Рішення № 20573535, 19.12.2011, Карлівський районний суд Полтавської області

Справа № 2-789/11

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2011 року Карлівський районний суд Полтавської області у складі :

головуючого - судді Жмурко П.Я.

секретаря Шаршонь Т.М.

за участю представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Карлівка цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до закритого акціонерного товариства Українська інноваційна страхова компанія «Інвестсервіс»про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки ,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив суд стягнути з ЗАТ Українська інноваційна страхова компанія «Інвестсервіс»на його користь матеріальну шкоду у розмірі 24900 грн.

Після подачі позову, позивачем було збільшено позовні вимоги, зміна позовних вимог була прийнята судом. У зміненій позовній заяві позивач просить суд стягнути з ЗАТ Українська інноваційна страхова компанія «Інвестсервіс»на його користь матеріальну шкоду у розмірі 24900 грн. та пеню в розмірі 1861 грн.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 29 серпня 2010 року близько 14 год. на проїзній частині вул. Горького в м. Карлівка Полтавської області сталася ДТП, при якій водій ОСОБА_3, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, керуючи автомобілем ЗЛK 2138», д.н.з. НОМЕР_3, в порушення вимог п. п. 2.9 а), 16.11 ПДР України, виїхав з другорядної дороги на головну та вчинив зіткнення з автомобілем «Мерседес Бенс 508Д», д.н.з. НОМЕР_2, під керуванням позивача, завдавши останньому матеріальної шкоди. Згідно звіту експерта № 366/2010 про вартість матеріального збитку завданого власнику внаслідок пошкодження автомобіля, розмір завданої матеріальної шкоди становить - 31285 грн. 36 коп. Цивільно-правова відповідальність водія ОСОБА_3 застрахована в страховій компанії - ЗАТ «Українська інноваційна страхова компанія «Інвестсервіс». Відповідно до полісу № ВЕ/2720260 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 07.03.2010 року, передбачено ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну у розмірі 25500 грн. Відповідно до ст. 1194 ЦК України, саме страхова компанія несе відповідальність перед третіми особами за шкоду, яку спричинив ОСОБА_3 15.09.2010 року при розгляді справи про адміністративне правопорушення № 3-963/10, постановою судді Карлівського районного суду Полтавської області, ОСОБА_3 було визнано винним за ст.ст. 124, 130 КУпАП. Дана постанова вступила в законну силу, в судовому засіданні при розгляді адміністративної справи ОСОБА_3 свою вину визнав повністю. 19.04.2011 року при розгляді цивільної справи № 2-41/11, рішенням Карлівського районного суду, позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_3 та ЗАТ Українська інноваційна страхова компанія «Інвестсервіс»задоволено частково та стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 частину матеріальної шкоди у розмірі 6199 грн., 5725 грн. моральної шкоди, 1500 грн. витрат на правову допомогу, 61,99 грн. судового збору, 120 грн. витрат на ІТЗ, в задоволенні позовних вимог до ЗАТ Українська інноваційна страхова компанія «Інвестсервіс»в розмірі ліміту 25500 грн., було відмовлено за недоведеністю. У рішенні вказано, що між позивачем ОСОБА_2 та ЗАТ Українська інноваційна страхова компанія «Інвестсервіс», на момент винесення рішення по цивільній справі, спір був відсутній, оскільки представник страхової компанії в запереченні до повозу вказав, що страхова компанія готова добровільно сплатити страхові відшкодування за зверненням ОСОБА_2 19.04.2011 року на адресу страхової компанії ним було направлено всі необхідні документи з заявою для отримання страхових коштів. 25.05.2011 року ним повторно направлена заява до страхової компанія, 11.07.2011 року він направив заяву втретє, 22.07.2011 вчетверте. 29.07.2011 року він отримав відповідь про те, що страховою компанією прийнято рішення про виплату йому страхового відшкодування у розмірі 24900 грн., про час проведення зазначеної виплати страхова компанія повинна була повідомити додатково. До цього часу, страхова компанія не виплатила йому страхові відшкодування. Так як відповідач повинен був виплатити страхові кошти протягом 30 днів після його звернення, а він звернувся до них з заявою 19.04.2011 року, то такі виплати повинні були бути проведені 19.05.2011 року. Оскільки страхова компанія не відшкодувала йому завдану шкоду, то вона має сплатити пеню за період прострочення, а саме 176 днів. Розмір пені складає 1861 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги, зі змінами, підтримує у повному обсязі і просить суд задовольнити позов з підстав зазначених у позовній заяві.Відповідач в судове засідання не зявився, хоча про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про отримання судової повістки. Причину неявки в судове засідання відповідач суду не повідомив, заяви про розгляд справи без його участі чи заперечення на позовну заяву не надав.

