Постанова № 20580664, 10.11.2011, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2011 рокум. ПолтаваСправа № 2а-1670/9114/11 Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Кукоби О.О.,

при секретарі Марченко О.Є.,

за участю:

представника відповідача - Горбань М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в Ковпаківському районі м. Сумидо Октябрського відділу державної виконавчої служби Полтавського міського управління юстиції, третя особа: Відкрите акціонерне товариство "Полтаваелектро"про скасування постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа) та зобовязання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Управління Пенсійного фонду України в Ковпаківському районі м. Суми 01 листопада 2011 року звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Октябрського відділу державної виконавчої служби Полтавського міського управління юстиціїпро скасування постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа) від 04.10.2011 року ВП № 29047160 та зобовязання прийняти до виконання виконавчий лист у адміністративній справі № 2а-1670/1483/11.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що постановою державного виконавця Октябрського ВДВС Полтавського МУЮ від 04.10.2011 року відмовлено у відкритті виконавчого провадження (прийнятті до провадження виконавчого документа) за виконавчим листом № 2а-1670/1483/11 від 05.09.2011 року з посиланням на п. 8 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження", відповідно до якого державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі наявності інших передбачених законом обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження. При цьому, державний виконавець виходив з того, що відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців ВАТ "Полтаваелектро" припинило підприємницьку діяльність, відтак стягувач повинен звертатися з виконавчим документом до ліквідаційної комісії.

Дану постанову державного виконавця позивач вважає необґрунтованою та протиправною, оскільки на момент подання виконавчого листа № 2а-1670/1483/11 для виконання до Октябрського ВДВС Полтавського МУЮ ВАТ "Полтаваелектро" перебувало на обліку в УПФ України в Ковпаківському районі м. Суми як платник страхових внесків. Крім того, позивач наголошував на тому, що рішенням загальних зборів акціонерів ВАТ "Полтаваелектро" від 24.01.2011 року ліквідаційну комісію товариства звільнено у повному складі.

Представник позивача в судове засідання не зявився, в прохальній частині адміністративного позову позивач вказав на можливість розгляду справи за відсутності його представника.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечувала. У наданих до суду письмових запереченнях відповідач вказав, що оскаржувану постанову вважає обґрунтованою та правомірною, оскільки державний виконавець при її винесенні діяв у чіткій відповідності до вимог Закону України "Про виконавче провадження" та Інструкції про проведення виконавчих дій (а.с. 29).

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 08 листопада 2011 року до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача залучено Відкрите акціонерне товариство "Полтаваелектро" (а.с. 43-44).

Представник третьої особи в судове засідання не зявився, про дату, час та місце його проведення повідомлявся належним чином (а.с. 47).

Беручи до уваги положення ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає за можливе розглянути справу за даної явки.

Суд, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступні факти та відповідні до них правовідносини.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 22.03.2011 року адміністративний позов Прокурора м. Суми в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України Ковпаківського району м. Суми до Відкритого акціонерного товариства "Полтаваелектро" про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у сумі 120 725,67 грн задоволено, стягнуто з Відкритого акціонерного товариства "Полтаваелектро" (ідентифікаційний код 00132535, м. Полтава, вул. Котляревського, 2А) на користь Управління Пенсійного фонду України в Ковпаківському районі м. Суми заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у сумі 120 725 грн. 67 коп.

На виконання зазначеної постанови Полтавським окружним адміністративним судом 05.09.2011 року видано виконавчий лист № 2а-1670/1483/11 (а.с. 9).

Даний виконавчий лист позивачем 21.09.2011 року надіслано для виконання до Октябрського ВДВС Полтавського МУЮ.

Однак, постановою державного виконавця Октябрського ВДВС Полтавського МУЮ від 04.10.2011 року ВП № 29047160 відмовлено у відкритті виконавчого провадження (прийнятті до провадження виконавчого документа) за виконавчим листом № 2а-1670/1483/11 від 05.09.2011 року з посиланням на п. 8 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження", відповідно до якого державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі наявності інших передбачених законом обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження. При цьому, державний виконавець зазначив, що відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців ВАТ "Полтаваелектро" припинило підприємницьку діяльність, відтак стягувач повинен звертатися з виконавчим документом до ліквідаційної комісії (а.с. 39).

