Постанова № 20580376, 16.11.2011, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2011 року <ЧАС >м.ПолтаваСправа № 2а-1670/6422/11 Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Сич С.С.,

при секретарі Зайченко Н.О.,

за участю:

представника позивача - Лопайчука О.І.,

представника відповідача - Чирви Є.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Приватного підприємства "Виробничо-комерційна фірма "Промислове обладнання"до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській областіпро скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

29 липня 2011 року Приватне підприємство "Виробничо-комерційна фірма "Промислове обладнання" (надалі - позивач)звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області(надалі - відповідач)про скасування податкових повідомлень-рішень № 0000682301/186 від 07.02.2011 року, № 0000692301/187 від 07.02.2011 року, № 0031891702/0/200 від 07.02.2011 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень є акт перевірки від 19.01.2011 року № 222/23-209/30385775, складений за результатами проведеної планової виїзної перевірки Приватного підприємства "Виробничо-комерційна фірма "Промислове обладнання" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2007 року по 30.09.2010 року. Вважає помилковими висновки акту перевірки про порушення п. 5.1, п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", п.п. 7.4.1 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" та п. 3.4 ст. 3, п.п. 4.2.15 п. 4.2 ст. 4, п. 7.1 ст. 7, п.п. 8.1.1 п. 8.1. ст. 8, п.п. 9.10.1, 9.10.2 п. 9.10 ст. 9, абз. "а" п. 19.2 ст. 19 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" за результатами господарської діяльності з ТОВ "Нефтекор-СК", МПП "Шквал", ТОВ "НВФ "Циклон 7", ПП "Горизонт 55", ПП "Калісто", ПП "Каріна і Ко", ПП "Кремліс", ТОВ "Світлодніпровське", ПП "Піар Квадрат". Зазначає, що господарські операції із вказаними контрагентами носили реальний характер, відображені в бухгалтерському та податковому обліку позивача.

06.09.2011 року до суду надійшли письмові заперечення проти позову, в яких відповідач на підтвердження правомірності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень посилається на результати проведеної планової виїзної перевірки Приватного підприємства "Виробничо-комерційна фірма "Промислове обладнання" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2007 року по 30.09.2010 року, що набрала форму акта від 19.01.2011 року № 222/23-209/30385775. Заниження позивачем податку на прибуток та податку на додану вартість відповідач пов'язує з безтоварністю операцій із ТОВ "Нефтекор-СК", МПП "Шквал", ТОВ "НВФ "Циклон 7", ПП "Горизонт 55", ПП "Калісто", ПП "Каріна і Ко", ПП "Кремліс", ТОВ "Світлодніпровське", ПП "Піар Квадрат". Зазначає, що дані контрагенти відсутні за місцезнаходженням, не мають трудових ресурсів, основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів, необхідних умов для здійснення відповідної господарської діяльності. Також, даним контрагентам анульовано свідоцтва про реєстрацію платниками ПДВ. Вказує, що позивачем не надано до перевірки товарно-транспортних накладних на підтвердження факту перевезення продукції, а також перевіряючим надано копії, а не оригінали податкових накладних. Зазначає, що вироком Октябрського районного суду м. Полтави від 05.10.2009 року встановлено, що ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 у складі організованої злочинної групи підробляли платіжні доручення та податкову звітність ТОВ "Нефтекор-СК" та використовували підприємство для перерахування безготівкових коштів на рахунки інших підприємств для переведення в готівку, а також підробляли підписи посадових осіб ТОВ "Нефтекор-СК". Вироком суду від 05.10.2009 року, що набрав законної сили, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 визнані винними у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 200, ч. 2 ст. 358 Кримінального кодексу України.

Заявою від 23.09.2011 року № 05/1-1123вих11 у справу вступив прокурор Полтавської області.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, просив відмовити у його задоволенні.

Прокурор у судове засідання не з'явився, хоча у матеріалах справи наявні докази, що він належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, прийшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що позивач Приватне підприємство "Виробничо-комерційна фірма "Промислове обладнання", ідентифікаційний код 30385775, є юридичною особою та знаходиться на податковому обліку у Кременчуцькій об'єднаній державній податковій інспекції в Полтавській області.

