Рішення № 20585943, 26.10.2011, Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 2-1411/11

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"26" жовтня 2011 р.

Дзержинський районний суд м.Кривого Рогу у складі :

головуючого - судді Свистунової О.В.

при секретарі Каплуновій В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі за відсутності сторін без фіксування судового засідання технічними засобами на підставі ч.2 ст. 197 ЦПК України цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит», від імені якого діє Криворізька філія Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит»до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення боргу що виник внаслідок порушення зобов»язань за кредитним договором та договором поруки, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач - Публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та Кредит», від імені якого діє Криворізька філія Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит»звернувся в Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення боргу що виник внаслідок порушення зобов»язань за кредитним договором та договором поруки.

В обґрунтування заявлених вимог представник позивача зазначив, що відповідно до умов кредитного договору № 109/07-МК від 14.05.2007 року Банк надав відповідачці ОСОБА_1 (Відповідач 1) кредитні кошти в розмірі 25000 грн. зі сплатою 25% річних за користування кредитом та на умовах забезпеченості, зворотності, строковості, платності.

Строк повернення кредитних ресурсів, згідно з п. 3.2. кредитного договору - 13.11.2008року. Одночасно з кредитним договором, з метою забезпечення виконання зобов'язань за договором №109/07-МК від 14.05.2007р. Банком було укладено договір поруки: №109/07-МП від 14.05.2007р. з ОСОБА_2 (Відповідач 2).

Своїми підписами в договорі поруки Відповідч 2 засвідчила, що ознайомлена з кредитним договором №109/07-МК від 14.05.2007р., і згодна з його умовами.

Відповідно до п. 3.5. кредитного договору Банк має право вимагати дострокового повернення кредитних ресурсів в разі несвоєчасного або не в повному обсязі погашення Позичальником заборгованості за кредитом або процентами, відповідно до умов кредитного договору.

На підставі зазначеного позичальнику та поручителю (відповідачам 1, 2) були направлені листи з вимогами виконати зобов'язання перед банком, які виникли внаслідок порушення умов кредитного договору, а саме:

лист №1660 від 17.03.2008р., що отриманий особисто ОСОБА_1

лист №1662 від 17.03.2008р., що отриманий особисто ОСОБА_2

Зазначені повідомлення банку отримані, але проігноровані позичальником та поручителем, в порушення п. 3.3 Кредитного договору заборгованість перед банком не сплачена.

Внаслідок порушення та невиконання відповідачами 1, 2 умов кредитного договору та договору поруки, у Відповідачів 1, 2 перед банком виникла заборгованість, яка станом на 16.05.2011року складає -253 926,15 грн. та підтверджена розрахунком заборгованості, який додається до позову.

На підставі викладеного представник позивача просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі та стягнути з відповідачів солідарно заборгованість завдану порушенням зобов»язання у розмірі 253 926,15 грн. та судові витрати: судовий збір 1700,00 грн. та витрати на ІТЗ 120,00 грн.

Представник позивача в судове засідання не зявився, про день та час розгляду справи сповіщений належно. Відповідно до наданої на адресу суду письмової заяви, не заперечував проти розгляду справи за відсутності їх представника та проти проведення заочного розгляду у даній цивільній справі та ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів.

Відповідачі, належним чином сповіщені про день та час розгляду справи до суду не зявились, причини своєї неявки суду не повідомили.

Ухвалою суду від 26 жовтня 2011 року, на підставі вимог ст.. 224,225 ЦПК України, у цивільній справі суд вирішив провести заочний розгляд.

Суд, дослідивши матеріали справи прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Так, судом було встановлено, що вимоги позивача до відповідачів ґрунтуються на підставі договорів: - кредитного договору № 109/07-МК від 14.05.2007 року (а.с.6-8), згідно до якого Банк надав відповідачці ОСОБА_1 (Відповідач 1) кредитні кошти в розмірі 25000 грн. зі сплатою 25% відсотків річних за користування кредитом та на умовах забезпеч зворотності, строковості, платності. Строк повернення кредитних ресурсів, згідно з п. 3.2. кредитного договору 13.11.2008 року.

