Рішення № 2056943, 10.07.2008, Господарський суд Чернігівської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Чернігівської області

14000,м. Чернігів, пр. Миру,20,тел. 77-99-18

Іменем України

Р І Ш Е Н Н Я

«10 »липня 2008 року Справа №17/162

За ПОЗОВОМ: Приватного підприємства “Баядера”

юридична адреса: 84600, Донецька область, м. Горлівка, Центрально-міський район, вул. Озерянівська, 2

поштова адреса: 14000, Чернігівська область, м. Чернігів, вул. Квітнева, 17

До ВІДПОВІДАЧА: Фізична особа-підприємець ОСОБА_1

АДРЕСА_1

Про стягнення 5281,28 грн.

Суддя Кушнір І.В.

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН :

Від Позивача: Зінченко Є.В. -представник, дов. б/н від 08.01.08р.

Від Відповідача: не з'явився.

Рішення прийняте після відкладення розгляду справи на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України.

СУТЬ СПОРУ:

Приватним підприємством “Баядера” заявлено позов до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 5281,21 грн., в тому числі 4801,17 грн. основного боргу та 480,11 грн. штрафу за неналежне виконання зобов'язань по договору.

Відповідач відзив на позов не надав, явки представника в судове засідання не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи (поштове повідомлення про вручення №911980 свідчить про вручення ухвали 13.06.08р.), про причини неявки суд не повідомлено.

Ухвала про відкладення розгляду справи від 25.06.08р., надіслана Відповідачу рекомендованим листом за адресою: 14000, м. Чернігів, вул. Шевченко, 105, повернулася без вручення адресату з відміткою: „за зазначеною адресою не проживає”.

Згідно листа державного реєстратора м. Чернігова №455 від 04.07.08р., СПД ОСОБА_1. зареєстрований за адресою: 14000, мАДРЕСА_1. Документів щодо зміни місця знаходження чи припинення підприємницької діяльності Відповідача до органу реєстрації надходило.

З викладеного вбачається, що процесуальні документи були направлені судом Відповідачу за місцем його державної реєстрації.

За таких обставин, суд вважає, що не перебування Відповідача за місцем його державної реєстрації та, як наслідок, неможливість направлення в засідання свого представника і ненадання відзиву, не перешкоджають розгляду справи по суті.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами на підставі ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи та надані докази, заслухавши пояснення представника Позивача, суд,

В С Т А Н О В И В:

03.06.2006р. між Позивачем та Відповідачем укладений договір купівлі-продажу №1546 (далі Договір).

Згідно п.п.1.1. Договору, Продавець (Позивач) зобов'язується передати у власність (повне господарське ведення), а Покупець (Відповідач) - прийняти та оплатити товар, в асортименті, кількості і ціні, відповідно до узгоджених накладних (специфікацій).

Відповідно до п.п.2.1.-2.2. Договору, загальна сума договору складається з суми товару, отриманого за всіма накладними. Ціни на товари, кількість і загальну ціну відпускаємих товарів встановлюються окремо на кожну партію товару, відповідно накладним.

Згідно п.4.1. Договору, постачання товару здійснюється зі складу Продавця в межах асортименту та кількості, визначених в накладній (специфікації): здійснюється Продавцем у зазначену адресу за рахунок Продавця.

Відповідно до п.п.10.1.-10.2. Договору, він вступає в силу з моменту підписання його сторонами і діє до 31 грудня 2007р. У випадку, якщо жодна з сторін не заявила про свої наміри розірвати або змінити Договір за один місяць до його закінчення, даний договір вважається пролонгованим.

Відповідно до умов Договору, Позивачем було передано Відповідачу у власність товар на суму 14636,42 грн., що підтверджується видатковими накладними:

- №382292 від 04.01.07р. на суму 2669,83 грн.;

- №383979 від 16.01.07р. на суму 1984,64 грн.;

- №383980 від 16.01.07р. на суму 301,29 грн.;

- №388014 від 14.02.07р. на суму 8456,36 грн.;

- №388015 від 14.02.07р. на суму 1224,30 грн.

