Постанова № 20574410, 14.09.2011, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд

вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54002 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв.

14.09.2011 р. Справа № 2а-911/11/1470

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лісовської Н. В. за участю секретаря судового засідання Пиньошко М. С. розглянувши адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Бандурський олійноекстракційний завод",

вул. Центральна, 40, с. Бандурка, Первомайський район, Миколаївська область, 55247 доПервомайської об'єднаної державної податкової інспекції,

вул. Дзержинського, 18, м. Первомайськ, Миколаївська область, 55200 проскасування податкового повідомлення-рішення №0000442301/0 від 20.09.2010 р., За участю представників:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність б/н, від 01.12.10;

від відповідача: ОСОБА_2, довіреність №16695/10/10-005, від 01.10.10;

від відповідача: ОСОБА_3, довіреність № 9659/10/10-011, від 22.06.11;

прокурор: не з'явився;

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Бандурський олійноекстракційний завод" звернулось з позовом до Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції про скасування податкового повідомлення-рішення №0000442301/0 від 20.09.2010 р..

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що, відповідач під час здійснення перевірки з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за червень 2010 року безпідставно прийшов висновку, що ПДВ у сумі 1 823005,00 грн. не підлягає бюджетному відшкодуванню, оскільки деякі первинні документи, надані позивачем, викликали у перевіряючих сумнів щодо їх достовірності. Але товарність господарської операції підтверджена наявністю збудованого цеху, який здано в експлуатацію. Тому позивач вважає, що прийняте за наслідками перевірки податкове рішення-повідомлення підлягає скасуванню.

В судовому засідання представники позивача наполягали на задоволенні позову, просили суд скасувати податкове рішення повідомлення в повному обсязі.

Представники відповідача з позовними вимогами не погодилися, надали до суду письмові заперечення (а.с. 126-128), просили суд відмовити у задоволенні позову.

Прокурор в судове засідання не з'явився про дату та час розгляду справи був повідомлений належним чином та своєчасно, про причини неявки суд не повядомив.

14.09.2011 року в судовому засіданні судом було проголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Вислухавши пояснення сторін, показання свідка ОСОБА_4, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного:

Первомайською ОДПІ проведено невїздну документальну перевірку ТОВ „Бандурського олійноекстракційного заводу” з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування ПДВ за червень 2010 року. За результатам перевірки перевіряючими складено Акт перевірки № 1337/07/32390305 від 19.07.2010 року де відображено, що через порушення пп.7.7.2 п.7.7 ст. 7 Закону України № 168/97-ВР „Про податок на додану вартість” позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з ДПВ на суму 1823005,00 грн. (а.с.10-20) За результатами перевірки, контролюючими органами прийнято податкове рішення повідомлення №000442301/0 від 20.09.2010 року.(а.с.9 )

При проведені перевірки перевіряючими встановлено наступні порушення:

- по-перше, акти виконаних робіт, що підтверджують фактичне виконання робіт за договором будівельного підряду ТОВ «Будівельне управління № 77»(далі по тексту ТОВ "БУ-77"), оформлені неналежним чином (на актах виконаних робіт факсимільний підпис і печатка генпідрядника) відповідно податкових накладних на суму ПДВ - 1 160 294,31 грн.,

- по-друге, з постачальником ТОВ «Інфоком»відсутня сплата за виконані роботи, вказані в додатку 17 до Акту перевірки. Роботи (зборка шаф) виконані на підставі видаткової накладної №РН 0000293 від 24.05.2010 року на суму 2 163 797,04 грн.. видаткової накладної №РН 0000275 від 13.05.2010 року на суму 3 002 652.86 грн. без актів виконаних робіт відповідно податкових накладних на суму ПДВ - 662 710,22 грн.

Таким чином відповідачем встановлено, що підприємством завищено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ за податковий період - червень 2010 року на суму 1 823 005 грн. (а.с. 19).

Судом встановлено, що між Позивачем та ТОВ "БУ-77" 29.07.2009 року укладений договір генерального підряду № 77 (а.с.33-44) на проведення будівництва Бандурського олійноекстракційного заводу. 30.07.2009 року сторонами була укладена додаткова угода до договору генерального підряду, за умовами цієї додаткової угоди передбачалося застосування факсимільного відтворення підпису генерального директора ТОВ «БУ № 77»Ключко О.В. при підписанні ділових документів, пов'язаних з реалізацією генпідрядником покладених на нього завдань по будівництву Бандурського олійноекстракційного заводу (а.с. 45-46 ).

