Постанова № 20583703, 01.12.2011, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 грудня 2011 року <ЧАС >м.ПолтаваСправа № 2а-1670/7571/11 Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Серги С.М.,

при секретарі Лайко О.В.,

за участю:

представника позивача - Биліцького М.В.,

представника відповідача - Вербицької І.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства "Полтавське хлібоприймальне підприємство"до Державної податкової інспекції у м. Полтавіпро скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

19 вересня 2011 року Приватне акціонерне товариство "Полтавське хлібоприймальне підприємство" (далі по тексту ВАТ "Полтавське ХПП")звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Полтаві (далі по тексту ДПІ у м. Полтава)про скасування податкового повідомлення-рішення № 0001672301 від 18.07.2011.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що прийняте відповідачем за наслідками перевірки спірне податкове повідомлення-рішення є неправомірним, оскільки висновок відповідача про нікчемність договорів, укладених з ТОВ "ТД "Альянс3" та СГД-ФО ОСОБА_3, спростовується належним виконанням сторонами умов договорів купівлі-продажу та надання автомобільних послуг, та первинними бухгалтерськими документами.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити в повному обсязі з підстав, зазначених у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти задоволення позовних вимог посилаючись на те, що у ТОВ "ТД Альянс3" відсутні трудові та матеріальні ресурси, виробнича база, складські приміщення, транспортні засоби на балансі вказаного підприємства не обліковуються, під час проведення перевірки ТОВ "ТД Альянс3" товарно-транспортні накладні та подорожні листи не подавались. Крім того, проведеною перевіркою встановлено, що СГД-ФО ОСОБА_3 позивачу реалізовано продукції придбану у ПП "Райдуга". Відповідно до ЄДР ПП "Райдуга" відсутнє за місцезнаходженням", згідно розрахунку комунального податку у нього відсутні наймані працівники. Крім того, у вказаного підприємства відсутні складські приміщення та транспортні засоби. Під час проведення перевірки товарно-транспортні накладні не надано, видаткові накладні не підписані покупцем та не містять порядкові номери, у зв'язку з чим неможливо встановити фактичне переміщення товарів від ПП "Райдуга" до СГД-ФО ОСОБА_3.

Розглянувши подані сторонами документи, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом встановлено, що 04.07.2011 ДПІ у м. Полтаві проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ВАТ "Полтавське ХПП" з питань правомірності нарахування податку на додану вартість при взаємовідносинах з ТОВ "ТД "Альянс3" за період з 01.02.2009 по 31.03.2011 та СГД-ФО ОСОБА_3 за період з 01.07.2009 по 30.09.2010.

Правомірність підстав та порядку проведення перевірки позивачем не оспорюється.

За результатами перевірки складений акт №5619/23-2/05581898 від 04.07.2011 (т.1 а.с. 12-51), в якому відображено порушення позивачем вимог підпункту 7.3.1 пункту 7.3 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого завищено обсяг податкового зобов'язання всього на суму 53053,00 грн, в тому числі по періодах: за березень 2010 року на суму - 2640,00 грн та за вересень 2010 року на суму - 50413,00 грн, підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" в результаті чого завищено обсяг податкового кредиту всього на суму 72071,00 грн, в тому числі за періоди: березень 2010 року - на суму 2640,00 грн, серпень 2010 року на суму 15072,00 грн та вересень 2010 року - на суму 54413,00 грн та підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", які призвели до завищення суми, що підлягають бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів (рядок 25.2 Декларації) на суму 19018,00 грн, в тому числі за періоди: за вересень 2010 року в розмірі 15072,00 грн та за жовтень 2010 року в розмірі 39456,00 грн.

На підставі акту перевірки винесено податкове повідомлення-рішення № 0001672301 від 18.07.2011 (т. 1 а.с. 52), яким зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість на суму 19018,00 грн, в тому числі за вересень 2010 року на суму 15072,00 грн та за жовтень 2010 на сум 3946,00 грн.

Перевіряючи обґрунтованість позовних вимог, суд виходить з наступного.

Судом встановлено, що 09.03.2010 між ВАТ "Полтавське ХПП" (покупець) та ТОВ "Торговий дім Альянс 3" (постачальник) укладено договір поставки № 128пк, згідно якого постачальник зобов'язується продати (поставити), а покупець прийняти та оплатити товар українського походження (кукурудзу) вражаю 2010 року. Товар має бути поставлений покупцю у термін до 12.03.2010 (т. 1 а.с. 172).

07.05.2010 між позивачем (покупець) та ТОВ "Торговий дім Альянс 3" (постачальник) укладено договір поставки № 135пк, згідно якого постачальник зобов'язується продати (поставити), а покупець прийняти та оплатити товар українського походження (пшеницю) вражаю 2010 року. Товар має бути поставлений покупцю у термін до 12.05.2010 (т. 1 а.с. 168).