Не погоджуючись з вказаною постановою, вважаючи її необґрунтованою та протиправною, УПФ України в Ковпаківському районі м. Суми звернулося до суду з вимогою про її скасування та зобовязання Октябрського ВДВС Полтавського МУЮ прийняти до виконання виконавчий лист у адміністративній справі № 2а-1670/1483/11.

Надаючи правову оцінку позовним вимогам суд зазначає наступне.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначено Законом України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 року № 606-XIV (далі - Закон № 606-XIV).

Відповідно до ст. 1 Закону № 606-XIV виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частиною першою статті 2 Закону № 606-XIV визначено, що примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

За змістом ст. 8 Закону № 606-XIV сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа, на користь чи в інтересах якої видано виконавчий документ. Боржником є фізична або юридична особа, визначена виконавчим документом.

Згідно з ч. 1 ст. 11 Закону № 606-XIV державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

В силу п. 1 ч. 2 ст. 17 Закону № 606-XIV відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою виконавчі листи, що видаються судами, і накази господарських судів.

При цьому, перелік вимог, що предявляються до виконавчого документа, визначено ст. 18 Закону № 606-XIV.

Так, відповідно до частини першої зазначеної статті у виконавчому документі зазначаються: 1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище та ініціали посадової особи, що його видали; 2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, власне ім'я та по батькові за наявності) (для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника за наявності (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника за наявності (для фізичних осіб - платників податків), а також інші дані, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, зокрема, дата народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника, рахунки стягувача та боржника тощо; 4) резолютивна частина рішення; 5) дата набрання законної (юридичної) сили рішенням; 6) строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.

В ході розгляду даної справи судом досліджено виконавчий лист № 2а-1670/1483/11 та встановлено його повну відповідність вимогам ч. 1 ст. 18 Закону № 606-XIV (а.с. 9, 32).

Згідно з ч. 1 ст. 19 Закону № 606-XIV державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.

Частиною першою статті 25 Закону № 606-XIV визначено, що державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Таким чином, законодавцем встановлено обовязок державного виконавця відкрити виконавче провадження за виконавчим документом, що відповідає вимогам Закону № 606-XIV.

У відповідності до п. 8 ч. 1 ст. 26 Закону № 606-XIV державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі наявності інших передбачених законом обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження.

З матеріалів адміністративної справи судом встановлено, що як на підставу для відмови у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2а-1670/1483/11 державний виконавець посилався на те, що відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців ВАТ "Полтаваелектро" припинило підприємницьку діяльність, відтак стягувач повинен звертатися з виконавчим документом до ліквідаційної комісії (а.с. 39).

Суд не погоджується з таким твердженням відповідача, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 14 Кодексу адміністративного судочинства України постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України. Частиною першою статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Таким чином, судове рішення, що набрало законної сили, є обовязковим до виконання на всій території України.

Згідно з ч. 5 ст. 111 Цивільного кодексу України юридична особа є ліквідованою з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

За змістом ст. 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" від 15.05.2003 року № 755-IV (далі по тексту - Закон № 755-IV) єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців - автоматизована система збирання, накопичення, захисту, обліку та надання інформації про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Частиною першою статті 4 Закону № 755-IV визначено, що державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців - засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону № 755-IV відомості про юридичну особу або фізичну особу - підприємця включаються до Єдиного державного реєстру шляхом внесення записів на підставі відомостей з відповідних реєстраційних карток та відомостей, що надаються юридичними особами державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи згідно із законодавством України.

В силу ч. 1 ст. 18 Закону № 755-IV якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Суд зазначає, що відповідно до спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 08 листопада 2011 року ВАТ "Полтаваелектро" перебуває в стані припинення підприємницької діяльності (а.с. 24-28).

Статтею 33 Закону № 755-IV передбачено, що юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам у результаті злиття, приєднання, поділу, перетворення (реорганізації) або в результаті ліквідації за рішенням, прийнятим засновниками (учасниками) юридичної особи або уповноваженим ними органом, за судовим рішенням або за рішенням органу державної влади, прийнятим у випадках, передбачених законом. Юридична особа є такою, що припинилася, з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи.

При цьому, за змістом ст. 36 Закону № 755-IV для проведення державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті її ліквідації голова ліквідаційної комісії або уповноважена ним особа після закінчення процедури ліквідації, яка передбачена законом, але не раніше двох місяців з дати публікації повідомлення у спеціалізованому друкованому засобі масової інформації, повинен подати (надіслати рекомендованим листом з описом вкладення) державному реєстратору, зокрема, довідку органу Пенсійного фонду України про відсутність заборгованості.

