Постанова № 20571524, 30.11.2011, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 листопада 2011 р. № 2а-9321/11/1370

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Гулика А.Г.,

за участю:

секретаря судового засідання Луценка Ю.Я.

представників позивача МикитиТ.В., Кріля Ю.Я.,

представник відповідача не зявився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Корпорації «ЛЕНДІНВЕСТ»до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова про визнання протиправними дій та скасування податкових повідомлень-рішень, -

в с т а н о в и в :

Корпорація «ЛЕНДІНВЕСТ»звернулася до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова (далі ДПІ у Шевченківському районі м. Львова), в якому просить суд із врахуванням заяви про зменшення позовних вимог визнати протиправним податкове повідомлення рішення від 09 серпня 2011 року №0002362300/19593.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що висновки акту ДПІ у Шевченківському районі м. Львова щодо заниження бази оподаткування в сумі 1468583,12 гривень та як наслідок заниження єдиного податку в розмірі 146858 гривень є неправомірними. Зокрема зазначає, що корпорація «ЛЕНДІНВЕСТ»є платником єдиного податку по спрощеній системі оподаткування за ставкою 10 відсотків сими виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), а відповідно до Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва»виручкою від реалізації є сума коштів, що надійшли на розрахунковий рахунок та в касу підприємства за реалізовані товари, виконані роботи та надані послуги. Таким чином, безповоротна фінансова допомога не може бути включена до складу виручки та, відповідно, оподаткована єдиним податком.

ДПІ у Шевченківському районі м. Львова подано до суду заперечення на позов, в якому проти позову заперечує, просить суд відмовити позивачу у задоволенні позову. Свої заперечення обґрунтовує тим, що в порушення ст. 1 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності субєктів малого підприємництва»Корп. «Лендінвест»занижено виручку від реалізації товарів (робіт, послуг) за ІІ квартал 2010 року в сумі 1468583,12 грн. Згідно з розрахунком сплати єдиного податку субєктом малого підприємництва юридичною особою за ІІ квартал 2010 року, поданого до ДПІ у Шевченківському районі м. Львова Корпорацією «ЛЕНДІНВЕСТ»відображено в графі 2 рядка 4 виручку від реалізації в сумі 0 гривень, а в рядку 5 графи 2 єдиний податок за ставкою 10% в сумі 0 гривень. Згідно з випискою банку від 22.06.2010 року на розрахунковий рахунок Корпорації поступила безповоротна фінансова допомога в сумі 1468583,12 гривень. Вказана сума відображена по дебету рахунку 311 «Поточні рахунки в національній валюті»та кредиту рахунку 377 «Розрахунки з іншими дебіторами», однак вона не була відображена в рядку 4 графи 2 Розрахунку сплати єдиного податку субєктом малого підприємництва юридичної особи.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, наведених у позовній заяві. Пояснив, що статтею 1 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва», визначено, що виручкою від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) вважається сума, фактично отримана суб'єктом підприємницької діяльності на розрахунковий рахунок або (та) в касу за здійснення операцій з продажу продукції (товарів, робіт, послуг). Згідно з Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств»безповоротною фінансовою допомогою є сума коштів, передана платнику податку згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами, які не передбачають відповідної компенсації чи повернення таких коштів, або без укладення таких угод. Таким чином, безповоротна фінансова допомога не є виручкою, а відтак, не може бути обєктом оподаткування по спрощеній системі. У звязку з викладеним вище, просить суд задовольнити адміністративний позов в повному обсязі.

Відповідач явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце його проведення. Про причини неявки суд не повідомив, а тому суд ухвалив розглядати справу без його участі. В судових засіданнях, в яких брав участь представник відповідача, проти позову заперечив з підстав, наведених у письмовому запереченні. У звязку з викладеним, просить суд відмовити позивачеві у задоволенні позову.

Заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Позивач Корпорація «ЛЕНДІНВЕСТ», що знаходиться за адресою: 79037, м. Львів, вул. Богдана Хмельницького, 200, код ЄДРПОУ 36544633, зареєстрована державним реєстратором виконавчого комітету Львівської міської ради як юридична особа, взята на облік як платник податків в ДПІ у Шевченківському районі м. Львова та зареєстрована платником єдиного податку за спрощеною системою оподаткування, за ставкою 10 відсотків від суми виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг).

Як вбачається з матеріалів справи на підставі направлення від 14.07.2011 року № 661, наказу ДПІ у Шевченківському районі м. Львова від 13.07.2011р. № 730 та постанови слідчого прокуратури Старосамбірського району від 06.05.2011 року на підприємстві проведено позапланову виїзну перевірку Корпорації «ЛЕНДІНВЕСТ»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.09р. по 31.03.11р., валютного та іншого законодавства за період з 01.01.09р. по 31.03.11р.

Вказаною перевіркою встановлено порушення позивачем ст. 1 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва»(із змінами та доповненнями) від 28.06.1999 року № 746/99, внаслідок чого допущено заниження єдиного податку з юридичних осіб в сумі 146858 гривень.