Позивач зареєстрований платником податку на додану вартість з 23.04.1999 року, індивідуальний податковий номер 303857716037.

У термін із 30.11.2010 року по 12.01.2011 року посадовими особами Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області проведено планову виїзну перевірку Приватного підприємства "Виробничо-комерційна фірма "Промислове обладнання" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2007 року по 30.09.2010 року, за результатами якої складено акт від 09.01.2011 року № 222/23-209/30385775 (том 1 а.с. 12-104).

За висновками перевірки позивачем порушено:

-п. 5.1, п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5, п.п. 8.1.1 п. 8.1 ст. 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 1 519 240 грн. 64 коп., в тому числі по періодах: за ІУ квартал 2007 року в сумі 133573 грн.; за І квартал 2008 року в сумі 59507 грн. 75 коп.; за ІІ квартал 2008 року в сумі 52349 грн.; за ІІІ квартал 2008 року в сумі 161210 грн.; за ІУ квартал 2008 року в сумі 93294 грн. 40 коп.; за І квартал 2009 року в сумі 64293 грн. 55 коп.; за ІІ квартал 2009 року в сумі 139200 грн. 27 коп.; за ІІІ квартал 2009 року в сумі 112379 грн. 97 коп.; за ІУ квартал 2009 року в сумі 341876 грн. 18 коп.; за І квартал 2010 року в сумі 248762 грн. 44 коп.; за ІІ квартал 2010 року в сумі 75764 грн. 71 коп.; за ІІІ квартал 2010 року в сумі 37029 грн. 37 коп.;

-пп. 7.4.1. п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 1 230 662 грн. 50 коп., в тому числі по періодах: за жовтень 2007 року в сумі 23832 грн. 57 коп., за листопад 2007 року в сумі 29797 грн. 42 коп., за грудень 2007 року в сумі 57064 грн. 72 коп., за січень 2008 року в сумі 13647 грн. 79 коп., за лютий 2008 року в сумі 23744 грн. 18 коп., за березень 2008 року в сумі 9430 грн. 69 коп., за квітень 2008 року в сумі 25665 грн. 41 коп., за травень 2008 року в сумі 10351 грн. 55 коп., за червень 2008 року в сумі 18589 грн. 85 коп., за липень 2008 року в сумі 78060 грн. 42 коп., за серпень 2008 року в сумі 35989 грн. 25 коп., за вересень 2008 року в сумі 16376 грн. 15 коп., за жовтень 2008 року в сумі 68454 грн. 78 коп., за листопад 2008 року в сумі 4505 грн. 62 коп., за грудень 2008 року в сумі 7788 грн. 20 коп., січень 2009 року в сумі 6473 грн. 06 коп., за лютий 2009 року в сумі 24066 грн. 48 коп., за березень 2009 року в сумі 24353 грн. 64 коп., за квітень 2009 року в сумі 40606 грн. 44 коп., за травень 2009 року в сумі 28274 грн., за червень 2009 року в сумі 42412 грн. 72 коп., за липень 2009 року в сумі 46470 грн., за серпень 2009 року в сумі 15049 грн., за вересень 2009 року в сумі 19671 грн. 27 коп., за жовтень 2009 року в сумі 17119 грн. 61 коп., за листопад 2009 року в сумі 102128 грн. 09 коп., за грудень 2009 року в сумі 154357 грн. 12 коп., за січень 2010 року в сумі 21334 грн. 23 коп., за лютий 2010 року в сумі 157673 грн. 19 коп., за березень 2010 року в сумі 27750 грн. 29 коп., за квітень 2010 року в сумі 13958 грн. 70 коп., за травень 2010 року в сумі 25570 грн. 53 коп., за червень 2010 року в сумі 20712 грн., за липень 2010 року в сумі 18227 грн. 47 коп., за серпень 2010 року в сумі 11156 грн. 26 коп.

Крім того, за результатами перевірки встановлено та зафіксовано у акті перевірки (том 1 а.с. 86-88), що позивачем у порушення вимог Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" не утримано податку з доходів фізичних осіб в сумі 1228 грн. 24 коп.