-договору поруки №109/07-МП від 14.05.2007р. укладеного Банком з ОСОБА_2 (Відповідач 2) (а.с.9-10). Своїм підписом у договорі поруки Відповідач - 2 засвідчила, що ознайомлена з умовами кредитного договору № 109/07-МК від 14.05.2007 року і згодна з його умовами.

Так, відповідно до вимог ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Приписами ч.1 ст. 553 ЦК України встановлено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов 'язання боржником. Відповідно до ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором, як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного процентів, неустойки, відшкодування збитків. Особи, які спільно дали поруку, відповідають кредитором солідарно.

Як вбачається з вимог викладених у п. 5.1 Договору поруки, порука припиняється із припиненням зобов'язання, що забезпечується нею, порука також припиняється, якщо Кредитор на протязі 6 (шести) місяців з дня настання строку виконання зобовязання за Кредитним договором не предявив позовні вимоги до Поручителя. Відповідно до п. 6.2 чинний Договір поруки вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до повного його виконання сторонами, прийнятих на себе зобовязань. Тобто, вказані договори набувають чинності з моменту їх підписання з 14.05.2007 рок. - та діють до повного виконання стор прийнятих на себе зобов'язань.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Встановленим обставинам відповідають правовідносини із зобов'язань за кредитним договором та недопустимість односторонньої відмови від виконання зобов'язань, а також щодо наслідків неналежного виконання зобовязань.

Відповідно до вимог ст.526, 527, 530 ЦК України зобовязання повинні виконуватись належним чином, згідно з вимогами договору та у встановлений строк.

Позивач вважає, що не виконавши зобовязань, прийнятих на себе відповідно до кредитного договору № 109/07-МК від 14.05.2007 року та договору поруки №109/07-МП від 14.05.2007 року, відповідачі: ОСОБА_1 та ОСОБА_2, як солідарні боржники за основним зобовязанням кредитним договором, згідно до ст.ст.553, 554 ЦК України порушили вимоги вищеназваних договорів щодо обсягу та строків виконання зобовязання і на підставі ст.ст.610,611,612, 623,624 ЦК України повинні нести солідарну відповідальність перед кредитором, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків.

Так, внаслідок порушення та невиконання відповідачкою ОСОБА_1 умов кредитного договору у останньої перед банком виникла заборгованість, яка станом на 16 травня 2011 року складає: 253926,15 грн. та підтверджена розрахунком заборгованості, який доданий до позову та перевірений судом:

Прострочена заборгованість по кредиту - 14957,27 гривень;

Прострочені відсотки - 12036,38 гривень;

Пеня за несвоєчасне погашення кредиту 155 986,22 гривень;

Пеня за несвоєчасне погашення відсотків - 70 946,28 гривень.

На час розгляду справи у суді зазначені вимоги відповідачкою ОСОБА_1 не виконані.

Тому, суд вважає заявлені позовні вимоги в частині до відповідачки ОСОБА_1 доведеними та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Однак, з матеріалів справи вбачається, що вимоги позивача до відповідачів ґрунтуються не лише на підставі основного кредитного договору, а і на підставі договору поруки.

Відповідно до ч. 4 ст. 559 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить «вимоги до поручителя».

Чинний ЦК України виходить з того, що в першу чергу сторони мають право самостійно в договорі поруки визначати строк для предявлення вимог до поручителя. За відсутності відповідної договірної умови слід застосовувати строки, передбачені у ч. 4 ст. 559 ЦК України.

За своєю правовою природою строк, передбачений ч. 4 ст. 559 ЦК України, є преклюзивним (припиняючим), що принципово впливає на вирішення ряду питань. По-перше - його закінчення є підставою для припинення поруки. По-друге - у випадку пропуску кредитором строку предявлення вимог до поручителя цей строк не може бути поновлено, зупинено чи перервано з підстав, передбачених у ст. ст. 263, 264, ч. 5 ст. 267 ЦК України. По-третє - встановивши факт закінчення строку, суд відмовляє кредитору в позові за відсутністю у нього права вимагати стягнення боргу з поручителя, що припинилося у зв'язку з його пропуском.

