Постанова № 20582486, 21.11.2011, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2011 року <ЧАС >м.ПолтаваСправа № 2а-1670/8000/11 Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Супруна Є.Б.,

при секретарі Пшеничному В.С.,

за участю:

представників позивача - Бєлєнкіної Л.А., Алєксєєнко Л.А.,

представників відповідача - Даниленка А.Ф., Дубового І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВО "Кременчуцький автоскладальний завод"до Полтавської митниціДержавної митної служби Українипро визнання недійсними податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

10 жовтня 2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ВО "Кременчуцький автоскладальний завод" (далі - ТОВ "ВО "Кременчуцький автоскладальний завод", позивач)звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Полтавської митниціДержавної митної служби України (далі Полтавська митниця, відповідач)про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень №32 від 01.08.2011 р. про визначення суми податкового зобов'язання з ввізного мита у розмірі 256 056,49 грн., №33 від 01.08.2011 р. про визначення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість (далі ПДВ) у розмірі 51 211,54 грн., №34 від 01.08.2011 р. про визначення суми податкового зобов'язання з ввізного мита у розмірі 26 901,29 грн., №35 від 01.08.2011 р. про визначення суми податкового зобов'язання з ПДВ у розмірі 5 381,12 грн., №46 від 12.09.2011 р. про визначення суми податкового зобов'язання з ввізного мита вартість за штрафними санкціями в розмірі 409,00 грн., №49 від 12.09.2011 р. про визначення суми податкового зобов'язання з ПДВ за штрафними санкціями в розмірі 409,00 грн.

Мотивуючи свої вимоги позивач стверджує, що висновок перевірки про порушення підприємством норм Митного кодексу України, що полягає у невірному кодуванні металевої тари, яка використовується для ввезення автомобільних кузовів і двигунів, є хибним, таким, що суперечить нормам чинного законодавства та не відповідає фактичним обставинам справи. Умовами поставки за зовнішньоекономічними контрактами, укладеними позивачем з компанією "Manford Enterprises Limited" (Велика Британія) та компанією "GEELY International Ltd" (Китай) передбачено, що вартість тари/упаковки включена у вартість придбаного товару, відповідно сама тара/упаковка при придбанні або продажу товару власної вартості не має. Тому ця одноразова пакувальна тара, на думку позивача, не є окремим товаром, вона відсутня у специфікаціях і на неї немає ціни. Повторне використання тари у межах України неможливо через специфічність її конструкції, що призначена індивідуально для кожного окремо визначеного агрегату. Повернення тари постачальнику для повторного використання технологічно та економічно недоцільно. Крім того, під час здійснення митного контролю з боку Полтавської митниці зауваження до вантажно-митних декларацій (далі ВДМ) не предявлялися. Правильність та достовірність заповнених ВМД, у тому числі й правильність коду товару та наявність пільг щодо звільнення від ПДВ, підтверджується завершальною стадією митного оформлення проставлянням відбитка печатки у відповідній графі. ВМД були подані для контролю правильності заповнення та повноти сплати митних зборів і податків відповідальній посадовій особі Полтавської митниці, якою здійснено перевірку факту, повноти та правильності сплати митних зборів і податків, про що зазначено у кожній ВМД відповідним штампом "сплачено" та особистим підписом особи, яка здійснила перевірку. Своїм правом на відмову у митному оформленні товару у звязку з виявленими невідповідностями (у випадку наявності таких), митниця не скористалася.

У судовому засіданні представники позивача підтримали вимоги позовної заяви та просили їх задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечував, посилаючись на обставини, встановлені в ході перевірки, якою було виявлено, що для ввезення двигунів та кузовів рамних позивачем використовується каркасна тара (виробнича тара із замкнутими верхніми та нижніми кутовими стійками) та стоїчна тара стоїчний піддон (виробнича тара що складається з основи з вертикальними стійками, які у верхній частині не замкнуті). З урахуванням можливості багаторазового використання такої тари, митний орган стверджує, що ці металеві зварні каркаси, на яких розміщуються та закріплюються складові частини до легкових автомобілів повинні класифікуватись як окремий товар виходячи з матеріалу, з якого вони виготовлені, в товарній позиції 7326, а саме у товарній підкатегорії 7326904000, згідно УКТЗЕД. Обґрунтовуючи правомірність проведеної перевірки, відповідач зазначив, що незалежно від закінчення операцій митного контролю, оформлення та пропуску товарів митний контроль може здійснюватися, якщо є достатні підстави вважати, що має місце порушення законодавства України чи міжнародного договору України, контроль за виконанням яких покладено на митні органи. Відтак, дії щодо винесення та направлення податкових повідомлень-рішень є правомірними.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, приходить до наступних висновків.

З матеріалів справи суд встановив, що ТОВ "ВО "Кременчуцький автоскладальний завод" зареєстроване як юридична особа 20.03.2009 р. виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради Полтавської області (ідентифікаційний код 36410382), згідно свідоцтва про реєстрацію платника податків від 27.03.2009 р. №100218860 перебуває на податковому обліку в Кременчуцькій ОДПІ.