Відтак, оскільки станом на 04.10.2011 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців запису про припинення юридичної особи ВАТ "Полтаваелектро" не внесено, суд вважає безпідставними та необґрунтованими посилання відповідача на припинення юридичної особи боржника як на підставу для відмови у відкритті виконавчого провадження.

Щодо доводів Октябрського ВДВС Полтавського МУЮ про необхідність боржнику звернутися з виконавчим документом до ліквідаційної комісії ВАТ "Полтаваелектро" суд зазначає наступне.

З матеріалів адміністративної справи судом встановлено, що відповідно до протоколу № 19 від 17.08.2010 року загальними зборами акціонерів ВАТ "Полтаваелектро" прийнято рішення про ліквідацію товариства, розпочато процедуру ліквідації з 20.08.2010 року та призначено головою ліквідаційної комісії Чугая О.В. (а.с. 34-37).

Частиною шостою статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року № 1058-IV (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що недоїмка зі сплати страхових внесків не підлягає списанню, у тому числі в разі укладення із страхувальником мирової угоди відповідно до вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", крім випадків повної ліквідації юридичної особи або смерті фізичної особи, визнання її безвісно відсутньою, оголошення померлою чи недієздатною, щодо яких відсутні особи, які відповідно до цього Закону мають нести зобов'язання із сплати страхових внесків.

Згідно з ч. 7 ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у разі ліквідації страхувальника або втрати ним з інших причин юридичного статусу платника страхових внесків недоїмка сплачується за рахунок коштів та іншого майна страхувальника. У цьому разі особами, відповідальними за погашення недоїмки, є ліквідаційна комісія - стосовно підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій - платників страхових внесків, що ліквідуються.

Таким чином, вимога про стягнення страхових внесків з боржника може бути предявлена до ліквідаційної комісії такого боржника за наявності останньої.

Зі змісту оголошення, розміщеного у газеті "Голос України" від 17.02.2011 року № 30 слідує, що рішенням загальних зборів ВАТ "Полтаваелектро" від 24.01.2011 року (протокол № 20) ліквідаційну комісію товариства звільнено у повному складі (а.с. 19).

Як слідує з матеріалів адміністративної справи, виконавчий лист № 2а-1670/1483/11 видано Полтавським окружним адміністративним судом 05.09.2011 року на виконання постанови суду від 22.03.2011 року.

Отже, станом на момент винесення судом рішення та видачі виконавчого листа № 2а-1670/1483/11 повноваження ліквідаційної комісії ВАТ "Полтаваелектро" було припинено.

За таких обставин, оскільки станом на момент предявлення позивачем до Октябрського ВДВС Полтавського МУЮ виконавчого листа № 2а-1670/1483/11 (26.09.2011 року) ВАТ "Полтаваелектро" не було припинено шляхом ліквідації у встановленому законодавством порядку, разом з тим, ліквідаційна комісія товариства була звільнена у повному складі з 24.01.2011 року, суд дійшов висновку, що відповідачем протиправно відмовлено у відкритті виконавчого провадження за вищевказаним виконавчим листом.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно із ч. 1 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В даному випадку відповідачем не надано доказів правомірності винесення оскаржуваної постанови, а тому суд дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог в цій частині.

Що стосується позовних вимог про зобовязання Октябрського ВДВС Полтавського МУЮ прийняти до виконання виконавчий лист № 2а-1670/1483/11, суд вважає, що вони задоволенню не підлягають, оскільки прийняття виконавчого документа до виконання та відкриття виконавчого провадження Законом № 606-XIV віднесені до повноважень саме державної виконавчої служби, а відповідно вони вчиняються згідно до вимог цього Закону і не можуть бути встановлені судом.

За таких обставин, суд дійшов висновку щодо часткового задоволення позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7-11, 14, 69-71, 128, 160-163, 181, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Ковпаківському районі м. Сумидо Октябрського відділу державної виконавчої служби Полтавського міського управління юстиції, третя особа: Відкрите акціонерне товариство "Полтаваелектро"про скасування постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа) та зобовязання вчинити певні дії задовольнити частково.

Скасувати постанову Октябрського відділу державної виконавчої служби Полтавського міського управління юстиції про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа) від 04.10.2011 року ВП № 29047160.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 14 вересня 2011 року.

СуддяО.О. Кукоба