визначена податковим органом позивачу на підставі пп.54.3.2 п.54.3 ст. 54 Податкового кодексу України у відповідності до чинного законодавства (а.с.25-28).

Представник позивача позовні вимоги з підстав, викладених у позові підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечував з підстав, викладених у письмових запереченнях. Просив у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши представників сторін, перевіривши письмові матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні позовних вимог, виходячи з наступного.

У судовому засіданні встановлено, що 17 січня 1997 р. між Сумською міською радою та ТОВ "Будметалкомплект-С" було укла дено договір оренди земельної ділянки, відповідно до якого ТОВ "Будметалкомплект-С" отри мало в оренду земельну ділянку площею 0,6246га. за адресою: м. Суми, вул. Воєводіна, 4 строком до 17.01.2047 року (а.с.13-14). Пунктом 2.1 договору передбачено, що плата за землю вноситься землекористувачем щорічно у виглялі орендної плати у розмірі ставки земельного податку даної зони.

Станом на 01.01.2011 ставка земельного податку складає 1% від нормативної грошової оцінки землі, що в даному випадку складає 15672,84 грн.

Службовими особами ДПІ в м. Суми була проведена документальна невиїзна перевірка TOB "Будметалкомплект-С" з питань дотримання вимог податкового законодавства за січень-квітень 2011р. В ході перевірки відповідачем було виявлено порушення позивачем норм пп.288.5.1 п.288.5 ст. 288 Податкового кодексу України, яке було зафіксоване в акті про результати документальної невиїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства від 06.07.2011 за №5174/152/00912238 (а.с.6-8).

За результатами перевірки 18.07.2011 ДПІ в м. Суми було прийняте податкове повідомленням-рішенням №0006551502/0/56847, яким позивачеві визначено податкове зобовязання з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності в розмірі 10449,44 грн., в тому числі за основним платежем 10448,44 грн. та штрафні (фінансові) санкції 1,00грн. (а.с.9).

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд виходить з наступного.

Як вбачається з акта перевірки (а.с.6-8), підставою для прийняття оскаржуваного рішення стало встановлення відповідачем порушення TOB "Будметалкомплект-С" вимог пп.288.5.1 п.288.5 ст. 288 Податкового кодексу України, згідно яких річна сума платежу з орендної плати не може бути меншою для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом. В той же час, позивач в декларації з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності визначив зобовязання з орендної плати за користування земельною ділянкою на рівні 1% від нормативної грошової оцінки землі.

У відповідності до статті 206 Земельного Кодексу України від 25.10.2001 р. №2768-ІІІ із наступними змінами та доповненнями використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. При цьому, згідно частини 2 вказаної статті плата за землю справляється відповідно до закону, а з 01 січня 2011 року будь - які питання щодо оподаткування регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI, і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до Податкового кодексу та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства.

Підпунктом 4.1.1. п.4.1 ст.4 Податкового кодексу закріплено принцип «загальність оподаткування», тобто, кожна особа зобов'язана сплачувати встановлені Податковим кодексом, законами з питань митної справи податки та збори, платником яких вона є згідно з положеннями Податкового кодексу.

Відповідно до ст. 6 Податкового кодексу, податком є обов'язковий безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податків відповідно до Податкового кодексу.

Податковим кодексом на території України встановлено загальнодержавні та місцеві податки та збори.

В положенні п. 8.2 статті 8 Податкового кодексу зазначено, що до загальнодержавних належать податки та збори, що встановлені цим Кодексом і є обов'язковими до сплати на усій території України, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно статті 9 Податкового Кодексу плату за землю віднесено до загальнодержавних податків і зборів.

У відповідності до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених Податковим кодексом. Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків (пункт 36.3 статті 36 Податкового кодексу).

Порядок оподаткування землі в Україні, починаючи з 01 січня 2011 року, визначається розділом ХІІІ «Плата за землю» Податкового кодексу України.

Питання орендної плати за землю врегульовані статтею 288 Податкового кодексу України.

Враховуючи те, що плата за землю є загальнодержавним податком та обов'язковим до сплати, умови та підстави для зменшення розміру податку повинні бути визначені на законодавчому рівні, а саме в Податковому кодексі.