На підставі акту перевірки від 27.07.2011 року № 1300/220/23-0/36544633, згідно з п.п. 54.3 п. 54 ст. 54 Податкового кодексу України, ДПІ у Шевченківському районі м. Львова винесено податкове повідомлення-рішення від 09.09.2011 року № 0002362300/19593, яким позивачу визначено суму податкового зобовязання за платежем єдиний податок з юридичних осіб в розмірі 183572 гривні 50 коп., в тому числі: за основним платежем 146858 гривень 00 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями 36 714 грн. 50 коп.

Вирішуючи спір по суті, суд виходив з наступного.

Щодо твердження відповідача про порушення позивачем ст. 1 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва»(із змінами та доповненнями) від 28.06.1999 року № 746/99, внаслідок чого допущено заниження єдиного податку з юридичних осіб в сумі 146858 гривень суд зазначає наступне.

Перевіркою встановлено, що корпорацією «ЛЕНДІНВЕСТ»відображено в графі 2 рядка 4 виручку від реалізації в сумі 0 гривень, а в рядку 5 графи 2 єдиний податок за ставкою 10% в сумі 0 гривень. Згідно з випискою банку від 22.06.2010 року на розрахунковий рахунок Корпорації поступила безповоротна фінансова допомога в сумі 1468583,12 гривень. Вказана сума відображена по дебету рахунку 311 «Поточні рахунки в національній валюті»та кредиту рахунку 377 «Розрахунки з іншими дебіторами», однак вона не була відображена в рядку 4 графи 2 Розрахунку сплати єдиного податку субєктом малого підприємництва юридичної особи. всупереч ст. 1 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва»Корпорацією «ЛЕНДІНВЕСТ»занижено базу оподаткування в сумі 1468583,12 гривень та як наслідок заниження єдиного податку в розмірі 146858 гривень.

Відповідно до статті 3 Указу суб'єкт підприємницької діяльності - юридична особа, який перейшов на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, самостійно обирає одну з наступних ставок єдиного податку: 6 відсотків суми виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) без урахування акцизного збору у разі сплати податку на додану вартість згідно із Законом України "Про податок на додану вартість"; 10 відсотків суми виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), за винятком акцизного збору, у разі включення податку на додану вартість до складу єдиного податку.

Згідно зі статтею 1 Указу виручкою від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) вважається сума, фактично отримана суб'єктом підприємницької діяльності на розрахунковий рахунок або (та) в касу за здійснення операцій з продажу продукції (товарів, робіт, послуг).

Разом з тим, пунктом 1.31 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»(в редакція, яка діяла на момент проведення спірних операцій) визначено, що продаж товарів - це будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію, незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів.

Під продажем результатів робіт (послуг) розуміють будь-які операції цивільно-правового характеру з надання результатів робіт (послуг), з надання права на користування або на розпорядження товарами, у тому числі нематеріальними активами та іншими, ніж товари, об'єктами власності за компенсацію, а також операції з безоплатного надання результатів робіт (послуг).

Згідно із Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств»(в редакції, що діяла на момент проведення спірних операцій) безповоротною фінансовою допомогою є сума коштів, передана платнику податку згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами, які не передбачають відповідної компенсації чи повернення таких коштів, або без укладення таких угод.

Таким чином, під поняття єдиного податку підпадають тільки ті готівкові (безготівкові) кошти, що надійшли від покупця за придбані товари, роботи та послуги.

Відтак, безповоротна фінансова допомога, яка надається субєкту господарювання з не відповідає ознакам «виручки від реалізації продукції»та не підлягає включенню до обєкта оподаткування єдиним податком.

Суд не бере до уваги твердження відповідача про нецільове використання безповоротної фінансової допомоги, оскільки відповідно до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»(в редакції, яка діяла на момент проведення спірних операцій) безповоротною фінансовою допомогою є сума коштів, передана платнику податку згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами, які не передбачають відповідної компенсації чи повернення таких коштів, або без укладення таких угод. Таким чином, законодавство не встановлює необхідною умовою безповоротної фінансової допомоги її цільове використання. Крім цього, нецільове використання позивачем безповоротної фінансової допомоги спричиняє виключно відповідальність останнього перед надавачем такої допомоги та може бути вирішено між сторонами договору у встановленому законом порядку.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положення ст. 9 КАС України передбачає, що суди при вирішенні справи керуються принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Щодо судових витрат, то у відповідності до вимог ст. 94 КАС України, на користь позивача належить присудити судові витрати відповідно до задоволених вимог.

Керуючись наведеним вище, та ст.ст. 7-14, 69-71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1.Адміністративний позов задовольнити повністю.

2.Визнати протиправним податкове повідомлення рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова від 09 серпня 2011 року № 0002362300/19593.

3. Присудити на користь Корпорації «ЛЕНДІНВЕСТ»судові витрати у розмірі 03 грн. 40 коп. (три гривні сорок копійок) з державного бюджету.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено Кодексом адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови. Якщо субєкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 05 грудня 2011 року.

Суддя Гулик А.Г.