В судовому засіданні, представник відповідача ОСОБА_3.( яка особисто здійснювала перевірку), додатково пояснила, що під час проведення перевірки позивачем було надано Договір генерального підряду та додаткова угоду до нього, але в неї викликало сумнів, не тільки факсимільний підпис керівника генпідрядника, але й відбитки печатки ТОВ „ БУ-77”, оскільки вони відрізнялися одна від іншої, а від так вона вважає, що Акти виконаних робіт за червень 2010 року не можуть бути достовірним підтвердженням сум ПДВ, що підлягають бюджетному відшкодуванню.

Суду та відповідачу для огляду були надані оригінали всіх Актів виконаних робіт за період, що перевірявся. Представником відповідача ОСОБА_3 в судовому засіданні під час огляду оригіналів первинних документів не встановлені ті акти, що викликали в неї сумнів щодо достовірності печатки генпідрядника.

Представником позивача надано до суду копія листа ТОВ «БУ-77» та оригінал цього листа, для огляду, вихід. №09/09-01/СУ-ДН від 09.09.2010 року, яким генпідрядник сповіщає, що з 09.09.2010 року змінилося керівництво ТОВ „ БУ-77”, а також вступає в дію печатка нового зразка.(а.с. 318-321)

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»та Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, зазначено, що первинний документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою. Використання при оформленні первинних документів факсимільного відтворення підпису допускається у порядку встановленому Законом, іншими актами цивільного законодавства (п.2.5.Пложення)

Частиною 3 ст. 207 Цивільного кодексу України використання при здійсненні операцій факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, еле­ктронно-цифрового підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою угодою сторін, в якій повинні міститися зразки відповідного аналога їх власноручних підписів.

Виходячи з аналізу наведених вище нормативно правових актів, суд приходить до висновку, що позивачем правомірно та законно, були оформлені Акти виконаних робіт за період-червень2010 року. Сума у 1160294,31грн. законно включена до податкового кредиту та підлягає бюджетному відшкодуванню. Слід зазначити, що використання факсимільного підпису та печатки при підписанні господарських угод ні яким чином не може вплинути на порядок формування податкового кредиту.

Як встановлено в судовому засіданні між позивачем та ТОВ «Інфоком»укладено декілька договорів купівлі-продажу обладнання, а також були укладені договори з постачальником на надання послуг щодо виконання робіт по програмному забезпеченню поставленого обладнання.

На підтвердження цих господарських операцій постачальником були видані податкові накладні:

№ 288 від 07.05.2010 року (на виконання договору № 210/044 від 28.04.2010 р. )

№ 301 від 11.05.2010 року (на виконання договору № 409/137 від 11.05.2010)

№ 352 від 331.05.2010 (на виконання договору № 110/034 від 13.05.2010)

Ці три податкові накладні за результатами перевірки визнані перевіряючими не дійсними та суми ПДВ за цими накладними зняті з бюджетного відшкодування (а.с.19 )

З матеріалів справи, з письмових заперечень та пояснень представників відповідача, наданих в судовому засіданні, вбачається, що податкову накладну № 288 від 07.05.2010 р на суму ПДВ 55 613,00 грн. (а.с.296) контролюючим органом не було прийнято до уваги для бюджетного відшкодування, оскільки вона станом на червень 2010 року була безтоварною, так як у перевіряємий період (червень 2010 року) товар по цій накладній на підприємство не надходив, товар по цій накладній фактично був отриманий підприємством у липні 2010 року, згідно видаткової накладної № РН-0000453 від 19.07.2010 (а.с.298-299) та оплачений товар по цій податковій накладній був також у липні 2010 року.

Відповідно до п. п. 7.7.2 (абз.”а”) ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” № 168/97-ВР від03.04.1997 р., бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого відємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальниками таких товарів (послуг).

У даному випадку суд критично оцінює позицію Позивача, щодо посилання на п.п.7.5.1, щодо виникнення права платника податку на податковий кредит з моменту здійснення першої події або отримання податкової накладної, оскільки ця норма Закону визначає момент виникнення права на формування податкового кредиту, а ні права на отримання бюджетного відшкодування. На підставі вищевикладеного, суд приходить висновку , що контролюючим органом законно було знято бюджетне відшкодування по податковій накладній № 288 від 07.05.2010 на суму 55613,00 грн.

Податкову накладну № 352 від 31.05.2010 року, при перевірці не було взято до уваги перевіряючими, оскільки у графі „5” цієї накладної зазначено, що ТОВ «Інфоком»надавалися послуги. Акт виконаних робіт на ці послуги відсутній. ДПІ вважає, що первинні документи повинні заповнюватися без помилок та у відповідності до вимог ЗУ „Про бухгалтерський облік”.

