Постанова № 20572076, 26.12.2011, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 грудня 2011 р. м. Львів№ 2а-11095/11/1370

14 год.59 хв.

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сподарик Н.І., за участі секретаря судового засідання Подібки М.З., представника відповідача Кріля А.Ю.. розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом відкритого акціонерного товариства «Львівське автотранспортне підприємство 14630»до Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в особі територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Львівській області про визнання протиправною та скасування постанови про застосування фінансових санкцій,

встановив:

Відкрите акціонерне товариство «Львівське автотранспортне підприємство 14630»звернулося до суду з позовом до Головної державної інспекції на автомобільному транспорті, в особі Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Львівській області про визнання протиправним рішення та скасування постанови № 127972 від 13.09.2011 року про застосування фінансових санкцій.

Представник позивача позов підтримав у повному обсязі з мотивів, наведених у позовній заяві, неправомірність постанови про застосування штрафних санкцій обґрунтовує тим, що в день здійснення перевірки не могло бути встановлено факту відмови у перевезенні пасажирів, які мають відповідні пільги, а також при здійсненні рейдової перевірки перевіряючий повинен поставити відмітку у дорожньому листі, чого зроблено не було. Просить позов розглядати у відсутності представника та задовольнити позовні вимоги.

Відповідач в судовому засіданні проти позову заперечив з мотивів, викладених у письмовому запереченні на адміністративний позов поданому в судовому засіданні 30.11.2011 року, зазначив, що дійсно, фактично в день проведення перевірки неможливо було встановити, чи водій позивача відмовив у перевезенні пасажира, який мав пільги. Крім того, зазначив, що реальність здійснення перевірки підтверджується (за відсутності відмітки у дорожньому листі) інформацією про водія та документами, які посвідчують його особу, про що зазначено у акті перевірки. У задоволенні позову просить відмовити.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення відповідача, повно, всебічно та обєктивно дослідивши наявні у справі докази, оцінивши їх в сукупності, суд вважає, що позов слід задовольнити повністю з огляду на наступне:

Як вбачається з матеріалів справи, 12.08.2011 року прокурору м. Львова надійшла скарга від гр. ОСОБА_2, ОСОБА_3, що предявили посвідчення «Дитина війни»водієві автобуса № НОМЕР_1 маршруту № 13, проте водій від них вимагав плату за проїзд. Аналогічного змісту 15.08.2011 року на адресу відповідача надійшла скарга громадянина ОСОБА_4

07.09.2011 року відповідачем проведено перевірку, за результатами якої складено акт № 232317 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом додержання вимог (далі акт).

Як вбачається з акта перевірки, перевіряючими було виявлено порушення, яке полягало в тому, що «водій, працюючи на маршруті №13 Львів Брюховичі відмовив у пільговому проїзді ОСОБА_5 з посвідченням «дитина війни», «ветерану праці», ОСОБА_4 з посвіченням «дитина війни», ОСОБА_2 з посвідченням «дитина війни», чим порушив ст. 37 Закону України «Про автомобільний транспорт», в тому числі порушення, відповідальність за які передбачена статтею ч. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».

13 вересня 2011року територіальним управлінням Головавтоінспекції у Львівській винесено постанову № 127072 про застосування фінансових санкцій, згідно з якою до позивача застосовано фінансові санкцій у розмірі 170 грн. за безпідставну відмову у пільговому перевезенні.

Позивач не погодився з даною постановою, тому оскаржив її в судовому порядку.

Оцінюючи встановлені обставини та доводи сторін суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог з наступних міркувань:

Частиною 12 ст. 6 Закону України «Про автомобільний транспорт»та п. 4 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1567 від 08.11.06 р. встановлено, що державний контроль автомобільних перевізників здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок.

Згідно з ч. 3.ст.37 Закону України «Про автомобільний транспорт» безпідставна відмова від пільгового перевезення тягне за собою відповідальність згідно із законом.

Судом встановлено, що факт безпідставної відмови від пільгового перевезення громадян ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 який згідно із скарг відбувся 04.08.2011 року та 15.08.2011 року, відповідачем описано у акті перевірки 07.09.2011 року під час рейдової перевірки. Інші докази (повідомлення свідків про цю обставину) відповідачем суду не представлені у звязку з їх відсутністю.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що відповідачем неправомірно винесено постанову про застосування фінансових санкцій до позивача, оскільки у день проведення рейдової перевірки 07.09.2011 року неможливо було встановити факт відмови від пільгового перевезення того чи іншого громадянина, який мав місце, 04.08.2011 року та 15.08.2011 року.

Крім того, суд бере до уваги пояснення представника відповідача, який зазначив, що дійсно факт відмови від пільгового перевезення, який мав місце 04.08.2011 року та 15.08.2011 року неможливо встановити в інший день 07.09.2011 року.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення; в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Суд також бере до уваги покликання позивача на Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1567 від 08.11.06 р., відповідно до якого посадові особи зобов'язані, зокрема, за результатами проведення перевірки транспортного засобу робити відповідну відмітку у дорожньому листі (у разі його наявності).

Як вбачається з матеріалів справи (копія шляхового листа) відмітки про проведення перевірки транспортного засобу відсутні. Зазначене у сукупності з іншими доказами у справі є обґрунтуванням протиправності рішення відповідача.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ст. 162 КАС України, суд вправі постановою визнати протиправним рішення субєкта владних повноважень чи окремі його положення, дії чи бездіяльність і скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення. Суд також може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод чи інтересів субєкта у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку субєктів владних повноважень.

З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги відкритого акціонерного товариства “Львівське автотранспортне підприємство 14630” є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 17-19, 94, 160-163 КАС України, суд

постановив:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову № 127972 від 13.09.2011 року про застосування фінансових санкцій.

Стягнути з державного бюджету на користь відкритого акціонерного товариства «Львівське автотранспортне підприємство 14630»(м. Львів, вул. Городницька,47; ЄДРПОУ 03114744) 3 (три) грн. 40 (сорок) коп. сплаченого судового збору.

Апеляційну скаргу на постанову суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, виготовленої в повному обсязі. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 30 грудня 2011 року.

Суддя Сподарик Н.І.