Відповідно до укладених зовнішньоекономічних контрактів ТОВ "ВО "Кременчуцький автоскладальний завод" здійснювало імпорт складових частин до легкових автомобілів "Geely", "Actyon", "Kyron", "Rexton" та вантажних автомобілів "FAW".

Так, згідно зовнішньоекономічного контракту від 20.03.2009 р. №20/1-09/ВО, укладеного між компанією "Manford Enterprises Limited", Велика Британія (Продавець) та ТОВ "ВО "Кременчуцький автоскладальний завод" (Покупець) на умовах поставки СFR Іллічівськ (Інкотермс 2000) здійснювалося ввезення комплектуючих до автомобілів фірм "FAW", "Geely International Ltd" , "Ssangyong Motor Company", "Great Wall Motor Company LTD" для подальшої зборки.

Згідно зовнішньоекономічного контракту від 19.06.2009 р. №20/1-09/ВО, укладеного між компанією "Geely International Ltd", Китай (Продавець) із ТОВ "ВО "Кременчуцький автоскладальний завод" (Покупець) на умовах поставки СІР/СРТ Кременчук/Бориспіль (Інкотермс 2000), на митну територію України було ввезено складові частини до легкових автомобілів "Geely".

У відповідності до зовнішньоекономічного контракту від 20.09.2010 р. №45-1/10-ВО, укладеного між компанією "Geely International Ltd", Китай (Продавець) та ТОВ "ВО "Кременчуцький автоскладальний завод" (Покупець) на умовах поставки СІР/СРТ Кременчук/Бориспіль (Інкотермс 2000), здійснювалося постачання складових частин до легкових автомобілів "Geely".

З 03.06.2011 р. по 01.07.2011 р. Полтавською митницею відповідно до наказу від 30.05.2011 р. №378 проведено позапланову виїзну документальну перевірку стану дотримання законодавства України з питань митної справи при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності ТОВ "ВО "Кременчуцький автоскладальний завод" за період з 06.07.2009 р. по 30.05.2011 р., результати якої оформлено актом від 05.07.2011 р. №0006/11/806000000/0036410382.

Висновками зазначеного акту перевірки встановлено факти невірного кодування металевої тари, яка використовується для ввезення автомобільних кузовів і двигунів, на загальну суму 535 6207,01 грн., внаслідок чого не були своєчасно нараховані та сплачені до Держбюджету України митні податки ввізне мито та податок на додану вартість на загальну суму 278 094,83 грн. (в тому числі ввізне мито 231 745,48 грн., ПДВ 46 349,35 грн.).

За наслідками перевірки Полтавською митницею винесено податкові повідомлення-рішення №32 від 01.08.2011 р. про визначення суми податкового зобовязання з ввізного мита у розмірі 256 056,49 грн., у тому числі 204 845,19 грн. за основним платежем та 51 211,30 грн. за штрафними санкціями, №33 від 01.08.2011 р. про визначення суми податкового зобов'язання з ПДВ у розмірі 51 211,54 грн., у тому числі 40 969,23 грн. за основним платежем та 10 242,31 грн. за штрафними санкціями, №34 від 01.08.2011 р. про визначення суми податкового зобов'язання з ввізного мита у розмірі 26 901,29 грн., у тому числі 26 900,29 грн. за основним платежем та 1,00 грн. за штрафними санкціями, №35 від 01.08.2011 р. про визначення суми податкового зобов'язання з ПДВ у розмірі 5 381,12 грн., у тому числі 5 380,12 грн. за основним платежем та 1,00 грн. за штрафними санкціями.

Не погодившись із зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач 12.08.2011 р. оскаржив їх до Державної митної служби України.

Рішенням Державної митної служби України від 02.09.2011 р. №11.1/2-15.1/12217 податкові повідомлення-рішення Полтавської митниці залишені без змін, а скарга ТОВ "ВО "Кременчуцький автоскладальний завод" без задоволення. Водночас при розгляді скарги встановлено помилку при нарахуванні штрафної санкції, розмір якої передбачений пунктом 7 підрозділу 10 Розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України, у звязку з чим Полтавську митницю зобовязано збільшити податкові зобовязання платника на відповідну суму штрафних санкцій.

Податковим повідомленням-рішенням Полтавської митниці №46 від 12.09.2011 р. ТОВ "ВО "Кременчуцький автоскладальний завод" збільшено суму податкового зобов'язання з ввізного мита за штрафними санкціями в розмірі 409,00 грн., податковим повідомленням-рішенням №49 від 12.09.2011 р. збільшено суму податкового зобов'язання з ПДВ за штрафними санкціями в розмірі 409,00 грн.

Вважаючи неправомірними висновки митного органу, позивач звернувся до суду з вимогою про визнання недійсними вищезазначених податкових повідомлень-рішень.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено).