Повноваження щодо встановлення ставок загальнодержавних податків і зборів та інших обов'язкових елементів цих платежів, у відповідності до підпункту 12.1.3 пункту 12.1 статті 12 Податкового кодексу, належить виключно Верховній Раді України.

До повноважень органів місцевого самоврядування базового рівня (сільських, селищних та міських рад, в тому числі Сумської міської ради) не належить зміна розмірів ставок загальнодержавних податків і зборів, до якого належить, зокрема, орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності.

До їх повноважень, у відповідності до пункту 12.3 статті 12 Податкового кодексу, належить прийняття рішень про встановлення місцевих податків і зборів у порядку, визначеному Податковим кодексом, а саме: об'єктів оподаткування, платників податків і зборів, розмірів ставок, податкових періодів та інших обов'язкових елементів, визначених статтею 7 та з дотриманням критеріїв, встановлених розділом ХІІ «Місцеві податки і збори» Податкового кодексу для відповідного місцевого податку чи збору.

Тобто, враховуючи норми Податкового Кодексу України, який визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, колегія суддів зазначає, що річна сума платежу, що підлягає перерахуванню до бюджету суб'єктами господарювання, які орендують земельні ділянки державної та комунальної власності, визначається відповідно до умов договору, але з урахуванням вимог пп. 285.5.1 п. 288.5 ст. 288 Податкового Кодексу України.

Пунктом 288.1 статті 288 ПКУ визначено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Платником орендної плати є орендар земельної ділянки, об'єктом оподаткування - земельна ділянка, надана в оренду (пункти 288.2, 288.3 статті 288 ПКУ).

Пунктом 288.5 статті 288 ПКУ чітко визначено, що мінімальний річний розмір орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності для всіх категорій земель, крім сільськогосподарського призначення, не може бути меншим трикратного розміру земельного податку, що встановлюється розділом ХІІІ цього кодексу.

Разом з тим, статтею 271 ПКУ визначено, що базою оподаткування плати за землю є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого розділом ХІІІ ПКУ, а у разі, якщо нормативну грошову оцінку не проведено - площа земельних ділянок.

Згідно з підпунктом 14.1.125 пункту 14.1 статті 14 ПКУ нормативна грошова оцінка земельних ділянок для розділу ХІІІ Податкового кодексу України - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений відповідно до законодавства центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів.

Правові засади проведення оцінки земель в Україні визначені Законом України від 11.12.2003 p. N 1378-ГУ "Про оцінку земель".

Відповідно до абзацу 5 статті 5 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Пунктом 9 Типового договору оренди землі встановлено, що розмір орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності вноситься у грошовій формі та зазначається у відсотках нормативної грошової оцінки земельної ділянки або розміру земельного податку.

Розмір орендної плати за землю переглядається у випадках і з моменту: зміни умов господарювання, передбачених договором, зміни розмірів земельного податку, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами, в інших випадках, передбачених законом (пункт 13 Типового договору оренди).

Крім того, відповідно до п. 5.2 ст. 5 Податкового кодексу України, у разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням цього Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення цього Кодексу.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що з січня 2011 року мінімальний розмір щомісячної орендної плати за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності та грошову оцінку их встановлено, складає трикратний розмір земельного податку.

Отже, відповідачем зроблено правильний висновок щодо заниження ТОВ "Будметалкомплект-С" суми орендної плати за землю за період з січня по квітень 2011 року у зв'язку з чим, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову.

З огляду на встановлені в судовому засіданні обставини справи та досліджені докази, суд приходить до висновку, що оскаржене податкове повідомлення-рішення не суперечить вимогам чинного законодавства, є обґрунтованим, прийняте у відповідності до вимог ч.3 ст.2 КАС України, а тому у задоволенні позовних вимог ТОВ "Будметалкомплект-С" необхідно відмовити.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю "Будметалкомплект-С" до Державної податкової інспекції в місті Суми про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ в м. Суми №0006551502/0/56847 від 18 липня 2011 року про збільшення суми грошового зобов'язання з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності з юридичних осіб в сумі 10449,44 грн. відмовити за необґрунтованістю.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя (підпис) В.М. Соколов

Повний текст постанови складено 23.12.2011 року.

З оригіналом згідно

Суддя В.М. Соколов