07 лютого 2011 року на підставі акту перевірки від 09.01.2011 року № 222/23-209/30385775 Кременчуцькою об'єднаною державною податковою інспекцією в Полтавській області винесено наступні податкові повідомлення рішення:

- форми “Р” № 0000682301/186 (том. 1 а.с. 126), яким Приватному підприємству "Виробничо-комерційна фірма "Промислове обладнання" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем “податок на прибуток приватних підприємств ” в розмірі 1 899 050 грн. 80 коп., у тому числі, за основним платежем - в сумі 1 519 240 грн. 64 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями - в сумі 379 810 грн. 16 коп.;

- форми “Р” № 0000692301/187 (том 1 а.с. 127), яким Приватному підприємству "Виробничо-комерційна фірма "Промислове обладнання" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем “податок на додану вартість ” в розмірі 1 538 328 грн. 13 коп., у тому числі, за основним платежем - в сумі 1 230 662 грн. 50 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями - в сумі 307 665 грн. 63 коп.;

- форми “Р” № 0031891702/0/200 (том 1 а.с. 128), яким Приватному підприємству "Виробничо-комерційна фірма "Промислове обладнання" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем “податок з доходів найманих працівників” в розмірі 1535 грн. 30 коп., у тому числі, за основним платежем - в сумі 1228 грн. 24 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями - в сумі 307 грн. 06 коп.

Позивач оскаржив податкові повідомлення рішення до Державної податкової адміністрації у Полтавській області та повторно до Державної податкової адміністрації України. Рішеннями Державної податкової адміністрації у Полтавській області від 07.04.2011 року № 827/10/25-016 та Державної податкової адміністрації України від 24.06.2011 року № 11661/6/25-0315 оскаржувані податкові повідомлення - рішення залишено без змін, а скарги позивача - без задоволення (том 1 а.с. 129-136), що стало підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи оцінку оскаржуваним податковим повідомленням рішенням, суд виходить з наступного.

Перевіряючі повязують заниження позивачем податку на прибуток в розмірі 1 518 722 грн. 51 коп. із включенням позивачем у ІУ кварталі 2007 року - ІІІ кварталі 2010 року до складу валових витрат коштів у сумі 6074890 грн. 02 коп. (том 1 а.с. 22) за договорами, укладеними з МПП "Шквал", ТОВ "НВФ "Циклон 7", ПП "Горизонт 55", ПП "Калісто", ПП "Каріна і Ко", ПП "Кремліс", ТОВ "Світлодніпровське", ПП "Піар Квадрат".

Заниження податку на прибуток в розмірі 518 грн.13 коп. відповідач повязує із порушенням вимог п.п. 8.1.1 п. 8.1 ст. 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", а саме: включенням до складу амортизаційних відрахувань суми амортизації в розмірі 2072 грн. 51 коп., нарахованої на компютер, придбаний у ТОВ "Нефтекор-СК" (том 1 а.с. 60). Відповідачем також зроблено висновок, що у порушення вимог Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" позивачем не утримано податок з доходів фізичних осіб у сумі 1228 грн. 24 коп. з ОСОБА_7, яким згідно бухгалтерського обліку позивача сплачено кошти ТОВ «Нефтекор-СК»за компютер.

Заниження позивачем податку на додану вартість відповідач повязує із завищенням позивачем податкового кредиту за період із 01.10.2007 року по 30.09.2010 року на 1230662 грн. 50 коп., внаслідок включення до складу податкового кредиту перевіряємого періоду сум ПДВ по податкових накладних, виписаних позивачу ТОВ "Нефтекор-СК", МПП "Шквал", ТОВ "НВФ "Циклон 7", ПП "Горизонт 55", ПП "Калісто", ПП "Каріна і Ко", ПП "Кремліс", ТОВ "Світлодніпровське", ПП "Піар Квадрат".

У свою чергу зазначені вище порушення перевіряючі пов'язують із відсутністю фактичних господарських відносин між позивачем та його контрагентами: ТОВ "Нефтекор-СК", МПП "Шквал", ТОВ "НВФ "Циклон 7", ПП "Горизонт 55", ПП "Калісто", ПП "Каріна і Ко", ПП "Кремліс", ТОВ "Світлодніпровське", ПП "Піар Квадрат".