Як випливає із ч. 4 ст. 559 ЦКУ в межах зазначеного строку кредитор повинен звернутися до поручителя з вимогою про примусове виконання взятого ним зобов'язання. Судова практика виходить з того, що в межах вказаного строку кредитор повинен заявити позов до поручителя. Така позиція закріплена у інформаційному листі Вищого арбітражного суду України від 07.03.96 N 01-8/106 "Про деякі питання практики застосування окремих норм чинного законодавства при вирішенні спорів", а також у роз'ясненні президії Вищого арбітражного суду України від 06.10.94 N 02-5/706 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з укладенням та виконанням кредитних договорів" та оглядовому листі Вищого арбітражного суду України від 30.05.2001 N 01-8/637 "Про практику вирішення окремих спорів, пов'язаних із забезпеченням виконання зобов'язань".

Позивач по справі в своїх поясненнях тлумачить п. 5.1 Договору поруки наступним чином, оскільки, у зазначеному пункті договору встановлено, що порука припиняється з припиненням всіх зобовязань, які ним забезпечуються (кредитним договором № 109/07-МК від 14.05.2007 року), значить строк дії договору сторонами визначено, та він і має становити - до припинення всіх зобовязань по кредитному договору № 109/07-МК від 14.05.2007 року.

Така позиція позивача по справі не відповідає вимогам діючого законодавства. Так, в ст.. 251 Цивільного кодексу України на законодавчому рівні закріплено поняття строків та термінів у цивільному праві, при цьому визначена їх принципову різницю. Так, строком визнається певний період часу, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Тобто, юридичне значення має саме сплив певного проміжку часу, у результаті якого виникають, змінюються або припиняються цивільні правовідносини, поняття терміну, визначається як момент у часі, з настанням якого пов'язується виникнення, зміна та припинення цивільних правовідносин. В свою чергу, ст.. 530 ЦК України встановлено, що визначення у зобов'язанні періоду, протягом якого воно підлягає виконанню, це строк виконання. Належне виконання може здійснитися у будь-який момент у межах цього періоду. Згідно зі ст. 252 ЦК україни, строк може бути визначеним роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін виконання зобов'язання може бути вказаний певною подією, яка неминуче має настати. Виходячи з положень ст. ст. 251, 252 ЦК України, уявляється, що встановлення такої умови виконання зобов'язання стосується лише терміну виконання зобов'язання, а не його строку. Враховуючи наведені положення цивільного законодавства, вбачається, що сторонами Договору поруки в п. 5.1 визначено саме термін виконання зобовязань по договору поруки, при цьому, саме строку дії договору поруки (певного проміжку часу визначеного календарними датами, або днями, місяцями, роками) не встановлено.

При цьому в контексті ч.4. ст.. 559 Цивільного кодексу України мова йде саме про строк дії договору поруки, тобто, відповідно до законодавчо закріпленого поняття про певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Виходячи із того, що строк поруки не є строком для захисту порушеного права, а строком існування (дії) самого зобов'язання поруки (преклюзивність строку), варто зазначити, що і право кредитора, і обов'язок поручителя по його закінченні припиняються, а це означає, що жодних дій щодо реалізації цього права, в тому числі застосування примусових заходів захисту в судовому порядку, кредитор вчиняти не може. Тому, навіть, якщо в межах строку дії поруки була пред'явлена претензія, і поручитель не виконав вказані в ній вимоги, кредитор не має права на задоволення позову, заявленого поза межами вказаного строку, оскільки із закінченням строку припинилося матеріальне право.

В даному випадку, в договорі поруки строк дії останнього не встановлений.

Відповідно до п. 3.5. кредитного договору Банк має право вимагати дострокового повернення кредитних ресурсів в разі несвоєчасного або не в повному обсязі погашення Позичальником заборгованості за кредитом або процентами, відповідно до умов кредитного договору.