Відповідно до ст. 224 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Представник позивача не заперечує проти винесення заочного рішення.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача та вивчивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги, зі змінами, є обґрунтованими і підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відповідно до п. 1.1 ст. 6 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» вiд 01.07.2004 року, страхувальники - юридичні особи та дієздатні громадяни, що уклали із страховиками договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб під час експлуатації наземного транспортного засобу.

Відповідно до п. 1.8 ст. 6 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» вiд 01.07.2004 року, страховий поліс - єдина форма внутрішнього договору страхування, яка посвідчує укладення такого договору.

Відповідно до ст. 6 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» вiд 01.07.2004 року, страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася

за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.

Відповідно до ст. 9 ЗУ «Про страхування»вiд 07.03.1996 року, страхове відшкодування це страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.

Відповідно до ч. 3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

З матеріалів справи вбачається, що 29.08.2010 року близько 14.00 год. на пров. Горького в м. Карлівка сталася ДТП за участю водіїв ОСОБА_3 та ОСОБА_2, в результаті ДТП автомобілі отримали механічні ушкодження, про що свідчить довідка ВДАІ з обслуговування Карлівського району за вих. №1341 від 29.08.2010 р. (а.с. 5)

Наведене підтверджується також рішенням Карлівського районного суду, по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди завданої внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки від 19.04.2011 року (а.с. 6-7) та постановою про накладення адміністративного стягнення від 15.09.2010 року (а.с. 4).

З вказаних постанови та рішення Карлівського районного суду вбачається, що винним у скоєнні ДТП визнано ОСОБА_3 (а.с. 4, 6-7)

З полісу №ВЕ/2720260 вбачається, що цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3, як власника наземного транспортного засобу, на час скоєння ДТП, була застрахована. (а.с. 3)

Рішенням Карлівського районного суду по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди завданої внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки від 19.04.2011 року, було встановлено, що матеріальна шкода завдана ОСОБА_2 в ДТП становила 31285,36 грн. (а.с. 6-7)

Відповідно до п. 22.1 ст. 22 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» вiд 01.07.2004 року, при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до п. п. 9.1-9.2 ст. 9 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» вiд 01.07.2004 року, обов'язковий ліміт відповідальності страховика - це грошова сума, в межах якої страховик зобов'язаний провести виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування. Договором страхування на індивідуальних умовах можуть бути визначені ліміти, вищі, ніж зазначені у цьому Законі ліміти. Обов'язковий ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить 25500 гривень на одного потерпілого.

Відповідно до п. 1.3 ст. 1 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» вiд 01.07.2004 року, потерпілі - юридичні та фізичні особи, життю, здоров'ю та/або майну яких заподіяна шкода внаслідок дорожньо-транспортної пригоди з використанням транспортного засобу.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 є потерпілим в ДТП, що сталася з вини застрахованої особи, а саме ОСОБА_3

З листа голови правління страхової компанії «Інвестсервіс»за вих. № 1415 від 20.07.2011 року, вбачається, що розмір страхового відшкодування потерпілому ОСОБА_2 становить 24900 грн. (а.с. 12)

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 20 ЗУ «Про страхування»вiд 07.03.1996 року, страховик зобов'язаний: при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.

Відповідно до п. 35.1 ст. 35 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» вiд 01.07.2004 року, для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику заяву про страхове відшкодування.

Відповідно до п. 36.1 ст. 36 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» вiд 01.07.2004 року, страховик, керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв'язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика, розмір страхової виплати (регламентної виплати) за таку шкоду обмежується зазначеним лімітом.

Відповідно до п. 36.2 ст. 36 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» вiд 01.07.2004 року, страховик протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи, якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна.

З матеріалів справи вбачається, що 25.05.2011 року позивач звертався до відповідача з заявою в якій просив перерахувати йому страхове відшкодування. (а.с. 9)

Позивач зазначає, що 25.05.2011 року звернувся до страхової компанії «Інвестсервіс»повторно, а перший раз з такою заявою він звернувся 19.04.2011 року. Проте в матеріалах справи відсутні докази того, що позивач дійсно звертався до відповідача з заявою про виплату страхового відшкодування 19.04.2011 року.

З матеріалів справи вбачається, що страхове відшкодування позивачу виплачено не було.

Як уже було встановлено в судовому засіданні відповідачем було визначено розмір страхового відшкодування, а саме 24900 грн., про що свідчить лист за вих. № 1415 від 20.07.2011 року. (а.с. 12)

Тому суд вважає за можливе позовні вимоги в цій частині задовольнити та стягнути з відповідача на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду у розмірі 24900 грн.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 20 ЗУ «Про страхування»вiд 07.03.1996 року, страховик несе майнову відповідальність за несвоєчасне здійснення страхової виплати (страхового відшкодування) шляхом сплати страхувальнику неустойки (штрафу, пені), розмір якої визначається умовами договору страхування або законом.