В судовому засідання представник позивача пояснив, що графа „5” помилково заповнена, що це фактично не надання послуг, а постачання товарів та програмного забезпечення.

Оцінивши надані сторонами докази, та вислухавши пояснення сторін суд вважає, що органами ДПІ законно не прийнята до уваги податкова накладна № 352 від 13.05.2010 року та зменшена сума бюджетного відшкодування з ПДВ на суму 33298,75 грн., оскільки відповідно до запису самої податкової накладної, окрім постачання обладнання (товару) постачальником було надане позивачу програмне забезпечення в рамках проекту, що підтверджується рахунком - фактурою № 802 від 27.08.2010 р та видатковою накладною від 30.08.2010р. (а.с.288-289) Суд приходить висновку, що запис у первинних документах „програмне забезпечення” це є послуга по встановленню програмного забезпечення на придбане обладнання.

Позивачем не надано до суду Договір № 11/034 від 13.05.2010 року на підставі якого була здійснена ця господарська операція. Тому в судовому засіданні не можливо було встановити, що є предметом цього договору- поставка обладнання(товару) чи надання послуг по забезпечення програмним забезпеченням цього обладнання. Представник позивача на пропозицію суду надати зазначений договір, зазначив, що наданих раніше документів цілком достатньо для розгляду справи.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтується її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених ст. 72 КАС України. Частиною 6 ст. 71 КАС України передбачено, що якщо особа яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів. Таким чином, Суд вважає, що позивачем не доведено, що по податковій накладній № 352 від 13.05.2010 року постачальником було поставлено тільки обладнання (товар) та не надано послуг по його програмному забезпеченню.

Органами ДПІ не прийнято до уваги й податкову накладну № 301 від 23.11.2009 року на суму ПДВ 573798,47 грн., оскільки така сума ПДВ, на думку відповідачів, вже була заявлена позивачем на відшкодування у попередніх минулих періодах. Суд не може погодитися з такою позицією відповідача, оскільки, виходячи з фактичних обставин справи та матеріалів , що містяться у справі вбачається , що договір на виконання якого видана податкова накладна № 301, укладався 23.11.2009 року (а.с.74-80) відповідно до умов цього договору сума договору складає 16674814,38 грн. З моменту укладення договору , підприємство отримує обладнання частками по передоплаті. На момент перевірки (червень 2010 року) відповідно до Акту звірки розрахунків між позивачем та ТОВ «Інфоком», податкова накладна № 301 від 11.05.2010 року не входила до оплати у попередні періоди, та не могла бути предявлена до суд бюджетного відшкодування. (а.с. 317)

У судовому засідання представник відповідача зазначили , що під час здійснення перевірки не мала цього Акту звірки взаєморозрахунків на який посилається позивач, а виходила виключно з наданих позивачем первинних документів за перевіряємий період.

З урахуванням вимог ч. 2 ст. 71 КАС України, суд вважає, що відповідач не довів, що суми ПДВ по податковій накладній № 301 були заявлені та отримані позивачем у попередній періодах.

Закон України "Про податок на додану вартість "визначає лише два випадки, за яких неможливе включення витрат по сплаті податку на додану вартість до податкового кредиту звітного періоду. Так, відповідно до підпункту 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 вказаного Закону, якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту. А згідно підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 цього Закону, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними підпунктом документами.

Відповідно до вимог підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість "датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банкі банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно з приписами підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість "податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. А згідно пп. 7.2.3 цього Закону - податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках.

При прийнятті рішення, суд вирішує питання про розподіл судових витрат, відповідно до ч.3 ст. 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу -відповідно до тієї частини вимог, у задоволені яких позивачеві відмовлено.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 2, 7, 17, 94, 158, ч.3 ст. 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю "Бандурський олійноекстракційний завод" до Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції про скасування податкового повідомлення-рішення №0000442301/0 від 20.09.2010 р. задовольнити частково.

Скасувати податкове повідомлення-рішення №0000442301/0 від 20.09.2010 р. в сумі зменшення бюджетного відшкодування на 1 734 093,25 грн.

В решті позовних вимог відмовити за необґрунтованістю.

Повернути товариства з обмеженою відповідальністю "Бандурський олійноекстракційний завод" судовий збір у сумі 3,23 грн. з Державного бюджету України.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення/отримання копії постанови апеляційної скарги, вимоги до якої встановлені статтею 187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н. В. Лісовська