Постанова № 20576918, 23.11.2011, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд

вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54002 І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

П О С Т А Н О В А

м. Миколаїв.

23.11.2011 р.                                                                                 Справа № 2а-8595/11/1470

          Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лісовської Н. В. розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомДержавної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва,

вул. Гмирьова, 1/1, м. Миколаїв, 54028 доТовариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНС - МК",

вул. Космонавтів, 61-В, оф 404, м. Миколаїв, 54056 пронакладення арешту на рахунки,

В С Т А Н О В И В:

Державна податкова інспекція у Ленінському районі м. Миколаєва звернулась до суду з адміністративним позовом про накладення арешту на рахунки товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНС - МК".

          В обґрунтування подання податкова інспекція зазначила, що у зв’язку із відмовою товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНС - МК" допустити працівників податкового органу для проведення перевірки, до відповідача було застосовано відповідно до положень ст. 94 Податкового Кодексу України адміністративний арешт майна платника податків з метою забезпечення виконання платником податків його обов'язків.

          Відповідач проти позову заперечив, при цьому, зазначив, що пред'явленні направлення на проведення перевірки №958, №959, №960, №961 від 14.11.2011 року не містили в собі інформації щодо підстав для проведення документальної позапланової виїзної перевірки. Крім того, Відповідач звертає увагу на те, що на запит ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва № 11445/10/23-117 від 28.10.2011 року Відповідачем, 08.11.2011 року, було надано вмотивовану відповідь у листі вих. №11/11-71 про ненадання документів, враховуючи безпідставність цього запиту у зв'язку з посиланням на інформацію про акт ДПІ у м. Сімферополі №7723/23-4/35942077 від 10.06.2011 року, як на документ, який було оскаржено у судовому порядку.

В судове засідання представник позивача та відповідача не з'явились, надали до суду клопотання про розгляд справи у їх відсутність. Про причини не явки у судове засідання представники позивача та відповідача суд не повідомили.

Відповідно до ч. 2 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття в судове засідання сторони яка була належним чином повідомлена про дату та час розгляду справи, не перешкоджає для розгляду справи по суті у її відсутність. Частиною 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, передбачено, що у випадку не прибуття осіб у судове засідання які були повідомлені належним чином, якщо немає перешкод для розгляду справи, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні.

За наявними у справі матеріалами судом встановлено, що: ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва, на підставі наказу від 14.11.2011 №2102 та направлення №958, №959, №960, №961 від 14.11.2011 рок повинна була розпочати документальну позапланову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНС - МК" з питань дотримання вимог податкового законодавства.

          Співробітниками ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва було здійснено виїзд на фактичну адресу товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНС - МК" (м. Миколаїв , вул. Космонавтів, 61-В, офіс 404), де представниками відповідача було відмовлено в отримані направлення та допуску до перевірки , про що 15.11.2011 року перевіряючими було складено Акт №187/23-200/34033924 про неможливість вручення направлення на перевірку, а також Акт №186/23-200/34033924 про відмову у допуску до проведення перевірки від 15.11.2011 року (а.с. 16-17)

          ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва 17.11.2011 року було прийнято рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків. Як зазначено в даному рішенні, підставою для накладення адміністративного арешту є обставини, передбачені пунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України: підпункт 94.2.3 “платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб органу державної податкової служби”, а метою його прийняття –забезпечення можливості проведення документальної перевірки.

          Відповідно до п. 1.1 ст. 1 Податкового кодексу України Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно ст. 4 Податкового кодексу України податкове законодавство України ґрунтується на таких принципах, зокрема: рівність усіх платників перед законом, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації –забезпечення однакового підходу до всіх платників податків незалежно від соціальної, расової, національної, релігійної приналежності, форми власності юридичної особи, громадянства фізичної особи, місця походження капіталу; невідворотність настання визначеної законом відповідальності у разі порушення податкового законодавства; презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

          Відповідно до п. 94.1 ст. 94 Податкового кодексу України адміністративний арешт майна платника податків (далі –арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.

          Арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясовується одна з таких обставин:

          - платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі;

          - фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон;

          - платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб органу державної податкової служби;

          - відсутні свідоцтва про державну реєстрацію суб'єктів господарювання, дозволи (ліцензії) на її здійснення, торгові патенти, сертифікати відповідності реєстраторів розрахункових операцій;

          - відсутня реєстрація особи як платника податків в органі державної податкової служби, якщо така реєстрація є обов'язковою відповідно до цього Кодексу, або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам;

          - платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі;

          - платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу, та/або акта опису (виділення) майна для його продажу (пункт 94.2 статті 94 Податкового кодексу України).

          Пунктом 94.3 ст. 94 Кодексу визначено, що арешт майна полягає у забороні платнику податків вчиняти щодо свого майна, яке підлягає арешту, дії, зазначені у пункті 94.5 цієї статті, а п. 94.4 ст. 94 Податкового кодексу України встановлено, що арешт може бути накладено органом державної податкової служби на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків.

          Керівник органу державної податкової служби (його заступник) за наявності однієї з обставин, визначених у п. 94.2 цієї статті, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків, яке надсилається: платнику податків з вимогою тимчасово зупинити відчуження його майна; іншим особам, у володінні, розпорядженні або користуванні яких перебуває майно такого платника податків, з вимогою тимчасово зупинити його відчуження (п. 94.6 ст. 94 Податкового кодексу України).

          Згідно п 20.1.4. ст.. 20 Податкового кодекс у України Органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

За приписами п. 78.1.12 ст.78 Податкового кодекс у України, позапланова перевірка проводиться у разі призначення органом державної податкової служби вищого рівня в порядку контролю за діями або бездіяльністю посадових осіб органу державної податкової служби нижчого рівня здійснено перевірку документів обов'язкової звітності платника податків або матеріалів документальної перевірки, проведеної контролюючим органом нижчого рівня, і виявлено невідповідність висновків акта перевірки вимогам законодавства або неповне з'ясування під час перевірки питань, що повинні бути з'ясовані під час перевірки для винесення об'єктивного висновку щодо дотримання платником податків вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.           Згідно частин 81.1. ст.. 81 ПКУ Посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення документальної виїзної перевірки за наявності підстав для її проведення, визначених цим Кодексом, і фактичної перевірки, яка проводиться з підстав, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування органу державної податкової служби, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (об'єкта), перевірка якого проводиться (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється), мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника органу державної податкової служби або його заступника, що скріплений печаткою органу державної податкової служби.           Непред'явлення платнику податків (його посадовим (службовим) особам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) направлення на проведення перевірки або пред'явлення направлення, оформленого з порушенням вимог, установлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб органу державної податкової служби до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.           Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці другому цього пункту, не дозволяється.           При пред'явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.           У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами органу державної податкової служби складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.           В свою чергу, відповідно до п. 94.1 ст. 94 Податкового кодексу України адміністративний арешт майна платника податків (далі –арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.           Крім того приписами п. 20.1.17. ст. 20 Податкового Кодексу України передбачено, що звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, у разі, якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.           Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Миколаєва не надано жодних доказів про наявність податкового боргу у товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНС - МК".           Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

          Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності.

          Зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва про накладення арешту на рахунки товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНС - МК" задоволенню не підлягає.

          На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 2, 7, 17, 94, 158, ч.3 ст. 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Відмовити Державній податковій інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва в задоволенні позову про накладення арешту на рахунки товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНС - МК".

Постанова суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.

          Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення/отримання копії постанови апеляційної скарги, вимоги до якої встановлені статтею 187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя                                                                                           Н. В. Лісовська