Згідно з п. 1.2 ст. 1 Податкового кодексу України правила оподаткування товарів або послуг, що переміщуються через митний кордон України, визначаються цим Кодексом, крім оподаткування ввізним (імпортним) митом або вивізним (експортним) митом, які встановлюються Митним кодексом України та іншими законами з питань митної справи.

Пунктом 35 статті 1 Митного кодексу України визначено, що пропуск товарів і транспортних засобів через митний кордон України це дозвіл митного органу на переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України з урахуванням заявленої мети такого переміщення після проведення митних процедур, пов'язаних відповідно до пункту 19 цієї ж статті зі здійсненням митного контролю за переміщенням товарів і транспортних засобів через митний кордон України, митного оформлення цих товарів і транспортних засобів, а також із справлянням передбачених законом податків і зборів.

Згідно з ч. 4 ст. 86 Митного кодексу України з моменту прийняття митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення.

Відповідно до ст. 69 Митного кодексу України незалежно від закінчення операцій митного контролю, оформлення та пропуску товарів і транспортних засобів митний контроль за ними може здійснюватися, якщо є достатні підстави вважати, що мають місце порушення законодавства України чи міжнародного договору України, укладеного в установленому законом порядку, контроль за виконанням яких покладено законом на митні органи.

За змістом п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, свідчать про заниження або завищення податкових зобов'язань, визначених платником податків у митних деклараціях (пп. 54.3.6 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України).

Разом з цим згідно приписів п. 54.5 ст. 54 Податкового кодексу України, якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов'язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.

Суд встановив і цього не заперечують сторони, що вантажні митні декларації, перелік яких наведений в інформаційному додатку до акту перевірки від 05.07.2011 р. №0006/11/806000000/0036410382, прийняті Полтавською митницею до оформлення зі здійсненням митного контролю, який згідно п. 23 Порядку здійснення митного контролю й митного оформлення товарів із застосуванням вантажної митної декларації, затвердженого наказом Державної митної служби України від 20.04.2005 р. № 314, включає в себе перевірку правильності нарахування податків, зборів (обов'язкових платежів) та інших платежів (застосування пільг в оподаткуванні, застосування векселів, правильності заповнення граф 47 та B ВМД). Під час здійснення митного контролю з боку посадових осіб митниці зауважень до ВМД, поданих позивачем, не зроблено.

Зазначена обставина підтверджується тим, що рішення відділу контролю митної вартості та класифікації товарів Полтавської митниці №19/13-4337-ЕП від 08.07.2009 р., №19/13-4435-ЕП від 13.07.2009 р. та №13/685-ЕП від 19.04.2011 р. щодо визначення класифікації на однорідні товари згідно з УКТЗЕД, митницею протягом здійснення імпортних операцій за довгостроковими зовнішньоекономічними контрактами скасовані не були.

Тобто, рішення про класифікацію задекларованого товариством товару за УКТЗЕД прийнято не самостійно ТОВ "ВО "Кременчуцький автоскладальний завод", а підрозділом митниці, до компетенції якого належить вирішення питань класифікації товарів.

Оскільки митний орган, приймаючи вантажні митні декларації, відніс товар до певного коду товарної номенклатури та пропустив товар на митну територію України (після сплати імпортером передбачених законом податків і зборів), то в подальшому він не мав правових підстав для прийняття податкових повідомлень про донарахування податкових зобов'язань у зв'язку з виявленням помилки стосовно класифікації товару, за виключенням випадку коли така помилка була наслідком протиправних дій імпортера, зокрема, зазначення у вантажних митних деклараціях недостовірних відомостей.

Та обставина, що підприємство в подальшому декларувало аналогічний вантаж "Металеві зварні каркаси" за кодом 7326904000 не свідчить про протиправність дій імпортера з підстав, що наведені вище та відношення до предмету доказування ніякого не має, оскільки не стосується моменту виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За наведених обставин суд приходить до висновку про неправомірність дій митного органу з донарахування сум ввізного мита та ПДВ, у звязку з чим адміністративний позов підлягає задоволенню.

Оскільки спірні податкові повідомлення-рішення є правовими актами індивідуальної дії, які згідно з частиною 2 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі їх неправомірності визнаються судом протиправними і скасовуються, суд вважає за необхідне в силу частини 2 статті 11 вказаного Кодексу вийти за межі позовних вимог про визнання недійсними цих рішень, та змінити спосіб захисту порушеного права шляхом визнання протиправними та скасування рішень суб'єкта владних повноважень.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7-11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ВО "Кременчуцький автоскладальний завод"до Полтавської митниціДержавної митної служби України про визнання недійсними податкових повідомлень - рішень задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Полтавської митниці Державної митної служби України №32 від 01.08.2011 р., №33 від 01.08.2011 р., №34 від 01.08.2011 р., №35 від 01.08.2011 р., №46 від 12.09.2011 р., №49 від 12.09.2011 р.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВО "Кременчуцький автоскладальний завод" суму витрат пов'язаних зі сплатою судового збору у розмірі 3,40 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 28.11.2011 р.

СуддяЄ.Б. Супрун