Відповідно до п. 3.1. статті 3 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 28.12.1994 року № 334/94-ВР (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин), надалі Закон № 334/94-ВР, об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Згідно п. 4.1. ст. 4 Закону валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Відповідно до п. 5.1. ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Підпунктом 5.2.1. п. 5.2. ст. 5 Закону передбачено, що до складу валових витрат включаються, зокрема, суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Згідно абз. 4 пп. 5.3.9. п. 5.3. ст. 5 Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно п.п. 8.1.1 п. 8.1 ст. 8 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” під терміном "амортизація" основних фондів і нематеріальних активів слід розуміти поступове віднесення витрат на їх придбання, виготовлення або поліпшення, на зменшення скоригованого прибутку платника податку у межах норм амортизаційних відрахувань, установлених цією статтею.

Відповідно до п.п. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 цього Закону датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

З огляду на вимоги наведених правових норм, підставою для зменшення платником податків обєкту оподаткування на суму витрат з придбання (виготовлення) товарів (послуг) є фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами витрати, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. При цьому, амортизація це поступове віднесення витрат, зокрема, на придбання основних фондів, які фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами.

Пунктом 1.7. ст. 1 Закону України “Про податок на додану вартість” від 3 квітня 1997 року № 168/97-ВР, в редакції, яка діяла на час спірних правовідносин, (надалі Закон “Про ПДВ”) встановлено, що податковий кредит сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду.

Відповідно до пп. 7.4.1. п. 7.4. ст. 7 Закону України “Про ПДВ” податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку із придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.4.4. п. 7.4. ст. 7 Закону передбачено, якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Згідно пп. 7.2.6. п. 7.2. ст. 7 Закону підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

З огляду на викладені положення Закону, для отримання права сформувати податковий кредит із сум ПДВ, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у своїй господарській діяльності.

Це підтверджується також правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у справах, повязаних з визначенням податкових зобовязань з ПДВ та бюджетним відшкодуванням ПДВ, в яких Верховний Суд України звертає увагу на необхідність зясування судами при розгляді справ на те, чи мали операції з придбання та реалізації товарів (послуг) реальний характер, як перевозились і зберігались товари (чиїм транспортом, за чий рахунок, яким є розмір витрат, якою особою виконувались роботи чи надавались послуги, які матеріали використовувалися для виконання робіт), чи були такі операції взагалі можливі з урахуванням оперативності їх проведення та інше.

Статтею 1 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” визначено, що господарська операція це дія або подія, що викликає зміни у структурі активів і зобовязань, власному капіталі підприємства. Таким чином, юридичний аспект вчинених господарських дій або подій не входять до складу поняття “господарська операція” (бухгалтерський чи економічний ефект).

Згідно з вимогами ст. 4 цього Закону одним із принципів бухгалтерського обліку є превалювання суті над формою, тобто операції обліковуються відповідно до їх суті, а не лише з урахуванням юридичної форми.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Із пояснень представника позивача у судовому засіданні встановлено, що між позивачем та МПП "Шквал", ПП "Горизонт 55", ПП "Калісто", ПП "Каріна і Ко", ПП "Кремліс", ТОВ "Світлодніпровське", ПП "Піар Квадрат", ТОВ "Нефтекор-СК" у перевіряємому періоді укладалися виключно усні договори купівлі-продажу (поставки).

Із ТОВ "НВФ "Циклон 7" позивачем укладено письмовий договір № 24/6 від 12.01.2009 року, копія якого надана суду на вимоги ухвали суду від 02.11.2011 року про витребування доказів.

Згідно умов даного договору ТОВ "НВФ "Циклон 7" (постачальник) зобов'язується поставити позивачу (покупцю) електрообладнання, кабельну продукцію, інші машини та обладнання (товар), а покупець зобов'язується оплатити та прийняти товар (п. 1.1 договору). Найменування, кількість та ціна товару узгоджується та відпускається згідно накладної (п. 1.2). Поставка товару здійснюється постачальником на умовах DDP склад покупця м. Кременчук (п. 3.1). Строк поставка складає 10 календарних днів з моменту узгодження номенклатури товару (п. 4.1). Датою поставка вважається дата отримання товару покупцем, зазначена в товарній накладній (п. 4.4).