Крім того, 09.09.2010 між ВАТ "Полтавське ХПП" (покупець) та ФОП ОСОБА_3 (постачальник) укладено договір поставки № 49пк згідно якого постачальник зобов'язується продати (поставити), а покупець прийняти та оплатити товар українського походження (кукурудзу) вражаю 2010 року. Товар має бути поставлений покупцю у термін до 10.09.2010 (т. 1 а.с. 157).

20.07.2010 між позивачем (замовник) та ТОВ "Торгівельний дім Альянс 3" (перевізник) укладено договір надання послуг по перевезенню вантажів № 53/07, за умовами якого перевізник зобов'язаний перевозити вантажі, що належать замовникові від пунктів завантаження до пунктів призначення та видавати їх уповноваженим на одержання вантажів особам, а замовник зобов'язується оплачувати встановлену цим договором плату за надані послуги (т. 1 а.с. 180).

За приписами підпункту 7.3.1 пункту 7.3 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04.1997 (далі Закон № 168/97-ВР) датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Згідно з підпунктами 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку у звязку з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Відповідно до порядку заповнення і подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 N 166 "Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання", платник податку самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає в декларації. Дані, наведені в декларації, повинні відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника (пункт 3.4 Порядку), оскільки, як визначено частиною 2 статті 3 Закону України ”Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий примірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Статтею 9 Закону України ”Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” № 996 від 16.07.1999 визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Дослідженням змісту долучених до матеріалів справи документів з метою встановлення їх відповідності вимогам вищевказаних правових норм та достатності для підтвердження обґрунтованості позиції позивача, судом встановлено наступне.

Накладні № 203 від 08.09.2010 (т. 1 а.с. 159), № 3402 від 07.05.2010 (т. 1 а.с. 169), № 1767 від 09.03.2010 (т. 1 а.с. 173), № 6, № 7, № 8 від 03.09.2010 (т. 2 а.с. 81 - 82), № 9 та № 28 від 04.09.2010 (т. 2 а.с. 85) та видаткова накладна № 58 від 09.09.2010 (т. 1 а.с. 165) не відповідають вимогам щодо оформлення первинних бухгалтерських документів, оскільки не містять дані, що дають змогу ідентифікувати осіб, які передали та прийняли товар (прізвище ім'я по батькові та посаду особи), в них відсутня інформації щодо реквізитів доручення, на підставі якого прийнято товар, а саме: не вказано номер та дату доручення, та прізвище ім'я по батькові особи відповідальної за отримання товару.

Крім того, податкова накладна № 203 (т. 1 а.с. 158) та накладна № 203 (т.1 а.с. 159) оформлені 08.09.2010 - за день до дати підписання договору № 49пк, а у накладній № 3402 (т. 1 а.с 169) та у податковій накладній № 3402 (т. 1 а.с. 171) найменування товару вказано ячмінь у той час як згідно пункту 1.1 договору поставки № 135пк, укладеного з ТОВ "ТД Альянс3", повинна була поставлятися пшениця.

Згідно зі статтею 24 Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні" зерно підлягає зберіганню на зерновому складі. Власники зерна мають право укладати договори складського зберігання зерна на зберігання зерна у зернових складах з отриманням складських документів на зерно, а також зберігати зерно у власних зерносховищах.

Відповідно до статті 43 цього Закону якщо зерновий склад приймає зерно на зберігання без видачі простого або подвійного складського свідоцтва, то для підтвердження прийняття зерна на зберігання він повинен видати складську квитанцію.

Представник позивача в судовому засіданні пояснив, що належне ФОП ОСОБА_3 зерно зберігалось на зерносховищах Приватного акціонерного товариства "Полтавське хлібоприймальне підприємство" до дати підписання договору поставки. Фактичний виділ зерна, належного ФОП ОСОБА_3, після підписання з останнім угоди, не проводився, передача зерна від постачальника до покупця відбувалась шляхом оформлення відповідних документів.

Проте, надані позивачем складські квитанції № 292 від 03.09.2010, № 298 від 04.09.2010 та № 309 від 05.09.2010 (т. 1 а.с. 161 - 162) на підтвердження наявності в зерносховищах кукурудзи ФОП ОСОБА_3, містять позначку про їх погашення до укладання договору поставки № 49пк.

Відповідно до пунктів 40, 41, 42, 43 Постанови Кабінету Міністрів України від 11.04.2003 № 510 "Про забезпечення сертифікації зернових складів на відповідність послуг із зберігання зерна та продуктів його переробки, запровадження складських документів на зерно" у разі допущення помилок при заповненні бланка складського документа зерновий склад погашає цей бланк та його копії із здійсненням напису "погашено". У разі коли замість пошкодженого складського документа або заміни одного складського документа на інший видається або замінюється складський документ, зерновий склад погашає бланк пошкодженого складського документа та його копії із здійсненням напису "погашено". Після видачі зерна володільцям складських документів зерновий склад погашає прийняті складські документи із здійсненням напису "погашено". Погашені складські документи до повторного обігу не вводяться і виключаються з реєстру складських документів.

Оскільки, позивачем не надано до суду доказів допущення помилок при заповненні вказаних складських квитанцій чи їх пошкодження, суд оцінює відомості, які в них містяться, критично.