Відповідно до п.5.1. Договору розрахунки за товар здійснюються Покупцем протягом 21 календарного дня з дня отримання товару (днем отримання товару є дата в накладній).

Відповідачем на поточний рахунок Позивача в погашення існуючого боргу було перераховано 9835,25 грн.:

1) заборгованість за накладною №382292 від 04.01.07р. на суму 2669,83 грн.:

- 15.02.2008р. за платіжним дорученням №1644 суму в розмірі 232,81 грн.;

- 18.02.2008р. за платіжним дорученням №1659 суму в розмірі 1000,00 грн.;

- 20.02.2008р. за платіжним дорученням №382292 суму в розмірі 201,41 грн.

2) заборгованість за накладною №383979 від 16.01.07р. на суму 1984,64 грн.:

- 20.02.2008р. за платіжним дорученням №383979 суму в розмірі 166,35 грн.

3) заборгованість за накладною №388014 від 14.02.07р. на суму 8456,36 грн.:

- 20.02.2008р. за платіжним дорученням №388014 суму в розмірі 7188,68 грн.

4) заборгованість за накладною №388015 від 14.02.07р. на суму 1224,30 грн.:

- 20.02.2008р. за платіжним дорученням №388015 суму в розмірі 1045,94 грн.

Станом на 06.06.08р. заборгованість Відповідача складає 4801,17 грн.

Згідно ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України

“Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).”

Відповідно до ч.ч.1,7 ст.193 Господарського кодексу України (далі ГКУ):

“Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.”

Згідно ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч.4 ст.631 Цивільного кодексу України:

“Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.”

Відповідно до ч.2 ст.193 ГКУ:

“Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.”

Згідно ч.1 ст.216 ГКУ:

“Учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.217 ГКУ:

“Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки.

У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.”

Згідно ч.1 ст.218 ГКУ:

“Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.”

Відповідно до ч.1 ст.230 ГКУ:

“Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.”

Згідно п.1 ст.546 Цивільного кодексу виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ст. 547 Цивільного кодексу правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Згідно ч.1 ст.548 Цивільного кодексу виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Відповідно до частин 1 та 2 ст. 549 Цивільного кодексу неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Згідно п. 7.3. договору за неналежне виконання зобов'язань, передбачених п.5.1. договору, Покупець сплачує штраф у розмірі 10 % від загальної суми прострочених платежів.

Позивач відповідно до п. 7.3. договору просить стягнути штраф в сумі 480,11 грн.

Таким чином, загальна сума заборгованості складає 5281,28 грн., в тому числі 4801,17 грн. основного боргу та 480,11 грн. штрафу за неналежне виконання зобов'язань по договору.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач доказів своєчасної повної оплати товару по накладним та договору, покладеним в обґрунтування позову, як і доказів, які б спростовували викладені обставини щодо обґрунтованості нарахування штрафу, не надав.

На підставі викладеного, суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч.2 ст.49 Господарського процесуального кодексу судові витрати мають бути покладені на Відповідача.

Керуючись ст.ст. 525,526,530, 546-549, 599, 631,655 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 216-218, 230 Господарського кодексу України, ст.ст.22, 33, 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентиф. код НОМЕР_1, р/р НОМЕР_2в ЧФ ТОВ „Укрпромбанк”) на користь Приватного підприємства „Баядера” (юридична адреса: 84600, Донецька область, м. Горлівка, Центрально-міський район, вул. Озерянівська, 2 поштова адреса: 14000, Чернігівська область, м. Чернігів, вул. Квітнева, 17, ідентиф. код 13491057, р/р 26009935000301 в Чернігівській обласній філії „Укрсоцбанку”, МФО 353014) 4801 грн. 17 коп. основного боргу, 480 грн. 11 коп. штрафних санкцій, 102 грн. на відшкодування державного мита та 118 грн. на відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя І.В. Кушнір

10.07.08