Відповідно до п. 36.5 ст. 36 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» вiд 01.07.2004 року, за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.

Позивач просить суд стягнути з відповідача пеню за весь час прострочення виплати страхового відшкодування. В розрахунку наданому позивачем зазначено, що період затримки платежу складає 176 днів, оскільки він звернувся до страхової компанії 19.04.2011 року і вони мали виплатити страхове відшкодування протягом 30 днів, що встановлено ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», тобто до 19.05.2011 року. Саме з 19.05.2011 року позивач починає розрахунок днів прострочення виплати страхового відшкодування. (а.с. 18)

Суд не може погодитись з доводами позивача, щодо кількості днів прострочення виплат страхового відшкодування з наступних підстав.

Як уже було встановлено в судовому засіданні, в матеріалах справи відсутні докази того, що позивач звертався до відповідача з заявою про виплату страхового відшкодування 19.04.2011 року.

В матеріалах справи є відповідна заява ОСОБА_2 від 25.05.2011 року. (а.с. 9)

Відповідно до закону «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик приймає рішення про здійснення страхового відшкодування або про відмову у здійсненні страхового відшкодування на підставі заяви потерпілого (ОСОБА_2.).

З матеріалів справи також вбачається, що 11.07.2011 року та 22.07.2011 року, ОСОБА_2 звертався до відповідача з заявами в яких просив виплатити відшкодування та повідомити з яких причин воно не було відшкодоване протягом 30 діб. (а.с. 10-11)

20.07.2011 року ОСОБА_2 було надано відповідь на його листи в якій зазначено, що на підставі страхового акту (як це передбачено ст. 25 ЗУ «Про страхування»вiд 07.03.1996 року), прийнято рішення про виплату останньому страхового відшкодування у розмірі 24900 грн. (а.с. 12)

Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» вiд 01.07.2004 року не ставить вимогу до страхувальника, виплатити страхове відшкодування протягом 30 днів, з дня подачі відповідної заяви потерпілою особою, як зазначає позивач.

Статтею 35 вказаного Закону, передбачено такий строк (30 днів) для подання потерпілим заяви про страхове відшкодування.

Статтею 36 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» вiд 01.07.2004 року, передбачено, що страховик зобовязаний протягом 90 днів прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування та виплатити його, а у разі узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування - протягом 15 днів з дня узгодження.

З матеріалів справи вбачається, що сума страхового відшкодування була визначена та узгоджена сторонами 20.07.2011 року, про що свідчить лист за вих. № 1415. (а.с. 12)

Аналіз вищевказаних норм Закону свідчить про те, що відповідач повинен був здійснити виплати протягом 15 днів починаючи з 20.07.2011 року (після того як сума відшкодування була узгоджена), тобто до 05.08.2011 року.

З матеріалів справи вбачається, що виплата відшкодування до цього часу здійсненна не була і станом на 14.12.2011 року кількість днів прострочення виконання зобовязання становить 132 дні.

Беручи до уваги формулу розрахунку наведену позивачем, у якій облікова ставка НБУ на 2011 рік 7,75 %, враховуючи, що відповідачем не було надано заперечення щодо такого розрахунку і не долучено до матеріалів справи іншого розрахунку пені, суд приходить до висновку, що пеня за весь час прострочення виплати страхового відшкодування становить 1395 грн.

Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог в частині стягнення пені у розмірі 1395 грн.

Суд також вважає за можливе, згідно вимог ст. 88 ЦПК України, стягнути з відповідача на користь держави судовий збір та витрати на ІТЗ судового процесу, у розмірах та в порядку, що були визначені законодавством, чинним на день подачі позову.

Керуючись ЗУ «Про страхування»вiд 07.03.1996 року, ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» вiд 01.07.2004 року, ст. 1194 ЦК України, ст. ст. 57, 60, 79, 88, 169, 212-215, 224-225 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_2 до закритого акціонерного товариства Українська інноваційна страхова компанія «Інвестсервіс»про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки, зі змінами, задовольнити частково.

Стягнути з закритого акціонерного товариства Українська інноваційна страхова компанія «Інвестсервіс», код ЄДРПОУ 23498273, юридична адреса: 04053, м. Київ, вул. Кудрявський узвіз, 5-б, оф.208, на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, матеріальну шкоду в розмірі 24900 грн. та пеню за прострочення виплати страхового відшкодування у розмірі 1395 грн., а всього в сумі 26295 грн.

В задоволенні позовних вимог в іншій частині відмовити.

Стягнути з закритого акціонерного товариства Українська інноваційна страхова компанія «Інвестсервіс»на користь держави судовий збір у розмірі 249 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 120 грн.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачами протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Полтавської області, через Карлівський районний суд Полтавської області, протягом десяти днів з дня його проголошення або з дня отримання копії рішення.

Суддя Жмурко П.Я.