Приймання товару по кількості здійснюється покупцем у відповідності до Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання по кількості, затвердженої постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15.06.1965 року № 6с (п. 6.3). Приймання товару по якості здійснюється покупцем у відповідності до Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання по якості, затвердженої постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25.04.1996 року № П-7с (п. 6.4). Даний договір набирає чинності з моменту підписання та діє до 31.12.2010 року, а в частині виконання гарантійних зобов'язань - до закінчення строку гарантії.

Представником позивача надано суду копії податкових накладних, виписаних спірними контрагентами, на поставку товарів.

Із акту перевірки вбачається, що позивачем під час перевірки надавалися видаткові накладні на підтвердження фактичного отримання товару, які позивачем на вимогу суду не надані. Відтак, суд позбавлений можливості дати оцінку зазначеним документам бухгалтерського обліку.

Разом з тим, суд зазначає, що відповідно до частини 4 статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Типовою формою єдиної первинної транспортної документації є товарно-транспортна накладна, затверджена спільним наказом № 488/346 Міністерства транспорту України та Мінстату України від 29.12.1995 р. "Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля". Відповідно до п.2 даного наказу ведення типових форм первинного обліку всіма суб'єктами господарської діяльності незалежно від форм власності є обов'язковим.

Згідно статті 11 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом № 363 Міністерства транспорту України від 14.10.1997 р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.02.1998р. за №128/2568 із змінами та доповненнями (далі Правила перевезення) визначено, що основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Підпунктом 11.5. Правил перевезення передбачено, що товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник 4 засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом). Підпунктом 11.7. Правил перевезення передбачено, що перший примірник товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземплярі-засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом передається Перевізнику.

Крім того, підпунктом 10.5. Правил перевезення передбачено, що місце фактичної здачі приймання вантажу точно зазначається в договорі з наступним уточненням у заявці.

Таким чином, суд дійшов висновку, що до матеріалів справи не надані первинні документи, які підтверджують фактичне здійснення господарської операції позивача, а саме докази на підтвердження фактичного відвантаження, перевезення товарів, відтак, відсутні достатні підстави для відображення вказаних операції в бухгалтерському обліку.

При цьому, суд враховує, що ТОВ "Світлодніпровське", ПП "Піар Квадрат", ПП "Горизонт 55", ПП "Калісто", ТОВ "Нефтекор-СК" у перевіряємий період знаходилися не за місцезнаходженням позивача, а у інших містах України. Відтак, у даному випадку повинна була здійснюватися міжміська доставка товарів з оформленням товарно-транспортних накладних на перевезення.

Позивачем не надано суду доказів реального здійснення господарських операцій за договорами, укладеними позивачем у перевіряємому періоді із ТОВ "Нефтекор-СК", МПП "Шквал", ТОВ "НВФ "Циклон 7", ПП "Горизонт 55", ПП "Калісто", ПП "Каріна і Ко", ПП "Кремліс", ТОВ "Світлодніпровське", ПП "Піар Квадрат", а саме: доказів на підтвердження перевезення товарів; приймання-передачі товарів за кількістю та за якістю; оприбуткування отриманих товарів по бухгалтерському обліку позивача; зберігання придбаного товару; подальшого використання товару у власній господарській діяльності, чим не виконано вимоги ухвали суду від 02.11.2011 року про витребування доказів.

Позивачем також не надано на вимогу ухвали суду від 02.11.2011 р. докази фактичного перерахування (нарахування) коштів позивачем за отримані товари МПП "Шквал", ТОВ "НВФ "Циклон 7", ПП "Горизонт 55", ПП "Калісто", ПП "Каріна і Ко", ПП "Кремліс", ТОВ "Світлодніпровське", ПП "Піар Квадрат". Відтак, суд позбавлений можливості встановити даний факт, що є необхідною умовою для включення позивачем суми витрат до складу валових.