Крім того, в матеріалах справи наявні дві копії договору № 49пк, укладеного між позивачем та ФОП ОСОБА_3 (т. 1 а.с. 157, т. 2 а.с. 97,) та дві копії договору № 128пк підписаного між позивачем та ТОВ "ТД Торговий дім Альянс 3" (т. 1 а.с. 172, т. 2 а.с. 67). Вказані документи представлені представниками позивача на підтвердження обґрунтованості позовних вимог.

Водночас, судом встановлено, що копії договорів № 49пк містять невідповідності у даті їх підписання, копія договору наявна в томі 1 на аркуші справи 157 не підписана ФОП ОСОБА_3, а у копіях договорів № 128 пк є розбіжності у сумі ПДВ, а саме: у договорі наявному в томі 1 на аркуші справи 172 вказано суму ПДВ - 2639,60 грн, а у договорі в томі 2 на аркуші справи 67 зазначено суму ПДВ - 2639,68 грн.

Пояснення представника позивача стосовно того, що транспортування придбаного у ТОВ "ТД Альянс3" товару здійснювалось власними силами, а товару придбаного у ФОП ОСОБА_3 - транспортом постачальника, судом оцінюються критично у зв'язку з наступним.

Відповідно до Наказу Міністерства транспорту України від 14.10.1997 № 363 "Про затвердження Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні" товарно-транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу. Товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Відповідно до Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року №363, основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля /пункт 11.1/.

Згідно Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів /пункт 11.5/. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом); після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри /пункт 11.6/. Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику /пункт 11.7/.

Пунктом 13.1. Правил встановлено, що перевізник здає вантажі у пункті призначення вантажоодержувачу згідно з товарно-транспортною накладною.

Надані позивачем товарно-транспортні накладні № ПША 400 (т. 2 а.с. 80) та № ПША 475 (т. 2 а.с. 89) не можуть бути розцінені судом належним доказом на підтвердження транспортування товару, придбаного у ФОП ОСОБА_3, оскільки згідно з наявною в них інформацією перевезення товару відбулось 03.09.2010 та 05.09.2010 - за 6 днів та 4 дня до укладання договору поставки № 49пк відповідно.

У наданих до суду товарно-транспортних накладних на підтвердження отримання транспортних послуг у ТОВ "ТД Альянс 3" та перевезення товару, придбаного у цього контрагента, не вказано номери подорожніх листів.

Крім того, судом встановлено, що пунктом 2.1 вказаного договору передбачено перевезення товару на підставі заявки на здійснення перевезення.

Разом з тим, вказані заявки позивачем до суду не надавались.

Позивачем також не представлено доказів понесення витрат на транспортування та їх відображення в бухгалтерському і податковому обліку підприємства.

Ухвалою суду від 21.09.2010 позивача зобов'язано надати до суду документи на підтвердження господарських взаємовідносин з ТОВ "ТД "Альянс3" та суб'єктом підприємницької діяльності-фізичною особою ОСОБА_3 та документи, які свідчили би про подальше використання придбаних товарів та послуг у господарській діяльності. Крім того, судом неодноразово оголошувались перерви в судових засіданнях для надання позивачем додаткових по справі.

Разом з тим, довіреності на отримання товарів, придбаних у ТОВ "ТД "Альянс3" та СПД ФО ОСОБА_3, рахунки - фактури, подорожні листи вантажного автомобіля, графіки відвантаження товару, доручення на отримання товарно-матеріальних цінностей, акти приймання наданих послуг, реєстри кількості і відстані перевезених вантажів, банківські виписки, позивачем суду не представлені.

При прийнятті рішення по суті позовних вимог судом також прийнято до уваги, що у ТОВ "ТД Альянс3" відсутні трудові та матеріальні ресурси, виробнича база, складські приміщення, транспортні засоби на балансі вказаного підприємства не обліковуються (Т.1 а.с. 102-110, Т.1 а.с.137-145). По документах СГД-ФО ОСОБА_3 реалізовував позивачеві продукцію, придбану у ПП "Райдуга". Однак, згідно розрахунку комунального податку у ПП "Райдуга" відсутні наймані працівники. Крім того, у вказаного підприємства не має складських приміщень та транспортних засобів. Під час проведення перевірки СГД-ФО ОСОБА_3 товарно-транспортні накладні ним не надавались, у видаткових накладних відсутні їх порядкові номери та підписи покупц, у зв'язку з чим неможливо встановити фактичне переміщення товарів від ПП "Райдуга" до СГД-ФО ОСОБА_3 (Т.1 а.с. 111-130, 146-150).

Встановлені в ході судового розгляду обставини у своїй сукупності свідчать про правильність висновків відповідача та правомірність винесення податкового повідомлення-рішення від 18.07.2011 № 0001672301, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову Приватного акціонерного товариства "Полтавське хлібоприймальне підприємство" до Державної податкової інспекції у м. Полтаві про скасування податкового повідомлення-рішення відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови з одночасним направленням копії скарги до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлено 06 грудня 2011 року.

Суддя С.М. Серга