На підставі зазначеного позичальнику та поручителю (відповідачам 1, 2) були направлені листи з вимогами виконати зобов'язання перед банком, які виникли внаслідок порушення умов кредитного договору, а саме:

-лист №1660 від 17.03.2008р., що отриманий 21.03.2008 року, відповідно до поштового повідомлення про вручення листа. (а.с.14);

-лист №1662 від 17.03.2008р., що отриманий особисто ОСОБА_2 27.03.2008 року відповідно до поштового повідомлення про вручення листа. (а.с.15).

Зазначені повідомлення банку отримані, але проігноровані позичальником та поручителем, в порушення п. 3.3 Кредитного договору заборгованість перед банком не сплачена.

При цьому, як вже зазначалось вище, строк виконання основного грошового зобов'язання по кредитному договору визначений 13.11.2008 року. Отже, з урахуванням положень законодавства наведених вище, кредитор - позивач по справі, повинен був пред'явити вимогу протягом шести місяців починаючи з 13.11.2008 року, тобто, граничний термін пред'явлення вимоги по договору поруки - 13.05.2009р. Тоді як з матеріалів справи вбачається, що позивач по справі цей строк пропустив, та пред'явив позовну заяву лише 23.05.2011 року. Крім того, в п. 5.1. Договору поруки йде мова про порядок припинення зобовязаннь поручителя по Договору, а не про строк дії Договору. Крім того, відсильним положення цього пункту Договору визначається, що зобовязання поручителя припиняються з припиненням всіх зобовязань по кредитному договору № 109/07-МК від 14.05.2007 року. В договорі кредитування, строк його дії (тобто конкретний проміжок часу протягом якого повинно виконуватися зобовязання позичальника) визначений конкретною календарною датою 13.11.2008р.

Крім того, суду не було заявлено клопотань щодо поновлення строку звернення до суду із зазначеними позовними вимогами та не надано в порядку ст. 60 ЦПК України доказів у підтвердження поважності пропуску ними строку для звернення до суду із зазначеними позовними вимогами.

Тому, суд вважає, що в частині вимог до відповідачки ОСОБА_2 позов не підлягає задоволенню.

На підставі ст.ст.81,88 ЦПК України з відповідачки ОСОБА_1 підлягає стягненню на користь позивача сплачений ним судовий збір та витрати на інформаційно-технічне забезпечення.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 526,527,530,553,554,559, 610,611,612,623,624,1054 ЦК України, ст. ст. 3, 10, 11, 60, 81, 88, 212- 215 ЦПК України суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит», від імені якого діє Криворізька філія Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит»до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення боргу що виник внаслідок порушення зобов»язань за кредитним договором та договором поруки задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит», від імені якого діє Криворізька філія Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» (розрахунковий рахунок №29095060900980 у КФ ВАТ „Банк „Фінанси та Кредит" МФО 305835, ОКПО 24609556), заборгованість, завдану порушенням зобов'язання, у розмірі 253 926,15 грн. (двісті п»ятдесят три тисячі дев»ятьсот двадцять шість гривень 15 копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит», від імені якого діє Криворізька філія Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит»(розрахунковий рахунок №29095060900980 у КФ АТ „Банк „Фінанси та Кредит" МФО 305835, ОКПО 24609556) судові витрати у справі: судовий збір - 1700,00 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи у суді - 120,00 грн..

Відмовити у задоволенні частини позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит»від імені якого діє Криворізька філія Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит»до ОСОБА_2 про стягнення боргу що виникла внаслідок порушення зобовязань за кредитним договором та договором поруки.

Рішення може бути оскаржене в апеляційний суд Дніпропетровської області шляхом подачі через Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу апеляційної скарги протягом 10 днів з моменту проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. Рішення набуває чинності через десять днів, якщо протягом зазначеного строку апеляційну скаргу не буде подано.

Заочне рішення суду може бути переглянуто Дзержинським районним судом м.Кривого Рогу за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя:О. В. Свистунова