Крім того, щодо взаємовідносин позивача з ТОВ "Нефтекор-СК" суд зазначає наступне.

Із пояснень представника позивача у судовому засіданні встановлено, що керівником позивача придбано у ТОВ "Нефтекор-СК" з виїздом у м. Запоріжжя компютер Intel S775 Core 2 Duo E7300. При цьому договір у письмовій формі з ТОВ "Нефтекор-СК" не укладався.

Позивачем надано суду копії рахунку-фактури № 345 від 24.11.2008 року, видаткової накладної № 303 від 24.11.2008 року, квитанції до прибуткового касового ордера та звіту про використання коштів, отриманих під звіт.

Проте, у матеріалах справи відсутні докази на підтвердження фактичного перевезення даного товару (дорожні листи, якщо перевезення здійснювалося позивачем або товарно-транспортні накладні, якщо перевезення здійснювалося постачальником), копія наказу про відрядження та посвідчення про відрядження керівника у м. Запоріжжя.

Відповідно до ч. 2 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Вироком Октябрського районного суду м. Полтави від 05.10.2009 року, що набрав законної сили 21.10.2009 року (том 2 а.с. 83-94), встановлено, що ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 у складі організованої злочинної групи підробляли платіжні доручення та податкову звітність, зокрема, ТОВ "Нефтекор-СК", використовували підприємство для перерахування безготівкових коштів на рахунки інших підприємств та для переведення в готівку, а також підробляли підписи посадових осіб ТОВ "Нефтекор-СК". Вироком суду від 05.10.2009 року ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 визнані винними у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 200, ч. 2 ст. 358 Кримінального кодексу України.

Зазначені вище обставини у своїй сукупності дають підстави для висновку про відсутність фактичних господарських відносин між позивачем та ТОВ "Нефтекор-СК", МПП "Шквал", ПП "Горизонт 55", ПП "Калісто", ПП "Каріна і Ко", ПП "Кремліс", ТОВ "Світлодніпровське", ПП "Піар Квадрат" у перевіряємий період, тобто про безтоварність господарських операцій з даними контрагентами.

Відповідно до п. 1.2 ст. 1 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) дохід - сума будь-яких коштів, вартість матеріального і нематеріального майна, інших активів, що мають вартість, у тому числі цінних паперів або деривативів, одержаних платником податку у власність або нарахованих на його користь, чи набутих незаконним шляхом у випадках, визначених підпунктом 4.2.16 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, протягом відповідного звітного податкового періоду з різних джерел як на території України, так і за її межами.

П. 1.15 ст.1 цього Закону передбачено, що податковий агент - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону.

Згідно п.п. 4.2.15 п. 4.2 ст. 4 Закону сума надміру витрачених коштів, отриманих платником податку на відрядження або під звіт та не повернутих у встановлені законодавством строки, розмір якої розраховується згідно з пунктом 9.10 статті 9 цього Закону.

Відповідно до п.п. 8.1.1 п. 8.1 ст. 8 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах статті 7 цього Закону.

П. 7.1 ст. 7 цього Закону ставка податку становить 15 відсотків від об'єкта оподаткування, крім випадків, визначених у пунктах 7.2 - 7.4 цієї статті.

З огляду на викладене та беручи до уваги, що господарська операція з ТОВ «Нефтекор-СК»з придбання компютера мала безтоварний характер, суд приходить до висновку, що позивачем у порушення вимог Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" не утримано податку з доходів фізичних осіб у сумі 1228 грн. 24 коп. з ОСОБА_7, яким згідно бухгалтерського обліку позивача дані кошти сплачено ТОВ «Нефтекор-СК»за компютер, який фактично у ТОВ «Нефтекор-СК»не придбавався.

За таких обставин, висновки перевірки про порушення вимог Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", Закону України “Про податок на додану вартість”, Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" є правомірним, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення винесені відповідачем на підставі вимог чинного законодавства, з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Зважаючи на вищевикладене, позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову Приватного підприємства "Виробничо-комерційна фірма "Промислове обладнання" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області про скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 21 листопада 2011 року.

СуддяС.С. Сич